Бояро-Лежачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бояро-Лежачі
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Громада Новослобідська сільська громада
Облікова картка Бояро-Лежачі 
Основні дані
Населення 459
Поштовий індекс 41552
Телефонний код +380 5442
Географічні дані
Географічні координати 51°16′08″ пн. ш. 34°12′24″ сх. д. / 51.26889° пн. ш. 34.20667° сх. д. / 51.26889; 34.20667Координати: 51°16′08″ пн. ш. 34°12′24″ сх. д. / 51.26889° пн. ш. 34.20667° сх. д. / 51.26889; 34.20667
Середня висота
над рівнем моря
134 м
Водойми р. Сейм
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Ворожба
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 41552, с. Бояро-Лежачі
Карта
Бояро-Лежачі. Карта розташування: Україна
Бояро-Лежачі
Бояро-Лежачі
Бояро-Лежачі. Карта розташування: Сумська область
Бояро-Лежачі
Бояро-Лежачі
Мапа
Мапа

Боя́ро-Лежачі́ (в минулому — Боярські Лежачі) — село в Україні, у Новослобідській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 459 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Бояро-Лежачівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Бояро-Лежачі знаходиться на правому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Дорошівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Манухівка, на протилежному березі — село Рижівка (Білопільський район). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч із селом проходить кордон з Росією, на російській стороні знаходяться селище міського типу Тьоткіне і село Попово-Лежачі.

До райцентру відстань становить 22 км.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша офіційна згадка про село знаходиться у переписній книзі Підгорного стану Путивльського повіту за 1646 рік, у якій, зокрема, зазначається, що 2/3 села належали поміщикам Трифановим.

Джерелом творення назви послужила та обставина, що землі, на яких розкинулося село, належали боярам (тобто лежали на боярах).

За даними на 1862 рік у власницькому селі Лежачі Боярські Путивльського повіту Курської губернії мешкало 758 осіб (373 чоловіків та 385 жінок), налічувалось 48 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[2], встановлено імена щонайменше 6 жертв-жителів села[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Новослобідської сільської громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Путивльського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району[5].

Вдень 23 квітня 2022 року зі сторони Російської Федерації здійснено артилерійський обстріл прикордонного села Бояро-Лежачі Новослобідської сільської громади. В результаті цього були пошкоджені території приватних будинків. Обійшлося без жертв[6].

24 червня 2024 року за інформацією ОК "Північ" населений пункт зазнав обстрілів з боку російського агресора. Зафіксовано 4 вибухи, ймовірно міномет 120 мм[7].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 662 особи, з яких 293 чоловіки та 369 жінок.[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 458 осіб.[9]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова Відсоток
українська 92,37 %
російська 6,10 %
вірменська 0,87 %
молдовська 0,44 %
інші 0,22 %

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Місцевий пункт перетину кордону «Тьоткіне-Бояро-Лежачі».
  • «ПРИСЕЙМСЬКЕ», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа.
  • Будинок культури.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • «Середньосеймський» — державний ландшафтний заказник, площа — 693 га, унікальні заливні природні комплекси річки Сейм з переважно луговою рослинністю, заливними лісами і численними водоймами. Масив має велику водоохоронну цінність. Місце, де збереглася хохуля звичайна — вид, занесений в міжнародну Червону книгу. Тут ростуть реліктовий папороть страусине перо і коручка широколиста — вид, занесений до Червоної книги України.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1751)
  2. стор 115 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2015.
  3. Бояро-Лежачі. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Члек, Крістіна (23 квітня 2022). Росія обстріляла села Білопільської та Новослобідської громад. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 10 червня 2022.
  7. В ОК “Північ” повідомили подробиці обстрілів Сумщини. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 25 червня 2024.
  8. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

[ред. | ред. код]