Чемпіонат світу з футболу 1966 (кваліфікаційний раунд)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відбір на чемпіонат світу 1966
Деталі турніру
Дата24 травня 1964 — 29 грудня 1965
Кількість команд51 (з 5 конфедерацій)
Статистика турніру
Матчів зіграно127
Голів забито393 (3.09 за матч)
Найкращий бомбардир(и)Португалія Еусебіу (7 голів)
1962
1970

У кваліфікаційному раунді чемпіонату світу з футболу 1966 року 51 збірна змагалася за 14 місць у фінальній частині футбольної світової першості. Ще дві команди, господарі турніру збірна Англії і чинний чемпіон світу збірна Бразилії, кваліфікувалися автоматично, без участі у відбірковому раунді.

Для участі у відборі на світову першість ФІФА отримала заявки від 72 національних команд, три з яких, від збірних Гватемали, Конго-Браззавіля і Філіппін, відхилили. Для решти команд, що представляли усі п'ять наявних на той час континентальних федерацій (УЄФА, КОНКАКАФ, КОНМЕБОЛ, АФК і КАФ), а також для збірної Австралії, яка до жодної конфедерації не належала, розробили формати регіональних турнірів відповідно до визначених для кожного регіону квот.

Утім із 69 команд, для яких розроблявся формат відбору, участь у його матчах узяла лише 51 збірна. Усі 15 команд-представниць африканської КАФ відмовилися від участі в турнірі на знак протесту проти формату, який не передбачав бодай одного гарантованого місця для африканських команд у фінальній частині світової першості. Згодом до їх бойкоту на знак солідарності приєдналася збірна Сирії, яка мала змагатися в турнірі УЄФА. Членство у ФІФА збірної Південно-Африканської Республіки, яка через запроваджену у країні політику апартеїду не входила до континентальної африканської конфедерації і мала змагатися з представниками Азії і Австралією, вже після прийняття формату відбору призупинили, і відповідно її виключили з числа учасників турніру. Нарешті збірна Південної Кореї знялася зі змагання, пославшись на логістичні причини, після того як відбірковий турнір для представників Азії і Австралії перенесли до Камбоджі, країни, керівництво якої підтримувало приязні стосунки з Північною Кореєю.

Загалом провели 127 матчів, першим з яким був двобій між збірними Нідерландів і Албанії 24 травня 1964 року, в якому нідерландський захисник Дан Шрейверс, реалізувавши пенальті, забив перший із 393 голів відбіркового турніру[1]. Завершився кваліфікаційний турнір 29 грудня 1965 року додатковою грою між Болгарією і Бельгією, в якій перемогла перша, ставши останнім, шістнадцятим, учасником фінальної частини світової першості 1966 року.

Учасники

[ред. | ред. код]
   Країни, збірні яких кваліфікувалися на чемпіонат світу
   Країни, чиї збірні не кваліфікувалися
   Країни, чиї збірні не брали участі у відборі
   Країни, що не входили до ФІФА

[1]

