Найдавніший дріас: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Іванко1 (обговорення | внесок) м оформлення за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Image:Alpine valley.jpg|thumb|right|Альпійська долина, зразок найдавнішого дріасу]] |
[[Image:Alpine valley.jpg|thumb|right|Альпійська долина, зразок найдавнішого дріасу]] |
||
[[Image:Greenland Kangerlussuaq icesheet.jpg|thumb|right|Кромка льодовика, Гренландія]] |
[[Image:Greenland Kangerlussuaq icesheet.jpg|thumb|right|Кромка льодовика, Гренландія]] |
||
'''Найдавніший дріас''' |
'''Найдавніший дріас''' — кліматичний період, що відноситься до максимального похолодання після [[Віслінське заледеніння|Віслінського заледеніння]] на [[Північна Європа|півночі Європи]]. В [[Альпи|Альпах]] найдавніший дріас відповідає [[гшніцький період|гшніцькому періоду]] [[вюрмське заледеніння|вюрмського заледеніння]]. Всі три періоди, що носять назву «дріас», названі на честь рослини [[дріада восьмипелюсткова]], виявлена в [[керн]]ах льодовикового льоду і в болотному [[торф]]і. Ця рослина була маркером поширення холодного клімату на території [[Європа|Європи]]. Найдавніший дріас відповідає [[пилкова зона|пилковій зоні]] Ia. |
||
== Датування == |
== Датування == |
||
Найдавніший дріас прийнято датувати приблизно 16-13 Кілороків до Р.Х. (Roberts, 1998), проте за даними, |
Найдавніший дріас прийнято датувати приблизно 16-13 Кілороків до Р.Х. (Roberts, 1998), проте за даними, отриманими з Кілко в Північній Ірландії, початок періоду можна датувати 17 Кілороків до Р. Х.. Добре виражена послідовність дат, отриманих [[радіовуглецевий метод|радіовуглецевим методом]], з пошарового матеріалу, отриманого при розкопках Отрів-Руж-Тер (Hauterive/Rouges-Terres) на північно-західному узбережжі [[Невшательське озеро|Невшательського озера]] в Швейцарії (1992-1993) відносить закінчення найдавнішого дріасу приблизно до 12,650 Кілороків до Р.Х. (калібрована дата). Аналогічні дані з Антарктики і південного Китаю датуються 12,6 і 12,7 кілороків до Р.Х. відповідно, а з гренландського льоду - 12,5 кілороків до Р.Х.. |
||
== Флора == |
== Флора == |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
* [[Злак]]и |
* [[Злак]]и |
||
* [[Полин]] |
* [[Полин]] |
||
* [[Карликова береза]] |
* [[Береза карликова|Карликова береза]] |
||
* [[Карликова верба]] |
* [[Верба карликова|Карликова верба]] |
||
* [[Дріада восьмипелюсткова]] |
* [[Дріада восьмипелюсткова]] |
||
<gallery> |
<gallery> |
||
Image:Grasslands-menggu.jpg|Лука ([[Внутрішня Монголія]]) |
Image:Grasslands-menggu.jpg|Лука ([[Внутрішня Монголія]]) |
||
Image:Artemisia_vulgaris_-_Köhler–s_Medizinal-Pflanzen-016.jpg|'' |
Image:Artemisia_vulgaris_-_Köhler–s_Medizinal-Pflanzen-016.jpg|''Полин звичайний'' |
||
Image:Betula nana0.jpg|'' |
Image:Betula nana0.jpg|''Береза карликова'' |
||
Image:Mountainavens2.jpg|'' |
Image:Mountainavens2.jpg|''Дріада восьмипелюсткова'' |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
Тваринний світ був в основному арктичного типу, проте під час [[останній льодовиковий максимум|льодовикового максимуму]] теплолюбні тварини мешкали в кількох територіальних зонах, так званих притулках, на території Європи. Починаючи з найдавнішого дріасу вони починають знову заселяти Європу. |
Тваринний світ був в основному арктичного типу, проте під час [[останній льодовиковий максимум|льодовикового максимуму]] теплолюбні тварини мешкали в кількох територіальних зонах, так званих притулках, на території Європи. Починаючи з найдавнішого дріасу вони починають знову заселяти Європу. |
