Мархлевський польський національний район: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення |
мНемає опису редагування |
||
| (Не показані 45 проміжних версій 20 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Polski Rejon Narodowy im. Juliana Marchlewskiego.jpg|міні|праворуч|300пкс|Карта розташування району.]] |
|||
'''Мархлевський польський національний район''' |
'''Мархлевський польський національний район''' — [[поляки|польський]] національний район у складі [[УРСР|Української СРР]], що існував в [[1925]]—[[1935|35]] роках на захід від [[Житомир]]а. |
||
== Історія == |
|||
Район утворено в 1925 |
Район утворено 17 вересня 1925 року<ref>Довбищенський польський район (Житомирський округ Волинської губернії) перейменовано в Мархлевський. Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 17 вересня.</ref> в складі [[Житомирська округа|Житомирської]] (з 1926 — [[Волинська округа|Волинської]]) округи УСРР на території, населеної переважно поляками. Центром району було призначено селище [[Мархлевськ]] (до цього називалося [[Довбиш]]). В 1930 році район перейшов у пряме підпорядкування [[УСРР]], а в 1932 увійшов до складу [[Київська область|Київської області]].<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_1932/?x=27.988701&y=50.365394 Административная карта Украинской СРР, марта 1932 года]{{ref-uk}}</ref><br/> |
||
4 червня 1934 р. до складу Мархлевського району включено; село [[Корчівка (Романівський район)|Корчівку]] [[Троянівський район|Троянівського р-ну]] (Київської обл.), село [[Залужне (Романівський район)|Людвиківку]]<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_vinnytsia_vinnickaya-oblast-1933/?x=27.973595&y=50.237544 Карта Вінницької області, 1933]</ref> та частину колонії [[Синява (Романівський район)|Синявки]] [[Дзержинський район (Житомирська область)|Дзержинського р-ну]] Вінницької області, колонії Осову<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_dvuhverstka-sever/?x=27.823305&y=50.224737 Двухверстовка севера Украины, 1930]{{ref-ru}}</ref> та Лугову<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_dvuhverstka-sever/?x=27.813692&y=50.243953 Двухверстовка севера Украины, 1930]{{ref-ru}}</ref> і частину [[Лісове (Баранівський район)|Гуто-Жабокрицької]] сільради [[Баранівський район|Баранівського р-ну]] (Київської обл.), села [[Кам'яний Майдан]] та [[Болярка (Брониківська сільська громада)|Болярку]] [[Новоград-Волинський район|Новоград-Волинського р-ну]] (Київської обл.).<ref>Постанова Президії ВУЦВК № 190 від 4 червня 1934 «[[s:ЗЗРРСУУ/1934/22/Про зміни меж Мархлевського району порядком землевпорядження|Про зміни меж Мархлевського району порядком землевпорядження]]»</ref> |
|||
В [[1926]] році в районі проживало близько 41 тис. мешканців. З них |
В [[1926]] році в районі проживало близько 41 тис. мешканців. З них близько 70 % — поляки, 20 % — українці і 7 % — німці. Поміж сільрад району 30 було польських, дві українські й одна німецька<ref>''Кабачій Роман'' [http://tyzhden.ua/Publication/3658 Польське у поліському] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110705191502/http://tyzhden.ua/Publication/3658 |date=5 липня 2011 }} // «[[Український тиждень (2007)|Український тиждень]]» № 21 (82) за 29 травня — 4 червня 2009 року</ref>. |
||
У районі було 55 польських шкіл, 80 бібліотек і хат-читалень. Польськомовна газета «Marchlewszczyzna Radziecka» виходила накладом 25 тис. примірників. До початку комуністичних гонінь у [[1930-ті|1930-х рр.]] у районі діяли три [[костел]]и, дві [[Каплиця|каплиці]], чотири парохи, зареєстровано 15 римо-католицьких громад. |
У районі було 55 польських шкіл, 80 бібліотек і хат-читалень. Польськомовна газета «Marchlewszczyzna Radziecka» виходила накладом 25 тис. примірників. До початку комуністичних гонінь у [[1930-ті|1930-х рр.]] у районі діяли три [[костел]]и, дві [[Каплиця|каплиці]], чотири парохи, зареєстровано 15 римо-католицьких громад. |
||
У [[1930-ті|1930-х]] роках Мархлевський район та його населення, в першу чергу духовенство, свідомі поляки та міцні господарники зазнали репресій. [[Колективізація]] у польському нацрайоні йшла мляво — якщо по Україні станом на [[1932]] рік було примусом колективізовано вже 61,5% господарств, то тут лише 16,9%. У [[1935]] році національний район поляків узагалі був ліквідований |
У [[1930-ті|1930-х]] роках Мархлевський район та його населення, в першу чергу духовенство, свідомі поляки та міцні господарники зазнали репресій. [[Колективізація]] у польському нацрайоні йшла мляво — якщо по Україні станом на [[1932]] рік було примусом колективізовано вже 61,5 % господарств, то тут лише 16,9 %. У [[1935]] році національний район поляків узагалі був ліквідований<ref> |
||
Постанова Президії ЦВК УСРР 26 |
|||
вересня 1935 (3 жовтня 1935) "Про Мархлевський та Пулинський райони Київської області"(з грифом «В пресі не публікувати»)</ref><ref>Постанова ЦВК СРСР № 460 від 17 жовтня 1935 р. «[[s:ЗЗНРСУСРСР/1935/1/56/Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Києвської області|Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Києвської області]]»</ref>, а більшу частину поляків було [[Депортація|депортовано]] до [[Казахська РСР|Казахстану]]. Мархлевськ був перейменований спочатку на селище [[Довбиш|''Щорськ'']] ([[1939]] р.), а [[1944]] року селищу повернули історичну назву.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня 1944 «[[s:Указ ПВР УРСР від 15.8.1944 «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР»|Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР]]»</ref><ref>{{АТД СССР-1941-доп.|108}}</ref> |
