Найдавніший дріас: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
виправлено посилання на статтю
 
(Не показані 27 проміжних версій 15 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Image:Alpine valley.jpg|thumb|right|Альпійська долина, зразок найдавнішого дріасу]]
{{Пишу}}
[[Image:Greenland Kangerlussuaq icesheet.jpg|thumb|right|Край льодовика, Гренландія]]
⚫
'''Найдавніший дріас''' - кліматичний період, що відноситься до максимального похолодання після [[Віслінське заледеніння|Віслінського заледеніння]] на півночі Європи. В Альпах найдавніший дріас відповідає [[гшніцький період|гшніцькому періоду]] [[вюрмське заледеніння|вюрмського заледеніння]]. Всі три періоди, що носять назву «дріас», названі на честь рослини [[дріада восьмипелюсткова]], виявлена в [[керн]]ах льодовикового льоду і в болотному торфі. Ця рослина була маркером поширення холодного клімату на території Європи. Найдавніший дріас відповідає [[пилкова зона|пилковій зоні]] Ia.
'''Найдавніший дріас''' — [[Біостратиграфія|біостратиграфічний]] шар підрозділу, що відповідає відносно різкому [[Зміна клімату|кліматичному похолоданню]], або {{нп|Стадіал|стадіалу|en|Stadial}}, що відбулося під час [[Голоценова дегляціація|останнього відступу льодовика]].
<ref name=RasmETAL2014>{{cite journal |last1=Rasmussen |first1=Sune O. |last2=Bigler |first2=Matthias |last3=Blockley |first3=Simon P. |last4=Blunier |first4=Thomas |last5=Buchardt |first5=Susanne L. |last6=Clausen |first6=Henrik B. |last7=Cvijanovic |first7=Ivana |last8=Dahl-Jensen |first8=Dorthe |last9=Johnsen |first9=Sigfus J. |last10=Fischer |first10=Hubertus |last11=Gkinis |first11=Vasileios |last12=Guillevic |first12=Myriam |last13=Hoek |first13=Wim Z. |last14=Lowe |first14=J. John |last15=Pedro |first15=Joel B. |last16=Popp |first16=Trevor |last17=Seierstad |first17=Inger K. |last18=Steffensen |first18=Jørgen Peder |last19=Svensson |first19=Anders M. |last20=Vallelonga |first20=Paul |last21=Vinther |first21=Bo M. |last22=Walker |first22=Mike J.C. |last23=Wheatley |first23=Joe J. |last24=Winstrup |first24=Mai |title=A stratigraphic framework for abrupt climatic changes during the Last Glacial period based on three synchronized Greenland ice-core records: refining and extending the INTIMATE event stratigraphy |journal=[[Quaternary Science Reviews]]|publisher=[[Elsevier]]|location=Amsterdam |date=December 2014 |volume=106 |pages=14–28 |doi=10.1016/j.quascirev.2014.09.007|bibcode=2014QSRv..106...14R |doi-access=free }}</ref><ref name=HoekEnc2009>{{cite book |last1=Hoek |first1=Wim |title=Encyclopedia of Paleoclimatology and Ancient Environments |date=2009 |chapter=Bølling-Allerød Interstadial |publisher=[[Springer Science+Business Media|Springer]] |editor-last=Gornitz |editor-first=Vivien |url=https://www.springer.com/gp/book/9781402045516 |access-date=15 січня 2021|location=Dordrecht|isbn=978-1-4020-4551-6}}</ref>