||
[[ |
[[Ведмідь бурий|Бурий ведмідь]] проник на північ одним з перших. Як показують [[Генетика|генетичні]] дослідження, північно-європейські бурі ведмеді походять з притулку в [[Карпати|Карпатах]], в [[Молдавія|Молдавії]]. Іншими притулками тварин в Європі того часу були [[Італія]], [[Іспанія]] та [[Греція]]. |
||
Навряд чи ведмедів змусила мігрувати на північ інша причина, чим пошук їжі, тим більше, що тундра до того часу вже була населена. Ймовірно, види, на які |
Навряд чи ведмедів змусила мігрувати на північ інша причина, чим пошук їжі, тим більше, що тундра до того часу вже була населена. Ймовірно, види, на які полювала людина на Невшательському озері в кінці періоду, були присутні на ньому протягом усього періоду: |
||
''Птахи'' |
''Птахи'' |
||
* [[ |
* [[Гагара чорношия]] |
||
* [[Пірникоза чорношия]] |
|||
* [[Podiceps nigricollis]] |
|||
* [[ |
* [[Лебідь-кликун]] |
||
* [[ |
* [[Беркут]] |
||
<gallery> |
<gallery> |
||
Image:Gavia arctica1.jpg|'' |
Image:Gavia arctica1.jpg|''Гагара чорношия'' |
||
Image:Podiceps nigricollis naumann.jpg|'' |
Image:Podiceps nigricollis naumann.jpg|''Пірникоза чорношия'' |
||
Image:Cygnus cygnus from zh.JPG|'' |
Image:Cygnus cygnus from zh.JPG|''Лебідь-кликун'' |
||
Image:Aquila chrysaetos large drawing.jpg|'' |
Image:Aquila chrysaetos large drawing.jpg|''Беркут'' |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
Вищенаведені птахи |
Вищенаведені птахи — головним чином морські. Вони, мабуть, годувалися у величезних прильодовикових озерах на півночі, які тільки почали заповнювати прилеглі до льодовиків території. |
||
''Риби'' |
''Риби'' |
||
* [[ |
* [[Минь річковий]] |
||
* [[Thymallus thymallus]] |
* [[Thymallus thymallus]] |
||
* [[Rutilus rutilus]] |
* [[Rutilus rutilus]] |
||
* [[Пструг струмковий]] |
|||
* [[Salmo trutta]] |
|||
* [[ |
* [[Палія арктична]] |
||
<gallery> |
<gallery> |
||
Image:Tarfala.jpg|Льодовикова річка |
Image:Tarfala.jpg|Льодовикова річка |
||
Image:Trüsche Walchensee.jpg|'' |
Image:Trüsche Walchensee.jpg|''Минь річковий'' |
||
Image:Bachforelle Zeichnung.jpg|'' |
Image:Bachforelle Zeichnung.jpg|''Пструг струмковий'' |
||
Image:Röding, Iduns kokbok.jpg|'' |
Image:Röding, Iduns kokbok.jpg|''Палія'' |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
Рядок 67: | Рядок 67: | ||
''[[Хом'якові]]'' |
''[[Хом'якові]]'' |
||
* [[ |
* [[Dicrostonyx torquatus]] |
||
* [[Шапарка сибірська]] |
|||
* [[Microtus oeconomus]] |
|||
* [[Полівка звичайна]] |
|||
* [[Microtus arvalis]] |
|||
* [[Полівка снігова]] |
|||
* [[Chionmys nivalis]] |
|||
''[[Зайцеподібні]]'' |
''[[Зайцеподібні]]'' |
||
* [[ |
* [[Заєць білий]] |
||
''[[Білячі]]'' |
''[[Білячі]]'' |
||
* [[Бабак альпійський]] |
|||
* [[Marmota marmota]] |
|||
<gallery> |
<gallery> |
||
Image:TundraVole23.jpg|'' |
Image:TundraVole23.jpg|''Шапарка сибірська'' |
||
Image:Feldmaus Microtus arvalis.jpg|'' |
Image:Feldmaus Microtus arvalis.jpg|''Полівка звичайна'' |
||
Image:Arctic Hare.jpg|'' |
Image:Arctic Hare.jpg|''Заєць білий'' |
||
Image:Marmota marmota Alpes1.jpg|'' |
Image:Marmota marmota Alpes1.jpg|''Бабак альпійський'' |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
Рядок 91: | Рядок 91: | ||
''[[Хижі]]'' |
''[[Хижі]]'' |
||
* [[ |
* [[Рись]] |
||
* [[ |
* [[Песець]] |
||
* [[ |
* [[Вовк]] |
||
<gallery> |
<gallery> |
||
Image:Lynx lynx poing.jpg| |