Команда Спосіб
кваліфікації
Дата
кваліфікації
Кількість
участей
Участей
поспіль
Попереднє
досягнення
Англія Англія господарі 22 серпня 1960 5 5 чвертьфінали (1954, 1962)
Бразилія Бразилія діючий чемпіон 17 червня 1962 8 8 чемпіон (1958, 1962)
Мексика Мексика переможець відбору КОНКАКАФ 16 травня 1965 6 5 груповий етап (1930, 1950, 1954, 1958, 1962)
Уругвай Уругвай переможець Групи 1 (КОНМЕБОЛ) 13 червня 1965 5 2 чемпіон (1930, 1950)
Аргентина Аргентина переможець Групи 3 (КОНМЕБОЛ) 22 серпня 1965 5 3 друге місце (1930)
Угорщина Угорщина переможець Групи 6 (УЄФА) 9 жовтня 1965 6 4 друге місце (1938, 1954)
Чилі Чилі переможець Групи 2 (КОНМЕБОЛ)[a] 12 жовтня 1965 4 2 третє місце (1962)
СРСР СРСР переможець Групи 7 (УЄФА) 17 жовтня 1965 3 3 чвертьфінали (1958, 1962)
Португалія Португалія переможець Групи 4 (УЄФА) 31 жовтня 1965 1 1
Франція Франція переможець Групи 3 (УЄФА) 6 листопада 1965 6 1 третє місце (1958)
Іспанія Іспанія переможець Групи 9 (УЄФА)[a] 10 листопада 1965 4 2 четверте місце (1950)
ФРН ФРН переможець Групи 2 (УЄФА) 14 листопада 1965 6 4 чемпіон (1954)
Північна Корея Північна Корея переможець відбору АФК / Океанія[b] 24 листопада 1965 1 1
Швейцарія Швейцарія переможець Групи 5 (УЄФА) 24 листопада 1965 6 2 чвертьфінали (1934, 1938, 1954)
Італія Італія переможець Групи 8 (УЄФА) 7 грудня 1965 6 2 чемпіон (1934, 1938)
Болгарія Болгарія переможець Групи 1 (УЄФА)[a] 29 грудня 1965 2 2 груповий етап (1962)
  1. а б в Дві найкращі команди у групі завершили турнір з рівною кількістю очок, тож між ними проводилася додаткова гра.
  2. Через зняття з турніру усіх африканських команд необхідність проводити раунд плей-оф з переможцями груп відбору у зоні КАФ відпала.

Кваліфікаційний процес

[ред. | ред. код]

16 місць, передбачених у фінальній частині світової першості 1966 року, розподілили між континентальними конфедераціями таким чином:

  • Європа (УЄФА): 10 місць, включаючи одне місце, зарезервоване за командою-господарем першості, збірною Англії. За решту дев'ять місць мали змагатися 32 команди, включно з командами Ізраїлю та Сирії, остання з яких згодом від участі у відборі відмовилася.
  • Південна Америка (КОНМЕБОЛ): 4 місця, включаючи одне місце, зарезервоване за чинним чемпіоном світу збірною Бразилії. За решту три місця змагалися 9 команд.
  • Північна Америка, Центральна Америка і Кариби (КОНКАКАФ): 1 місце, на яке претендували 9 команд.
  • Африка і Азія (КАФ/АФК): 1 місце, за яке мали змагатися 19 збірних, включаючи віднесену до цього сегменту відбору збірну Австралії. По факту ж після бойкоту відбору всіма представниками КАФ, зняття команди Південної Кореї і призупинення членства ПАР у ФІФА, путівка розігрувалася між двома командами.

Результати відбору

[ред. | ред. код]

АФК і Океанія

[ред. | ред. код]

Заявки до участі у відборі на чемпіонат світу 1966 в азійській групі надали п'ять збірних, включаючи команду Австралії, яка до жодної конфедерації на той час не належала, та збірну Південно-Африканської Республіки, яка не могла брати участь у кваліфікації з рештою африканських команд через виключення з КАФ. Команди мали змагатися за одне з чотирьох місць у Фінальному міжконтинентальному раунді, в межах якого мала розігруватися едина для країн Азії і Африки путівка на світову першість.

Заявку на участь у турнірі від збірної Філіппін відхилила ФІФА, команда Південно-Африканської Республіки не змогла взяти участь у відборі, оскільки призупинили членство цієї країни у ФІФА через запроваджену в ній політику апартеїду, а збірна Південної Кореї відмовилася від участі, пославшись на логістичні складнощі[2]. У результаті участь в іграх відбору брали тільки дві команди, Австралія і Північна Корея, за результатами двох матчів перемогу здобула остання.

Через бойкот відбіркового турніру усіма командами африканської КАФ необхідності проведення Фінального міжконтинентального раунду не було, і північні корейці отримали пряму путівку до фінальної частини чемпіонату світу.


Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 Північна Корея Північна Корея 2 2 0 0 9 2 +7 4
2 Австралія Австралія 2 0 0 2 2 9 −7 0
ПАР ПАР (D) 0 0
Південна Корея Південна Корея (W) 0 0
Джерело:
(D) Дискваліфікований; (W) знялася.

Після відмови в задоволені заявки на участь у відборі від збірної Конго-Браззавіля до кваліфікаційного раунду у конфедерації КАФ допустили 15 команд, які розділили на шість груп по дві або три команди в кожній для першого раунду відбору. Шість переможців цих груп мали скласти три пари, у кожній з яких під час другого раунду за результатами двох матчів мали визначатися три учасники фінального раунду, на якому до них мав приєднатися переможець відбору в азійській конфедерації для визначення володаря єдиної для цих двох конфедерацій путівки до фінальної частини чемпіонату світу[2].

Бойкот з боку африканських команд

[ред. | ред. код]

Представники футбольних федерацій африканських країн висловили протест щодо формату відбору, згідно з яким Африка не отримувала бодай одного гарантованого місця на мундіалі, а також щодо допуску до змагання збірної Південно-Африканської Республіки, якій ФІФА дозволила змагатися разом з азійськими командами попри виключення цієї країни з КАФ через апартеїд.

Згодом, восени 1964 року, конгрес ФІФА призупинив членство Південної Африки в організації і відсторонив збірну країни від участі у відборі на ЧС-1966, таким чином частково задовільнивши вимоги африканської футбольної конфедерації.

Утім, вимогу щодо гарантованого представництва африканців на світовій першості не задовольнили, після чого усі п'ятнадцять команд континенту знялися з відбіркового турніру на чемпіонат світу 1966 року, а континентальна конфедерація офіційно відмовилася брати участь у подібних турнірах доки командам Африки не буде гарантовано представництво у фінальній частині світової першості. Відповідні зміни до формату відбору зробили вже в рамках кваліфікаційного раунду наступного чемпіонату світу.

КОНКАКАФ

[ред. | ред. код]

Заявки на участь у відборі подали представники десяти національних команд регіону Північної і Центральної Америки та Карибів. Після відхилення заявки збірної Гватемали залишилося дев'ять команд, які розіграли єдину путівку на світову першість у двох раундах кваліфікації[1].

У першому раунді їх розподілили по трьох групах по три команди в кожній, переможці яких виходили до фінального раунду. Переможець цього другого й останнього раунду відбору, яким стала збірна Мексики, здобував право представити регіон на світовій першості[3].

Легенда
Кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу
Фінальний раунд
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1 Мексика Мексика 7 4 3 1 0 12 2 +10
2 Коста-Рика Коста-Рика 4 4 1 2 1 8 2 +6
3 Ямайка Ямайка 1 4 0 1 3 3 19 −16

КОНМЕБООЛ

[ред. | ред. код]

Збірна Бразилії отримала автоматичну путівку на ЧС-1966 як тріумфатор попередньої світової першості, а решта дев'ять збірних країн-членів південноамериканської футбольної конфедерації боролися за ще три путівки на світовий турнір. Їх поділили на три групи по три команди в кожній, переможці груп кваліфікувалися для участі в мундіалі[4]. У групі 2 для визначення переможця довелося проводити додаткову гру на нейтральному полі.

Легенда
Кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату світу
Стали учасниками додаткового матчу за вихід на чемпіонат світу

Підсумкові турнірні таблиці груп

[ред. | ред. код]
Група 1
Місце Команда О І В Н П
1 Уругвай Уругвай 8 4 4 0 0
2 Перу Перу 4 4 2 0 2
3 Венесуела Венесуела 0 4 0 0 4
Група 2
Місце Команда О І В Н П
1= Чилі Чилі 5 4 2 1 1
1= Еквадор Еквадор 5 4 2 1 1
3 Колумбія Колумбія 2 4 1 0 3
Група 3
Місце Команда О І В Н П
1 Аргентина Аргентина 7 4 3 1 0
2 Парагвай Парагвай 3 4 1 1 2
3 Болівія Болівія 2 4 1 0 3

