Мархлевський польський національний район
Мархлевський польський національний район (пол. Polski Rejon Narodowy im. Juliana Marchlewskiego) — польський національний район у складі Української СРР, що існував в 1925—35 роках.
Район утворено 17 вересня 1925 року[1] в складі Житомирського (з 1926 — Волинського) округу УРСР на території, населеної переважно поляками. Центром району було призначено селище Мархлевськ (до цього називалося Довбиш). В 1930 році район перейшов у пряме підпорядкування УСРР, а в 1932 увійшов до складу Київської області.
4 червня 1934 р. до складу Мархлевського району перечислено село Корчівку Троянівського р-ну (Київської обл.), село Людвиківку[2] та частину колонії Синявки Дзержинського р-ну Вінницької області, колонії Осову[3] та Лугову[4] і частину Гуто-Жабокрицької сільради Баранівського р-ну (Київської обл.), села Кам'яний Майдан та Болярку Новоград-Волинського р-ну (Київської обл.).[5]
В 1926 році в районі проживало близько 41 тис. мешканців. З них близько 70% — поляки, 20% — українці і 7% — німці. Поміж сільрад району 30 було польських, дві українські й одна німецька[6].
У районі було 55 польських шкіл, 80 бібліотек і хат-читалень. Польськомовна газета «Marchlewszczyzna Radziecka» виходила накладом 25 тис. примірників. До початку комуністичних гонінь у 1930-х рр. у районі діяли три костели, дві каплиці, чотири парохи, зареєстровано 15 римо-католицьких громад.
У 1930-х роках Мархлевський район та його населення, в першу чергу духовенство, свідомі поляки та міцні господарники зазнали репресій. Колективізація у польському нацрайоні йшла мляво — якщо по Україні станом на 1932 рік було примусом колективізовано вже 61,5% господарств, то тут лише 16,9%. У 1935 році національний район поляків узагалі був ліквідований[7], а більшу частину поляків було депортовано до Казахстану. Мархлевськ був перейменований спочатку на селище Щорськ (1939 р.), а 1944 року селищу повернули історичну назву.[8]
Див. також
Примітки
- ↑ Довбищенський польський район (Житомирський округ Волинської губернії) перейменовано в Мархлевський. Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 17 вересня.
- ↑ Карта Вінницької області, 1933
- ↑ Двухверстовка севера Украины, 1930(рос.)
- ↑ Двухверстовка севера Украины, 1930(рос.)
- ↑ Постанова Президії ВУЦВК № 190 від 4 червня 1934 «Про зміни меж Мархлевського району порядком землевпорядження»
- ↑ Кабачій Роман Польське у поліському // «Український тиждень» № 21 (82) за 29 травня — 4 червня 2009 року
- ↑ Постанова ЦВК СРСР № 460 від 17 жовтня 1935 р. «Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Києвської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня 1944 «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР»
Джерела
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — С. 179.(рос.)
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на нач. 1928 года) [и Список важнейших населенных мест] / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — М. : Изд-во НКВД, 1928. — С. 113.(рос.)
- Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов :
С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — С. 105, 220.(рос.) - Таїсія Зарецька. Політика радянської влади щодо створення польських національних районів в УСРР
- Поляки в Україні // Форум націй