Image:Lynx lynx poing.jpg|Рись євразійська (чи Кіт) |
||
Image:Alopex lagopus standing on Nizke Island.jpg|'' |
Image:Alopex lagopus standing on Nizke Island.jpg|''Песець'' |
||
Image:Canis lupus portrait.jpg|'' |
Image:Canis lupus portrait.jpg|''Вовк'' |
||
Image:IcelandicHorseInWinter.jpg|Ісландський кінь, схожий на ''[[Equus ferus]]'' |
Image:IcelandicHorseInWinter.jpg|Ісландський кінь, схожий на ''[[Equus ferus]]'' |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
Рядок 104: | Рядок 104: | ||
Для людини привабливою дичиною були великі ссавці, такі, як: |
Для людини привабливою дичиною були великі ссавці, такі, як: |
||
* [[Rangifer tarandus]] |
* [[Rangifer tarandus]] |
||
* [[Equus ferus]] |
* [[Equus ferus]] |
||
* [[Козел альпійський]] |
|||
* [[Capra ibex]] |
|||
У якийсь момент поширилися великі ссавці: [[гієна]], [[волохатий носоріг]], [[печерний ведмідь]] і [[шерстистий мамонт]]. |
У якийсь момент поширилися великі ссавці: [[гієна]], [[волохатий носоріг]], [[печерний ведмідь]] і [[шерстистий мамонт]]. |
||
Рядок 112: | Рядок 112: | ||
<gallery> |
<gallery> |
||
Image:Albino raindeer.jpg|Північний олень |
Image:Albino raindeer.jpg|Північний олень |
||
Image:CapraIbex-1.jpg| |
Image:CapraIbex-1.jpg|Козел альпійський |
||
Image:Wooly rhinoceros.jpg|Волохатий носоріг |
Image:Wooly rhinoceros.jpg|Волохатий носоріг |
||
Image:Mammouth.png|мамонт |
Image:Mammouth.png|мамонт |
||
Рядок 119: | Рядок 119: | ||
== Археологія == |
== Археологія == |
||
Людські культури в Європі на той час вже багато тисячоліть були представлені кроманьйонцями і знаходилися на рівні [[верхній палеоліт|верхнього палеоліту]]. [[Мадленська культура]] мисливців на північних оленів переважала в |
Людські культури в Європі на той час вже багато тисячоліть були представлені кроманьйонцями і знаходилися на рівні [[верхній палеоліт|верхнього палеоліту]]. [[Мадленська культура]] мисливців на північних оленів переважала в |
||
[[Західна Європа|Західній Європі]]. Від Карпат і далі на схід [[епіграветтська культура]] продовжувала традиції попередньої [[граветтська культура|граветтської]]. |
|||
На [[Далекий Схід|Далекому Сході]] [[дземонська культура]] вже перейшла до осілого способу життя, робила їжу, ймовірно, вирощувала рис, і навіть створила найдавнішу відому кераміку |
На [[Далекий Схід|Далекому Сході]] [[дземонська культура]] вже перейшла до осілого способу життя, робила їжу, ймовірно, вирощувала рис, і навіть створила найдавнішу відому кераміку. |
||
Одним з найпримітніших відкриттів, пов'язаних з вказаним періодом, був домашній вовк |
Одним з найпримітніших відкриттів, пов'язаних з вказаним періодом, був домашній вовк — різновид Canis lupus з меншими зубами. Також була виявлена домашня собака, [[Canis familiaris]]. Вважається, що ці тварини допомагали людині на полюванні, проте у зв'язку з особливостями полювання того часу вони навчилися допомагати пастухам пасти стада. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 15:41, 20 травня 2018
Найдавніший дріас — кліматичний період, що відноситься до максимального похолодання після Віслінського заледеніння на півночі Європи. В Альпах найдавніший дріас відповідає гшніцькому періоду вюрмського заледеніння. Всі три періоди, що носять назву «дріас», названі на честь рослини дріада восьмипелюсткова, виявлена в кернах льодовикового льоду і в болотному торфі. Ця рослина була маркером поширення холодного клімату на території Європи. Найдавніший дріас відповідає пилковій зоні Ia.
