Бронський Андрій Васильович
| Бронський Андрій Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
18 жовтня 1910 Горлівка[1] | |||
| Помер |
1942 ·смерть у боюd[2] | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Діяльність | письменник, літературознавець | |||
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
| Мова творів | українська | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
|
| ||||
Андрій Васильович Бронський (нар. 5 (18) жовтня 1910, м. Горлівка, Донецька область — осінь 1942) — український письменник, літературознавець.
Андрій Бронський народився в місті Горлівка, нині в Донецькій області.
З 1930 навчався в Одеському інституті соціального виховання, Харківському та Київському університетах. Учасник Радянсько-німецької війни, загинув у боях.
Автор повісті «Море і люди» (1933) — про радянських моряків, статей про творчість Т. Шевченка, О. Пушкіна, М. Некрасова, М. Горького, М. Коцюбинського, М. Островського та інших
- Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1988. — Т. 1: А-Г. — С. 225—238. [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
|
- ↑ Тимченко В. Д. БРОНСЬКИЙ Андрій Васильович // Українська літературна енциклопедія — Київ: Головна редакція УРЕ, 1988. — Т. 1: А-Г. — ISBN 5-88500-003-4
- ↑ різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8