Малоросійська губернія
Малоросійська губернія | ||||
| ||||
Центр | Чернігів | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1764, 1796 | |||
Попередники | Чернігівське намісництво | |||
Наступники | Малоросійське генерал-губернаторство | |||
Малоросійська губернія — назва двох адміністративно-територіальних одиниць Російської імперії, що існували у XVIII столітті.
Перша Малоросійська губернія
Утворена в 1764 році з частини Лівобережної України після остаточної ліквідації інституту гетьманства. Губернія складалася з 10 полків (адміністративно-територіальних і військових одиниць, успадкованих від Гетьманщини). З 1765 по 1773 роки адміністративним центром був Глухів, в 1773 році центр був перенесений до Козельця, а в 1775 - до Києва.
Восени 1781 року Малоросійська губернія була ліквідована і розділена на Новгород-Сіверське, Чернігівське та Київське намісництва
Друга Малоросійська губернія
У 1796 році Малоросійська губернія була знову утворена з трьох намісництв, на які тоді поділялася Малоросія, причому до неї приєднані були і колишній Полтавський полк, і місто Кременчук, з містечками та селищами колишнього Миргородського полку, що входили до складу Катеринославської губернії, але відокремлено місто Київ, «з окружністю, по положенням його за рікою Дніпром». Губернським містом був призначений Чернігів. Губернія була розділена на 20 повітів.
- Чернігівський повіт,
- Козелецький повіт,
- Переяславський повіт,
- Пирятинський повіт,
- Золотоніський повіт,
- Хорольський повіт,
- Кременчуцький повіт,
- Полтавський повіт,
- Зіньківський повіт,
- Гадяцький повіт,
- Лубенський повіт,
- Роменський повіт,
- Прилуцький повіт,
- Ніжинський повіт,
- Сосницький повіт,
- Конотопський повіт,
- Глухівський повіт,
- Новгород-Сіверський повіт,
- Стародубський повіт,
- Мглинський повіт.
Утворення Малоросійської губернії знаходилося у зв'язку з відновленням за Павла I в Малоросії судів генерального, земських і підкоморських. У 1802 році з Малоросійської губернії утворені були дві - Чернігівська і Полтавська.
Малоросійське генерал-губернаторство
У 1802 році Малоросійську губернію розділено на Чернігівську й Полтавську губернії, які разом становили Малоросійське генерал-губернаторство.
На території Малоросійської губернії, а згодом і Малоросійського генерал-губернаторства діяли Генеральний Малоросійський суд (1797—1831) й земські підкоморські суди (1797—1834).
Малоросійське генерал-губернаторство було ліквідовано у березні 1836 року у зв'язку з утворенням Чернігівського, Полтавського і Харківського генерал-губернаторств. Губернії Харківську, Полтавську та Чернігівську в офіційних документах царського уряду, зокрема про скасування кріпацтва, і далі продовжували іменувати "Малоросійськими" (на відміну від Правобережної та Південної України).
Очільники
- 16.12.1796—05.1797: військовий губернатор Вязьмітінов Сергій Кузьмич (7.10.1744-15.10.1819
- 1797—1798: губернатор Бакуринський Осип Андрійович (Яків Леонтьевіч?)
- 1798—1800: губернатор Миклашевський Михайло Павлович (1756-26.08.1847)
- 1800—27.02.1802: губернатор Френсдорф Іван Васильович губернатор
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.