Датування
Найдавніший дріас прийнято датувати приблизно 16-13 Кілороків до Р.Х. (Roberts, 1998), проте за даними, отриманими з Кілко в Північній Ірландії, початок періоду можна датувати 17 Кілороків до Р. Х.. Добре виражена послідовність дат, отриманих радіовуглецевим методом, з пошарового матеріалу, отриманого при розкопках Отрів-Руж-Тер (Hauterive/Rouges-Terres) на північно-західному узбережжі Невшательського озера в Швейцарії (1992-1993) відносить закінчення найдавнішого дріасу приблизно до 12,650 Кілороків до Р.Х. (калібрована дата). Аналогічні дані з Антарктики і південного Китаю датуються 12,6 і 12,7 кілороків до Р.Х. відповідно, а з гренландського льоду - 12,5 кілороків до Р.Х..
Флора
Під час найдавнішого дріасу ландшафт Європи нагадував арктичну тундру, великі дерева на більшій частині її території були відсутні. Були поширені чагарники і трав'янисті рослини, такі, як:
-
Лука (Внутрішня Монголія)
-
Полин звичайний
-
Береза карликова
-
Дріада восьмипелюсткова
Фауна
Тваринний світ був в основному арктичного типу, проте під час льодовикового максимуму теплолюбні тварини мешкали в кількох територіальних зонах, так званих притулках, на території Європи. Починаючи з найдавнішого дріасу вони починають знову заселяти Європу.
Бурий ведмідь проник на північ одним з перших. Як показують генетичні дослідження, північно-європейські бурі ведмеді походять з притулку в Карпатах, в Молдавії. Іншими притулками тварин в Європі того часу були Італія, Іспанія та Греція.
Навряд чи ведмедів змусила мігрувати на північ інша причина, чим пошук їжі, тим більше, що тундра до того часу вже була населена. Ймовірно, види, на які полювала людина на Невшательському озері в кінці періоду, були присутні на ньому протягом усього періоду:
Птахи
-
Гагара чорношия
-
Пірникоза чорношия
-
Лебідь-кликун
-
Беркут
Вищенаведені птахи — головним чином морські. Вони, мабуть, годувалися у величезних прильодовикових озерах на півночі, які тільки почали заповнювати прилеглі до льодовиків території.
Риби
-
Льодовикова річка
-
Минь річковий
-
Пструг струмковий
-
Палія
Серед дрібних тварин, що населяли трав'янистий ландшафт тундри, були представлені наступні:
-
Шапарка сибірська
-
Полівка звичайна
-
Заєць білий
-
Бабак альпійський
На додаток до ведмедів і птахів існували й інші хижаки - мисливці на дрібних тварин:
-
Рись євразійська (чи Кіт)
-
Песець
-
Вовк
-
Ісландський кінь, схожий на Equus ferus
Для людини привабливою дичиною були великі ссавці, такі, як:
У якийсь момент поширилися великі ссавці: гієна, волохатий носоріг, печерний ведмідь і шерстистий мамонт.
-
Північний олень
-
Козел альпійський
-
Волохатий носоріг
-
мамонт
Археологія
Людські культури в Європі на той час вже багато тисячоліть були представлені кроманьйонцями і знаходилися на рівні верхнього палеоліту. Мадленська культура мисливців на північних оленів переважала в Західній Європі. Від Карпат і далі на схід епіграветтська культура продовжувала традиції попередньої граветтської.
На Далекому Сході дземонська культура вже перейшла до осілого способу життя, робила їжу, ймовірно, вирощувала рис, і навіть створила найдавнішу відому кераміку.
Одним з найпримітніших відкриттів, пов'язаних з вказаним періодом, був домашній вовк — різновид Canis lupus з меншими зубами. Також була виявлена домашня собака, Canis familiaris. Вважається, що ці тварини допомагали людині на полюванні, проте у зв'язку з особливостями полювання того часу вони навчилися допомагати пастухам пасти стада.
Див. також