VK (соцмережа): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 13:57, 14 травня 2024 переглянути вихідний код GagogaSus (обговорення \| внесок) 476 редагувань Немає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного ← Попереднє редагування		Поточна версія на 08:14, 14 червня 2024 переглянути вихідний код Нестеріна (обговорення \| внесок) 482 редагування мНемає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 3: {{Картка сайту \|назва = ВКонтакті \|оф назва = VK''(рос.)'' ВКонтакте \|лого = VK Full Logo (2021-present).svg \|скріншот = Знімок екрану вконтакте (2021).jpeg Рядок 20: \|дохід = {{Зменшення}}27 млрд [[Російський рубль\|руб]] (2016)<ref name="Прибуток">[http://uapress.info/uk/news/show/31495 Прибуток «ВКонтакті» знизився в 6 разів] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20140808032903/http://uapress.info/uk/news/show/31495 \|date=8 серпня 2014 }} ''uapress.info'', 17 липня 2014</ref> }} '''VK''', або '''ВКонтакті''' ({{lang-ru\|ВКонтакте, ВК}}) — підсанкційна російська [[соціальна мережа]], що належить однойменній компанії [[VK (компанія)\|«VK»]] (колишній «Mail.ru Group»). Найбільш популярна в [[Росія\|Росії]], [[Білорусь\|Білорусі]], [[Казахстан]]і та [[Узбекистан]]і,. ~~раніше~~Заблокована в [[Україна\|Україні]] з 2017 року. Станом на листопад 2020 року нараховувала 625,73 млн акаунтів, з яких 92 млн активних [[користувач]]ів у місяць<ref name="usercount">{{cite web\|url=http://vk.com/catalog.php\|title=List of VK users\|accessdate=26 листопада 2020\|last=\|first=\|date=\|website=vk.com\|publisher=\|language=\|archive-date=1 березня 2020\|archive-url=https://web.archive.org/web/20200301164053/https://vk.com/catalog.php}}</ref><ref>{{Cite web\|title=Про компанію {{!}} VK\|url=https://vk.com/about\|website=vk.com\|accessdate=26 листопада 2020\|last=\|first=\|date=\|publisher=\|language=\|archive-date=30 серпня 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20210830111733/https://vk.com/about}}</ref>. Згідно з рейтингом {{Не перекладено\|Semrush\|Semrush\|en\|Semrush}} у березні 2024 року [[сайт]] є 32-м за відвідуваністю у світі, 12-м у Білорусі, 4-м у Росії, 33-м в Україні<ref>{{Cite web\|url=https://www.semrush.com/trending-websites/ru/all\|title=Most Visited Websites in Russia 2024 {{!}} Open .Trends\|website=Semrush\|language=en\|access-date=2024-03-15}}</ref><ref>{{Cite web\|url=https://www.semrush.com/trending-websites/ua/online-services\|title=Most Visited Online Services Websites in Ukraine 2024 {{!}} Open .Trends\|website=Semrush\|language=en\|access-date=2024-03-15}}</ref>. Рядок 36: Згідно з рішенням [[Рада національної безпеки і оборони України\|РНБО]] від 28 квітня 2017 року доступ до сайту «ВКонтакті» від 16 травня 2017 року було заблоковано в Україні. Це блокування проводилось в рамках [[Санкції України щодо Росії\|санкцій України проти Росії]], введених за [[Анексія Криму (2014)\|анексію Криму]] і [[Російсько-українська війна (з 2014)\|агресію на Донбасі]] та спрямоване на забезпечення [[Інформаційна безпека України\|інформаційної безпеки України]].{{Перехід\|#Блокування в Україні}} 16 червня 2017 року «ВКонтакті» закрив свій офіс у Києві.<ref>{{Cite web\|title=“ВКонтакте” закрив офіс в Україні\|url=http://www.pravda.com.ua/news/2017/06/16/7147170/\|website=[[Українська правда]]\|accessdate=\|language=\|last=\|first=\|date=16 червня 2017\|publisher=\|archive-date=25 січня 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125132846/https://www.pravda.com.ua/news/2017/06/16/7147170/}}</ref><ref>{{Cite web\|title=«ВКонтакте» закрив офіс у Києві\|url=https://hromadske.ua/posts/vkontakte-zakryv-ofis-u-kyievi\|website=[[hromadske.ua]]\|accessdate=\|language=\|last=\|first=\|date=16 червня 2017\|publisher=\|archive-date=2 лютого 