Головний калібр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілюстрована анімація корабельної артилерії американського лінкора «Вашингтон» типу «Норт Керолайна», що складалася з дев'яти 406-мм гармат головного калібру (Mark 7 16"/50, виділені червоним кольором) та двадцяти 127-мм гармат допоміжного калібру (Mark 12 5"/38, виділені синім кольором
12"/45 морська артилерійська система Mark X головного калібру на британському лінкорі «Дредноут»

Головний калібр — частина корабельної артилерії, яка має найбільший калібр та вирішує головні завдання, притаманні певному типу кораблів.

Наприкінці Другої світової війни калібр гармат артилерії головного калібру на лінійних кораблях сягав 460 мм; (наприклад, британська 460-мм морська гармата BL 18 inch Mk I) у кількості 6-12 артилерійських систем вони встановлювалися в двох- та трьохгарматних баштах. Калібр гармат артилерії головного калібру кораблів XXI століття становить 203-мм, ескадрених міноносців — 130-мм та фрегатів — 127-мм, які встановлюються в одно-, двох- та трьохгарматних баштах.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Радянська військова енциклопедія. «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 567. — ISBN 00101-236. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Широкорад А. «Советская корабельная артиллерия». — М. : Велень, 1995. — 80 с. — ISBN 5-85817-009-9. (рос.)
  • Fairfield, A.P. (1921). Naval Ordnance. Baltimore, Maryland: The Lord Baltimore Press. p. 157.