Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлення деякий синтаксичних помилок |
Діброва-Одинець, додаткове джерело |
||
| (Не показані 26 проміжних версій 13 користувачів) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
=== Діброва-Одинець (1944) === |
=== Діброва-Одинець (1944) === |
||
Система транслітерації |
Система транслітерації, використана [[Анатолій Діброва|Анатолієм Дібровою]] та [[Василь Одинець|Василем Одинцем]] для укладення першого «Українсько-ніппонського словника», виданного [[1944]] року<ref>Діброва А., Одинець В. Українсько-Ніппонський словник. Під ред. Ясуда Сабуро. Харбин: видано заходами Української Національної кольонії м. Харбин, 1944.</ref><ref>{{Cite news|url=https://oriental.bulletin.knu.ua/issue/view/147|title=Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури|last=Малахова|first=Юлія Володимирівна|year=2014|page=25|work=|issue=1(20)|access-date=2024-04-28}}</ref>. Розроблена українськими емігрантами з [[Зелений клин|Зеленого Клину]] в часи [[Друга світова війна|Другої світової війни]] за допомоги японських науковців. Через відсутність української японознавчої школи та ізоляцію українських емігрантів від українського науково-культурного життя в [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] не прижилася в українських наукових колах. |
||
{{Діброва-Одинець 1944}} |
{{Діброва-Одинець 1944}} |
||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
* Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних. |
* Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних. |
||
:: 抹茶 ''ма'''чч'''я'' (маччя, зелений порошковий чай) |
:: 抹茶 ''ма'''чч'''я'' (маччя, зелений порошковий чай) |
||
* Японські м'які [[шиплячі приголосні]] |
* Японські м'які [[шиплячі приголосні]] [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ] записуються українськими напівпом'якшеними шиплячими приголосними '''ш''', '''дж''', '''ч'''. |
||
=== Федоришин (1994) === |
=== Федоришин (1994) === |
||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
* Японські дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються однаково українськими '''ай, ій, уй, ей, ой'''. Якщо /i/ записується одним окремим ієрогліфом, то /i/ позначається як '''ї'''. |
* Японські дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються однаково українськими '''ай, ій, уй, ей, ой'''. Якщо /i/ записується одним окремим ієрогліфом, то /i/ позначається як '''ї'''. |
||
:: 小さい ''ціісай'' (маленький) |
:: 小さい ''ціісай'' (маленький) |
||
:: 大きい ''о:кій'' (великий) |
:: 大きい ''о: кій'' (великий) |
||
:: 福井 ''фук'''уї''''' (місто Фукуй) |
:: 福井 ''фук'''уї''''' (місто Фукуй) |
||
* Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге '''e''' [e:] або дифтонг ''' |
* Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге '''e''' [e:] або дифтонг '''ей''' [ei̯] передається уніфіковано — '''ей'''. |
||
:: 先生 ''сенс'''ей''' (вчитель) |
:: 先生 ''сенс'''ей''' (вчитель) |
||
* Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено. На практиці вживається '''аі (аї), іі, уі, еі, оі'''. |
* Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено. На практиці вживається '''аі (аї), іі, уі, еі, оі'''. |
||
| Рядок 49: | Рядок 49: | ||
* Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних. |
* Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних. |
||
:: 抹茶 ''ма'''цц'''я'' (маччя, зелений порошковий чай) |
:: 抹茶 ''ма'''цц'''я'' (маччя, зелений порошковий чай) |
||
* Японські м'які [[шиплячі приголосні]] |
* Японські м'які [[шиплячі приголосні]] [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ] записуються українськими м'якими свистячими приголосними '''с''', '''дз''', '''т'''. |
||
* Приголосний /ɴ/ записуємо як '''м''' перед /m, b, p/; перед іншими приголосними — як '''н'''; перед голосними — '''н''' з апострофом |
* Приголосний /ɴ/ записуємо як '''м''' перед /m, b, p/; перед іншими приголосними — як '''н'''; перед голосними — '''н''' з апострофом |
||
:: 群馬 [[Префектура Ґумма|Ґу'''м'''ма]]. |
:: 群馬 [[Префектура Ґумма|Ґу'''м'''ма]]. |
||
| Рядок 63: | Рядок 63: | ||
Зауваження: |
Зауваження: |
||
{{colbegin|2}} |
{{colbegin|2}} |
||
* [[Довжина (фонетика)|Довгота голосних]] позначається двокрапкою (о:, у:). Довге '''i''' |
* [[Довжина (фонетика)|Довгота голосних]] позначається двокрапкою (о:, у:). Довге '''i''' — подвоєння. |
||
:: 蝶 ''ть'''о:''''' (метелик) |
:: 蝶 ''ть'''о:''''' (метелик) |
||
:: 新潟 ''н'''і:'''ґата''/''н'''іі'''ґата'' (місто Ніїґата) |
:: 新潟 ''н'''і:'''ґата''/''н'''іі'''ґата'' (місто Ніїґата) |
||
* Дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються '''ай, ій, уй, ей, ой'''; |
* Дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються '''ай, ій, уй, ей, ой'''; |
||
:: 小さい ''тіісай'' (маленький) |
:: 小さい ''тіісай'' (маленький) |
||
:: |
:: 追加 '''''цуй'''ка'' (доповнення) |
||
:: 先生 ''сенс'''ей''' (вчитель) |
:: 先生 ''сенс'''ей''''' (вчитель) |
||
* Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено. На практиці вживається '''аі (аї), іі, уі, еі, оі'''. |
* Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено. На практиці вживається '''аі (аї), іі, уі, еі, оі'''. |
||
:: 福井 ''фуку'''і''''' (місто Фукуй) |
|||
* Редуковані /i, u/ зберігаються, записуються як '''і''', '''у'''. |
* Редуковані /i, u/ зберігаються, записуються як '''і''', '''у'''. |
||
* Довгі приголосні записуються подвоєнням. |
* Довгі приголосні записуються подвоєнням. |
||
:: 抹茶 ''ма'''тт'''я'' (маччя, зелений порошковий чай) |
:: 抹茶 ''ма'''тт'''я'' (маччя, зелений порошковий чай) |
||
* [[Шиплячі приголосні]] /ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ/ передаємо як '''с''', '''дз''', '''т'''. |
* [[Шиплячі приголосні]] /ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ/ передаємо як '''с''', '''дз''', '''т'''. |
||
* Приголосний /ɴ/ пишемо як '''м''' перед /m, b, p/; перед голосними — '''н''''; решта |
* Приголосний /ɴ/ пишемо як '''м''' перед /m, b, p/; перед голосними — '''н''''; решта — як '''н'''; |
||
:: 群馬 [[Префектура Ґумма|Ґу'''м'''ма]]. |
:: 群馬 [[Префектура Ґумма|Ґу'''м'''ма]]. |
||
:: 安倍晋三 [[Абе Сіндзо|Абе Сі'''н'''дзо̄]]. |
:: 安倍晋三 [[Абе Сіндзо|Абе Сі'''н'''дзо̄]]. |
||
| Рядок 85: | Рядок 86: | ||
{{colbegin|3}} |
{{colbegin|3}} |
||
* し |
* し — ші |
||
*しゃ |
* しゃ — шя |
||
*しゅ |
* しゅ — шю |
||
*しょ |
* しょ — шьо |
||
* |
* じ — джі |
||
*じゃ |
* じゃ — джя |
||
*じゅ |
* じゅ — джю |
||
*じょ |
* じょ — джьо |
||
* |
* ち — чі |
||
*ちゃ |
* ちゃ — чя |
||
*ちゅ |
* ちゅ — чю |
||
*ちょ |
* ちょ — чьо |
||
{{colend}} |
{{colend}} |
||
=== Система Ґоджюон ( |
=== Система Ґоджюон (2011) === |
