Осадові гірські породи: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м (Script) Файл перейменовано File:252.jpg → File:Бабуган-яйла (2010).jpg більш змістовна назва |
|||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
[[Файл:Скелі Таракташ. Крим.JPG|thumb|200px|left|Осадові породи [[Скелі Таракташ (Ай-Петринська яйла)|Таракташу]], [[Кримські гори]], [[Ай-Петринська яйла]].]] |
[[Файл:Скелі Таракташ. Крим.JPG|thumb|200px|left|Осадові породи [[Скелі Таракташ (Ай-Петринська яйла)|Таракташу]], [[Кримські гори]], [[Ай-Петринська яйла]].]] |
||
[[Файл:Triassic Utah.JPG|thumb|left|Осадові породи. Середній [[тріас]]. [[Юта]], [[США]]. ]] |
[[Файл:Triassic Utah.JPG|thumb|left|Осадові породи. Середній [[тріас]]. [[Юта]], [[США]]. ]] |
||
[[Файл:Вид на осадові породи Ялтинської яйли з Ставрікайської стежки.JPG|thumb|left|250px|Вид на осадові породи Ялтинської яйли з Ставрікайської стежки.]] |
|||
Солі становлять 2,8% на платформах і 0,3% в геосинкліналях. У межах материків бл. 20% обсягу всіх осадкових гірських порід залягає на платформах і 48% в геосинкліналях. Понад 75% всіх г.п., що вилучаються з надр Землі ([[вугілля]], [[нафта]], [[солі]], руди заліза, марганцю, алюмінію, розсипи золота і платини, фосфорити, нерудні буд. матеріали тощо), міститься в осадкових гірських породах. |
Солі становлять 2,8% на платформах і 0,3% в геосинкліналях. У межах материків бл. 20% обсягу всіх осадкових гірських порід залягає на платформах і 48% в геосинкліналях. Понад 75% всіх г.п., що вилучаються з надр Землі ([[вугілля]], [[нафта]], [[солі]], руди заліза, марганцю, алюмінію, розсипи золота і платини, фосфорити, нерудні буд. матеріали тощо), міститься в осадкових гірських породах. |
||
Версія за 19:15, 19 травня 2015
Осадо́ві гірські́ поро́ди, гірські породи, (рос. осадочные горные породы, англ. sedimentary rocks; нім. Ablagerungsgesteine n pl, Absatzgesteine n pl, Sedimentgesteine n pl) – гірські породи, що утворилися на поверхні літосфери внаслідок вивітрювання та перевідкладення давніших порід різного походження, випадіння речовин із розчинів, нагромадження решток рослинних і тваринних організмів та продуктів їх життєдіяльності, вулканічного матеріалу та матеріалу, що надходить з космосу.
Зокрема, утворюються при нагромадженні і цементуванні відкладів, які приносяться водою, вітром, льодом або силою тяжіння.
Загальна інформація
Осадові гірські породи покривають понад 2/3 поверхні Землі і складаються з трьох основних категорій: уламкові, осаджувані хімічно й органічних. Уламкові осадові породи найбільша група, що складається з уламків гірських порід, тобто глини, піску і гравію. До осаджуваних хімічно належать вапняки, гірські породи крейди, і відклади типу гіпсу та нальоту (гірська сіль). Вугілля, нафта, вапняк, що складається з викопних матеріалів, є прикладами органічних осадових порід.
Феноменологічна схема утворення
Феноменологічна схема утворення осадкових гірських порід включає таку послідовність основних процесів породотворення: седиментація або седиментогенез (накопичення осадів) → діагенез (перетворення осадів у глинистих породах) → катагенез (зміни осадових порід на глибині поза зоною діагенезу) → метагенез (глибші зміни речовини осадових порід на глибині) → гіпергенез (зміни порід під впливом вивітрювання в приповерхневій частині земної кори).
Класифікація
Осадові гірські породи класифікують за їх компонентним і/або хімічним складом та походженням. Серед осадових гірських порід переважають глинисті (глини, аргіліти, глинисті сланці – 48% на платформах, 49% в геосинкліналях), піщані (піски і пісковики – 23% на платформах, 23% в геосинкліналях) і карбонатні (вапняки, доломіт та ін.).
Солі становлять 2,8% на платформах і 0,3% в геосинкліналях. У межах материків бл. 20% обсягу всіх осадкових гірських порід залягає на платформах і 48% в геосинкліналях. Понад 75% всіх г.п., що вилучаються з надр Землі (вугілля, нафта, солі, руди заліза, марганцю, алюмінію, розсипи золота і платини, фосфорити, нерудні буд. матеріали тощо), міститься в осадкових гірських породах.
За способом утворення осадові гірські породи поділяють на:
- уламкові (конґломерати, галька, піски, леси тощо),
- глинисті (каолінітові, монтморилонітові глини, вторинні каоліни тощо) й
- хіміко-органогенні (вапняки, солі, трепели, вугілля викопне тощо).
Кременисті осадкові гірські породи – гірські породи, що складаються переважно з аморфного кремнезему, утвореного з органічних залишків (шкаралупок діатомей, спікул кремнієвих губок, черепашок радіолярій) чи дрібних сферичних тілець (ґлобул) опалу або халцедону. Умови нагромадження осадів та подальші їх зміни визначають шаруватість (одна з основних ознак будови), пористість та спосіб цементації осадкових гірських порід. Однорідні за розмірами і густиною осадкові гірські породи називають відсортованими.
Розповсюдження
Осадові гірські породи становлять 10 % усіх гірських порід земної кори: вкривають 75 % поверхні Землі, утворюючи осадову оболонку (стратосферу). Бл. 70% всіх корисних копалин представлені осадковими гірськими породами. Вік деяких осадкових гірських порід сягає 3,98 млрд р. (виявлені в Ґренландії, 1971). Вивченням осадкових гірських порід займається літологія.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sedimentary rock |
- Поверхня нашарування
- Осадонакопичення
- невідсортований матеріал
- Осади
- Відклади
- Осадові родовища
- Опока
- Текстура осадових порід
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.