Площа Старий Ринок: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
зміна району |
|||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Згідно з археологічними розкопками, район площі був заселений ще в [[12 століття|12 столітті]]. Вважається, що саме на основі цього поселення біля підніжжя [[Замкова гора (Львів)|Замкової гори]] [[король Данило]] в середині [[13 століття]] заснував місто-твердиню Львів. Історики припускають, що на місці сучасної площі був центр міського життя — ринковий майдан. |
Згідно з археологічними розкопками, район площі був заселений ще в [[12 століття|12 столітті]]. Вважається, що саме на основі цього поселення біля підніжжя [[Замкова гора (Львів)|Замкової гори]] [[король Данило]] в середині [[13 століття]] заснував місто-твердиню Львів. Історики припускають, що на місці сучасної площі був центр міського життя — ринковий майдан. До перебудови району у XVIII столітті, оригінальна площа знаходилась на місці будинків №1 та №2 по вул. Пильникарській та була втичі меншою за теперішню<ref>[http://together.lviv.ua/index.php?id=543 Могитич Р. Яким був стольний Львів]</ref>. Саме з таким розміщенням колишньої площі пов'язане спрямування фасаду [[Костел святого Івана Хрестителя (Львів)|храму Івана Хрестителя]]. |
||
| ⚫ | Після завоювання Львова у [[1349]] році, польським королем [[Казимир III|Казимиром ІІІ]] територія площі Старий Ринок була виведена із складу міста та нових фортифікацій, так що район площі Старий Ринок опинився за мурами і увійшов, згодом, до [[Жовківське передмістя|Жовківського передмістя]]. Район був заселений переважно [[українці|українцями]] та [[вірмени|вірменами]], лише невеликій частині яких було дозволено проживати в межах міських мурів. |
||
До весілля у [[1247]] році сина Данила [[Лев Данилович|Лева]] для його дружини-католички — угорської принцеси Констанції (дочки короля [[Бела IV|Бели IV]]) — було збудовано римо-католицький [[Костел святого Івана Хрестителя у Львові|Костел Івана Хрестителя]]. Церква носить ім'я [[Іван Хреститель|Івана Предтечі]] тому, що церковним ім'ям князя Лева було «Іван». |
|||
| ⚫ | Після |
||
У 1497 р. король Ян І Ольбрахт мав намір обмежити права Старого ринку Львова на користь Нового ринку, в обороні стали 13 міст Галичини.<ref>Перемишль, Самбір, Жидачів, Стрий, Городок, Вишня, Мостиська, Бібрка, Галич, Рогатин, Буськ, Дунаїв, Гологори</ref><ref>''Крип'якевич І.'' Історичні проходи по Львові… — С. 16.</ref> |
У 1497 р. король Ян І Ольбрахт мав намір обмежити права Старого ринку Львова на користь Нового ринку, в обороні стали 13 міст Галичини.<ref>Перемишль, Самбір, Жидачів, Стрий, Городок, Вишня, Мостиська, Бібрка, Галич, Рогатин, Буськ, Дунаїв, Гологори</ref><ref>''Крип'якевич І.'' Історичні проходи по Львові… — С. 16.</ref> |
||
Версія за 14:17, 14 жовтня 2017
| Площа Старий Ринок Львів | |
|---|---|
 Площа Старий Ринок | |
| Місцевість | Старе місто (історичний центр) |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| Рибна, Нової Божниці | |
| Координати | 49°50′46″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.8462028° пн. ш. 24.0298306° сх. д. |
| Транспорт | |
| Трамваї | 4, 5, 6 |
| Рух | частково відкрита для руху в двостроронньому режимі |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | Костел Івана Хрестителя |
| Державні установи | Музей найдавніших пам'яток Львова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7513510 |
| Мапа | |
 | |
 Площа Старий Ринок у Вікісховищі | |
Пло́ща Стари́й Ри́нок — площа (майдан) у Старому місті Львова. Знаходиться в Галицькому районі і розташована обабіч вулиці Богдана Хмельницького між Сянською, Підгірною, Пильникарською, Ужгородською, Князя Лева, Чорноморською та Рибною. Належить до світової спадщини ЮНЕСКО як частина об'єкта «Ансамбль історичного центру Львова».
Сучасна назва — з 1871 року. До цього площа називалася Рибною та Нової Божниці.
На площі є зупинка трамвайних маршрутів № 4, 5, 6 «Вулиця Богдана Хмельницького».