||
У березні 2011 року на засіданні методичного семінару колективом викладачів-японістів кафедри китайської, корейської та японської філології Інституту філології [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], де головував Бондаренко, була прийнята «система Ґоджюон» з урахуванням пропозиції Івахненка-Шпігунова. Її надруковано у вигляді таблиці 900×600 мм накладом 50 примірників для розповсюдження у вищих навчальних закладах України, у яких вивчають [[Японська мова|японську мову]]. Також її було використано у ролі практичної транскрипції при створенні «Японсько-українського словника» колективу цієї ж кафедри<ref>{{Стаття|автор=Бондар О. |назва=Японські запозичення в українській мові: правила написання |посилання=http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Sm_2012_18_3 |відповідальний= |видання=Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та література |видання посилання= |тип= |рік=2012 |місяць= |том= |випуск=18 |номер= |сторінки=5-9 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}</ref> (2012). |
У березні 2011 року на засіданні методичного семінару колективом викладачів-японістів кафедри китайської, корейської та японської філології Інституту філології [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], де головував Бондаренко, була прийнята «система Ґоджюон» з урахуванням пропозиції Івахненка-Шпігунова. Її надруковано у вигляді таблиці 900×600 мм накладом 50 примірників для розповсюдження у вищих навчальних закладах України, у яких вивчають [[Японська мова|японську мову]]. Також її було використано у ролі практичної транскрипції при створенні «Японсько-українського словника» колективу цієї ж кафедри<ref>{{Стаття|автор=Бондар О. |назва=Японські запозичення в українській мові: правила написання |посилання=http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Sm_2012_18_3 |відповідальний= |видання=Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та література |видання посилання= |тип= |рік=2012 |місяць= |том= |випуск=18 |номер= |сторінки=5-9 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}</ref> (2012). |
||
{{Ґоджюон}} |
|||
{{Бондаренко 2014}} |
|||
Після досліджень Івахненка та Шпігунова (2008)<ref>{{Cite web |url=http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/shidni_movy_18_2012.pdf |title=Архівована копія |accessdate=22 серпня 2017 |archive-date=22 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170822060808/http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/shidni_movy_18_2012.pdf }}</ref>, Комарницької та Комісарова (2012)<ref>Комарницька Т. К., Комісаров К. Ю. Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012.</ref> та Коваленка (2012),<ref name="kov_sys"/> Іван Бондаренко вніс правки у свою систему щодо передачі [[шиплячі приголосні|шиплячих приголосних]]. Нові праці Бондаренка (наприклад: ''[[Мацуо Башьо]]. Стежками півночі (Оку-но хосомічі)'', 2014<ref>{{Cite web |url=http://duh-i-litera.com/stezhkamy-pivnochi/ |title=Архівована копія |accessdate=22 серпня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170822053027/http://duh-i-litera.com/stezhkamy-pivnochi/ |archivedate=22 серпня 2017 |deadurl=yes }}</ref>) видавалися за оновленою системою. |
Після досліджень Івахненка та Шпігунова (2008)<ref>{{Cite web |url=http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/shidni_movy_18_2012.pdf |title=Архівована копія |accessdate=22 серпня 2017 |archive-date=22 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170822060808/http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/shidni_movy_18_2012.pdf }}</ref>, Комарницької та Комісарова (2012)<ref>Комарницька Т. К., Комісаров К. Ю. Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012.</ref> та Коваленка (2012),<ref name="kov_sys"/> Іван Бондаренко вніс правки у свою систему щодо передачі [[шиплячі приголосні|шиплячих приголосних]]. Нові праці Бондаренка (наприклад: ''[[Мацуо Башьо]]. Стежками півночі (Оку-но хосомічі)'', 2014<ref>{{Cite web |url=http://duh-i-litera.com/stezhkamy-pivnochi/ |title=Архівована копія |accessdate=22 серпня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170822053027/http://duh-i-litera.com/stezhkamy-pivnochi/ |archivedate=22 серпня 2017 |deadurl=yes }}</ref>) видавалися за оновленою системою. |
||
| Рядок 117: | Рядок 118: | ||
=== Коваленко (2012) === |
=== Коваленко (2012) === |
||
Система японсько-української [[практична транскрипція|практичної транскрипції]] за [[Коваленко Олександр Олександрович (сходознавець)|Олександром Коваленком]]. ([[2012]]). Складена на основі порівняльного аналізу фонематичних та фонетичних систем японської та української мов. На відміну від інших систем спирається на результати досліджень японських мовознавців 2-ї половини XX — початку XXI ст<ref name="kov_sys">Коваленко О. О. [http://nndiuvi.org.ua/images/book/29.pdf Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170822093620/http://nndiuvi.org.ua/images/book/29.pdf |date=22 серпня 2017 }} // [[Збірник наукових праць НДІУ|Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії]]. — К.: ННДІУВІ, 2012. — Т. XXIX. — С. 197—215.</ref>. Використовується в публікаціях [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], [[Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського|Інституту сходознавства НАНУ]], японознавчій літературі тощо. |
Система японсько-української [[практична транскрипція|практичної транскрипції]] за [[Коваленко Олександр Олександрович (сходознавець)|Олександром Коваленком]]. ([[2012]]). Складена на основі порівняльного аналізу фонематичних та фонетичних систем японської та української мов. На відміну від інших систем спирається на результати досліджень японських мовознавців 2-ї половини XX — початку XXI ст<ref name="kov_sys">Коваленко О. О. [http://nndiuvi.org.ua/images/book/29.pdf Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170822093620/http://nndiuvi.org.ua/images/book/29.pdf |date=22 серпня 2017 }} // [[Збірник наукових праць НДІУ|Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії]]. — К.: ННДІУВІ, 2012. — Т. XXIX. — С. 197—215.</ref>{{Ангажоване джерело}}. Використовується в публікаціях [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], [[Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського|Інституту сходознавства НАНУ]], японознавчій літературі тощо. |
||
{{Коваленко 2012}} |
{{Коваленко 2012}} |
||
| Рядок 128: | Рядок 129: | ||
:: 小さい ''чіісай'' (маленький) |
:: 小さい ''чіісай'' (маленький) |
||
:: 大きい ''о̄кій'' (великий) |
:: 大きい ''о̄кій'' (великий) |
||
* Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге '''e''' [e:] або дифтонг '''ей''' [ei̯], передається уніфіковано — '''ей'''. |
|||
:: 福井 ''фук'''уй''''' (місто Фукуй) |
|||
:: 先生 ''сенс'''ей''''' (вчитель) |
|||
* Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге '''e''' [e:] або дифтонг '''eй''' [ei̯] передається уніфіковано — '''eй'''. |
|||
* Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ ([а.i], [i.i], [u.i], [e.i], [o.i]) позначається українськими '''аї, ії, уї, еї, ої''' ('''ї''' після голосної вживається відповідно до правил українського правопису). |
|||
:: 先生 ''сенс'''ей''' (вчитель) |
|||
* Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ ([а.i], [i.i], [u.i], [e.i], [o.i]) позначається українськими '''аї, ії, уі, еї, оі''' ('''ї''' після голосної вживається відповідно до правил українського правопису). |
|||
:: 廿日市 ''хацук'''аї'''чі'' (місто Хацукаїчі) |
:: 廿日市 ''хацук'''аї'''чі'' (місто Хацукаїчі) |
||
:: 福井 ''фуку'''ї''''' (місто Фукуй) |
|||
* Глухі (редуковані) голосні /i, u/ ([i̥], [u̥]) записуються як '''і''', '''у''', але читаються ненаголошеними. |
* Глухі (редуковані) голосні /i, u/ ([i̥], [u̥]) записуються як '''і''', '''у''', але читаються ненаголошеними. |
||
:: 安芸 ''ак'''і''''' (Акі, провінція) |
:: 安芸 ''ак'''і''''' (Акі, провінція) |
||
| Рядок 223: | Рядок 224: | ||
| — |
| — |
||
| —<ref name="На практиці"/> |
| —<ref name="На практиці"/> |
||
| аї, ії, |
| аї, ії, уї, еї, ої |
||
<!--| ai, ii, ui, ei, oi |
<!--| ai, ii, ui, ei, oi |
||
| |
| |
||
| Рядок 416: | Рядок 417: | ||
*:: 神道 ''[[шінто]]'' / ''сінто'' (не ''шинто'' / ''синто'') |
*:: 神道 ''[[шінто]]'' / ''сінто'' (не ''шинто'' / ''синто'') |
||
*:: 橘 ''[[тачібана]]'' / ''татібана'' (не ''тачибана'' / ''татибана'') |
*:: 橘 ''[[тачібана]]'' / ''татібана'' (не ''тачибана'' / ''татибана'') |
||
*:: 千葉'' [[чіба]]'' / ''ціба'' / ''тіба'' (не ''Чиба'' / ''Циба'' / ''Тиба'') |
|||
*:: 利尻 ''[[рісірі|рішірі]]'' / ''рісірі'' (не ''Риширі'' / ''Рисірі'') |
|||
* 2) [[Правила вживання м'якого знака в українській мові|правила вживання м'якого знака]] (§ 17<ref>Український правопис. I. Правопис основи слова. Позначення м'якості приголосних [http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm § 17. Коли Ь не пишеться] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130513122834/http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm |date=13 травня 2013 }}.</ref>; в усіх системах допускається порушення правила; вживаються записи '''кьо, ґьо, мьо, хьо, бьо, рьо, шьо''' тощо) |
* 2) [[Правила вживання м'якого знака в українській мові|правила вживання м'якого знака]] (§ 17<ref>Український правопис. I. Правопис основи слова. Позначення м'якості приголосних [http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm § 17. Коли Ь не пишеться] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130513122834/http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm |date=13 травня 2013 }}.</ref>; в усіх системах допускається порушення правила; вживаються записи '''кьо, ґьо, мьо, хьо, бьо, рьо, шьо''' тощо) |
||
*:: 平等院 ''бьодо-ін'' ([[монастир Бьодо]]) |
*:: 平等院 ''бьодо-ін'' ([[монастир Бьодо]]) |
||
| Рядок 432: | Рядок 431: | ||
*:: 抹茶 ''[[маччя]]'' / ''маття'' (не ''мачя'' / ''матя'') |
*:: 抹茶 ''[[маччя]]'' / ''маття'' (не ''мачя'' / ''матя'') |
||
* 6) правило вживання літери [[г]] для позначення [g] і [h] (§ 14, 15<ref>Український правопис. I. Правопис основи слова. Приголосні [http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm § 14. Літера Г, § 15. Літера Ґ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130513122834/http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm |date=13 травня 2013 }}.</ref>; в усіх системах — '''ґ''' для [g] і '''х''' для [h]) |
* 6) правило вживання літери [[г]] для позначення [g] і [h] (§ 14, 15<ref>Український правопис. I. Правопис основи слова. Приголосні [http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm § 14. Літера Г, § 15. Літера Ґ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130513122834/http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm |date=13 травня 2013 }}.</ref>; в усіх системах — '''ґ''' для [g] і '''х''' для [h]) |
||
*:: 長崎 ''[[ |
*:: 長崎 ''[[Наґасакі]]'' (не ''Нагасакі'') |
||
*:: 名古屋 ''[[ |
*:: 名古屋 ''[[Наґоя]]'' (не ''Нагоя'') |
||
*:: 広島 ''[[ |
*:: 広島 ''[[Хірошіма]]'' / ''Хіросіма'' (не ''Гірошіма'' / ''Гіросіма'') |
||
*:: 腹切 ''[[харакірі]]'' (не ''гаракірі'') |
*:: 腹切 ''[[харакірі]]'' (не ''гаракірі'') |
||
* 7) правило [[Відмінок в українській мові|відмінювання]] іншомовних назв |
* 7) правило [[Відмінок в українській мові|відмінювання]] іншомовних назв (§ 100<ref>Український правопис. III. Правопис слів іншомовного походження. Відмінювання слів іншомовного походження [http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par100 § 100] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210511144225/http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par100 |date=11 травня 2021 }}.</ref>; в деяких системах японські назви не відмінюються всупереч нормі) |
||
*:: ''приїхав до Фукуок'''а''''' |
*:: ''приїхав до Фукуок'''а''''' (замість нормативного ''приїхав до [[Фукуока|Фукуок'''и''''']]) |
||
*:: ''заколов катан'''а''''' |
*:: ''заколов катан'''а''''' (замість нормативного ''заколов [[катана|катан'''ою''']]'') |
||
== Таблиця відповідності до романізації Гепберна == |
|||
У таблиці використано основну таблицю ґоджюон за Бондаренком (Ґоджюон) і Коваленком. Подано у вигляді пласкої таблиці для полегшеного сприйняття. Рекомендується прочитати додаткові коментарі<ref>{{Cite web|title=Японсько-українські системи та практичний переклад|url=https://typicalamd.blogspot.com/2022/08/blog-post_96.html|website=typicalamd.blogspot.com|accessdate=2023-12-01|language=uk}}</ref> до обраної системи. |
|||
{| class="wikitable" |
|||
|'''Ромаджі (Гебперн)''' |
|||
|'''Українська (Бондаренко/Коваленко)''' |
|||
|'''Виняток''' |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''A''' |
|||
|- |
|||
|a |
|||
|а |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''B''' |
|||
|- |
|||
|ba |
|||
|ба |
|||
| |
|||
|- |
|||
|be |
|||
|бе |
|||
| |
|||
|- |
|||
|bi |
|||
|бі |
|||
| |
|||
|- |
|||
|bo |
|||
|бо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|bu |
|||
|бу |
|||
| |
|||
|- |
|||
|bya |
|||
|бя |
|||
| |
|||
|- |
|||
|byo |
|||
|бьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|byu |
|||
|бю |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''CH''' |
|||
|- |
|||
|cha |
|||
|чя |
|||
| |