Плей-оф у Групі 2

[ред. | ред. код]


Збірна Англії кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу 1966 року автоматично як господар цього турніру. За решту дев'ять путівок на мундіаль висловили готовність поборотися національні команди 30 європейських країн, до яких додалися збірні Ізраїлю та Сирії. Остання згодом знялася зі змагання на знак солідарності з африканськими командами. Учасників відбору від УЄФА поділили на дев'ять груп по три або чотири команди в кожній (у Групі 9 після зняття Сирії залишилося лише дві збірні). Переможці груп отримували путівки до фінальної частини світової першості[5].

Легенда
Кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату світу
Стали учасниками додаткового матчу за вихід на чемпіонат світу

Підсумкові турнірні таблиці груп

[ред. | ред. код]
Група 1
Місце Команда О І В Н П
1= Бельгія Бельгія 6 4 3 0 1
1= Болгарія Болгарія 6 4 3 0 1
3 Ізраїль Ізраїль 0 4 0 0 4
Група 2
Місце Команда О І В Н П
1 ФРН ФРН 7 4 3 1 0
2 Швеція Швеція 5 4 2 1 1
3 Кіпр Кіпр 0 4 0 0 4
Група 3
Місце Команда О І В Н П
1 Франція Франція 10 6 5 0 1
2 Норвегія Норвегія 7 6 3 1 2
3 Югославія Югославія 7 6 3 1 2
4 Люксембург Люксембург 0 6 0 0 6
Група 4
Місце Команда О І В Н П
1 Португалія Португалія 9 6 4 1 1
2 Чехословаччина Чехословаччина 7 6 3 1 2
3 Румунія Румунія 6 6 3 0 3
4 Туреччина Туреччина 2 6 1 0 5
Група 5
Місце Команда О І В Н П
1 Швейцарія Швейцарія 9 6 4 1 1
2 Північна Ірландія Північна Ірландія 8 6 3 2 1
3 Нідерланди Нідерланди 6 6 2 2 2
4 Албанія Албанія 1 6 0 1 5
Група 6
Місце Команда О І В Н П
1 Угорщина Угорщина 7 4 3 1 0
2 НДР НДР 4 4 1 2 1
3 Австрія Австрія 1 4 0 1 3
Група 7
Місце Команда О І В Н П
1 СРСР СРСР 10 6 5 0 1
2 Уельс Уельс 6 6 3 0 3
3 Греція Греція 5 6 2 1 3
4 Данія Данія 3 6 1 1 4
Група 8
Місце Команда О І В Н П
1 Італія Італія 9 6 4 1 1
2 Шотландія Шотландія 7 6 3 1 2
3 Польща Польща 6 6 2 2 2
4 Фінляндія Фінляндія 2 6 1 0 5
Група 9
Місце Команда О І В Н П
1= Іспанія Іспанія 2 2 1 0 1
1= Ірландія Ірландія 2 2 1 0 1
Сирія Syria withdrew

Ігри плей-оф

[ред. | ред. код]

Додаткові матчі на нейтральному полі були необхідні для визначення переможців у Групі 1 та Групі 2, де найкращі команди набрали по рівній кількості очок.


Бомбардири

[ред. | ред. код]

7 голів

6 голів

5 голів

4 голи

3 голи

2 голи

1 гол

1 автогол

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в History of the FIFA World Cup Preliminary Competition (by year) (PDF). FIFA.com. 27 липня 2007. Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2017.(англ.)
  2. а б Miscellaneous Qualifiers for the World Cup 1966. Score Shelf. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 9 жовтня 2017.(англ.)
  3. CONCACAF Qualifiers for the World Cup 1966. Score Shelf. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 9 жовтня 2017.(англ.)
  4. CONMEBOL Qualifiers for the World Cup 1966. Score Shelf. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 9 жовтня 2017.(англ.)
  5. UEFA Qualifiers for the World Cup 1966. Score Shelf. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 9 жовтня 2017.(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]