(Go: >> BACK << -|- >> HOME <<)

Верхньодніпровський район

район у Дніпропетровській області (Україна)

Верхньодніпро́вський райо́н — район в північно-західній частині Дніпропетровської області України, розташований на правому березі Дніпра. Адміністративний центр — місто Верхньодніпровськ. Населення становить 54 185 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Верхньодніпровський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1221000000
Утворений: 7 березня 1923 р.
Населення: 53 151 (на 1.04.2016)
Площа: 1286 км²
Густота: 42,3 осіб/км²
Тел. код: +380-5658
Поштові індекси: 51600—51671
Населені пункти та ради
Районний центр: Верхньодніпровськ
Міські ради: 2
Селищні ради: 2
Сільські ради: 11
Міста: 2
Смт: 2
Села: 64
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Кравченко Артем Вадимович
Голова РДА: Шуть Володимир Васильович (в.о.)[1]
Адреса: 51600, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, пр. Шевченка, 21, 6-04-80,
Мапа
Мапа

Верхньодніпровський район у Вікісховищі

Географія

Верхньодніпровський район розташований на півночі Дніпропетровської області України. Межує з П'ятихатським, Криничанським, Петриківським районами і Вільногірською міською радою, Кобеляцьким районом Полтавської області та Онуфріївським районом Кіровоградської області.

Територія району — 128,6 тисяч га.

Історія

Заселення території і освоєння земель у межах сучасного району проводилося з незапам'ятних часів. Тут були виявлені сліди стоянок епохи неоліту. Після повалення іга Золотої Орди (кінець XV ст.) велику роль в освоєнні земель Придніпров'я відіграло українське козацтво. Для постачання козацького центру — Запорозької Січі продовольством на початку XVI ст. навколо неї починають виникати так звані «запорозькі зимівники», або хутори, поселення сімейних запорожців. Один з таких зимівників був на місці сучасного Верхньодніпровська.

На місці козацького зимівника князь Г. Потьомкін заснував слободу і наказав іменувати її на свою честь — Григорівкою. Заселення слободи в основному було завершено до 1779 року. До того часу історики і відносять дату заснування міста Верхньодніпровська.

У 1805 році, коли Катеринославську губернію було поділено на повіти, слобода стала повітовим центром і дістала теперішню назву — Верхньодніпровськ.

У свій час до Верхньодніпровського повіту, що простягався зі сходу на захід майже на 200 км, входили населені пункти, що стали тепер великими індустріальними центрами області, зокрема Кривий Ріг та Кам'янське.

Центром повіту Верхньодніпровськ був аж до 1923 року, коли Постановою Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини» на базі повіту створено Верхньодніпровський район з центром в м. Верхньодніпровську та у складі волостей:

Адміністративно-територіальний поділ

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 міські ради, 2 селищні ради та 11 сільських рад, які об'єднують 69 населених пунктів та підпорядковані Верхньодніпровській районній раді. Адміністративний центр — місто Верхньодніпровськ[2].

Найбільші населені пункти

Населений пункт Населення,
осіб (2001[3])
1 Верхньодніпровськ 16 680
2 Верхівцеве 10 134
3 Дніпровське 5 809
4 Новомиколаївка 3 985
5 Пушкарівка 3 443
6 Мишурин Ріг 1 945
7 Соколівка 943
8 Бородаївка 938
9 Боровківка 877
10 Дніпровокам'янка 589
11 Ганнівка 587

Населення

На 1 лютого 2011 — 54,4 тисяч осіб[4].

Станом на січень 2015 року кількість мешканців району становила 53 432 осіб, з них міського населення — 36 522, сільського — 16 910 осіб[5].

За переписом 2001 року розподіл мешканців району (включно з райцентром) за рідною мовою був наступним[6]:

Економіка

Теперішній Верхньодніпровський район за своєю інфраструктурою є унікальним серед сільських районів області. Тут вдало поєдналися в єдиному комплексі розвинута багатогалузева мережа промислових підприємств та аграрний сектор економіки.

На території району діють 11 промислових підприємств, у тому числі харчової промисловості — 3, машинобудування — 4, легкої промисловості — 2, по одному — будівельних матеріалів, борошномельної та круп'яної промисловості.

Гордістю району є колектив ВАТ «Дніпровський крохмало-патоковий комбінат» — одне з найпотужніших підприємств харчової промисловості України, який своєю продукцією забезпечує виробництво практично всіх вітчизняних кондитерських фабрик.

У 2000 році обсяг виробництва промислової продукції збільшився на 23,8% до 1999 року. Поліпшили показники підприємства машинобудівної галузі — ВАТ «Верхньодніпровський машинобудівний завод» та ВАТ «Верхньодніпровський авторемзавод». Також поліпшує виробничі показники АК «Версант».

Своїми досягненнями промисловий комплекс району завдячує харчовій та переробній промисловості (88% у загальному обсязі промислового виробництва), а та, у свою чергу, її основному підприємству — ВАТ «Дніпровський крохмале-патоковий комбінат», яке збільшило своє виробництво на 23%. Десять промислових підприємств з одинадцяти виробляють товари народного споживання. У районі створено 68 фермерських господарств.

Транспорт

З точки зору автошляхів район має один транспортний коридор, автошлях Н08 (КиївБориспільКременчукДніпроЗапоріжжяМаріуполь) та регіональні Т 0415, Т 0423, Т 0429 та Т 0437.

У залізничному відношенні розташований великий залізничний вузол станція Верхівцеве, яка здійснює як пасажирське перевезення, але більше виконує промислові функції на лінії Придніпров'я/Кривбас — Донбас/Приазов'я. Здійснюється перечіпка локомотивів із промислового використання на локомотиви дальнього слідування.

Залізнична станція: Дніпровська.

Зупинні пункти: 125 км, 128 км, Гранове та Полівський.

Освіта та культура

З освітніх закладів діють державний аграрний технікум, професійно-технічне училище, 23 середніх загальноосвітніх школи, три навчально-виховних комплекси, школа-дитячий садок, вечірня школа, чотири позашкільних заклади: палац дитячої та юнацької творчості, спортивна школа, будинок піонерів, еколого-натуралістичний центр, двадцять дитячих ясел-садків.

У районі працюють 33 клубних заклади (99 колективів художньої самодіяльності), 30 бібліотек, 2 народних музеї (Народний музей історії Верхньодніпровського району), 9 музеїв на громадських засадах, 3 дитячі музичні школи.

Охорона здоров'я

До послуг населення 35 медичних закладів, з них 4 лікарні, 7 амбулаторій, 24 фельдшерсько-акушерських пункти.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Верхньодніпровського району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 55,45% (проголосували 22 618 із 40 792 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,12% (9 752 виборців); Юлія Тимошенко — 10,56% (2 388 виборців), Сергій Тігіпко — 8,90% (2 014 виборців), Олег Ляшко — 8,47% (1 915 виборців), Анатолій Гриценко — 6,90% (1 560 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,97%.[7]

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 30 серпня 2019 року № 299/2019-рп «Про звільнення О.Ковальчука з посади голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  2. Адміністративно-територіальний устрій Верхньодніпровського району на сайті Верховної Ради України
  3. За даними із сайту ВРУ
  4. Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з травня 2019]
  5. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року
  6. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 9 квітня 2016.

Джерела

Посилання

Кіровоградська область
(Онуфріївський район)
Полтавська область
(Кобеляцький район)
Полтавська область
(Кобеляцький район)
П'ятихатський район  
П'ятихатський район Криничанський район,
Вільногірськ
Криничанський район