|||
|- |
|||
|chi |
|||
|чі |
|||
| |
|||
|- |
|||
|cho |
|||
|чьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|chu |
|||
|чю |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''D''' |
|||
|- |
|||
|da |
|||
|да |
|||
| |
|||
|- |
|||
|de |
|||
|де |
|||
| |
|||
|- |
|||
|do |
|||
|до |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''E''' |
|||
|- |
|||
|e |
|||
|е |
|||
|є (лише для Коваленка у буквосполученні ie) |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''F''' |
|||
|- |
|||
|fu |
|||
|фу |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''G''' |
|||
|- |
|||
|ga |
|||
|ґа |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ge |
|||
|ґе |
|||
| |
|||
|- |
|||
|gi |
|||
|ґі |
|||
| |
|||
|- |
|||
|go |
|||
|ґо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|gu |
|||
|ґу |
|||
| |
|||
|- |
|||
|gya |
|||
|ґя |
|||
| |
|||
|- |
|||
|gyo |
|||
|ґьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|gyu |
|||
|ґю |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''H''' |
|||
|- |
|||
|ha |
|||
|ха |
|||
| |
|||
|- |
|||
|he |
|||
|хе |
|||
| |
|||
|- |
|||
|hi |
|||
|хі |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ho |
|||
|хо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|hya |
|||
|хя |
|||
| |
|||
|- |
|||
|hyo |
|||
|хьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|hyu |
|||
|хю |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''I''' |
|||
|- |
|||
|i |
|||
|і |
|||
|й (у дифтонгах /ai, ii, ui, ei, oi/ та в кінці слова, але не плутайте з межею складу /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/) |
|||
ї (лише для системи Коваленка у випадку подовженої голосної та на межі складу) |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''J''' |
|||
|- |
|||
|ja |
|||
|джя |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ji |
|||
|джі |
|||
| |
|||
|- |
|||
|jo |
|||
|джьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ju |
|||
|джю |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''K''' |
|||
|- |
|||
|ka |
|||
|ка |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ke |
|||
|ке |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ki |
|||
|кі |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ko |
|||
|ко |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ku |
|||
|ку |
|||
| |
|||
|- |
|||
|kya |
|||
|кя |
|||
| |
|||
|- |
|||
|kyo |
|||
|кьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|kyu |
|||
|кю |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''M''' |
|||
|- |
|||
|ma |
|||
|ма |
|||
| |
|||
|- |
|||
|me |
|||
|ме |
|||
| |
|||
|- |
|||
|mi |
|||
|мі |
|||
| |
|||
|- |
|||
|mo |
|||
|мо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|mu |
|||
|му |
|||
| |
|||
|- |
|||
|mya |
|||
|мя |
|||
| |
|||
|- |
|||
|myo |
|||
|мьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|myu |
|||
|мю |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''N''' |
|||
|- |
|||
|n |
|||
|н |
|||
|м (перед b, p, m) |
|||
|- |
|||
|na |
|||
|на |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ne |
|||
|не |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ni |
|||
|ні |
|||
| |
|||
|- |
|||
|no |
|||
|но |
|||
| |
|||
|- |
|||
|nu |
|||
|ну |
|||
| |
|||
|- |
|||
|nya |
|||
|ня |
|||
| |
|||
|- |
|||
|nyo |
|||
|ньо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|nyu |
|||
|ню |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''O''' |
|||
|- |
|||
|o |
|||
|о |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''P''' |
|||
|- |
|||
|pa |
|||
|па |
|||
| |
|||
|- |
|||
|pe |
|||
|пе |
|||
| |
|||
|- |
|||
|pi |
|||
|пі |
|||
| |
|||
|- |
|||
|po |
|||
|по |
|||
| |
|||
|- |
|||
|pu |
|||
|пу |
|||
| |
|||
|- |
|||
|pya |
|||
|пя |
|||
| |
|||
|- |
|||
|pyo |
|||
|пьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|pyu |
|||
|пю |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''R''' |
|||
|- |
|||
|ra |
|||
|ра |
|||
| |
|||
|- |
|||
|re |
|||
|ре |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ri |
|||
|рі |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ro |
|||
|ро |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ru |
|||
|ру |
|||
| |
|||
|- |
|||
|rya |
|||
|ря |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ryo |
|||
|рьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ryu |
|||
|рю |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''S''' |
|||
|- |
|||
|sa |
|||
|са |
|||
| |
|||
|- |
|||
|se |
|||
|се |
|||
| |
|||
|- |
|||
|sha |
|||
|шя |
|||
| |
|||
|- |
|||
|shi |
|||
|ші |
|||
| |
|||
|- |
|||
|sho |
|||
|шьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|shu |
|||
|шю |
|||
| |
|||
|- |
|||
|so |
|||
|со |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ssha |
|||
|шшя |
|||
| |
|||
|- |
|||
|sshi |
|||
|шші |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ssho |
|||
|шшьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|sshu |
|||
|шшю |
|||
| |
|||
|- |
|||
|su |
|||
|су |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''T''' |
|||
|- |
|||
|ta |
|||
|та |
|||
| |
|||
|- |
|||
|te |
|||
|те |
|||
| |
|||
|- |
|||
|to |
|||
|то |
|||
| |
|||
|- |
|||
|tchi |
|||
|ччі |
|||
| |
|||
|- |
|||
|tcha |
|||
|ччя |
|||
| |
|||
|- |
|||
|tchu |
|||
|ччю |
|||
| |
|||
|- |
|||
|tcho |
|||
|ччьо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|tsu |
|||
|цу |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ttsu |
|||
|ццу |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''U''' |
|||
|- |
|||
|u |
|||
|у |
|||
|опускається (у подовжених голосних /ou, yuu/) |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''W''' |
|||
|- |
|||
|wa |
|||
|ва |
|||
| |
|||
|- |
|||
|wo |
|||
|о |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''Y''' |
|||
|- |
|||
|ya |
|||
|я |
|||
| |
|||
|- |
|||
|yo |
|||
|йо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|yu |
|||
|ю |
|||
| |
|||
|- |
|||
| colspan="3" rowspan="1" |'''Z''' |
|||
|- |
|||
|za |
|||
|дза |
|||
| |
|||
|- |
|||
|ze |
|||
|дзе |
|||
| |
|||
|- |
|||
|zo |
|||
|дзо |
|||
| |
|||
|- |
|||
|zu |
|||
|дзу |
|||
|} |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Поточна версія на 08:39, 28 квітня 2024
У статті подано відомі японсько-українські системи транскрипції та транслітерації: Діброви-Одинця (1944), Федоришина (1994), Бондаренка (1999)[1], Накадзави (2009), Рубеля (2009)[2] та Коваленка (2012)[3], а також ухвала методичного семінару викладачів-японістів Інституту філології Київського університету Шевченка (2011)[4].
