Паоло Порпора
Паоло Порпора (італ. Paolo Porpora 1617, Неаполь — 1673, Рим) — італійський художник XVII століття, майстер натюрмортів і анімалістичного жанру.
| Паоло Порпора | ||||
|---|---|---|---|---|
| Paolo Porpora | ||||
 | ||||
| Худ. Паоло Порпора. «Риби і мушля». | ||||
| При народженні | Paolo Porpora | |||
| Народження | 1617 Неаполь | |||
| Смерть | 1673 | |||
| Рим | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Італія | |||
| Жанр | анімалістичний жанр, натюрморт | |||
| Навчання | у Джакомо Рекко та в майстерні Аньєлло Фальконе | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | караваджизм | |||
| Роки творчості | 1632-1670 | |||
| Вплив на | Джованні Баттіста Руопполо | |||
| Твори | натюрморти, анімалістичні картини | |||
| Роботи в колекції | Національний музей Швеції, Національний музей Кардіффа, Музей Каподімонте, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, Музей Боуз і Compton Verney Art Galleryd | |||
|
| ||||
 Паоло Порпора у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Належить до призабутих художників. За припущеннями, народився і мешкав у місті Неаполь[1]. Художню майстерність опановував в Неаполі, в майстерні художника Джакомо Рекко, що був батьком неаполітанського майстра натюрмортів Джузеппе Рекко (1634–1695). Перше документальне свідоцто про художника знайдене під 1632 роком.
За свідоцтвами Бернардо де Домінічі працював також у майстерні художника Аньєлло Фальконе (1600–1665), майстра батальних картин.
1654 року відбув у Рим, де приєднався до офіційної там гільдії святого Луки у 1656–1658 роках[1]. Це надавало право працювати в Римі на законних засадах. В Римі того часу працювало чимало художників із північних країн Європи, поєднаних у художнє товариство «Перелітні птахи». Щось подібне до анімалістичних творів Паоло Порпора робив художник Отто Марсеус ван Скрик, великий прихильник тварин і плазунів.
Паоло Порпора створював квіткові натюрморти, що надало підстави вважати, ніби на художню манеру неаполітанського митця вплинули твори нідерландських художників, майстрів квіткових натюрмортів[1]. Однак, Паоло Порпора абсолютно ні на кого не схожий у власних картинах анімалістичного жанру — ні на сучасних йому італійських, ні на сучасних йому іноземних художників. Досить оригінальним він був і в створенні квіткових натюрмортів, даючи милуватись глядачам як окремими зразками квітів («П'ять півників, метелики і ящірка»), так і їх простим нагромадженням, жодне з котрих не поставлене у скляну вазу, розташовану поруч («Квіти поряд зі скляною вазою»).
Брав учнів у власну майстерню, серед них Джованні Баттіста Руопполо (1629–1693) та Онофріо Лоттом (помер 1717 року).
Порпора помер у Римі 1673 року.
Вибрані твори
ред.- «Черепахи і жабки», Музей Каподімонте, Неаполь
- « Черепаха і краб», до 1656, Художній музей Нансі, Франція
- «Гриби, змія, жабка та ящірка», приватна збірка
- «Квіти і жабки», Національний музей Швеції, Стокгольм[1]
- «Натюрморт», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна
- «Квіти», збірка Кіджи, Рим[1]
- «Квіти і качената», Валенсія, Іспанія[1]
- «Весняні квіти в скляній вазі», бл. 1660, приватна збірка
Галерея
ред.Джерела
ред.- Rudolf Wittkower, Art and Architecture in Italy, 1600–1750, Pelican History of Art (Penguin Books Ltd), pp 361-2, 1980.
- Web Gallery of Art Biography
- Achille della Ragione, La natura morta napoletana dei Recco e dei Ruoppolo, Napoli, 2009.
Примітки
ред.Посилання
ред. Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паоло Порпора
Див. також
ред.Джерела
ред.- L. Bortolotti, C.Pescio La Natura morta: storia, artisti, opere, Giunti editori , Firenze, 2003