Проміжок часу, якому відповідає шар, погано визначений і різниться між регіонами,
<ref name=RasmETAL2014/>
але зазвичай датується 18,5–17 Кілороків до сьогодення і закінчується 15– 14 Кілороків до сьогодення.
<ref name=CarlsonWinsor2012>{{cite journal |last1=Carlson |first1=Anders E. |last2=Winsor |first2=Kelsey |title=Northern Hemisphere ice-sheet responses to past climate warming |journal=[[Nature Geoscience]] |location=London |publisher=[[Nature Portfolio]] |url=http://geoscience.wisc.edu/geoscience/wp-content/uploads/2011/05/carlson_nat_geo_2012_deglac.pdf |access-date=5 липня 2019 |date=26 серпня 2012 |volume=5 |issue=9 |pages=607–613 |doi=10.1038/NGEO1528 |bibcode=2012NatGe...5..607C |archive-date=2020-09-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200920144645/http://geoscience.wisc.edu/geoscience/wp-content/uploads/2011/05/carlson_nat_geo_2012_deglac.pdf }}</ref><ref name=CalTechPNAS2012>{{cite journal |last1=Clark |first1=P. U. |last2=Shakun |first2=J. D. |last3=Baker |first3=P. A. |last4=Bartlein |first4=P. J. |last5=Brewer |first5=S. |last6=Brook |first6=E. |last7=Carlson |first7=A. E. |last8=Cheng |first8=H. |last9=Kaufman |first9=D. S. |last10=Liu |first10=Z. |last11=Marchitto |first11=T. M. |last12=Mix |first12=A. C. |last13=Morrill |first13=C. |last14=Otto-Bliesner |first14=B. L. |last15=Pahnke |first15=K. |last16=Russell |first16=J. M. |last17=Whitlock |first17=C. |last18=Adkins |first18=J. F. |last19=Blois |first19=J. L. |last20=Clark |first20=J. |last21=Colman |first21=S. M. |last22=Curry |first22=W. B. |last23=Flower |first23=B. P. |last24=He |first24=F. |last25=Johnson |first25=T. C. |last26=Lynch-Stieglitz |first26=J. |author-link26=Jean Lynch-Stieglitz|last27=Markgraf |first27=V. |last28=McManus |first28=J. |last29=Mitrovica |first29=J. X. |last30=Moreno |first30=P. I. |last31=Williams |first31=J. W. |title=Global climate evolution during the last deglaciation |journal=[[Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America|Proceedings of the National Academy of Sciences]]|location=Washington|publisher=[[National Academy of Sciences]] |date=13 лютого 2012 |volume=109 |issue=19 |pages=E1134–E1142 |doi=10.1073/pnas.1116619109 |pmid=22331892 |pmc=3358890 |url=https://authors.library.caltech.edu/31815/1/Clark2012p18363P_Natl_Acad_Sci_Usa.pdf |access-date=5 грудня 2019|doi-access=free }}</ref><ref name="Roberts 2014">{{cite book |last1=Roberts |first1=Neil |title=The Holocene: an environmental history |date=2014 |publisher=[[John Wiley & Sons|John Wiley & sons, Ltd]] |location=Oxford |isbn=978-1-4051-5521-2 |page=98 |edition=3rd}}</ref><ref name="ShakunCarlson2010">{{cite journal |last1=Shakun |first1=Jeremy D. |last2=Carlson |first2=Anders E. |title=A global perspective on Last Glacial Maximum to Holocene climate change |journal=[[Quaternary Science Reviews]] |publisher=[[Elsevier]] |location=Amsterdam |url=http://geoscience.wisc.edu/geoscience/wp-content/uploads/2010/07/Shakun_Carlson_QSR_2010.pdf |access-date=5 липня 2019 |date=July 2010 |volume=29 |issue=15–16 |pages=1801–1816 |doi=10.1016/j.quascirev.2010.03.016 |bibcode=2010QSRv...29.1801S |archive-date=2019-09-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190925221331/http://geoscience.wisc.edu/geoscience/wp-content/uploads/2010/07/Shakun_Carlson_QSR_2010.pdf }}</ref><ref>{{cite journal |last1=Zheng |first1=Yanhong |last2=Pancost |first2=Richard D. |last3=Liu |first3=Xiaodong |last4=Wang |first4=Zhangzhang |last5=Naafs |first5=B.D.A. |last6=Xie |first6=Xiaoxun |last7=Liu |first7=Zhao |last8=Yu |first8=Xuefeng |last9=Yang |first9=Huan |title=Atmospheric connections with the North Atlantic enhanced the deglacial warming in northeast China |journal=[[Geology (journal)|Geology]]|location=Boulder|publisher=[[Geological Society of America]] |date=2 жовтня 2017 |volume=45 |issue=11 |pages=1031–1034 |doi=10.1130/G39401.1|bibcode=2017Geo....45.1031Z |doi-access=free }}</ref>
Як і у випадку з [[Пізній дріас|пізднім]] і [[Середній дріас|середнім]] дріасом стратиграфічний шар відзначений великою кількістю пилку та інших залишків ''[[Dryas octopetala]]'', виду-індикатора , який колонізує арктично-альпійські регіони.

