Савченко Павло Григорович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{письменник}} |
{{письменник}} |
||
{{othernames|Савченко}} |
{{othernames|Савченко}} |
||
'''Са́вченко Павло́ Григо́рович''' ([[1887]]–[[1920]]) — поет-символіст родом з [[Полтавщина|Полтавщини]], брат [[Савченко Яків Григорович|Якова Савченка]]. Автор збірки поезій «Мій сміх, моя задума. Епільоги» ([[Лохвиця]], 1913), співробітник «[[Літературно-критичний альманах|Літературно-критичного альманаху]]» (1918). Перебуваючи спершу під впливом народницької поетики, пізніше |
'''Са́вченко Павло́ Григо́рович''' ([[1887]]–[[1920]]) — поет-символіст родом з [[Полтавщина|Полтавщини]], брат [[Савченко Яків Григорович|Якова Савченка]]. Автор збірки поезій «Мій сміх, моя задума. Епільоги» ([[Лохвиця]], 1913), співробітник «[[Літературно-критичний альманах|Літературно-критичного альманаху]]» (1918). Перебуваючи спершу під впливом народницької поетики, пізніше як символіст був прихильником «чистого мистецтва». Розстріляний денікінцями. |
||
Більшу частину віршів Савченка було опубліковано посмертно («Червоний вітер. Поезії», 1991).<ref>У низці джерел поету помилково приписано збірку російськомовних поезій «Пение пуль» (1916), яка насправді належить Порфирію Миколайовичу Савченку.</ref> |
Більшу частину віршів Савченка було опубліковано посмертно («Червоний вітер. Поезії», 1991).<ref>У низці джерел поету помилково приписано збірку російськомовних поезій «Пение пуль» (1916), яка насправді належить Порфирію Миколайовичу Савченку.</ref> |
||
== Вшанування пам'яті == |
|||
25 квітня 2024 року у місті [[Дергачі]] провулок Титова перейменували на провулок Павла Савченка<ref>https://dermiskrada.dosvit.org.ua/news/u-dergachivski-gromadi-peremenovano-206-toponimiv-2024-04-26</ref>. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Поточна версія на 10:02, 2 травня 2024
| Савченко Павло Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 16 (28) липня 1887 Жабки, Лохвицький район | |||
| Помер | 1920 Ромни, Полтавська губернія, Українська СРР | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Діяльність | письменник, поет | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | з 1909 | |||
| Жанр | поезія | |||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Са́вченко Павло́ Григо́рович (1887–1920) — поет-символіст родом з Полтавщини, брат Якова Савченка. Автор збірки поезій «Мій сміх, моя задума. Епільоги» (Лохвиця, 1913), співробітник «Літературно-критичного альманаху» (1918). Перебуваючи спершу під впливом народницької поетики, пізніше як символіст був прихильником «чистого мистецтва». Розстріляний денікінцями.
Більшу частину віршів Савченка було опубліковано посмертно («Червоний вітер. Поезії», 1991).[1]
25 квітня 2024 року у місті Дергачі провулок Титова перейменували на провулок Павла Савченка[2].
- ↑ У низці джерел поету помилково приписано збірку російськомовних поезій «Пение пуль» (1916), яка насправді належить Порфирію Миколайовичу Савченку.
- ↑ https://dermiskrada.dosvit.org.ua/news/u-dergachivski-gromadi-peremenovano-206-toponimiv-2024-04-26
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Савченко Павло Григорович |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |