Найдек Володимир Леонтійович

{{Db-spam}

Найдек Володимир Леонтійович
Народився	9 серпня 1937(19370809) м. Василівка Запорізької області
Помер	25 березня 2022(2022-03-25) (84 роки) Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	науковець
Галузь	матеріалознавство та металургія
Alma mater	Інженерно-фізичний факультет НТУУ «КПІ»d
Заклад	ФТІМС
Членство	НАН України
Нагороди
Сайт	ptima.kiev.ua

|портрет=

Вчений у галузі матеріалознавства та металургії, академік Національної академії наук України (1995), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Народився 9 серпня 1937 року у м. Василівка Запорізької області. У 1959 р. після закінчення із відзнакою Київського політехнічного інституту залишився тут працювати на викладацькій роботі. Навчався в аспірантурі і був асистентом на кафедрі автоматизації теплових процесів промислових підприємств, де у 1963 р. достроково захистив кандидатську дисертацію. Вона була присвячена дослідженням щодо вдосконалення теплового режиму 250 та 500-тонних мартенівських печей і систем його автоматичного регулювання в умовах Алчевського (тоді Ворошилівського) металургійного заводу.

Ставши доцентом кафедри, Володимир Леонтійович продовжував вивчати шляхи інтенсифікації роботи металургійних агрегатів. Разом з іншими співробітниками кафедри та працівниками Алчевського металургійного заводу він започаткував дослідження можливостей вдування у сталеплавильну ванну зрідженого кисню замість газоподібного. Оскільки цей напрям одержав підтримку з боку Президії АН УРСР, яка визнала за доцільне проведення таких робіт в Інституті проблем лиття АН УРСР (сучасна назва — Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України), В. Л. Найдек наприкінці 1968 року перейшов на посаду старшого наукового співробітника у складі групи, яка була створена у цьому інституті для вивчення питань використання зрідженого кисню в металургії. Протягом досить короткого часу група вчених провела широкий комплекс досліджень, змогла створити унікальну установку і обладнання для подачі зрідженого кисню у ванну 600-тонної мартенівської печі і впровадити технологію у виробництво. Результати, одержані Володимиром Леонтійовичем у цей період, стали важливим досягненням його творчої діяльності, яка спрямована на підвищення якості та експлуатаційних характеристик сплавів масового призначення, а також синтез нових матеріалів шляхом створення ресурсоощадних, екологічно чистих процесів обробки розплавів.

У 1974 р. В. Л. Найдек очолив лабораторію плавки і рафінування сплавів, яка пізніше стала базою для створення наукового відділу з аналогічною назвою. Науковий колектив під керівництвом Володимира Леонтійовича виконав комплекс досліджень поведінки домішок, неметалевих включень та газів у високовуглецевому розплаві, створено теорію і технологію рафінування та модифікування чавуну у вихорових потоках з заглибленими високотемпературними газореагентними середовищами. Також було запропоновано метод підвищення якості сталі масового призначення, який полягає в управлінні хімічним потенціалом рафінуючих середовищ. На його базі було розроблено схему нового ресурсоощадного процесу одержання чавуну і сталі з багаторазовим використанням регенерованих сталеплавильних шлаків, при реалізації якого значно зменшується вміст сірки і неметалевих включень у сталі.

Вагомий внесок Володимир Леонтійович зробив у розв’язання проблеми підвищення властивостей кольорових сплавів, зокрема алюмінієвих та мідних, шляхом використання процесу, що базується на введенні плазмового струменя в глибину розплаву. Було також створено основи теорії взаємодії фаз, технологію та обладнання для плазмової обробки сплавів з одночасною подачею реагентів у високотемпературну зону зануреного у розплав плазмового струменя. Вказаний процес і обладнання успішно ре алізовані на багатьох підприємствах, а наукові результати В.Л. Найдек узагальнив у докторській дисертації, захищеній у 1986 р.

Роботи Володимира Леонтійовича останніх років присвячені вивченню процесів перерозподілу легуючих елементів, зміни морфології, розмірів і характеру розміщення неметалевих включень у сталях різного типу під дією лазерного випромі нювання. Було розкрито механізм аномального переносу елементів під впливом лазерної дії, визначено режими обробки, які забезпечують задану зміну концентрації легуючих елементів у зоні впливу, що дало можливість суттєво підвищити стійкість сталевих виробів, які експлуатуються в умовах інтенсивного зношування. Також було виявлено нові можливості використання лазерної дії при формуванні композиційних та інших матеріалів зі спеціальними властивостями.

Результати виконаних ученим досліджень знайшли відображення у 300 опублікованих працях та покладені в основу 108 авторських свідоцтв на винаходи та патентів. Учні В.Л. Найдека захистили 5 докторських та 14 кандидатських дисертацій.

В.Л. Найдек бере активну участь у науково-організаційній та громадській діяльності. У 1979 р. його було призначено заступником директора з наукової роботи Інституту проблем лиття, а з 1988 р. до сьогоднішнього дня він працює директором інституту (тепер — Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України) і одночасно керує науковим відділом плавки і рафінування сплавів. За ці роки він багато зробив для удосконалення матеріально-технічної бази інституту, забезпечення виживання колективу в складних для науки умовах 90-х років минулого століття, розширення ділових зв’язків з підприємствами, виходу на зарубіжні фірми, зміцнення співробітництва з вищими навчальними закладами. За ініціативи вченого у 1990 р. було створено Асоціацію ливарників України, президентом якої він був тривалий час, а зараз є її почесним президентом. У 1993 р. у Києві було вперше проведено комерційну виставку-ярмарок «Литво–93», в організації якої брав активну участь Володимир Леонтійович. Відтоді вона проводиться щорічно, а до участі у виставці запрошують не тільки вітчизняних виробників і споживачів ливарної продукції, а й представників іноземних підприємств і організацій.

Ученого обирали заступником академіка-секретаря Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, зараз він входить до складу Бюро цього відділення. В.Л. Найдек є головою металургійної секції Комітету з Державних премій України у галузі науки і техніки, головою експертної ради з металургії ВАК України, членом Експертної ради НАН України з питань науково-технічної експертизи інноваційних проектів технологічних парків, співголовою координаційної ради Міністерства освіти і науки України з пріоритетного напряму «Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології», головою Між відомчої науково-технічної ради України з проблем позапічної обробки та безперервного розливання сталі, членом спеціалізованої вченої ради з присвоєння наукових ступенів. Володимир Леонтійович — головний редактор журналу «Процессы литья» та «Металл и литье Украины», входить до складу редакційних колегій часописів «Металознавство та обробка металів» (Україна), а також журналу «Литейное производство», який видається в Росії.

Свідченням високої суспільної значимості результатів наукової, науково-організаційної, педагогічної та громадської діяльності В. Л. Найдека є нагородження його Орденом «За заслуги» ІІІ ст., Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, присвоєння почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України», від значення Державною премією України у галузі науки і техніки, премією НАН України імені З. І. Некрасова.

Джерело інформації: Вісник НАН України. - 2007. - N 8