Одеський планетарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свято-Пантелеймонівський храм, де первісно розташували планетарій Одеси за часів СРСР.
Одеський планетарій

Одеський планетарій був створений у листопаді 1963 року і розташовувався в приміщенні Свято-Пантелеймонівського храму, з якого було попередньо збиті хрести. За переказами свідків, демонтаж хрестів довелося виконувати уночі, щоб не провокувати прихованого обурення громадськості.

Планетарій функціонував майже 30 років. У 1993 році міська влада вирішила повернути колишній храм управлінню єпархії. Але як тільки виникло запитання, як бути з майном планетарію, з'ясувалося, що господаря в нього немає.

До цього догляд за експонатами, читання популярних лекцій у планетарії здійснювало Всесоюзне астрономо-геодезичне товариство (ВАГТ, рос. ВАГО). Але з розпадом Радянського Союзу його також розформували, а з ним зник і єдиний керівний центр. Вже в незалежній Україні до планетарію переїхало товариство «Знання», яке до цього базувалося на вулиці Пушкінській, де сьогодні розташований банк «Порто-франко». Товариство взяло на себе адміністративні функції, але з ними не впоралося. У результаті, під час переселення не знайшлося конкретної особи, яка б взяла на себе відповідальність за організацію вивезення з будинку матеріальних цінностей. Дуже багата експозиція планетарію, майно, що накопичувалося протягом 16 років, — все було буквально викинуто на вулицю.

Питанням виділення нового будинку для планетарію ніхто не займався. Ніхто не клопотав про це, зокрема, навіть товариство «Знання», якому слід було б це зробити хоча б з почуття вдячності за приміщення, що перейшло у користування. У результаті не виявилося навіть місця, куди можна було б звезти устаткування, експонати, монографії бібліотеки. Товариство «Знання» не подбало також про те, щоб було подано транспорт, а майно описано і узято під охорону. Робітники, які прийшли реставрувати церкву, збивали тинькування стін просто на упаковані для переїзду музейні зразки.

Покинуті напризволяще експонати розкрадені, зникли

Невідомо, де тепер шукати бібліотечні примірники, наукові праці, фотографії, які фіксували результати багаторічних астрономічних спостережень.

За логікою, успадкувати майно планетарію, принаймні, методичну і наукову літературу, повинен був би НДІ «Астрономічна обсерваторія», що існує як структурний підрозділ при Одеському національному університеті ім. І. Мечникова, котрий фінансується Міністерством освіти і науки України.

За свідченням старшого наукового співробітника обсерваторії Валентина Каретникова, «урятувати вдалося мізерну частину того, що було. Зараз ці, без перебільшення, цінності перебувають у маленькому лекторії-планетарії, розташованому на території нинішньої обсерваторії.»

Усередині це невелика, невисока зала, де можуть розміститися на стільцях близько 60 відвідувачів. Сама споруда теж історична: вона здана у роботу в 1930 році, і в її побудові брав участь майбутній очільник вітчизняного ракетобудування, академік Валентин Глушко. Але і цей будиночок постарів від часу, потребує ремонту.

Тут дбайливо зберігається портативний телескоп. 16 років тому цю витончену штучку цейсівських майстрів взяло на баланс товариство «Знання», а потім поступилося обсерваторії за чималу ціну. Так, за свій же прилад астрономи заплатили 100 тис. тодішніх карбованців.

А головний демонстраційний прилад «Планетарій» перетворився на металобрухт у бутафорському цеху одного із творчих об'єднань Одеси. Цей проєкційний апарат і створював на куполоподібному екрані ту чудову ілюзію нічного неба з його сузір'ями, від вигляду яких завмирало серце у тисяч школярів та гостей міста.

Директор обсерваторії Сергій Андрієвський порушує не приватну, а громадську проблему: чому в місті з мільйонним населенням немає планетарію? Попит на астрономічні знання не пропав. В Україні таких установ тепер лише шість, Одеський планетарій був би сьомим. Його можна було б перетворити на регіональний центр наукової культури, до того ж рентабельний для міста. Студенти університету, учні шкіл, їхні батьки із задоволенням слухають сьогодні лекції з астрономії, дивляться навчальні фільми про рух світил. Понад тисячу осіб на рік приймають існуючі тут заочна астрономічна школа і недільна школа для дітей. Часті гості планетарію — екскурсанти із сіл нашої та Кіровоградської, Миколаївської областей.

Питання про відновлення планетарію порушено мінімум дев'ять років тому, але поява нового планетарію стає нерозв'язною проблемою з трьох причин :

  • потрібні відведення землі,
  • створення відповідної будівлі, гідної міста-героя Одеси,
  • закупівля розкраденого устаткування.

Перше завдання — об'єктивно нескладне. Справа в тому, що земля, на якій розміщена обсерваторія, відписана на неї ще в 1863 році. На цій території є вільне місце. Але дозволу на будівництво ані міська, ані обласна влада не дають. Чиновники з розчуленням згадують, як у свої шкільні роки любили ходити до планетарію, але нічим не допомагають в його відновленні. Навіть офіційні відповіді не завжди дають.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерело

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]