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220202023141/https://hromadske.ua/posts/vkontakte-zakryv-ofis-u-kyievi}}</ref>. == Історія == Рядок 175: {{Seealso\|Російсько-українська інформаційна війна\|Російсько-українська економічна війна\|Російсько-українська кібервійна}} 16 травня [[Президент України]] [[Петро Порошенко]] підписав указ, яким ввів в дію рішення РНБО про оновлення списку [[Економічні санкції\|санкцій]] проти низки російських компаній, серед яких соцмережі «Вконтакті» і «Однокласники», компанія «Яндекс», електронний поштовий сервіс Mail.ru тощо, та запровадив блокування доступу до їх сайтів на території України. Обмеження вступили в дію 1 червня.<ref>{{Cite web\|url=http://tokar.ua/read/17418\|title=В Україні заблокували Яндекс, ВКонтакті та Однокласники » Tokar\|website=tokar.ua\|accessdate=2017-05-16\|archive-date=7 червня 2017\|archive-url=https://web.archive.org/web/20170607084247/http://tokar.ua/read/17418}}</ref><ref>{{Cite web\|url=Рішення Президента про блокування\|title=http://president.gov.ua/storage/j-files-storage/00/40/30/6f76b8df9d0716da74bb4ae6a900d483_1494864914.pdf\|last=\|first=\|date=\|website=\|publisher=\|language=\|accessdate=}}</ref>. У відповіді на петицію за скасування блокування ВКонтакті президент пояснив своє рішення тим, що {{Цитата\|Вказані компанії сприяють спецслужбам Росії у збиранні, зберіганні, використанні та поширенні інформації з обмеженим доступом – персональних даних та особистого листування громадян України. [...] Таким чином, українські користувачі російських мереж потрапляють під контроль спецслужб РФ, які спочатку створюють необхідні умови для вербування, а потім використовують наших громадян у власних протиправних цілях.\|3=[https://petition.president.gov.ua/petition/36543 Офіційне інтернет-представництво Президента України]\|4=}} У 2017 році працівниками Київського управління кіберполіції спільно зі слідчим відділом Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області виявлено та задокументовано групу в соціальній мережі «Вконтакті» де проводилось розповсюдження дитячої порнографії. Проте адміністрація мережі не йшла на співпрацю в блокуванні незаконного контенту мотивуючи своє рішення тим, що перебуває за межами юрисдикції українського законодавства<ref>{{cite web \| url = https://www.cybercrime.gov.ua/16-novosti/235-pripineno-rozpovsyudzhennya-dityachogo-porno-v-grupi-vkontakte Рядок 235: === VK.com === [[28 серпня]] [[2009]] року «ВКонтакті» придбав у американського реєстратора доменів [[GoDaddy]] доменне ім'я VK.com.<ref>{{Cite web \|url=http://who.godaddy.com/whois.aspx?domain=vk.com&prog_id=GoDaddy \|title=Інформація про домен VK.COM \|accessdate=18 лютого 2011 \|archive-date=24 вересня 2009 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20090924211648/http://who.godaddy.com/WhoIs.aspx?domain=vk.com&prog_id=godaddy }}</ref>. У цьому домені «ВКонтакті» в жовтні [[2009]] року відкрив міжнародну версію «ВКонтакті», яка стала відома під назвою VK (для країн [[СНД]] назва залишиться та ж сама — «ВКонтакті»). Передбачається, що основною аудиторією міжнародної версії «ВКонтакті» можуть стати російськомовні користувачі країн, в яких велика частка російськомовного населення, — [[Ізраїль]], [[Німеччина]], [[Канада]] та ін. Деякі експерти стверджують, що VK.com не зможе скласти серйозну конкуренцію визнаним міжнародним соціальним мережам [[Facebook]] і [[MySpace]]. Також є думка, що у разі успіху міжнародної версії «ВКонтакті» власники [[Facebook]] можуть подати позов до суду за порушення авторських прав (раніше «ВКонтакті» піддавався критиці за те, що його дизайн і ідея нагадує [[Facebook]]). За словами інших експертів, «ВКонтакті» можуть уникнути проблем з судовим розглядом, дещо змінивши в структурі свого сайту.{{джерело?