Шаблон:Головна сторінка/Добра стаття
Бинтування ніг (кит. трад. 纏足, спр. 缠足, піньїнь: chánzú, буквально «зв'язана ступня») — звичай, який практикувався в Китаї (особливо серед аристократії) з початку X до початку XX століття. Дівчаткам ламали кістки ступні, після чого смужкою тканини прив'язували до ступні всі пальці ноги, крім великого, та змушували ходити у взутті маленького розміру, від чого стопи значно деформувалися, іноді позбавляючи можливості ходити в майбутньому. Такі ноги традиційно називалися «золотими лотосами». Від розміру ступні залежав престиж нареченої — чим менша стопа, тим вищий престиж. До того ж вважалося, що дамі, яка належить до високого суспільства, не слід ходити самостійно. Це безсилля, нездатність до пересування без сторонньої допомоги складали, за літературними свідченнями, одну з привабливих рис жінки-аристократки: здорові та недеформовані ноги асоціювалися із селянською працею та «підлим походженням».