Теріофауна України
Теріофауна України — складний багатовидовий комплекс тварин, представлений ссавцями. Поняття стосується, як правило, диких тварин. Розрізняють як теріофауну великих регіонів (континенту, країни), так і зональні комплекси (теріофауна Степу, Карпат, Криму тощо) і різноманітні субфауни (фауна міст, агроценозів, лісу, луків) або окремих місцезнаходжень (теріофауна заповідника, річкової долини тощо).
Варіанти розгляду поняття
ред.Теріофауну будь-якої країни розглядають не тільки в цілому, але й відповідно до різних систем їх класифікування (диференціації списків фауни). Поміж інших, дослідники розрізняють такі варіанти (приклади):
- Викопна теріофауна, або копальна теріофауна України
- Плейстоценові (гологенові/міоценові тощо) ссавці з території України
- Рецентна теріофауна, або сучасна (нам) фауна ссавців України
- Дика теріофауна (у сенсі wildlife) України
- аборигенна та адвентивна фауна (правильніше прийнято говорити про види),
- Раритетна теріофауна як складова раритетної фауни (поняття до 1990 р. стосувалося виключно рослин і введено в зоологію працями І. Загороднюка),
- Водна теріофауна або морська теріофауна як частина біологічного різноманіття, пов'язана з мешканцями водного середовища (наприклад, ондатра, видра, рясоніжка, дельфін тощо).
Теріофауністичні комплекси і їх складові
ред.- Лісові звірі — дуже популярний об'єкт у лісівничих спеціальностях. існує загальновизнаний навчальний курс «Біологія лісових птахів і звірів».
- Сільськогосподарські звірі — весь комплекс «корисних» для сільського господарства видів ссавців, від тварин, яких розводять заради біоресурсу (свині, корови, вівці) до тварин, які можуть самі бути нестандартним ресурсом (їздові коні, службові пси тощо).
- Мисливські звірі — види з числа мисливської фауни, дозволеної для розведення і здобування.
Теріофауна завжди була об'єктом уваги при всіх біогеографічних порівняннях і, зокрема, підставою для визначення центрів зоогеографічних просторових одиниць і проведення меж між ними. Такі дані, зокрема, активно використанні в спеціальних зоогеографічних працях М. Шарлеманя, О. Мигуліна, І. Пузанова, М. Щербака, К. Татаринова, В. Поліщука та ін.
Теріофауна міст України
ред.В містах складаються особливі умови для існування дикої теріофауни. Головними особливостями є:
- зменшення частки диких видів і зростання частки свійських
- велика частка тварин, які перебувають у складі угруповань тимчасово
- мінімізація розмірів тварин і переважання дрібнорозмірних видів
- формування динамічних угруповань з переважанням рукокрилих і мишоподібних
Теріофауна Карпат
ред.докладніше див.: Теріофауна Карпат
Особливістю теріофауни Карпат є її належність до біотичних комплексів альпійської смуги, і Карпати є продовженням розташованих західніше альпійських комплексів. Одночасно, у Карпатах (переважно у лісовому поясі північних макросхилів) присутні бореальні види. Альпійські угруповання мають острівний характер і цілком ізольовані від інших подібних угруповань, в Карпатах вони представлені кількома ізолятами, з яких найбільшими є комплекси в межах гірських масивів Татри та Чорногора. Характерні ендеміки та напівендеміки, у тому числі серед гризунів[1][2]. Рівень ендемізму невисокий (порівняно з Кримом), проте вищий за всі інші природні комплекси України.
Теріофауна Криму
ред.докладніше див.: Фауна Криму
Особливістю теріофауни Криму є її острівний характер, значна ізольованість від материкових фаун та надзвичайно тісне поєднання і переплетення лісових і степових, гірських і рівнинних комплексів. Загалом для теріофауни Криму характерні збіднений склад усіх типів угруповань порівняно з прилеглими регіонами.
Дослідження теріофауни Криму забезпечені понад 200-річним інтересом до неї багатьох відомих дослідників: Петра Палласа, Олександра Нордмана, Олександра Браунера, Богдана Волянського, Костянтина Флерова, Івана Пузанова, Альфреда Дулицького та ін.
В межах Кримської теріофауни виділяють низку окремих зональних комплексів, з яких найбільшу увагу дослідники приділяють таким:
- Степові теріокомплекси;
- Гірсько-лісові теріокомплекси;
- Урбаністичні теріокомплекси;
- Теріофауна південнобережжя.
Найголовніші огляди (у хронології)
ред.
|
|
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Загороднюк І. Ендемічна теріофауна Карпат: таксономічний та біогеографічний аналіз // Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку. — Рахів, 1998. — Том 2. — С. 218—222.
- ↑ Barkasi, Z. Endemism in the Mammalian Fauna of the Carpathians [Архівовано 2 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Proceedings of the Theriological School. 2016. Vol. 14: 3–15.