Історія
Згідно з археологічними розкопками, район площі був заселений ще в 12 столітті. Вважається, що саме на основі цього поселення біля підніжжя Замкової гори король Данило в середині 13 століття заснував місто-твердиню Львів. Історики припускають, що на місці сучасної площі був центр міського життя — ринковий майдан. До перебудови району у XVIII столітті, оригінальна площа знаходилась на місці будинків №1 та №2 по вул. Пильникарській та була втичі меншою за теперішню[1]. Саме з таким розміщенням колишньої площі пов'язане спрямування фасаду храму Івана Хрестителя.
Після завоювання Львова у 1349 році, польським королем Казимиром ІІІ територія площі Старий Ринок була виведена із складу міста та нових фортифікацій, так що район площі Старий Ринок опинився за мурами і увійшов, згодом, до Жовківського передмістя. Район був заселений переважно українцями та вірменами, лише невеликій частині яких було дозволено проживати в межах міських мурів.
У 1497 р. король Ян І Ольбрахт мав намір обмежити права Старого ринку Львова на користь Нового ринку, в обороні стали 13 міст Галичини.[2][3]
Згодом площа стала західною околицею місця компактного проживання однієї з двох єврейських громад Львова — заміської. У 1846 році на площі була зведена реформістська синагога Темпль. У 1942 році вона була зруйнована нацистами.
У 1950-х роках на площі містилася Міська автобусна станція приміського сполучення.
Архітектура
Планування району площі збереглося ще з середньовічних часів, однак сучасна забудова з'явилася наприкінці 19 — на початку 20 століття. Будівля банку «БМ Банк» (на розі вулиці Богдана Хмельницького) постала у 2000-х роках у стилістиці раціональної сецесії й раннього функціоналізму[4]. Загалом забудова площі виконана в стилях класицизму та сецесії.
За № 1 стоїть двоповерхова чиншова кам'яниця 1880-х років з декором стандартними елементами у стилі історизму. Сусідня наріжна триповерхова чиншова кам'яниця №2 збудована на місці старішого будинку й оздоблена стандартними елементами в неоренесансному стилі.
Наступний будинок № 3 за свою історію поміняв одразу кілька номерів і вулиць: його адресу квалафікували як вул. Пильникарська, 2, вул. Смерекова, 1, пл. Старий Ринок, 4. На місці двох давніших споруд цей чотириповерховий будинок у стилі раціональної сецесії з'явився 1910 року. За австрійських часів на цьому місці велася торгівля шкірами Каца. В 1902 році тут був склад вугілля Йосифа Пордеса. Згодом, 1912-го, тут влаштували ресторан Генрика Бербера. Від закладу залишився вхід з площі, а також великі вікна першого поверху. Після приходу радянської влади у 1950-х в приміщенні були каси автобусної станції приміського сполучення.
На сусідній ділянці, яка б мала нумеруватися як № 4, колись була площа святого Яна — поруч стоїть однойменний храм. У часи СРСР на цьому місці стояли автобуси, що курсували за приміськими маршрутами.
У триповерховій чиншовій кам'яниці № 5, збудованій приблизно 1890 року, до 1939 року був магазин пральних машин Зона. На сусідній ділянці напередодні Першої світової війни розібрали старий будинок, а нового до нині так і не збудували. Попри те ділянка частково огороджена.
Чотириповерховий будинок № 7 зведений у стилі раціональної сецесії. Наріжники будинку заокруглені, споруда прикрашена бетонними балконами, а фасад завершений трикутним фронтоном. У 1929 в будинку працювала фірма з продажу шкіри «Ротштайн і Вінтер», а ще відділ Акціонерного товариства «Лодзинська фабрика ниток». На глухій торцевій стіні з боку вулиці Мукачівської до 1980-х була велика реклама фабрики, але їх зафарбували.
У будинку № 12 (сьогодні не існує) за польських часів існувала біжутерія Блоха.
Галерея
Примітки
- ↑ Могитич Р. Яким був стольний Львів
- ↑ Перемишль, Самбір, Жидачів, Стрий, Городок, Вишня, Мостиська, Бібрка, Галич, Рогатин, Буськ, Дунаїв, Гологори
- ↑ Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 16.
- ↑ Мельник І. Довкола Високого замку й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — 288 с.: 500 іл. — С. 42. — ISBN 978-966-2154-32-0.
Джерела
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — ISBN 5-7745-0316-X.
Посилання
- Площа Старий Ринок. travel.lviv.in
- Навколо Старого Ринку. Львівська газета, четвер, 08 , 2008 року, № 64 (372)
| ||||||||||||||