}} Спочатку планувалося створити версію на 12 [[мова]]х, проте, станом на лютий [[2011]] року, їхня кількість становить вже 65. У даний час сайт «ВКонтакті» доступні на наступних мовах: [[англійська]], [[російська]], [[українська]], [[іспанська]], [[португальська]], [[португальська]], [[данська]], [[німецька]], [[французька]], [[італійська]], [[нідерландська]], [[Азербайджанська мова\|азербайджанська]], [[китайська]], [[Монгольська мова\|монгольська]], [[польська]], [[угорська]], [[шведська]], [[норвезька]], [[Словацька мова\|словацька]], [[Словенська мова\|словенська]], [[хорватська]], [[Сербська мова\|сербська]], [[боснійська]], [[Болгарська мова\|болгарська]], [[фінська мова\|фінська]], [[естонська мова\|естонська]], [[латиська мова\|латиська]], [[литовська мова\|литовська]], [[грецька мова\|грецька]], [[албанська мова\|албанська]], [[румунська мова\|румунська]], [[чеська мова\|чеська]], [[японська]], [[корейська]], [[арабська]], [[хінді]], [[бенгальська]], [[каннада]], [[непалська мова\|непалська]], [[індонезійська мова\|індонезійська]], [[малайська мова\|малайська]], [[тагальська мова\|тагальська]], [[тайська мова\|тайська]], [[бірманська]], [[в'єтнамська мова\|в'єтнамська]], [[іврит]], [[Суахілі (мова)\|суахілі]], [[казахська мова\|казахська]], [[молдавська мова\|молдавська]], [[білоруська]] (тарашкевиця), [[турецька]], [[грузинська мова\|грузинська]], [[вірменська мова\|вірменська]], [[узбецька мова\|узбецька]], [[туркменська мова\|туркменська]], [[таджицька мова\|таджицька]], [[осетинська мова\|осетинська]], а також ностальгічна версія «В Союзі», стилізована в колірній гаммі епохи [[СРСР]], і «Дореволюційний» інтерфейс в дореформеній орфографії і колірному оформленні сепія. Рядок 276: 29 травня американське видання [[Wall Street Journal]] випустило статтю, в якій розповідається про загрози російських соцмереж «ВКонтакті» і [[Однокласники]]. Так, наприклад, після того, як Росія напала на Україну у 2014 році, американська компанія з кібербезпеки CrowdStrike виявила, що російські хакери, пов'язані з групою APT 28, поширили через «ВКонтакті» вірус для додатка для Android. Шкідлива програма проникла в програмне забезпечення для українських артилеристів, яке розробив Ярослав Шерстюк. Програма дозволяла розрахувати дані для наведення українських гаубиць. Однак, російський вірус дозволив зламати програму і визначати місце розташування української артилерії, щоб потім російські сили могли завдати по них удару. В інших випадках хакери намагалися вивести з ладу електропідстанцію в Києві та електромережу в Західній Україні. Експерти з кібербезпеки вважають, що соцмережі представляють ще більшу небезпеку, ніж пропаганда, ставши стартовими майданчиками для хакерських атак, стверджує видання<ref name=":4">{{Cite web\|title=В українському блокуванні соцмереж Росії є сенс — WSJ\|url=https://zn.ua/ukr/WORLD/v-ukrayinskomu-blokuvanni-socmerezh-rosiyi-ye-sens-wsj-244051_.html\|website=[[Дзеркало тижня]]\|accessdate=\|language=\|last=\|first=\|date=31 травня 2017\|publisher=\|archive-date=9 червня 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20210609192739/https://zn.ua/ukr/WORLD/v-ukrayinskomu-blokuvanni-socmerezh-rosiyi-ye-sens-wsj-244051_.html}}</ref><ref name=":5">{{Cite news\|title=Russian Social Media Seen as Threat to Ukraine and to Cybersecurity\|url=https://www.wsj.com/articles/russian-social-media-seen-as-threat-to-ukraine-and-to-cybersecurity-1496055606\|work=[[Wall Street Journal]]\|date=29 травня 2017\|accessdate=\|issn=0099-9660\|language=англійською\|first=Thomas\|last=Grove\|archive-date=12 листопада 2020\|archive-url=https://web.archive.org/web/20201112012224/https://www.wsj.com/articles/russian-social-media-seen-as-threat-to-ukraine-and-to-cybersecurity-1496055606}}</ref>. Експерти в галузі цифрових технологій вважають, що рішення української влади пояснюється прагненням перекрити величезний потік особистої інформації, яку українці завантажують у сервіси, які базуються в [[Російсько-українська війна (з 2014)\|країні-агресорі]] — Росії.