- дуалістична (двоєдина) держава, що існувала 1867-1918. Мала площу 676 545 кмг, населення - 50 499 тис. чоловік (1907-08). Виникла в результаті перетворення монархії Габсбургів на основі компромісної угоди 1867 між австр. і угор. правлячими колами. Союз цих сил Габ-сбурги прагнули використати для придушення нац.-визвольного і демократичного руху в імперії. Кордон між двома частинами А.-У. проходив по р. Лейті (звідси назва Австрії - Ціслейтанія, а Угорщини - Транслейтанія). До складу першої входили власне австр. землі, Чехія (Богемія), Моравія, Сілезія, Герц (Гориця), Далмація, Галичина, Буковина, Крайна, Істрія, Трієст. Транслейтанія включала угор. землі, Трансільванію, Хорватію, Славонію, Банат, Словаччину, Закарпатську Україну, порт Фіуме (Рієка). Австрія і Угорщина визнавалися суверенними частинами д-ви. На чолі А.-У. стояв австр. імператор (в Угорщині мав титул короля), владу якого формально обмежували в Австрії рейхсрат, в Угорщині - сейм. Для розв'язання загальнодержавних справ австр. рейхсрат і угор. сейм посилали по 60 представників до т. з. "делегацій", що скликалися щорічно по черзі у Відні і Будапешті. В кін. 19 ст. в А.-У. було проведено ряд реформ, що сприяли розвиткові капіталізму Але імперський уряд штучно гальмував індустріальний розвиток окраїнних земель, використовуючи їх як агр.-сировинний придаток для австро-угорської промисловості.

Розвиток капіталізму в А. У. супроводився наявністю значних феод пережитків. Величезні зем. масиви належали дворянській верхівці та церкві. Зокрема, на укр. землях більшість селян були малоземельними або безземельними (напр., у Галичині в 90-х рр 19 ст. 46% становили безземельні або ті, що мали наділи менші за 2 морги). Економіка А.-У перебувала в значній залежності від іноземного (нім., франц., англ., амер.) капіталу. В економіці укр. земель панівне становище посідали нім. і залежний від нього австро-угор. капітал. Українці, які 1910 становили 8% населення А.-У., були позбавлені елементарних політ. прав. Прагнучи зберегти свою клаптикову імперію, Габсбурги розпалювали суперечності між національностями, які входили до її складу, надавали певних пільг пануючим класам окремих національностей. Так, у Галичині австр. уряд передав управління Галицьким крайовим сеймом польс. поміщикам. У 1868 угор. сейм закріпив панування угорців на Закарпатській Україні, оголосивши все населення краю єдиною угор. нацією. Нац. мова і прогресивна культура на укр. землях зазнавали переслідувань. Офіц. мовою в Галичині була польська, на Буковині - німецька, на Закарпатській Україні - угорська. Переважна більшість укр. населення була неписьменна. Деякі поступки австр. уряду укр. буржуазії (дозвіл на існування "Просвіти", бурж.-націоналістичних орг-цій) були платою за її вірну службу імперії. В кін. 19 - на поч. 20 ст. А.-У. вступила в стадію імперіалізму. В цей час виник організований робітн. рух, посилилася нац.-визвольна боротьба (в т. ч. на укр. землях). У 1888 створено Соціал-демократичну партію Австрії, 1890 - Соціал-демократичну партію Угорщини, 1899 - Українську соціал-демократичну партію (в Сх. Галичині). Відбулися численні виступи робітників і селян. На укр. землях найзначнішими були Бориславський страйк 1904, Буковинський страйк будівельників 1904, Галицькі страйки селян 1902 і 1906, Чернівецькі травневі виступи робітників 1906. У галузі зовн. політики А.-У дедалі більше підпадала під вплив Німеччини (див. Австро-німецький договір 1879, Троїстий союз). В 1908 А.-У. анексувала Боснію і Герцеговину. Під час 1-ї світової війни виступала в союзі з Німеччиною В 1918 під впливом Великої Жовтн. соціалістич. революції, в умовах поразки австро-нім. блоку в 1-й світовій війні, в А.-У перемогла бурж.-демократична революція. Монархію Габсбургів було повалено На тер. А.-У. виникли бурж. д-ви Австрія, Угорщина, Чехословаччина; частина тер. А.-У. увійшла до Югославії, Румунії, Польщі. Закарпатська Україна залишилася в складі Чехословаччини, Буковина - Румунії, Західна Україна - Польщі.

Л. Л. Дмитренко.