Станом на 2022 рік в українських навчальних закладах (Київський національний лінгвістичний університет тощо) використовується система, створена Накадзавою Хідехіко.
Тривалий час для транскрипції японських слів засобами української мови опиралися на російську систему транскрипції Євгенія Поліванова (створена у 1917, опублікована в 1930 році). Проте питання використання цієї системи для транскрипції українською мовою є дискусійним, оскільки система Поліванова побудована на основі правил російськомовної фонетики і не цілком точно відтворює звучання деяких японських складів. На думку деяких мовознавців, українська мова посідає проміжне становище щодо можливостей передачі японських приголосних (особливо м'яких) між системами Гепберна та Поліванова[5].
Система транслітерації, використана Анатолієм Дібровою та Василем Одинцем для укладення першого «Українсько-ніппонського словника», виданного 1944 року[6][7]. Розроблена українськими емігрантами з Зеленого Клину в часи Другої світової війни за допомоги японських науковців. Через відсутність української японознавчої школи та ізоляцію українських емігрантів від українського науково-культурного життя в УРСР не прижилася в українських наукових колах.
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чю | ちょ / チョ чо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ дзі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ дзя | じゅ / ジュ дзю | じょ / ジョ дзьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ дзі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ дзя | ぢゅ / ヂュ дзю | ぢょ / ヂョ дзьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Зауваження:
- Довгота японських голосних позначається подвоєнням голосної (оо, уу).
- 蝶 чоо (метелик)
- 新潟 нііґата (місто Ніїґата)
- Японські дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються однаково українськими аі, іі, уі, еі, оі.
- 小さい чіісаі (маленький)
- 大きい оокіі (великий)
- 先生 сенсеі (вчитель)
- Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено.
- Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних.
- 抹茶 маччя (маччя, зелений порошковий чай)
- Японські м'які шиплячі приголосні [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ] записуються українськими напівпом'якшеними шиплячими приголосними ш, дж, ч.
Система транскрипції за Мироном Федоришиним (1994) для української мови[8]. Розроблена на основі системи Поліванова. Обмежено вживається в публікаціях Львівської політехніки, Інституту сходознавства НАНУ тощо. Головною особливістю є переважання фонематичного принципу над фонетичним; зокрема, наскрізна передача відмінних звуків [t͡ɕ] i [t͡s], що належать до фонеми /ts/, українським «ц»; передача відмінних звуків [ɕ] i [s], що належать до фонеми /s/, українським «с». Втім, при передачі фонеми /h/ у сполученні з /u/ використовується фонетичний принцип замість фонематичного; вона записується як «ф».
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ сі | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ ся | しゅ / シュ сю | しょ / ショ сьо |
| た / タ та | ち / チ ці | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ ця | ちゅ / チュ цю | ちょ / チョ цьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ дзі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ дзя | じゅ / ジュ дзю | じょ / ジョ дзьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ дзі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ дзя | ぢゅ / ヂュ дзю | ぢょ / ヂョ дзьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Зауваження:
- Довгота японських голосних позначається у спеціальній й навчальній літературі двокрапкою (о:, у:), за системою Поліванова.
- 蝶 цьо: (метелик)
- 新潟 ні:ґата (місто Ніїґата)
- Японські дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються однаково українськими ай, ій, уй, ей, ой. Якщо /i/ записується одним окремим ієрогліфом, то /i/ позначається як ї.
- 小さい ціісай (маленький)
- 大きい о: кій (великий)
- 福井 фукуї (місто Фукуй)
- Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге e [e:] або дифтонг ей [ei̯] передається уніфіковано — ей.
- 先生 сенсей (вчитель)
- Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено. На практиці вживається аі (аї), іі, уі, еі, оі.
- Глухі (редуковані) голосні /i, u/ не передбачені.
- Голосна /е/ після голосного /i/ (сполучення /ie/) та перед апострофом записується як е всупереч правилам українського правопису.
- 家 іеясу (Ієясу, ім'я)
- 善右衛門 дзенемон (Дзен'ємон, ім'я)
- Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних.
- 抹茶 мацця (маччя, зелений порошковий чай)
- Японські м'які шиплячі приголосні [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ] записуються українськими м'якими свистячими приголосними с, дз, т.
- Приголосний /ɴ/ записуємо як м перед /m, b, p/; перед іншими приголосними — як н; перед голосними — н з апострофом
- 群馬 Ґумма.
- 安倍晋三 Абе Сіндзо̄.
- 星新一 Хосі Сін'іці.
Система транскрипції за Іваном Бондаренком (1999) для української мови[9]. Розроблена на основі російської системи Поліванова. Використовувалася з кінця 1990-х років; до 2014 року — в авторських виданнях і публікаціях Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ сі | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ ся | しゅ / シュ сю | しょ / ショ сьо |
| た / タ та | ち / チ ті | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ тя | ちゅ / チュ тю | ちょ / チョ тьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ дзі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ дзя | じゅ / ジュ дзю | じょ / ジョ дзьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ дзі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ дзя | ぢゅ / ヂュ дзю | ぢょ / ヂョ дзьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Зауваження:
- Довгота голосних позначається двокрапкою (о:, у:). Довге i — подвоєння.
- 蝶 тьо: (метелик)
- 新潟 ні:ґата/нііґата (місто Ніїґата)
- Дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються ай, ій, уй, ей, ой;
- 小さい тіісай (маленький)
- 追加 цуйка (доповнення)
- 先生 сенсей (вчитель)
- Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено. На практиці вживається аі (аї), іі, уі, еі, оі.
