(Go: >> BACK << -|- >> HOME <<)
Вікіпедія

Населення Румунії

Версія від 07:17, 16 вересня 2017, створена Mediafond (обговорення | внесок) (стиль)

Населення Румунії. Чисельність населення країни 2015 року становила 21,666 млн осіб (58-ме місце у світі)[1]. Чисельність румунів стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 9,14 ‰ (208-ме місце у світі), смертність — 11,9 ‰ (27-ме місце у світі), природний приріст — -0,3 % (220-те місце у світі) .

Населення Румунії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність21,67 млн осіб
Густота84,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції0,24 ‰
Природний рух
Природний приріст▼-0,3 %
Народжуваність9,14 ‰
Фертильність1,33 дітей на 1 жінку
Смертність11,9 ‰
Смертність немовлят9,89 ‰
Вікова структура
 • до 14 років14,49 %
 • 15–64 років69,78 %
 • старіші за 65 років15,73 %
Середня тривалість життя74,92 року
 • чоловіків71,46 року
 • жінок78,59 року
Статева структура
загалом0,95 чол./жін.
при народженні1,06 чол./жін.
до 15 років1,06 чол./жін.
15–64 років0,98 чол./жін.
після 65 років0,68 чол./жін.
Етнічні групи
Націярумуни
Найбільший етносрумуни
Нацменшиниугорці, цигани
Мови
Офіційнарумунська
Також у побутіугорська, циганська

Природний рух

Зміни чисельності населення країни: 1948 року ‒ 15,87 млн осіб, 1956 ‒ 17,48 млн осіб, 1966 ‒ 19,1 млн осіб, 1977 ‒ 21,56 млн осіб, 1992 ‒ 22,8 млн осіб, 2002 ‒ 21,7 млн осіб, 2011 ‒ 20,12 млн осіб[2].

Відтворення

Народжуваність у Румунії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,14 ‰ (208-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,33 дитини на одну жінку (215-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 69,8 % (станом на 2005 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26 років (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Румунії 2015 року становила 11,9 ‰ (27-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,3 % (депопуляція) (220-те місце у світі)[1].

Природний рух населення Румунії в 1946—2015 роках[3][4]

Вікова структура

 
Віково-статева піраміда населення Румунії, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Румунії становить 40,7 року (44-те місце у світі): для чоловіків — 39,3, для жінок — 42,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,92 року (109-те місце у світі), для чоловіків — 71,46 року, для жінок — 78,59 року[1].

Вікова структура населення Румунії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 14,49 % (1 612 090 чоловіків, 1 526 431 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 10,94 % (1 215 309 чоловіків, 1 154 618 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 45,92 % (5 030 926 чоловіків, 4 919 140 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,92 % (1 308 475 чоловіків, 1 491 858 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 15,73 % (1 376 634 чоловіка, 2 030 868 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,4; коефіцієнт розлучуваності — 1,5; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 28 (дані за 2010 рік)[5]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,2 року, жінки — 26,7 року, загалом — 28,5 року (дані за 2014 рік)[6].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 84,8 особи/км² (120-те місце у світі)[1]. Населення країни не утворює значних міських агломерації, окрім столичної, міста розташовані досить рівномірно територією країни; утворені міські райони приваблюють для проживання значну частину населення.

Урбанізація

Докладніше: Міста Румунії

Румунія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 54,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,01 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Бухарест (столиця) — 1,868 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,24 ‰ (122-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

У країні мешкає 240 осіб без громадянства[1].

Румунія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[7].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
румуни
  
 83.4%
угорці
  
 6.1%
цигани
  
 3.1%
українці
  
 0.3%
німці
  
 0.2%
інші
  
 6.8%
Докладніше: Народи Румунії

Головні етноси країни: румуни — 83,4 %, угорці — 6,1 %, цигани — 3,1 %, українці — 0,3 %, німці — 0,2 %, інші — 0,7 %, інші — 6,1 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1].

