Австрійська Республіка (Osterreich, Republik Osterreich) — держава в Центр. Європі. Тер. - 83 851 км2. Нас. — 8,014 млн. чол. (1996): австрійці (97 %), словенці, хорвати, угорці, чехи та ін. Столиця — м. Відень. Адм.-тер. поділ — 9 федеральних земель. Офіц. мова — німецька. Грош. одиниця — австр. шилінг. Нац. свято — Національне свято Австрійської Республіки (26 жовтня). Сучасна австр. д-ва виникла після краху Австро-Угор. імперії у жовтні 1918. У листопаді того ж року було скинуто імператора і проголошено республіку. 10.XI 1920 парламент прийняв федеральний конст. закон. 1929 його було істотно змінено, і тепер цей закон, незважаючи на наступні зміни і доповнення, офіційно називається федеральним конституційним законом 1920 в редакції 1929. В 1934 прийнято конституцію, за якою фактично було ліквідовано традиц. парламентаризм і запроваджено т. з. корпоративне представництво. 1938 після аншлюсу (поглинення А. фашист. Німеччиною) австр. державність тимчасово припинила існування. У травні 1945 було відновлено чинність федерального конст. закону. 26.X 1955 парламент прийняв федеральний конст. закон про нейтралітет А., який вважається складовою частиною її конституції. До складу конституції включено і деякі акти, прийняті в 19 ст., зокрема, основний закон д-ви від 21.XIІ 1867 про заг. права гр-н королівств і земель, що мали представництво в Імперській раді.
А. — республіка зі змішаною (парламентсько-президентською) формою правління. Законод. влада здійснюється двопалат. парламентом. Нижня палата — національна рада (націоналрат) — формується за результатами заг. і прямих виборів. До її складу входять 183 депутати. Термін повноважень нац. ради — 4 роки. Вибори проводяться за пропорційною системою, а віковий ценз для активного і пасивного виб. права — відповідно 19 і 21 рік. Верхня палата — федеральна рада (бундесрат) — є органом представництва земель. У її складі 63 представники, обрані законод. органами земель — ландтагами. Кількість їх залежить від чисельності населення у різних суб'єктах федерації. При цьому члени федер. ради обираються на строк повноважень ландтагів. Спільні засідання обох палат можуть відбуватися лише з приводу приведення до присяги федерального президента або прийняття рішення про оголошення стану війни. Палати парламенту — нерівноправні. У разі виникнення розбіжностей між палатами у законод. процесі остаточний варіант закону приймає нац. рада більшістю голосів у присутності не менше половини її складу. Лише вона здійснює парламентський контроль за діяльністю уряду у вигляді запиту. Главою д-ви є федеральний президент, якого обирають загальними і прямими виборами на 6 років. Повторне обрання однієї особи допускається лише раз. Віковий ценз для кандидатів у президенти — 35 років. Президент може бути усунений від влади за результатами референдуму, ініційованого нац. радою. Свої функції здійснює на основі пропозицій федер. уряду або окр. його членів. Він не має права вето або права повернути прийнятий парламентом закон на повторний розгляд. Глава д-ви може розпустити нац. раду, однак з однієї і тієї ж причини він може зробити це лише раз протягом одного скликання.
Вищим органом викон. влади є федерал, уряд, очолюваний федерал, канцлером. Канцлер і за його поданням ін. члени уряду призначаються президентом. Члени уряду не можуть входити до складу нац. ради. Уряд та його члени відповідальні перед ниж. палатою парламенту. Рішення про вотум недовіри може бути прийняте за умови присутності не менше половини депутатів. Судова влада належить загальним судам. Систему заг. судів очолює Верховний суд. Адміністративний суд повинен забезпечувати законність у сфері держ. управління. Функціонує також Конституційний суд, до складу якого входять голова, його заступник, 12 ін. суддів, 6 запас, членів суду. Судці Конст.
суду призначаються президентом за поданням уряду і палат парламенту. За формою держ. устрою А. є федерацією. її суб'єкти — землі (у т. ч. столиця). Організацію держ. влади в них визначають федер. конст. закон 1920 і конституції земель. Цим же законом встановлено принципи розмежування компетенції між федерацією і землями. Законод. влада в землях належить ландтагам. Ландтаг може бути розпущений президентом за поданням уряду і згодою федерал, ради. Федерал, владу в землях здійснюють уряди земель, які формуються ландтагами. Територія земель поділена на округи і громади. В округах гол. владні повноваження належать губернаторам, яких призначають уряди земель. Нас. громад обирає місц. представницькі органи — ради, термін повноважень яких від 4 до 6 років. Ради зі свого складу обирають бургомістрів та їхніх заступників, котрі разом з ін. обраними особами становлять правління — викон. орган місц. самоврядування. Особливий статус має Відень — столиця, яка водночас є громадою, округом і землею.
А. — член ООН (з 1955) та багатьох ін. міжнар. організацій.
Дип. відносини України з А. встановлено 24.1 1992.
Літ.: Пристер Е. Краткая история Австрии. М., 1952; Австр. Республика. Конституция и законод. акты. М.,1985; Вайс Г. Парламент Австр. Республіки. «Віче», 1995, №10. В. М. Шаповал.