- 福井 фукуі (місто Фукуй)
- Редуковані /i, u/ зберігаються, записуються як і, у.
- Довгі приголосні записуються подвоєнням.
- 抹茶 маття (маччя, зелений порошковий чай)
- Шиплячі приголосні /ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ/ передаємо як с, дз, т.
- Приголосний /ɴ/ пишемо як м перед /m, b, p/; перед голосними — н'; решта — як н;
- 群馬 Ґумма.
- 安倍晋三 Абе Сіндзо̄.
- 星新一 Хосі Сін'іті.
- Правила правопису (сполучення /ie/, правило дев'ятки тощо) ігноруються.
2007 року М. Івахненко та А. Шпігунов запропонували внеси корективи у систему і записувати шиплячі звуки інакше[10]:
- し — ші
- しゃ — шя
- しゅ — шю
- しょ — шьо
- じ — джі
- じゃ — джя
- じゅ — джю
- じょ — джьо
- ち — чі
- ちゃ — чя
- ちゅ — чю
- ちょ — чьо
У березні 2011 року на засіданні методичного семінару колективом викладачів-японістів кафедри китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де головував Бондаренко, була прийнята «система Ґоджюон» з урахуванням пропозиції Івахненка-Шпігунова. Її надруковано у вигляді таблиці 900×600 мм накладом 50 примірників для розповсюдження у вищих навчальних закладах України, у яких вивчають японську мову. Також її було використано у ролі практичної транскрипції при створенні «Японсько-українського словника» колективу цієї ж кафедри[11] (2012).
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шьо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чю | ちょ / チョ чьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ джі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ джя | じゅ / ジュ джю | じょ / ジョ джьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ джі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ джя | ぢゅ / ヂュ джю | ぢょ / ヂョ джьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Після досліджень Івахненка та Шпігунова (2008)[12], Комарницької та Комісарова (2012)[13] та Коваленка (2012),[14] Іван Бондаренко вніс правки у свою систему щодо передачі шиплячих приголосних. Нові праці Бондаренка (наприклад: Мацуо Башьо. Стежками півночі (Оку-но хосомічі), 2014[15]) видавалися за оновленою системою.
Система транслітерації Накадзави Хідехіко (березень 2009) для української мови[16]. Створена на основі синтезу систем Поліванова та Гепберна. Використовується в японській навчальній літературі.
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шьо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чю | ちょ / チョ чьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ дзі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ дзя | じゅ / ジュ дзю | じょ / ジョ дзьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ дзі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ дзя | ぢゅ / ヂュ дзю | ぢょ / ヂョ дзьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
2) Дифтонги あい /ai/, えい /ei/, おい /oi/ записуються як ай, ей, ой:
3) Подвоєння приголосного звуку записується подвоєнням літери:
|
4)Перед я, і, ю, є ставиться апостроф, якщо вони стоять перед ん /ɴ/:
5) Перед б, п, м знак ん /ɴ/ записується як м:
6) Узвичаєні японські слова записуються без змін
|
Система транскрипції за Вадимом Рубелем (листопад 2009) для української мови[17]. Розроблена на основі порівняння систем Поліванова та Гепберна. Використовується в публікаціях Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства НАНУ, японознавчій літературі тощо.
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шьо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чу | ちょ / チョ чо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ джі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ джя | じゅ / ジュ джю | じょ / ジョ джьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ джі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ джя | ぢゅ / ヂュ джю | ぢょ / ヂョ джьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Система японсько-української практичної транскрипції за Олександром Коваленком. (2012). Складена на основі порівняльного аналізу фонематичних та фонетичних систем японської та української мов. На відміну від інших систем спирається на результати досліджень японських мовознавців 2-ї половини XX — початку XXI ст[14][ангажоване джерело]. Використовується в публікаціях Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства НАНУ, японознавчій літературі тощо.
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шьо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чю | ちょ / チョ чьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ джі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ джя | じゅ / ジュ джю | じょ / ジョ джьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ джі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ джя | ぢゅ / ヂュ джю | ぢょ / ヂョ джьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Зауваження:
- Довгота японських голосних позначається у спеціальній й навчальній літературі макроном (о̄, ӯ), за міжнародною традицією. Для уникнення плутанини ī (і з макроном) та ї довге /іː/ позначається подвоєнням, але відповідно до українського правопису записується як ії.
- 蝶 чьо̄ (метелик)
- 新潟 ніїґата (місто Ніїґата)
- Японські дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ ([аi̯], [ui̯], [oi̯]) записуються українськими ай, ій, уй, ей, ой.
- 小さい чіісай (маленький)
- 大きい о̄кій (великий)
- Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге e [e:] або дифтонг ей [ei̯], передається уніфіковано — ей.
- 先生 сенсей (вчитель)
- Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ ([а.i], [i.i], [u.i], [e.i], [o.i]) позначається українськими аї, ії, уї, еї, ої (ї після голосної вживається відповідно до правил українського правопису).
- 廿日市 хацукаїчі (місто Хацукаїчі)
- 福井 фукуї (місто Фукуй)
- Глухі (редуковані) голосні /i, u/ ([i̥], [u̥]) записуються як і, у, але читаються ненаголошеними.
- 安芸 акі (Акі, провінція)
- 飛鳥 асука (Асука, місцевість)
- Голосна /е/ після голосного /i/ (сполучення /ie/) та перед апострофом записується як є відповідно до правил українського правопису.
- 家 ієясу (Ієясу, ім'я)
- 善右衛門 дзен'ємон (Дзен'ємон, ім'я)
- Голосна /i/ після голосного та перед апострофом записується як ї відповідно до правил українського правопису.
- Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних.
- 抹茶 маччя (маччя, зелений порошковий чай)
- Японські м'які шиплячі приголосні записуються [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ] записуються українськими напівпом'якшеними шиплячими приголосними ш, дж, ч.
- Приголосний /ɴ/ записуємо як м перед /m, b, p/; перед іншими приголосними — як н; перед голосними — н з апострофом
- 群馬 Ґумма /guɴma/.
- 安倍晋三 Абе Шіндзо̄ /abe siɴzoː/.
- 星新一 Хоші Шін'їчі /hosi siɴiti/.
- Приголосні /g, z, b/, що позначають основні звуки [g, d͡z, b] та алофони [ŋ, ɣ, z, β], транскрибуєються уніфіковано в усіх позиціях як ґ, дз, б.