Динаміка національного складу населення Румунії (відносна кількість)
Етнос 1956 1966 1977 1992 2002 2011
румуни 85,76 % 87,67 % 88,13 % 89,47 % 89,49 % 88,92 %
угорці 9,08 % 8,48 % 7,95 % 7,12 % 6,60 % 6,50 %
цигани 0,60 % 0,34 % 1,05 % 1,76 % 2,47 % 3,29 %
українці 0,35 % 0,29 % 0,26 % 0,29 % 0,28 % 0,27 %
німці 2,20 % 2,00 % 1,67 % 0,52 % 0,28 % 0,19 %
турки 0,08 % 0,09 % 0,11 % 0,13 % 0,15 % 0,15 %
росіяни 0,22 % 0,21 % 0,15 % 0,17 % 0,17 % 0,12 %
татари 0,12 % 0,12 % 0,11 % 0,11 % 0,11 % 0,11 %
Динаміка національного складу населення Румунії (абсолютна кількість)
Етнос 1956 1966 1977 1992 2002 2011
румуни 14 996 114 ▲ 16 746 510 ▲ 18 999 565 ▲ 20 408 542 ▼ 19 399 597 ▼ 16 792 868
угорці 1 587 675 ▲ 1 619 592 ▲ 1 713 928 ▼ 1 624 959 ▼ 1 431 807 ▼ 1 227 623
цигани 104 216 ▼ 64 197 ▲ 227 398 ▲ 401 087 ▲ 535 140 ▲ 621 573
українці 60 479 ▼ 54 705 ▲ 55 510 ▲ 65 472 ▼ 61 098 ▼ 50 920
німці 384 708 ▼ 382 595 ▼ 359 109 ▼ 119 462 ▼ 59 764 ▼ 36 042
турки 14 329 ▲ 18 040 ▲ 23 422 ▲ 29 832 ▲ 32 098 ▼ 27 698
росіяни 38 731 ▲ 39 483 ▼ 32 696 ▲ 38 606 ▼ 35 791 ▼ 23 487
татари 20 469 ▲ 22 151 ▲ 23 369 ▲ 24 596 ▼ 23 935 ▼ 20 282
серби 46 517 ▼ 44 236 ▼ 43 180 ▼ 33 769 ▼ 29 570 ▼ 18 076
хорвати ▼ 5 408
словаки 23 331 ▼ 22 221 ▼ 21 286 ▼ 19 594 ▼ 17 226 ▼ 13 654
болгари 12 040 ▼ 11 193 ▼ 10 372 ▼ 9 851 ▼ 8 025 ▼ 7 336
греки 11 166 ▼ 9 088 ▼ 6 262 ▼ 3 940 ▲ 6 472 ▼ 3 668
євреї 146 264 ▼ 42 888 ▼ 24 667 ▼ 8 955 ▼ 5 785 ▼ 3 271
поляки 7 627 ▼ 5 860 ▼ 4 641 ▼ 4 232 ▼ 3 559 ▼ 2 543
чехи 11 821 ▼ 9 978 ▼ 7 683 ▼ 5 797 ▼ 3 941 ▼ 2 477
вірмени 6 441 ▼ 3 436 ▼ 2 342 ▼ 1 957 ▼ 1 780 ▼ 1 361
не вказано 4 165 ▼ 2 309 ▼ 452 ▲ 766 ▲ 1 941 ▲ 1 236 810
все населення 17 489 450 ▲ 19 103 163 ▲ 21 559 910 ▲ 22 810 035 ▼ 21 680 974 ▼ 20 121 641
  •  
    Найчисельніші нації по комунах, 2011 рік (рум.)
  •  
    Розселення румун, 2002 рік
  •  
    Розселення угорців, 2002 рік
  •  
    Розселення циган, 2002 рік
  •  
    Розселення українців, 2002 рік
  •  
    Розселення німців, 2002 рік
  •  
    Розселення липован, 2002 рік
  •  
    Розселення турок, 2002 рік
  •  
    Розселення кримських татар, 2002 рік
  •  
    Розселення сербів, 2002 рік
  •  
    Розселення словаків, 2002 рік
  •  
    Розселення болгар, 2002 рік
  •  
    Розселення хорватів, 2002 рік

Українська діаспора

Докладніше: Українці Румунії

Чисельність української громади в Румунії постійно знижується. Станом на 2011 рік, вона налічувала 50,9 тис. осіб (0,27 % загальної кількості населення країни). У повоєнній Румунії найбільшої чисельності вона сягала 1992 року - 65,5 тис. осіб, а у відносному - 1956 року (0,35 % загальної кількості населення країни).

Мови

Мови Румунії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
румунська
  
 85.4%
угорська
  
 6.3%
циганська
  
 1.2%
інші
  
 7%
Докладніше: Мови Румунії

Офіційна мова[8]: румунська — розмовляє 85,4 % населення країни. Інші поширені мови: угорська — 6,3 %, циганська — 1,2 %, інші мови — 7 % (дані на 2011 рік). Румунія, як член Ради Європи, 17 липня 1995 року підписала і ратифікувала 24 жовтня 2007 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 травня 2008 року). Регіональними мовами визнані: албанська, вірменська, македонська, італійська, польська, русинська, ідиш, грецька, циганська, татарська; болгарська, чеська, словацька, німецька, хорватська, угорська, російська, сербська, турецька, українська[9].

