Legends of Eisenwald

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Legends of Eisenwald
РозробникAterdux Entertainmentd
ВидавецьAterdux Entertainmentd[1]
Дистриб'ютор Steam
Жанр(и)рольова відеогра
Платформа Microsoft Windows
Дата випуску2 липня 2015
Режим гри Однокористувацька гра
Моваанглійська[1], німецька[1], російська[1], французька[1], іспанська[1], італійська[1] і спрощена китайська[d][1]
Технічні деталі
Носійцифрова дистрибуція і цифрове завантаження[d]
Офіційний сайт

Legends of Eisenwald (укр. Легенди Айзенвальда) — однокористувацька тактична рольова відеогра 2015 року, розроблена та видана білоруською компанією Aterdux Entertainment. Спочатку гра була випущена в дочасному доступі в жовтні 2013 року після успішної кампанії на Kickstarter[2], а офіційно вийшла в Steam 2 липня 2015 року.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

Розробники позиціонували гру як еволюцію та ідейне продовження своєї дебютної роботи Discord Times, що вийшла 2004 року[3], також вони позначали свій новий проєкт як «симулятор лицаря-мандрівника»[4]. Рецензенти також вказували на вплив ігор King's Bounty: The Legend і серії Heroes of Might and Magic[4][5].

Кампанія і сюжет гри є нелінійними. У головній кампанії планується 7 глав, включно з прологом[3]. Загальний ігролад становить 30 годин[6].

Ігровий світ не є млявим: на ігровій карті в реальному часі окрім героя пересуваються та діють загони інших феодалів і розбійників. Разом з тим розробники обмежили самостійність ШІ через небажання позбавити гравця можливих завдань через загибель НІПів[3].

Основним джерелом доходу і соціального статусу є замок, де можна відновити здоров'я і найняти воїнів, а також відпочити. Також контроль над замками дозволяє не витрачати гроші на утримання загону. Рекрутувати солдатів можна в селах, замках, містах і монастирях, у кожному з яких можна найняти тільки певний їхній вид, а також у тавернах (де доступні найманці). Крім воїнів у бою можуть узяти участь сам герой (тип якого гравець може вибрати з трьох варіантів: лицар, баронеса і містик[7]) і його супутники[3].

Воїни під час боїв отримують досвід і нові рівні, які визначає гравець за допомогою обраного ним шляху розвитку. Класи володіють різними навичками та можливостями, і вміють поводитися з певними типами зброї та обладунків, якими гравець може їх забезпечити за власним вибором[7]. Крім цього юніти можна посилювати за допомогою амулетів і зілля. У грі також присутня магія — християнська і сатанинська[3].

На бойову систему гри вплинула Disciples II[8]. Бої розгортаються на гексагональному полі з 30 клітин[6]. У загоні героя може бути до 12 осіб, які шикуються в три лінії: воїни, стрільці та допоміжні юніти. Переміщатися солдати можуть тільки для атаки, відступу або застосування навички[4]. Шкода від атаки залежить від її напрямку (так, удар у спину набагато небезпечніший за звичайний)[9]. Бійці можуть остаточно померти, якщо чотири рази отримають важкі поранення (втративши половину здоров'я)[3]. Під час штурмів замків обложники перед самою сутичкою втрачають частину здоров'я[7].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія гри розгортається в злегка фентезійному південному німецькому князівстві Айзенвальд в окрузі Тюрингія, за часів високого середньовіччя[3][6][8]. Сюжет основної кампанії присвячений долі юного спадкоємця барона Ланштайна, який повернувся в рідні краї та виявив свій родовий замок захопленим.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Огляди

[ред. | ред. код]

На Metacritic гра отримала оцінку 71/100, що відповідає категорії «змішані або середні відгуки»[10]. Енді Чалк з PC Gamer назвав її «захопливою та розважальною, незважаючи на брак глибини»[11]. Роуен Кайзер з IGN назвав її «сильною, простою тактичною рольовою грою» з надто амбітним сюжетом[12]. У своєму огляді для GameSpot Бретт Тодд високо оцінив новизну гри, зосередившись на історичному реалізмі в середньовічній Німеччині, але зазначив, що її похмура атмосфера, повторювані битви та відсутність традиційних епічних фентезійних тропів можуть змусити гравців сумувати за традиційними фентезійними іграми[13].

Продажі

[ред. | ред. код]

За фінансовими показниками перше місце отримала Північна Америка, потім Західна Європа, потім — пострадянський регіон, до якого входять Росія, Білорусь, Україна тощо. За кількістю проданих копій гри трійка лідерів виглядає наступним чином: США, Росія та Німеччина[14].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Редакція журналу «Ігроманія» занесла Legends of Eisenwald до списку найочікуваніших ігор 2014 року[15].

Навесні 2015 року на церемонії нагород The PAX East 2015 гра перемогла в номінації «Найкрутіша стратегічна гра»[16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и Steam — 2003.
  2. Legends of Eisenwald by Aterdux Entertainment. Kickstarter. Процитовано 2 листопада 2015.
  3. а б в г д е ж Legends of Eisenvald [Архівовано 2015-12-22 у Wayback Machine.] «Internetwars», 2013
  4. а б в Станислав Степанченко. Рыцарь на распутье. Обзор «Легенд Эйзенвальда» [Архівовано 2015-10-11 у Wayback Machine.] «Игромания», 07.07.2015
  5. Andy Chalk. Legends of Eisenwald [Архівовано 2015-11-16 у Wayback Machine.] «PC Gamer», 16.07.2015
  6. а б в Роман Рафеенко. «Легенды Эйзенвальда»: первая компьютерная игра на белорусском языке [Архівовано 2015-03-18 у Wayback Machine.] «Компьютерные вести», 12.03.2015
  7. а б в Денис Рябов. В разработке. Legends of Eisenwald [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] «Игромания», 02.06.2014
  8. а б Константин ‘Bobik’ Фомин. Рецензия на «Легенды Эйзенвальда» [Архівовано 2015-11-21 у Wayback Machine.] «Riot Pixels», 02.07.2015
  9. Артемий Козлов. Интервью с разработчиками «Легенд Эйзенвальда» [Архівовано 2015-12-30 у Wayback Machine.] «Игромания», 02.06.2013
  10. Legends of Eisenwald (PC). Metacritic. Процитовано 22 березня 2021.
  11. Chalk, Andy (15 липня 2015). Legends of Eisenwald review. PC Gamer. Процитовано 2 листопада 2015.
  12. Kaiser, Rowan (9 липня 2015). Legends of Eisenwald Review. IGN. Процитовано 21 березня 2021.
  13. Todd, Brett (14 липня 2015). Legends of Eisenwald Review. GameSpot. Процитовано 22 березня 2021.
  14. Разработчики белорусской RPG «Легенды Эйзенвальда»: релиз игры откладывался из-за наших амбиций [Архівовано 2016-03-09 у Wayback Machine.] «Onliner.by», 23.03.2015
  15. Антон Белый, Станислав Степанченко, Егор Куклин, Евгений Баранов, Родион Ильин. Самые ожидаемые игры 2014 года. Часть 3 [Архівовано 2015-11-23 у Wayback Machine.] , 06.02.2014
  16. The PAX East 2015 Curse Awards! «Curse», 20.03.2015. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 10 листопада 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]