- Приголосна /h/ записується як х у сполученнях /ha, hi, he, ho/ ([ha], [çi], [he], [ho]); як ф у сполученні /hu/ ([ɸu]).
 |
Українські системи | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Риса | Діброва-Одинець (1944) |
Федоришин (1994) |
Бондаренко (1997) |
Накадзава (2009) |
Рубель (2009) |
Коваленко (2012) |
| Довгі голосні /oː, uː/ | оо, уу | о:, у: / оо, уу | о:, у: | о, у / оо, уу | о, у | о̄, ӯ |
| Довгий голосний /іː/ | іі | і: / іі | і: / іі | і / іі | і / ії | ії |
| Довгий голосний /eː/ | еі | ей | ей | ей | ей | ей |
| Дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ |
аі, іі, уі, еі, оі | ай, ій, уй, ей, ой аї, ії, уї, еї, ої[18] |
ай, ій, уй, ей, ой | ай, ій, уй, ей, ой | ай, ій, уй, ей, ой | ай, ій, уй, ей, ой |
| На межі складу /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ |
аі, іі, уі, еі, оі | —[19] | —[19] | — | —[19] | аї, ії, уї, еї, ої |
| В кінці слова /ai, ii, ui, ei, oi/ |
аі, іі, уі, еі, оі | ай, ій, уй, ей, ой аї, ії, уї, еї, ої[18] |
ай, ій, уй, ей, ой | ай, ій, уй, ей, ой | аї, ії, уї, еї, ої | ай, ій, уй, ей, ой |
| Глухі голосні /i, u/ | і, у | і, у | і, у | і, у | і, у | і, у |
| Сполучення /ie/ | іе | іе | іе | іе | іе | іє |
| Сполучення /juː/ | юу | ю: / юу | ю: | ю | ю | ю̄ |
| Сполучення /ɴi/ んい | н'і / н-і | н'і | н'і | н'і / н'ї | н'і | н'ї |
| Сполучення /ɴe/ んえ | н'е / н-е | н'е | н'е | н'е | н'е | н'є |
| Сполучення /ɴm, ɴb, ɴp/ | мм | мм | мм | мм | мм | мм |
| Довгі приголосні | подвоєння | подвоєння | подвоєння | подвоєння | подвоєння | подвоєння |
| っち | ччі | цці | тті | ччі | ччі | ччі |
| っつ | ццу | тцу / ццу | тцу | ццу | ццу | ццу |
| Велярний [g] | ґ | ґ | ґ | ґ | ґ | ґ |
| Шиплячі [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ] | ш, дж, ч | с, дз, ц | с, дз, т | ш, дж, ч | ш, дж, ч | ш, дж, ч |
| し [ɕi] | ші | сі | сі | ші | ші | ші |
| しゃ [ɕa] | шя | ся | ся | шя | шя | шя |
| しゅ [ɕu] | шю | сю | сю | шю | шю | шю |
| しょ [ɕo] | шо | сьо | сьо | шьо | шьо | шьо |
| じ [d͡ʑi] | дзі | дзі | дзі | дзі | джі | джі |
| じゃ [d͡ʑa] | дзя | дзя | дзя | дзя | джя | джя |
| じゅ [d͡ʑu] | дзю | дзю | дзю | дзю | джю | джю |
| じょ [d͡ʑo] | дзьо | дзьо | дзьо | дзьо | джьо | джьо |
| ち [t͡ɕi] | чі | ці | ті | чі | чі | чі |
| ちゃ [t͡ɕa] | чя | ця | тя | чя | чя | чя |
| ちゅ [t͡ɕu] | чю | цю | тю | чю | чу | чю |
| ちょ [t͡ɕo] | чо | цьо | тьо | чьо | чо | чьо |
В усіх українських системах нехтуються правила українського правопису (з іншого боку, дослідники питання вказують, що чинний правопис добре пристосований до європейських мов, але не до інших[20]):
- 1) правило дев'ятки (§ 90[21]; в усіх системах допускається порушення правила; у власних і загальних назвах вживаються записи ті, дзі, сі, ці, жі, джі, чі, ші, рі замість нормативних ти, дзи, си, ци, жи, джи, чи, ши, ри тощо)
- 2) правила вживання м'якого знака (§ 17[22]; в усіх системах допускається порушення правила; вживаються записи кьо, ґьо, мьо, хьо, бьо, рьо, шьо тощо)
- 平等院 бьодо-ін (монастир Бьодо)
- 兵庫県 хьоґо-кен (префектура Хьоґо)
- 大名 даймьо (даймьо)
- 旅館 рьокан (рьокан)
- 3) правила вживання апострофа (§ 91[23], 92[24]; за винятком системи Коваленка усі системи порушують це правило, допускаючи записи н'і, н'е замість нормативних н'ї, н'є)
- 新一 шін'ічі / сін'іті (замість нормативного Шін'їчі / Сін'їті)
- 4) правило йотування голосних (§ 90[21], 91[23]; за винятком системи Коваленка в усіх системах допускається запис іе, іі, еі, аі замість нормативних іє, ії, еї, аї)
- 5) правило подвоєння приголосних у загальних назвах (§ 89[25]; в усіх системах подвоєння приголосних збережено, хоча у загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються)
- 6) правило вживання літери г для позначення [g] і [h] (§ 14, 15[26]; в усіх системах — ґ для [g] і х для [h])
- 7) правило відмінювання іншомовних назв (§ 100[27]; в деяких системах японські назви не відмінюються всупереч нормі)
У таблиці використано основну таблицю ґоджюон за Бондаренком (Ґоджюон) і Коваленком. Подано у вигляді пласкої таблиці для полегшеного сприйняття. Рекомендується прочитати додаткові коментарі[28] до обраної системи.