⚫
У [[Північна Європа|Північній Європі]] найдавніший дріас відповідає максимальному похолоданню після [[Віслінське зледеніння|Віслінського зледеніння]]. В [[Альпи|Альпах]] найдавніший дріас відповідає [[гшніцький період|гшніцькому періоду]] [[вюрмське зледеніння|вюрмського зледеніння]]. Всі три періоди, що мають назву «дріас», названі на честь рослини [[дріада восьмипелюсткова]], виявлена в [[Крижані керни|кернах]] льодовикового льоду і в болотному [[торф]]і. Ця рослина була маркером поширення холодного клімату на території [[Європа|Європи]]. Найдавніший дріас відповідає [[пилкова зона|пилковій зоні]] Ia.


== Датування ==
== Датування ==


Найдавніший дріас прийнято датувати приблизно 16-13 Кілороків до Р.Х. (Roberts, 1998), проте за даними, отриманим з Кілко в Північній Ірландії, початок періоду можна датувати 17 Кілороків до Р. Х.. Добре виражена послідовність дат, отриманих [[радіовуглецевий метод|радіовуглецевим методом]], з пошарового матеріалу, отриманого при розкопках Отрів-Руж-Тер (Hauterive/Rouges-Terres) на північно-західному узбережжі [[Невшательске озеро|Невшательского озера]] в Швейцарії (1992-1993) відносить закінчення найдавнішого дріасу приблизно до 12,650 Кілороків до Р.Х. (калібрована дата). Аналогічні дані з Антарктики і південного Китаю датуються 12,6 і 12,7 кілороків до Р.Х., відповідно, а з гренландського льоду - 12,5 кілороків до Р.Х..
Найдавніший дріас заведено датувати приблизно 16-13 кілороків до н. е. (Roberts, 1998), проте за даними, отриманими з Кілко в Північній Ірландії, початок періоду можна датувати 17 Кілороків до н. е.. Добре виражена послідовність дат, отриманих [[радіовуглецевий метод|радіовуглецевим методом]], з пошарового матеріалу, отриманого при розкопках Отрів-Руж-Тер (Hauterive/Rouges-Terres) на північно-західному узбережжі [[Невшательське озеро|Невшательського озера]] в Швейцарії (1992-1993) відносить закінчення найдавнішого дріасу приблизно до 12,650 Кілороків до н. е. (калібрована дата). Аналогічні дані з Антарктики і південного Китаю датуються 12,6 і 12,7 кілороків до н. е. відповідно, а з гренландського льоду - 12,5 кілороків до н. е..


== Флора ==
== Флора ==


Під час найдавнішого дріасу ландшафт Європи нагадував арктичну тундру, великі дерева на більшій частині її території були відсутні. Були поширені чагарники і трав'янисті рослини, такі, як:
Під час найдавнішого дріасу ландшафт Європи нагадував арктичну тундру, великі дерева на більшій частині її території були відсутні. Були поширені чагарники та трав'янисті рослини, такі, як:


* [[Злак]]и
* [[Злак]]и
* [[Полин]]
* [[Полин]]
* [[Береза карликова]]
* [[Карликова береза]]
* [[Верба трав'яна]]
* [[Карликова верба]]
* [[Дріада восьмипелюсткова]]
* [[Дріада восьмипелюсткова]]