|||
== |
== Див. також == |
||
* [[Поляки в Житомирській області]] |
|||
* [[Польський національний район імені Фелікса Дзержинського]] |
|||
* [[Довбишський район]] |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== Джерела == |
|||
| ⚫ | |||
* {{АТД СССР-1926|179}} |
|||
[[Категорія:Полонія]] |
|||
* {{АТД СССР-1928|113}} |
|||
* {{АТД СССР-1929|105, 220}} |
|||
* [http://resource.history.org.ua/publ/pro_2007_16_2_203 ''Таїсія Зарецька''. Політика радянської влади щодо створення польських національних районів в УСРР] |
|||
* [http://forumn.kiev.ua/9-40-2005/40-av-ovo.htm Поляки в Україні // Форум націй] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123215509/http://forumn.kiev.ua/9-40-2005/40-av-ovo.htm |date=23 січня 2022 }} |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[it:Distretto Autonomo Polacco]] |
|||
[[Категорія:Польська діаспора в Україні]] |
|||
[[en:Polish Autonomous District]] |
|||
[[Категорія:Історія Житомирської області]]<!-- Житомирської області тоді ще не було --> |
|||
[[fi:Puolalaisten autonominen piiri (Ukrainan SNT)]] |
|||
| ⚫ | |||
[[pl:Polski Rejon Narodowy im. Juliana Marchlewskiego]] |
|||
[[Категорія:Польські національні райони України]] |
|||
[[ru:Мархлевский польский национальный район]] |
|||
[[Категорія:Засновані в Житомирській області 1925]] |
|||
[[Категорія:зникли в Україні 1935]] |
|||
Поточна версія на 11:53, 19 червня 2024
Мархлевський польський національний район — польський національний район у складі Української СРР, що існував в 1925—35 роках на захід від Житомира.
Район утворено 17 вересня 1925 року[1] в складі Житомирської (з 1926 — Волинської) округи УСРР на території, населеної переважно поляками. Центром району було призначено селище Мархлевськ (до цього називалося Довбиш). В 1930 році район перейшов у пряме підпорядкування УСРР, а в 1932 увійшов до складу Київської області.[2]
4 червня 1934 р. до складу Мархлевського району включено; село Корчівку Троянівського р-ну (Київської обл.), село Людвиківку[3] та частину колонії Синявки Дзержинського р-ну Вінницької області, колонії Осову[4] та Лугову[5] і частину Гуто-Жабокрицької сільради Баранівського р-ну (Київської обл.), села Кам'яний Майдан та Болярку Новоград-Волинського р-ну (Київської обл.).[6]
В 1926 році в районі проживало близько 41 тис. мешканців. З них близько 70 % — поляки, 20 % — українці і 7 % — німці. Поміж сільрад району 30 було польських, дві українські й одна німецька[7].
У районі було 55 польських шкіл, 80 бібліотек і хат-читалень. Польськомовна газета «Marchlewszczyzna Radziecka» виходила накладом 25 тис. примірників. До початку комуністичних гонінь у 1930-х рр. у районі діяли три костели, дві каплиці, чотири парохи, зареєстровано 15 римо-католицьких громад.
У 1930-х роках Мархлевський район та його населення, в першу чергу духовенство, свідомі поляки та міцні господарники зазнали репресій. Колективізація у польському нацрайоні йшла мляво — якщо по Україні станом на 1932 рік було примусом колективізовано вже 61,5 % господарств, то тут лише 16,9 %. У 1935 році національний район поляків узагалі був ліквідований[8][9], а більшу частину поляків було депортовано до Казахстану. Мархлевськ був перейменований спочатку на селище Щорськ (1939 р.), а 1944 року селищу повернули історичну назву.[10][11]
- Поляки в Житомирській області
- Польський національний район імені Фелікса Дзержинського
- Довбишський район
- ↑ Довбищенський польський район (Житомирський округ Волинської губернії) перейменовано в Мархлевський. Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 17 вересня.
- ↑ Административная карта Украинской СРР, марта 1932 года(укр.)
- ↑ Карта Вінницької області, 1933
- ↑ Двухверстовка севера Украины, 1930(рос.)
- ↑ Двухверстовка севера Украины, 1930(рос.)
- ↑ Постанова Президії ВУЦВК № 190 від 4 червня 1934 «Про зміни меж Мархлевського району порядком землевпорядження»
- ↑ Кабачій Роман Польське у поліському [Архівовано 5 липня 2011 у Wayback Machine.] // «Український тиждень» № 21 (82) за 29 травня — 4 червня 2009 року
- ↑ Постанова Президії ЦВК УСРР 26 вересня 1935 (3 жовтня 1935) "Про Мархлевський та Пулинський райони Київської області"(з грифом «В пресі не публікувати»)
- ↑ Постанова ЦВК СРСР № 460 від 17 жовтня 1935 р. «Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Києвської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня 1944 «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР»
- ↑ Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 3-му изд. (к справ. вып. 1941 г.: Изменения 01.01.1941 – 01.10.1944). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1944. — С. 108.(рос.)
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — С. 179.(рос.)
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на нач. 1928 года) [и Список важнейших населенных мест] / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — М. : Изд-во НКВД, 1928. — С. 113.(рос.)
- Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов :
С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — С. 105, 220.(рос.) - Таїсія Зарецька. Політика радянської влади щодо створення польських національних районів в УСРР
- Поляки в Україні // Форум націй [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
|
