Наукові заходи

17 вересня 2019 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 при Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні старший науковий співробітник нашого Інституту Людмила Іванівна Даниленко успішно захистила дисертацію «Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні», подану на здобуття наукового ступеня доктор філологічних наук за спеціальністю 10.02.03 – слов’янські мови.

У дисертації вперше в лінгвославістиці системно досліджено чеську пареміологію в межах сучасного антропологічно зорієнтованого, когнітивного і функціонально-комунікативного мовознавства. Умотивовано тяглість пареміографічних традицій, розкрито вплив античної і біблійної спадщини, німецької та української мов на чеську пареміологію. Розглянуто загальнотеоретичні питання фразеології та пареміології, обґрунтовано доцільність їх розмежування. З’ясовано формування терміносистеми чеської пареміології. Проаналізовано особливості становлення лінгвокогнітивної та лінгвопрагматичної парадигми в чеській лінгвістиці. Розроблено типологію культурних концептів, які генерують в собі етичні, естетичні, морально-духовні, утилітарні смисли в досліджуваних паремійних концептосферах. Виявлено комунікативні кооперативні й некооперативні стратегії мовців. Шляхом соціолінгвістичного експерименту визначено паремійний мінімум сучасної чеської мови, який є актуальним фрагментом лексикону її носіїв.

О. О. ТАРАНЕНКО. СИСТЕМА КООРДИНАТ Я – ТУТ – ТЕПЕР ЯК ОСНОВА МОВНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ ТА СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МОВИ.

Віссю семантико-прагматичної організації мови, її найзагальнішим принципом, що може виявлятися в різних конкретних модифікаціях, є система орієнтирів / суб’єктивних координат Я – ТУТ – ТЕПЕР, що виростає з найзагальнішого напряму людського пізнання й, відповідно, семантичного та номінативно-класифікаційного розвитку мови від більш відомого, помітного або важливого для мовного соціуму до менш відомого, помітного або важливого.

На засіданні вченої ради Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні з науковою доповіддю «Мовні засоби вираження морально-етичного портрету ченця у тексті Києво-Печерського патерика» виступила молодший науковий співробітник відділу російської мови кандидат філологічних наук Аліна Володимирівна Гончаренко.

Доповідачка наголосила, що одним із актуальних завдань сучасної історичної лексикології є відтворення мовної картини світу часів Київської Русі. Різними гранями вона віддзеркалюється у писемних пам’ятках ХІ — ХІІІ ст. Однією з таких граней є словесні портрети людини середньовічної доби. Особливе місце серед них посідають описи служителів релігійного культу, які поруч із описами князів та бояр найчастіше трапляються в ранніх текстах.

23 травня 2019 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Четверта наукова конференція молодих учених «Лінгвістика XXI ст.: традиції і перспективи розвитку». У ній узяли участь як аспіранти, так і молодші наукові співробітники установи.

Аспірантка Катерина Шкіль проаналізувала лінгвостилістичні дослідження поетичної мови, запропонувала розглядати поетичний текст як єдиний, неподільний в інформаційно-комунікативному відношенні поетичний знак, усі рівні якого взаємозумовлені. Також доповідачка проаналізовала функції поетичної мови, визначила подальші перспективи вивчення поетичної лексики.

14 травня 2019 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 відбувся захист дисертації старшого наукового співробітника відділу слов’янських мов Вероніки Іванівни Ярмак «Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.03 – слов’янські мови.

23–24 квітня 2019 року в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження Галини Прокопівни Їжакевич. Організував конференцію Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, якому Галина Прокопівна віддано, натхненно та з великим почуттям гідності віддала понад 50 років творчого життя.

З вітальним словом до учасників і гостей конференції звернувся директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Богдан Миколайович Ажнюк. Учений наголосив, що наукова спадщина Галини Прокопівни Їжакевич становить фундаментальну базу не лише в поглибленні та розгортанні сучасних досліджень, а й у спрямуванні та становленні нових лінгвістичних напрямків вітчизняного зіставного мовознавства, зокрема пов’язаного зі східнослов’янськими мовами.

Шановні колеги! Запрошуємо вас узяти участь у Міжнародній науковій конференції «Микола Лукаш: спадщина, рецепція, пам’ять», присвяченій 100-річчю від дня народження видатного перекладача. Конференція відбудеться 15–16 жовтня 2019 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (м. Київ).