<gallery>
<gallery>
Image:Grasslands-menggu.jpg|Лука ([[Внутрішня Монголія]])
Image:Grasslands-menggu.jpg|Лука ([[Внутрішня Монголія]])
Image:Artemisia_vulgaris_-_Köhler–s_Medizinal-Pflanzen-016.jpg|''Artemisia vulgaris''
Image:Artemisia_vulgaris_-_Köhler–s_Medizinal-Pflanzen-016.jpg|Полин звичайний
Image:Betula nana0.jpg|''Betula nana''
Image:Betula nana0.jpg|Береза карликова
Image:Mountainavens2.jpg|''Dryas octopetala''
Image:Mountainavens2.jpg|Дріада восьмипелюсткова
</gallery>
</gallery>


== Фауна ==
== Фауна ==


Тваринний світ був в основному арктичного типу, проте під час [[останній льодовиковий максимум|льодовикового максимуму]] теплолюбні тварини мешкали в кількох територіальних зонах, т.наз. «Притулках», на території Європи. Починаючи з найдавнішого дріасу вони починають знову заселяти Європу.
Тваринний світ був в основному арктичного типу, проте під час [[останній льодовиковий максимум|льодовикового максимуму]] теплолюбні тварини мешкали в кількох територіальних зонах, так званих притулках, на території Європи. Починаючи з найдавнішого дріасу вони починають знову заселяти Європу.


[[Ursus arctos|Бурий ведмідь]] проник на північ одним з перших. Як показують генетичні дослідження, північно-європейські бурі ведмеді походять з притулку в Карпатах, в Молдавії. Іншими притулками тварин в Європі того часу були Італія , Іспанія та Греція .
[[Ведмідь бурий|Бурий ведмідь]] проник на північ одним з перших. Як показують [[Генетика|генетичні]] дослідження, північноєвропейські бурі ведмеді походять з [[рефугіум]]у, розташованого в [[Карпати|Карпатах]] або [[Молдова|Молдові]]. Іншими рефугіами тварин в Європі того часу були [[Італія]], [[Іспанія]] та [[Греція]].


Навряд чи ведмедів змусила мігрувати на північ інша причина, чим пошук їжі, тим більше, що тундра до того часу вже була населена. Ймовірно, види, на які полював людина на Невшательському озері в кінці періоду, були присутні на ньому протягом усього періоду:
Навряд чи ведмедів змусила мігрувати на північ інша причина, чим пошук їжі, тим більше, що тундра до того часу вже була населена. Ймовірно, види, на які полювала людина на Невшательському озері в кінці періоду, були присутні на ньому протягом усього періоду:


''Птахи''
Птахи


* [[Gavia arctica]]
* [[Гагара чорношия]]
* [[Пірникоза чорношия]]
* [[Podiceps nigricollis]]
* [[Cygnus cygnus]]
* [[Лебідь-кликун]]
* [[Aquila chrysaetos]]
* [[Беркут]]


<gallery>
<gallery>
Image:Gavia arctica1.jpg|''Gavia arctica''
Image:Gavia arctica1.jpg|Гагара чорношия
Image:Podiceps nigricollis naumann.jpg|''Podiceps nigricollis''
Image:Podiceps nigricollis naumann.jpg|Пірникоза чорношия
Image:Cygnus cygnus from zh.JPG|''Cygnus cygnus''
Image:Cygnus cygnus from zh.JPG|Лебідь-кликун
Image:Aquila chrysaetos large drawing.jpg|''Aquila chrysaetos''
Image:Aquila chrysaetos large drawing.jpg|Беркут
</gallery>
</gallery>


Вищенаведені птахи&nbsp;— головним чином морські. Вони, мабуть, годувалися у величезних прильодовикових озерах на півночі, які тільки почали заповнювати прилеглі до льодовиків території.
Вищенаведені птахи — головним чином морські. Вони, мабуть, годувалися у величезних прильодовикових озерах на півночі, які тільки почали заповнювати прилеглі до льодовиків території.