<ref>{{Cite web\|title=Україна блокує російські соцмережі: причини і наслідки\|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-39945949\|website=[[BBC News Україна]]\|date=17 травня 2017\|language=\|last=\|first=\|publisher=\|accessdate=24 листопада 2020\|archive-date=25 червня 2020\|archive-url=https://web.archive.org/web/20200625032127/https://www.bbc.com/ukrainian/features-39945949}}</ref><ref>{{Cite web\|title=Російська мережа «ВКонтакте» і Україна: хто кого?\|url=https://www.radiosvoboda.org/a/rosiyska-merezha-vkontakte-i-ukrayina/30842737.html\|website=[[Радіо Свобода]]\|accessdate=\|language=\|last=Солонина\|first=Євген\|date=17 вересня 2020\|archive-date=9 червня 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20210609192738/https://www.radiosvoboda.org/a/rosiyska-merezha-vkontakte-i-ukrayina/30842737.html}}</ref>. «ВКонтакті» критикується за тісне співробітництво з російською владою: передає [[персональні дані]] своїх користувачів Росії, навіть коли не зобов'язаний цього робити<ref name=":1" /><ref name=":2" />. Рядок 298: * [[1 листопада]] [[2008]] року, ВГТРК подала до Арбітражного суду [[Санкт-Петербург]]а судовий позов на 3 млн рублів до ООО «ВКонтакті» за порушення авторських прав телерадіокомпанії у вигляді незаконного розміщення в соціальній мережі кінофільму «Острів». За клопотанням юристів «ВКонтакті» справа була припинена Пресненським районним судом Москви, відновлено в [[2009]] році. У квітні [[2010]] року суд відхилив позов ВГТРК до соціальної мережі. Проте [[19 липня]] [[2010]] р. на «Вконтакті», арбітражним апеляційним судом [[Санкт-Петербург]]а, був накладений штраф у розмірі 1 млн рублів. * У [[2009]] році було засуджено двох студентів з [[Архангельськ]]а за розміщення в соціальній мережі екстремістських матеріалів, мешканця [[Псков]]а за розповсюдження порнографії, а також мешканця [[Іжевськ]]а за злом однієї із сторінок. * У січні 2011 користувач ВКонтакті був притягнутий до кримінальної відповідальності за порушення авторських прав через судовий позов звукозаписувальної компанії «Нікітін». Користувач завантажив на сайт 18 пісень і, за даними «Нікітін» це завдало їм збитку в розмірі 108 тисяч рублів.<ref>[{{Cite web \|url=http://lenta.ru/articles/2011/01/21/vkontakte/ \|title=Шість років за 18 пісень {{ref-ru}} \|accessdate=17 квітня 2011 \|archive-date=1 травня 2011 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20110501070939/http://lenta.ru/articles/2011/01/21/vkontakte/ }} Шість років за 18 пісень {{ref-ru}}]</ref>. * В грудні 2011 ФСБ звернулось до засновника сайту з проханням заблокувати опозиційні спільноти ВКонтакті. Після відмови Павла Дурова, йому прийшла [[повістка]] до прокуратури Санкт-Петербурга.<ref>{{Cite web \|url=http://www.gazeta.ru/news/lastnews/2011/12/09/n_2129114.shtml \|title=Прокуратура вызвала на допрос главу «ВКонтакті» Дурова, отказавшего ФСБ закрыть группы против ЕР \|accessdate=17 грудня 2011 \|archive-date=7 січня 2012 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20120107113741/http://www.gazeta.ru/news/lastnews/2011/12/09/n_2129114.shtml }}</ref>. * 1 грудня 2013 року на своїй сторінці ВКонтакті Павло Дуров залишив ~~такий~~наступний пост: {{text\| :До речі, обладнання ВКонтакті в [[Київ\|Києві]], яке було вилучене «правоохоронними» органами України влітку [[2013 рік\|2013 року]], так і не було повернене. Офіційно чиновники України декілька разів міняли причину, за якою вони вилучили наші [[сервер]]и. Неофіційно для повернення нам нашого ж обладнання українські чиновники вимагали [[хабар]] у розмірі 100 тисяч доларів.