Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 09:14, 5 липня 2022 ред. 91.192.44.95 (обговорення) →‎Система Ґоджюон (Бондаренко 2011) ← Попереднє редагування		Версія за 12:11, 10 лютого 2023 ред. скасувати 93.73.109.188 (обговорення) →‎Коваленко (2012): виправлено одрук Мітка: Візуальний редактор Наступне редагування →
(Не показані 7 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: {{Японська писемність}} У статті подано відомі '''японсько-українські системи транскрипції та транслітерації''': Діброви-Одинця (1944), Федоришина (1994), Бондаренка (1999)<ref>Бондаренко І. Транскрипція японської лексики літерами українського алфавіту... 1999. С. 77-88; Івахненко М., Шпігунов А. Транскрипція та транслітерація японських назв засобами української мови... 2008. С.14-18.</ref>, Накадзави (2009), Рубеля (2009)<ref>Рубель В. Транскрибування японських слів засобами української мови... 2009. С. 151-156.</ref> та Коваленка (2012)<ref>Коваленко О. Система японсько-української практичної транскрипції... 2012. С. 197-215.</ref>, а також ухвала методичного семінару викладачів-японістів Інституту філології Київського університету Шевченка (2011)<ref name="КК">Комарницька, Комісаренко 2012:114-116.</ref>. Станом на 2022 рік в українських навчальних закладах ([[Київський національний лінгвістичний університет]] тощо) використовується система, створена [[Накадзава Хідехіко\|Накадзавою Хідехіко]]. == Історія == Рядок 36 ⟶ 38: * Японські дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються однаково українськими '''ай, ій, уй, ей, ой'''. Якщо /i/ записується одним окремим ієрогліфом, то /i/ позначається як '''ї'''. :: 小さい ''ціісай'' (маленький) :: 大きい ''о: кій'' (великий) :: 福井 ''фук'''уї''''' (місто Фукуй) * Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге '''e''' [e:] або дифтонг '''eйей''' [ei̯] передається уніфіковано — '''eйей'''. :: 先生 ''сенс'''ей''' (вчитель) * Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено. На практиці вживається '''аі (аї), іі, уі, еі, оі'''. Рядок 61 ⟶ 63: Зауваження: {{colbegin\|2}} * [[Довжина (фонетика)\|Довгота голосних]] позначається двокрапкою (о:, у:). Довге '''i'''  — подвоєння. :: 蝶 ''ть'''о:''''' (метелик) :: 新潟 ''н'''і:'''ґата''/''н'''іі'''ґата'' (місто Ніїґата) * Дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються '''ай, ій, уй, ей, ой'''; :: 小さい ''тіісай'' (маленький) :: 福井追加 ''~~фук~~'''уйцуй'''ка'' (~~місто Фукуй~~доповнення) :: 先生 ''сенс'''ей''''' (вчитель) * Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено. На практиці вживається '''аі (аї), іі, уі, еі, оі'''. :: 福井 ''~~фук~~фуку'''уйі''''' (місто Фукуй)▼ * Редуковані /i, u/ зберігаються, записуються як '''і''', '''у'''. * Довгі приголосні записуються подвоєнням. :: 抹茶 ''ма'''тт'''я'' (маччя, зелений порошковий чай) * [[Шиплячі приголосні]] /ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ/ передаємо як '''с''', '''дз''', '''т'''. * Приголосний /ɴ/ пишемо як '''м''' перед /m, b, p/; перед голосними — '''н''''; решта  — як '''н'''; :: 群馬　[[Префектура Ґумма\|Ґу'''м'''ма]]. :: 安倍晋三　[[Абе Сіндзо\|Абе Сі'''н'''дзо̄]]. Рядок 83 ⟶ 86: {{colbegin\|3}} * し  — ші * しゃ  — шя * しゅ  — шю * しょ  — шьо じじ — джі じゃ  — джя * じゅ  — джю * じょ  — джьо ちち — чі ちゃ  — чя * ちゅ  — чю * ちょ  — чьо {{colend}} Рядок 126 ⟶ 129: :: 小さい ''чіісай'' (маленький) :: 大きい ''о̄кій'' (великий) * Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге '''e''' [e:] або дифтонг '''eйей''' [ei̯] передається уніфіковано — '''eйей'''.▼ ▲:: 福井 ''фук'''уй''''' (місто Фукуй) :: 先生 ''сенс'''ей''''' (вчитель)▼ ▲* Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге '''e''' [e:] або дифтонг '''eй''' [ei̯] передається уніфіковано — '''eй'''. * Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ ([а.i], [i.i], [u.i], [e.i], [o.i]) позначається українськими '''аї, ії, уіуї, еї, оіої''' ('''ї''' після голосної вживається відповідно до правил українського правопису).▼ ▲:: 先生 ''сенс'''ей''' (вчитель) ▲* Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ ([а.i], [i.i], [u.i], [e.i], [o.i]) позначається українськими '''аї, ії, уі, еї, оі''' ('''ї''' після голосної вживається відповідно до правил українського правопису). :: 廿日市　''хацук'''аї'''чі'' (місто Хацукаїчі) :: 福井 ''фуку'''ї''''' (місто Фукуй) * Глухі (редуковані) голосні /i, u/ ([i̥], [u̥]) записуються як '''і''', '''у''', але читаються ненаголошеними. :: 安芸 ''ак'''і''''' (Акі, провінція) Рядок 144 ⟶ 147: :: 群馬　[[Префектура Ґумма\|Ґу'''м'''ма]] /guɴma/. :: 安倍晋三　[[Абе Сіндзо\|Абе Ші'''н'''дзо̄]] /abe siɴzoː/. :: 星新一　[[Хосі Сін'їті\|Хоші ~~Сі'''н'''~~Шін'їчі]] /hosi siɴiti/. * Приголосні /g, z, b/, що позначають основні звуки [g, d͡z, b] та алофони [ŋ, ɣ, z, β], транскрибуєються уніфіковано в усіх позиціях як '''ґ''', '''дз''', '''б'''. * Приголосна /h/ записується як '''х''' у сполученнях /ha, hi, he, ho/ ([ha], [çi], [he], [ho]); як '''ф''' у сполученні /hu/ ([ɸu]).