''Риби''
Риби


* [[Lota lota]]
* [[Минь річковий]]
* [[Thymallus thymallus]]
* ''[[Thymallus thymallus]]''
* [[Rutilus rutilus]]
* ''[[Rutilus rutilus]]''
* [[Пструг струмковий]]
* [[Salmo trutta]]
* [[Salvelinus alpinus]]
* [[Палія арктична]]


<gallery>
<gallery>
Image:Tarfala.jpg|Льодовикова річка
Image:Tarfala.jpg|Льодовикова річка
Image:Trüsche Walchensee.jpg|''Lota lota''
Image:Trüsche Walchensee.jpg|Минь річковий
Image:Bachforelle Zeichnung.jpg|''Salmo trutta''
Image:Bachforelle Zeichnung.jpg|Пструг струмковий
Image:Röding, Iduns kokbok.jpg|''Salvelinus''
Image:Röding, Iduns kokbok.jpg|Палія
</gallery>
</gallery>


Серед дрібних тварин, що населяли трав'янистий ландшафт тундри, були представлені наступні:
Серед дрібних тварин, що населяли трав'янистий ландшафт тундри, були представлені наступні:


''[[Хом'якові]]''
[[Хом'якові]]


* [[Discrotonyx torquatus]]
* ''[[Dicrostonyx torquatus]]''
* [[Шапарка сибірська]]
* [[Microtus oeconomus]]
* [[Полівка звичайна]]
* [[Microtus arvalis]]
* [[Полівка снігова]]
* [[Chionmys nivalis ]]


''[[Зайцеподібні]]''
[[Зайцеподібні]]


* [[Lepus timidus]]
* [[Заєць білий]]


''[[Білячі]]''
[[Білячі]]


* [[Бабак альпійський]]
* [[Marmota marmota]]


<gallery>
<gallery>
Image:TundraVole23.jpg|''Microtus oeconomus''
Image:TundraVole23.jpg|Шапарка сибірська
Image:Feldmaus Microtus arvalis.jpg|''Microtus arvalis''
Image:Feldmaus Microtus arvalis.jpg|Полівка звичайна
Image:Arctic Hare.jpg|''Lepus timidus''
Image:Arctic Hare.jpg|Заєць білий
Image:Marmota marmota Alpes1.jpg|''Marmota marmota''
Image:Marmota marmota Alpes1.jpg|Бабак альпійський
</gallery>
</gallery>


На додаток до ведмедів і птахів існували й інші хижаки - мисливці на дрібних тварин:
На додаток до ведмедів і птахів існували й інші хижаки - мисливці на дрібних тварин:


''[[Хижі]]''
[[Хижі]]


* [[Lynx]]
* [[Рись]]
* [[Alopex lagopus]]
* [[Песець]]
* [[Canis lupus]]
* [[Вовк]]


<gallery>
<gallery>
Image:Lynx lynx poing.jpg|Lynx (or Felis) lynx
Image:Lynx lynx poing.jpg|Рись євразійська
Image:Alopex lagopus standing on Nizke Island.jpg|''Alopex lagopus''
Image:Alopex lagopus standing on Nizke Island.jpg|Песець
Image:Canis lupus portrait.jpg|''Canis lupus''
Image:Canis lupus portrait.jpg|Вовк
Image:IcelandicHorseInWinter.jpg|Ісландський кінь, схожий на ''[[Equus ferus]]''
Image:IcelandicHorseInWinter.jpg|Ісландський кінь, схожий на ''[[Equus ferus]]''
</gallery>
</gallery>
Рядок 103: Рядок 113:
Для людини привабливою дичиною були великі ссавці, такі, як:
Для людини привабливою дичиною були великі ссавці, такі, як:


* [[Rangifer tarandus]]
* ''[[Rangifer tarandus]]''
* [[Equus ferus]]
* ''[[Equus ferus]]''
* [[Козел альпійський]]
* [[Capra ibex]]


У якийсь момент поширилися великі ссавці: [[гієна]], [[волохатий носоріг]], [[печерний ведмідь]] і [[шерстистий мамонт]].
У якийсь момент поширилися великі ссавці: [[гієна]], [[волохатий носоріг]], [[печерний ведмідь]] і [[шерстистий мамонт]].


