Протестація: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м оформлення |
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6 |
||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''«Протестація»''' — коротка назва відкритого листа (меморіалу) київських єпископів до короля [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III Вази]]. Повна назва — «Протестація і благочестива юстифікація». Написаний 28 квітня 1621 року польською мовою<ref name=":0">http://litopys.org.ua/encycl/euii179.htm [Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1970. — Т. 6. — С. 2373—2386.]</ref>. Твір поширювався в копіях на українських і білоруських землях. Уперше пам'ятка була опублікована [[Жукович Платон Миколайович|П.Жуковичем]]. |
'''«Протестація»''' — коротка назва відкритого листа (меморіалу) київських єпископів до короля [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III Вази]]. Повна назва — «Протестація і благочестива юстифікація». Написаний 28 квітня 1621 року польською мовою<ref name=":0">http://litopys.org.ua/encycl/euii179.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170407015147/http://litopys.org.ua/encycl/euii179.htm |date=7 квітня 2017 }} [Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1970. — Т. 6. — С. 2373—2386.]</ref>. Твір поширювався в копіях на українських і білоруських землях. Уперше пам'ятка була опублікована [[Жукович Платон Миколайович|П.Жуковичем]]. |
||
== Авторство == |
== Авторство == |
||
Авторами твору є митрополит Київський [[Іов Борецький|І.Борецький]] разом із єпископом Володимирським і Берестейським Й.Курцевичем та єпископом Перемишльським і Самбірським І.Копинським які висловлювались від імені нововисвячених [[ієрарх]]ів та духовенства [[Православна церква|православної церкви]]. Деякі дослідники вказують на невстановленість авторства саме Борецького<ref>http://litopys.org.ua/suspil/sus46.htm ПРОТЕСТАЦІЯ</ref>. |
Авторами твору є митрополит Київський [[Іов Борецький|І.Борецький]] разом із єпископом Володимирським і Берестейським Й.Курцевичем та єпископом Перемишльським і Самбірським І.Копинським які висловлювались від імені нововисвячених [[ієрарх]]ів та духовенства [[Православна церква|православної церкви]]. Деякі дослідники вказують на невстановленість авторства саме Борецького<ref>http://litopys.org.ua/suspil/sus46.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200218030544/http://litopys.org.ua/suspil/sus46.htm |date=18 лютого 2020 }} ПРОТЕСТАЦІЯ</ref>. |
||
== Обставини написання == |
== Обставини написання == |
||
На початку 1618 р. Іов Борецький був обраний ігуменом Михайлівського Золотоверхого монастиря<ref name=":1">http://uahistory.info/2013/01/17/ov_boreckijj.html Щербак В. ІОВ БОРЕЦЬКИЙ</ref>. Скориставшись тим, що один із вселенських ієрархів, єрусалимський патріарх [[Теофан III |Феофан (Теофан) III)]], перебував у Москві, Іов Борецький запросив його до Києва. На кордоні з [[Московія|Московією]] патріарха урочисто зустрів Петро Сагайдачний на чолі полку запорожців. Прибувши 22 березня 1620 р. під козацькою охороною до Києва, Феофан зупинився в будинку Богоявленського братства на Подолі. Перебуваючи в Україні патріарх Феофан [[Феофана III місія в Україні|висвятив]] єпископів та митрополита<ref name=":1"/> чим, фактично, відновив православну ієрархію ліквідовану [[Берестейська унія|Берестейською унією]]. Такі дії влада розцінила як протизаконний і злочинний акт. Протестація Борецького — полемічний твір-реакція на закиди влади. |
На початку 1618 р. Іов Борецький був обраний ігуменом Михайлівського Золотоверхого монастиря<ref name=":1">http://uahistory.info/2013/01/17/ov_boreckijj.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170304114932/http://uahistory.info/2013/01/17/ov_boreckijj.html |date=4 березня 2017 }} Щербак В. ІОВ БОРЕЦЬКИЙ</ref>. Скориставшись тим, що один із вселенських ієрархів, єрусалимський патріарх [[Теофан III |Феофан (Теофан) III)]], перебував у Москві, Іов Борецький запросив його до Києва. На кордоні з [[Московія|Московією]] патріарха урочисто зустрів Петро Сагайдачний на чолі полку запорожців. Прибувши 22 березня 1620 р. під козацькою охороною до Києва, Феофан зупинився в будинку Богоявленського братства на Подолі. Перебуваючи в Україні патріарх Феофан [[Феофана III місія в Україні|висвятив]] єпископів та митрополита<ref name=":1"/> чим, фактично, відновив православну ієрархію ліквідовану [[Берестейська унія|Берестейською унією]]. Такі дії влада розцінила як протизаконний і злочинний акт. Протестація Борецького — полемічний твір-реакція на закиди влади. |
||
== Основні ідеї == |
== Основні ідеї == |
||
У Протестації обгрунтовується та захищається право українців жити на рідній землі, сповідувати батьківську віру<ref>http://www.archangel.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=173:st-iov&catid=19&Itemid=37 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170304115353/http://www.archangel.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=173:st-iov&catid=19&Itemid=37 |date=4 |
У Протестації обгрунтовується та захищається право українців жити на рідній землі, сповідувати батьківську віру<ref>http://www.archangel.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=173:st-iov&catid=19&Itemid=37 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170304115353/http://www.archangel.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=173:st-iov&catid=19&Itemid=37 |date=4 березня 2017 }} 15 БЕРЕЗНЯ — ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО, СВЯТИТЕЛЯ ІОВА (БОРЕЦЬКОГО)</ref>, підкреслюється роль українського козацтва як оборонця православної віри та церкви<ref name=":0"/>, козацтво визнається представником народних культурних і релігійних традицій<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/coss1/shch06.htm |title=Архівована копія |accessdate=4 березня 2017 |archive-date=23 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170323141540/http://litopys.org.ua/coss1/shch06.htm }}</ref>, вказано на тяглість козацтва від княжих часів. |
||
Про причини: |
Про причини: |
Поточна версія на 22:51, 24 березня 2022
«Протестація» — коротка назва відкритого листа (меморіалу) київських єпископів до короля Сигізмунда III Вази. Повна назва — «Протестація і благочестива юстифікація». Написаний 28 квітня 1621 року польською мовою[1]. Твір поширювався в копіях на українських і білоруських землях. Уперше пам'ятка була опублікована П.Жуковичем.
Авторами твору є митрополит Київський І.Борецький разом із єпископом Володимирським і Берестейським Й.Курцевичем та єпископом Перемишльським і Самбірським І.Копинським які висловлювались від імені нововисвячених ієрархів та духовенства православної церкви. Деякі дослідники вказують на невстановленість авторства саме Борецького[2].
На початку 1618 р. Іов Борецький був обраний ігуменом Михайлівського Золотоверхого монастиря[3]. Скориставшись тим, що один із вселенських ієрархів, єрусалимський патріарх Феофан (Теофан) III), перебував у Москві, Іов Борецький запросив його до Києва. На кордоні з Московією патріарха урочисто зустрів Петро Сагайдачний на чолі полку запорожців. Прибувши 22 березня 1620 р. під козацькою охороною до Києва, Феофан зупинився в будинку Богоявленського братства на Подолі. Перебуваючи в Україні патріарх Феофан висвятив єпископів та митрополита[3] чим, фактично, відновив православну ієрархію ліквідовану Берестейською унією. Такі дії влада розцінила як протизаконний і злочинний акт. Протестація Борецького — полемічний твір-реакція на закиди влади.
У Протестації обгрунтовується та захищається право українців жити на рідній землі, сповідувати батьківську віру[4], підкреслюється роль українського козацтва як оборонця православної віри та церкви[1], козацтво визнається представником народних культурних і релігійних традицій[5], вказано на тяглість козацтва від княжих часів.
Про причини:
...ми керувалися такими мотивами. Вже двадцять п’ять років ми просимо на сеймах і сеймиках, щоб нам було повернено свободу віри, наші церкви, єпископські престоли. Бачачи, що нас утискують чимдалі більше, ми змушені були стати рішучішими, поставивши понад усе веління Боже і спасіння душ
Про козаків:
...вони з роду нашого, браття наші і християни правовірні. Про них думають, нібито вони є простаками, котрі, знань і розуму не маючи, піддались намовам духівництва. Але ж бо ми ані од послуху належного їх не одводимо, ані ix бунтуємо, та й розуму в ділах і чинах їх не учимо. Самі вони природний розум і од бога даровану кмітливість мають. То ж і ревність та любов до віри, побожності та церкви з давніх давен між ними живуть і проквітають. До того ж те плем’я чесного народу руського, з насіння Яфетового, котре Чорним морем і по-суху Грецьке Царство воювало. З того бо те військо покоління, котре за Олега, монарха руського, в своїх моноксілах (човнах) по морю і по землі (приправивши колеса до човнів) плавало (та пересувалося) і Константинополь штурмувало. Се ж бо вони за Володимира Великого, святого монарха руського, Грецію, Македонію та Іллірик воювали. Се ж їхні предки разом із Володимиром хрестилися і віру християнську од Церкви Константинопольської приймали, і по день нинішній у тій вірі родяться, хрестяться і живуть...
- ↑ а б http://litopys.org.ua/encycl/euii179.htm [Архівовано 7 квітня 2017 у Wayback Machine.] [Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1970. — Т. 6. — С. 2373—2386.]
- ↑ http://litopys.org.ua/suspil/sus46.htm [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] ПРОТЕСТАЦІЯ
- ↑ а б http://uahistory.info/2013/01/17/ov_boreckijj.html [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.] Щербак В. ІОВ БОРЕЦЬКИЙ
- ↑ http://www.archangel.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=173:st-iov&catid=19&Itemid=37 [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.] 15 БЕРЕЗНЯ — ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО, СВЯТИТЕЛЯ ІОВА (БОРЕЦЬКОГО)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Капраль М. М. Протестація // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 43. — ISBN 978-966-00-1290-5.