| Ромаджі (Гебперн) | Українська (Бондаренко/Коваленко) | Виняток |
| A | ||
| a | а | |
| B | ||
| ba | ба | |
| be | бе | |
| bi | бі | |
| bo | бо | |
| bu | бу | |
| bya | бя | |
| byo | бьо | |
| byu | бю | |
| CH | ||
| cha | чя | |
| chi | чі | |
| cho | чьо | |
| chu | чю | |
| D | ||
| da | да | |
| de | де | |
| do | до | |
| E | ||
| e | е | є (лише для Коваленка у буквосполученні ie) |
| F | ||
| fu | фу | |
| G | ||
| ga | ґа | |
| ge | ґе | |
| gi | ґі | |
| go | ґо | |
| gu | ґу | |
| gya | ґя | |
| gyo | ґьо | |
| gyu | ґю | |
| H | ||
| ha | ха | |
| he | хе | |
| hi | хі | |
| ho | хо | |
| hya | хя | |
| hyo | хьо | |
| hyu | хю | |
| I | ||
| i | і | й (у дифтонгах /ai, ii, ui, ei, oi/ та в кінці слова, але не плутайте з межею складу /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/)
ї (лише для системи Коваленка у випадку подовженої голосної та на межі складу) |
| J | ||
| ja | джя | |
| ji | джі | |
| jo | джьо | |
| ju | джю | |
| K | ||
| ka | ка | |
| ke | ке | |
| ki | кі | |
| ko | ко | |
| ku | ку | |
| kya | кя | |
| kyo | кьо | |
| kyu | кю | |
| M | ||
| ma | ма | |
| me | ме | |
| mi | мі | |
| mo | мо | |
| mu | му | |
| mya | мя | |
| myo | мьо | |
| myu | мю | |
| N | ||
| n | н | м (перед b, p, m) |
| na | на | |
| ne | не | |
| ni | ні | |
| no | но | |
| nu | ну | |
| nya | ня | |
| nyo | ньо | |
| nyu | ню | |
| O | ||
| o | о | |
| P | ||
| pa | па | |
| pe | пе | |
| pi | пі | |
| po | по | |
| pu | пу | |
| pya | пя | |
| pyo | пьо | |
| pyu | пю | |
| R | ||
| ra | ра | |
| re | ре | |
| ri | рі | |
| ro | ро | |
| ru | ру | |
| rya | ря | |
| ryo | рьо | |
| ryu | рю | |
| S | ||
| sa | са | |
| se | се | |
| sha | шя | |
| shi | ші | |
| sho | шьо | |
| shu | шю | |
| so | со | |
| ssha | шшя | |
| sshi | шші | |
| ssho | шшьо | |
| sshu | шшю | |
| su | су | |
| T | ||
| ta | та | |
| te | те | |
| to | то | |
| tchi | ччі | |
| tcha | ччя | |
| tchu | ччю | |
| tcho | ччьо | |
| tsu | цу | |
| ttsu | ццу | |
| U | ||
| u | у | опускається (у подовжених голосних /ou, yuu/) |
| W | ||
| wa | ва | |
| wo | о | |
| Y | ||
| ya | я | |
| yo | йо | |
| yu | ю | |
| Z | ||
| za | дза | |
| ze | дзе | |
| zo | дзо | |
| zu | дзу | |
- ↑ Бондаренко І. Транскрипція японської лексики літерами українського алфавіту... 1999. С. 77-88; Івахненко М., Шпігунов А. Транскрипція та транслітерація японських назв засобами української мови... 2008. С.14-18.
- ↑ Рубель В. Транскрибування японських слів засобами української мови... 2009. С. 151-156.
- ↑ Коваленко О. Система японсько-української практичної транскрипції... 2012. С. 197-215.
- ↑ Комарницька, Комісаренко 2012:114-116.
- ↑ Комарницька Т. К., Комісаров К. Ю. Сучасна японська літературна мова. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — Т. 1. — С. 113-116. — ISBN 978-966-489-164-3.
- ↑ Діброва А., Одинець В. Українсько-Ніппонський словник. Під ред. Ясуда Сабуро. Харбин: видано заходами Української Національної кольонії м. Харбин, 1944.
- ↑ Малахова, Юлія Володимирівна (2014). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. № 1(20). с. 25. Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ Федоришин М. С. Українська транскрипція японської мови. — Львів: Львівська політехніка, 1994. [Архівовано 20 листопада 2012 у Wayback Machine.]; Федоришин М. С. Особливості викладання основ японського письма у Львівській політехніці // Вісник національного університету «Львівська політехніка». — Львів: Львівська політехніка, 2007. — № 586. — С.39—42.
- ↑ Бондаренко І. П.Українсько-японський словник. — Київ: Альтернативи. — 1997.; Бондаренко І. П. Транскрипція японської лексики літерами українського алфавіту // Записки з українського мовознавства. — Випуск 7. — Одеса: ОДУ, 1999. — С.77-88. [Архівовано 20 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Івахненко М., Шпігунов А. Транскрипція та транслітерація японських назв засобами української мови // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. — Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2008. — № 13. — ISSN 1728-242х. Архівовано з джерела 11 серпня 2017. Процитовано 24 листопада 2018.
- ↑ Бондар О. Японські запозичення в українській мові: правила написання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та література. — 2012. — Вип. 18. — С. 5-9.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Комарницька Т. К., Комісаров К. Ю. Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012.
- ↑ а б Коваленко О. О. Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. — К.: ННДІУВІ, 2012. — Т. XXIX. — С. 197—215.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ 中澤英彦. ニューエクスプレス ウクライナ語 [Українська мова. Діалоги]. — 東京: 白水社, 2009. — 頁18—19.
- ↑ Рубель В. А. Транскрибування японських слів засобами української мови: проблеми і пропозиції // Східний світ. — 2009. — № 4. — С. 151—156.
- ↑ а б Якщо /i/ позначається окремим ієрогліфом.
- ↑ а б в Не передбачено; на практиці: аі (аї), іі, уі, еі, оі.
- ↑ Японські запозичення і український правопис. [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] Бондар Олександр Іванович
- ↑ а б Український правопис. III. Правопис слів іншомовного походження. Передача звука J та голосних § 90. J [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Український правопис. I. Правопис основи слова. Позначення м'якості приголосних § 17. Коли Ь не пишеться [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ а б Український правопис. III. Правопис слів іншомовного походження. Передача звука J та голосних § 91. E, Ö, EU [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Український правопис. III. Групи приголосних з голосними § 92. Апостроф [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Український правопис. III. Правопис слів іншомовного походження. Приголосні § 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Український правопис. I. Правопис основи слова. Приголосні § 14. Літера Г, § 15. Літера Ґ [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ Український правопис. III. Правопис слів іншомовного походження. Відмінювання слів іншомовного походження § 100 [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Японсько-українські системи та практичний переклад. typicalamd.blogspot.com (укр.). Процитовано 1 грудня 2023.
- Діброва А., Одинець В. Українсько-Ніппонський словник. Під ред. Ясуда Сабуро. Харбин: видано заходами Української Національної кольонії м. Харбин, 1944.
- Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- 日野 貴夫 , ボンダレンコ I.P. 「《ウクライナ・日本語辞典》の半世紀 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]」『外国語教育』(20), p. 45-62, 1994.
- Бондаренко І. П. Транскрипція японської лексики літерами українського алфавіту // Записки з українського мовознавства. — Випуск 7. — Одеса: ОДУ, 1999. — С.77-88.
- 中澤英彦. ニューエクスプレス ウクライナ語 [Українська мова. Діалоги]. — 東京: 白水社, 2009.3.10 — 頁18—19.
- Рубель В. А. Транскрибування японських слів засобами української мови: проблеми і пропозиції // Східний світ. — 2009.11. — № 4. — С. 151—156.
- Т. Хірано. 日本語・ウクライナ語間の転写法の現状と問題点 // Мовні і концептуальні картини світу. № 35 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — К.: Київський університет, 2011. — C.99-107.
- Коваленко О. О. Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. — Київ: ННДІУВІ, 16.07.2012. — Т. XXIX. — С. 197—215.
- Комарницька Т. К., Комісаров К. Ю. Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 17.12.2012.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||