<gallery>
⚫
[[Категорія:Палеокліматологія]]
Image:Albino raindeer.jpg|Північний олень
Image:CapraIbex-1.jpg|Козел альпійський
Image:Wooly rhinoceros.jpg|Волохатий носоріг
Image:Mammouth.png|мамонт
</gallery>


== Археологія ==
[[da:Ældste dryas]]

[[en:Oldest Dryas]]
Людські культури в Європі на той час вже багато тисячоліть були представлені кроманьйонцями і знаходилися на рівні [[верхній палеоліт|верхнього палеоліту]]. [[Мадленська культура]] мисливців на північних оленів переважала в
[[it:Dryas antichissimo]]
[[Західна Європа|Західній Європі]]. Від Карпат і далі на схід [[епіграветтська культура]] продовжувала традиції попередньої [[граветтська культура|граветтської]].
[[nl:Oudste Dryas]]

[[ru:Древнейший дриас]]
На [[Далекий Схід|Далекому Сході]] [[дземонська культура]] вже перейшла до осілого способу життя, робила їжу, ймовірно, вирощувала рис, і навіть створила найдавнішу відому кераміку.

Одним з найпримітніших відкриттів, пов'язаних з вказаним періодом, був домашній вовк — різновид Canis lupus з меншими зубами. Також була виявлена ​​домашня собака, ''[[Canis familiaris]]''. Вважається, що ці тварини допомагали людині на полюванні, проте у зв'язку з особливостями полювання того часу вони навчилися допомагати пастухам пасти стада.

== Див. також ==
* [[Мейєндорфська осциляція]]
* [[Середній дріас]]
* [[Пізній дріас]]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Заледеніння}}
{{ac}}

⚫
[[Категорія:Палеокліматологія]]

Поточна версія на 21:16, 28 червня 2023

Альпійська долина, зразок найдавнішого дріасу
Край льодовика, Гренландія

Найдавніший дріас — біостратиграфічний шар підрозділу, що відповідає відносно різкому кліматичному похолоданню, або стадіалу[en], що відбулося під час останнього відступу льодовика. [1][2]

Проміжок часу, якому відповідає шар, погано визначений і різниться між регіонами, [1] але зазвичай датується 18,5–17 Кілороків до сьогодення і закінчується 15– 14 Кілороків до сьогодення. [3][4][5][6][7] Як і у випадку з пізднім і середнім дріасом стратиграфічний шар відзначений великою кількістю пилку та інших залишків Dryas octopetala, виду-індикатора , який колонізує арктично-альпійські регіони.

У Північній Європі найдавніший дріас відповідає максимальному похолоданню після Віслінського зледеніння. В Альпах найдавніший дріас відповідає гшніцькому періоду вюрмського зледеніння. Всі три періоди, що мають назву «дріас», названі на честь рослини дріада восьмипелюсткова, виявлена в кернах льодовикового льоду і в болотному торфі. Ця рослина була маркером поширення холодного клімату на території Європи. Найдавніший дріас відповідає пилковій зоні Ia.

Датування

[ред. | ред. код]

Найдавніший дріас заведено датувати приблизно 16-13 кілороків до н. е. (Roberts, 1998), проте за даними, отриманими з Кілко в Північній Ірландії, початок періоду можна датувати 17 Кілороків до н. е.. Добре виражена послідовність дат, отриманих радіовуглецевим методом, з пошарового матеріалу, отриманого при розкопках Отрів-Руж-Тер (Hauterive/Rouges-Terres) на північно-західному узбережжі Невшательського озера в Швейцарії (1992-1993) відносить закінчення найдавнішого дріасу приблизно до 12,650 Кілороків до н. е. (калібрована дата). Аналогічні дані з Антарктики і південного Китаю датуються 12,6 і 12,7 кілороків до н. е. відповідно, а з гренландського льоду - 12,5 кілороків до н. е..

