З 16 по 30 травня у Вікіпедії та Вікіданих ми провели Тиждень музеїв — щорічну акцію, присвячену Дню музеїв, що відзначається в Україні та всьому світі 18 травня.
Учасники та учасниці акції створювали і покращували статті про музеї, їх виставки, експонати та додавали елементи до Вікіданих.
Читати даліУ 2013—2014 роках «Вікімедіа Україна» реалізувала проєкт з оцифрування унікальних записів українських пісень, дум та інструментальних композицій у виконанні лірників та кобзарів, а також голосів Філарета Колесси і, найбільш ймовірно, Лесі Українки.
Ці записи були зроблені протягом 1904—1910 років та записані на фонографічних валиках, що зберігалися у приватній колекції фольклориста та композитора Філарета Колесси. Вони стали результатом спільної праці Лесі Українки, Климента Квітки, Опанаса Сластьона, Олександра Бородая та самого Колесси.
На записах зафіксовано спів одинадцяти виконавців: це Гнат Гончаренко, Петро Древченко, Микола Дубина, Остап Калний, Михайло Кравченко, Платон Кравченко, Іван Кучеренко, Степан Пасюга, Явдоха Пилипенко, Антін Скоба, Опанас Сластьон.
Оцифрування фонографічних записів виконано в Інституті проблем реєстрації інформації, а опрацювання, каталогізацію колекції та ідентифікацію фонограм здійснила етномузикознавиця Ірина Довгалюк.
«Цю ідею подав і від початку до кінця прослідкував її виконання Юрій Булка, дописувач Вікіпедії українською мовою, музикант, активіст руху за вільну культуру. Він не тільки домовився з усіма залученими, включно зі спадкоємцями Колесси, а й транспортував оцифровані валики назад із Києва до музею, що за звичайних умов могло б бути чимось дуже звичним, але під час Революції Гідності наприкінці 2013—на початку 2014 року перевезення ящиків із незрозумілими циліндрами було ризикованим — це все виглядало як піротехніка…», — прокоментувала Наталія Тимків, адміністраторка розділу Вікіпедії українською мовою.
Проєкт реалізували 10 років тому, але він залишається актуальним, особливо зважаючи на необхідність зберігати, оцифровувати та популяризувати українську культуру не тільки в Україні, а й у світі. Юрій Булка, ініціатор, розповів про своє бачення так:
«У мене дуже давно було відчуття, що культуру, і зокрема українську культуру як таку, яка непропорційно мало висвітлена, потрібно засвідчувати — тобто документувати, робити видимою, фіксувати, і робити універсально доступною, а не лише абстрактно говорити про неї.
Культура повинна говорити сама за себе, усією своєю складністю і багатогранністю.
Зараз, коли проти України ведеться неоімперська загарбницька геноцидальна війна, ідеологічно базована на запереченні існування цієї культури, це відчувається ще більш очевидним і базовим.
Понад 100 років тому Леся Українка, Климент Квітка, Опанас Сластіон, Філарет Колесса та інші зафіксували у формі авдіозаписів та пізніше нотних розшифрувань важливий пласт української культури — мистецтва кобзарів і лірників.
Я дуже радий, що нам вдалося оцифрувати і зробити ці записи доступними».
Запрошуємо вас послухати записи та дізнатися про проєкт більше на його сторінці у Вікісховищі.
Вікідані — це вільна база даних, яка підтримує Вікіпедію та інші вікіпроєкти. Як вони працюють і як ви можете редагувати їх при роботі з Вікіпедією?
Про це та більше у новому відео розповідає редактор української Вікіпедії та Вікіданих Антон Обожин.
Публікуємо переклад тексту, вперше опублікованого на Diff у квітні 2024 року. Автор — науковець та вікімедієць Франциско Ардіні.
З 1 січня по 5 березня 2024 року я брав участь у місії Італійської національної антарктичної дослідницької програми (PNRA) на борту криголама RV Laura Bassi, що рухався через море Росса, найбільшу заповідну зону у світі. Я вже бував в Антарктиці завдяки своїм дослідженням з аналітичної хімії в Університеті Генуї щодо питань навколишнього середовища та зміни клімату. Цього ж разу місія мала особливе значення для мене, бо вона була пов’язана з іншою моєю великою пристрастю: Вікіпедією.
Читати даліДо 20 червня в українській Вікіпедії триває щорічна кампанія «Культурна спадщина та видатні постаті».
З початку конкурсу 21 учасник та учасниця створили або значно покращили 192 статті, а для новачків та новачок бібліотекар та редактор Вікіпедії Вячеслав Мамон провів вебінар з основ редагування Вікіпедії, запис якого ви можете переглянути за посиланням.
Для того, щоб взяти участь достатньо:
Якщо ви маєте питання, пишіть організаційному комітету за адресою — glam@wikimedia.org.ua
Вікіпедія — лише один з понад десятка проєктів, які підтримує Фонд Вікімедіа. Інші вікіпроєкти називають сестринськими, вони присвячені різним напрямкам — новинам, зберіганню вільних зображень та відео, цитатам тощо.
У новому відео редакторка української Вікіпедії та вікіпроєктів Наталія Ластовець коротко розповість про сестринські вікіпроєкти та чим вони можуть стати вам корисними.
Щомісяця ми визначаємо та нагороджуємо найактивніших користувачів та користувачок української Вікіпедії. Про підсумки 2023 року та як отримати згущівку — розповідаємо у цьому дописі.
«Згущівка поштою» — це щомісячна нагорода для найактивніших учасників та учасниць українськомовних вікіпроєктів для відзначення їх внеску. Ініціатива зародилася із традиції вікіспільноти вручати віртуальні нагороди. За підтримки ГО «Вікімедіа Україна» вона розширилася до фізичних (та їстівних) відзнак — справжньої згущівки, яку ви можете додати до своїх улюблених страв чи поласувати просто так.
Читати далі31 травня завершився конкурс статей Європейська весна 2024. Про її попередні результати розповідаємо у цій статті.
«Вікімедіа Україна» — це в першу чергу люди, без яких не було б сьогоднішніх можливостей та досягнень. Ми запитали учасників та учасниць нашої організації про те, що для них означає ВМУА.
Читати даліПонад 100 тисяч пам’яток культури у першій в Україні публічній базі, 13 щорічних Вікіконференцій, понад тисяча підтриманих віківишколів… До нашого дня народження згадуємо деякі із досягнень «Вікімедіа Україна» за ці 15 років — у 10 цифрах.
Вікімедіа Україна