Релігії

Релігії в Румунії (2011 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
православні
  
 81.9%
протестанти
  
 6.4%
католики
  
 4.3%
інші
  
 0.9%
атеїсти
  
 0.2%
агностики
  
 6.3%
Докладніше: Релігія в Румунії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: православ'я — 81,9 %, протестантизм — 6,4 %, римо-католицтво — 4,3 %, інші — 0,9 %, не сповідують жодної, або атеїсти — 0,2 %, не визначились — 6,3 % (станом на 2011 рік)[1].

Релігійний склад населення за переписом 2002 року:

  • 85,9 % — православ'я;
  • 4,6 % — римо-католицизм;
  • 3,2 % — кальвінізм;
  • 1,9 % — п'ятидесятництво;
  • 0,8 % — греко-католизизм;
  • 3,6 % — інше.
  •  
    Поширення релігій за комунами, 2002 рік (рум.)
  •  
    Поширення православ'я, 2002 рік
  •  
    Поширення римо-католицтва, 2002 рік
  •  
    Поширення кальвінізму, 2002 рік
  •  
    Поширення п'ятидесятництва, 2002 рік
  •  
    Поширення греко-католицизму, 2002 рік
  •  
    Поширення ісламу, 2002 рік
  •  
    Поширення унітаріанства, 2002 рік
  •  
    Поширення старообрядництва, 2002 рік
  •  
    Поширення баптизму, 2010 рік

Освіта

Докладніше: Освіта в Румунії

Рівень письменності 2015 року становив 98,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,1 % — серед чоловіків, 98,5 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,9 % ВВП країни, станом на 2012 рік (104-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я в Румунії

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,45 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,6 % ВВП країни (138-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 9,89 ‰ (139-те місце у світі); хлопчиків — 11,23 ‰, дівчаток — 8,47 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 31 випадків на 100 тис. народжень (127-ме місце у світі)[1].

Румунія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2013 року було зареєстровано 16,2 тис. хворих на СНІД (85-те місце у світі), це 0,11 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (111-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 500 осіб (84-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 23,4 % (101-ше місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 92,2 %, в сільській місцевості — 63,3 %, загалом по країні — 79,1 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 48,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 23,1 %; частка осіб похилого віку — 25,8 %, або 3,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 22,4 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 15,3 %, верхній дециль — 7,6 % (станом на 2014 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 12,082 млн унікальних інтернет-користувачів (44-те місце у світі), що становило 55,8 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 9,266 млн осіб (54-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 28,3 %; промисловість і будівництво — 28,9 %; сфера послуг — 42,8 % (станом на 2014 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 6,7 % працездатного населення, 2014 року — 6,8 % (78-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 24 %, серед юнаків — 23,6 %, серед дівчат — 24,7 % (45-те місце у світі)[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Румунії

Наркотики

 
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Значний перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну і південноамериканського кокаїну, що прямує до Західної Європи балканським шляхом; країна залишається вразливою для відмивання грошей через банківську систему, конвертаційні центри, ігорну індустрію[1].

Торгівля людьми

Докладніше: Торгівля людьми в Румунії

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Румунії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[10][11].

  •  
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  •  
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,68 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф (англ.) Romania // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  2. ↑ (англ.) Переписи населення Румунії.
  3. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою WPP_2010 не вказано текст
  4. ↑ (англ.) Eurostat - Tables, Graphs and Maps Interface (TGM) table.
  5. ↑ (англ.) Marriage and divorce statistics — Eurostat, European Commission, 2011.
  6. ↑ (англ.) Marriage indicators — Eurostat, European Commission, 10 August 2016.
  7. ↑ (англ.) International Organization for Migration.
  8. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  9. ↑ (англ.) European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories.
  10. ↑ (англ.) Trafficking in Persons Report 2013 — доповідь Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США за 2013 рік.
  11. ↑ (англ.) (ісп.) (фр.) Global Report on Trafficking in Persons — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі від Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) за 2009 рік.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "WPP 2010", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Література

  • Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
  • Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
  • Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
  • Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
  • (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
  • (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
  • (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
  • (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Румунії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Румунії&oldid=21088512