Флора

[ред. | ред. код]

Під час найдавнішого дріасу ландшафт Європи нагадував арктичну тундру, великі дерева на більшій частині її території були відсутні. Були поширені чагарники та трав'янисті рослини, такі, як:

Фауна

[ред. | ред. код]

Тваринний світ був в основному арктичного типу, проте під час льодовикового максимуму теплолюбні тварини мешкали в кількох територіальних зонах, так званих притулках, на території Європи. Починаючи з найдавнішого дріасу вони починають знову заселяти Європу.

Бурий ведмідь проник на північ одним з перших. Як показують генетичні дослідження, північноєвропейські бурі ведмеді походять з рефугіуму, розташованого в Карпатах або Молдові. Іншими рефугіами тварин в Європі того часу були Італія, Іспанія та Греція.

Навряд чи ведмедів змусила мігрувати на північ інша причина, чим пошук їжі, тим більше, що тундра до того часу вже була населена. Ймовірно, види, на які полювала людина на Невшательському озері в кінці періоду, були присутні на ньому протягом усього періоду:

Птахи

  • Гагара чорношия
    Гагара чорношия
  • Пірникоза чорношия
    Пірникоза чорношия
  • Лебідь-кликун
    Лебідь-кликун
  • Беркут
    Беркут

Вищенаведені птахи — головним чином морські. Вони, мабуть, годувалися у величезних прильодовикових озерах на півночі, які тільки почали заповнювати прилеглі до льодовиків території.

Риби

  • Льодовикова річка
    Льодовикова річка
  • Минь річковий
    Минь річковий
  • Пструг струмковий
    Пструг струмковий
  • Палія
    Палія

Серед дрібних тварин, що населяли трав'янистий ландшафт тундри, були представлені наступні:

Хом'якові

Зайцеподібні

Білячі

  • Шапарка сибірська
    Шапарка сибірська
  • Полівка звичайна
    Полівка звичайна
  • Заєць білий
    Заєць білий
  • Бабак альпійський
    Бабак альпійський

На додаток до ведмедів і птахів існували й інші хижаки - мисливці на дрібних тварин:

Хижі

  • Рись євразійська
    Рись євразійська
  • Песець
    Песець
  • Вовк
    Вовк
  • Ісландський кінь, схожий на Equus ferus
    Ісландський кінь, схожий на Equus ferus

Для людини привабливою дичиною були великі ссавці, такі, як:

У якийсь момент поширилися великі ссавці: гієна, волохатий носоріг, печерний ведмідь і шерстистий мамонт.

  • Північний олень
    Північний олень
  • Козел альпійський
    Козел альпійський
  • Волохатий носоріг
    Волохатий носоріг
  • мамонт
    мамонт

Археологія

[ред. | ред. код]

Людські культури в Європі на той час вже багато тисячоліть були представлені кроманьйонцями і знаходилися на рівні верхнього палеоліту. Мадленська культура мисливців на північних оленів переважала в Західній Європі. Від Карпат і далі на схід епіграветтська культура продовжувала традиції попередньої граветтської.

На Далекому Сході дземонська культура вже перейшла до осілого способу життя, робила їжу, ймовірно, вирощувала рис, і навіть створила найдавнішу відому кераміку.

Одним з найпримітніших відкриттів, пов'язаних з вказаним періодом, був домашній вовк — різновид Canis lupus з меншими зубами. Також була виявлена ​​домашня собака, Canis familiaris. Вважається, що ці тварини допомагали людині на полюванні, проте у зв'язку з особливостями полювання того часу вони навчилися допомагати пастухам пасти стада.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Rasmussen, Sune O.; Bigler, Matthias; Blockley, Simon P.; Blunier, Thomas; Buchardt, Susanne L.; Clausen, Henrik B.; Cvijanovic, Ivana; Dahl-Jensen, Dorthe; Johnsen, Sigfus J.; Fischer, Hubertus; Gkinis, Vasileios; Guillevic, Myriam; Hoek, Wim Z.; Lowe, J. John; Pedro, Joel B.; Popp, Trevor; Seierstad, Inger K.; Steffensen, Jørgen Peder; Svensson, Anders M.; Vallelonga, Paul; Vinther, Bo M.; Walker, Mike J.C.; Wheatley, Joe J.; Winstrup, Mai (December 2014). A stratigraphic framework for abrupt climatic changes during the Last Glacial period based on three synchronized Greenland ice-core records: refining and extending the INTIMATE event stratigraphy. Quaternary Science Reviews. Amsterdam: Elsevier. 106: 14—28. Bibcode:2014QSRv..106...14R. doi:10.1016/j.quascirev.2014.09.007.
  2. ↑ Hoek, Wim (2009). Bølling-Allerød Interstadial. У Gornitz, Vivien (ред.). Encyclopedia of Paleoclimatology and Ancient Environments. Dordrecht: Springer. ISBN 978-1-4020-4551-6. Процитовано 15 січня 2021.
  3. ↑ Carlson, Anders E.; Winsor, Kelsey (26 серпня 2012). Northern Hemisphere ice-sheet responses to past climate warming (PDF). Nature Geoscience. London: Nature Portfolio. 5 (9): 607—613. Bibcode:2012NatGe...5..607C. doi:10.1038/NGEO1528. Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2020. Процитовано 5 липня 2019.
  4. ↑ Clark, P. U.; Shakun, J. D.; Baker, P. A.; Bartlein, P. J.; Brewer, S.; Brook, E.; Carlson, A. E.; Cheng, H.; Kaufman, D. S.; Liu, Z.; Marchitto, T. M.; Mix, A. C.; Morrill, C.; Otto-Bliesner, B. L.; Pahnke, K.; Russell, J. M.; Whitlock, C.; Adkins, J. F.; Blois, J. L.; Clark, J.; Colman, S. M.; Curry, W. B.; Flower, B. P.; He, F.; Johnson, T. C.; Lynch-Stieglitz, J.; Markgraf, V.; McManus, J.; Mitrovica, J. X.; Moreno, P. I.; Williams, J. W. (13 лютого 2012). Global climate evolution during the last deglaciation (PDF). Proceedings of the National Academy of Sciences. Washington: National Academy of Sciences. 109 (19): E1134—E1142. doi:10.1073/pnas.1116619109. PMC 3358890. PMID 22331892. Процитовано 5 грудня 2019.
  5. ↑ Roberts, Neil (2014). The Holocene: an environmental history (вид. 3rd). Oxford: John Wiley & sons, Ltd. с. 98. ISBN 978-1-4051-5521-2.
  6. ↑ Shakun, Jeremy D.; Carlson, Anders E. (July 2010). A global perspective on Last Glacial Maximum to Holocene climate change (PDF). Quaternary Science Reviews. Amsterdam: Elsevier. 29 (15–16): 1801—1816. Bibcode:2010QSRv...29.1801S. doi:10.1016/j.quascirev.2010.03.016. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2019. Процитовано 5 липня 2019.
  7. ↑ Zheng, Yanhong; Pancost, Richard D.; Liu, Xiaodong; Wang, Zhangzhang; Naafs, B.D.A.; Xie, Xiaoxun; Liu, Zhao; Yu, Xuefeng; Yang, Huan (2 жовтня 2017). Atmospheric connections with the North Atlantic enhanced the deglacial warming in northeast China. Geology. Boulder: Geological Society of America. 45 (11): 1031—1034. Bibcode:2017Geo....45.1031Z. doi:10.1130/G39401.1.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Найдавніший_дріас&oldid=39807925