Мамо, я льотчика люблю...: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м Виправлена суміш розкладок |
|||
(Не показано 4 проміжні версії 4 користувачів) | |||
Рядок 53: | Рядок 53: | ||
== Творча команда == |
== Творча команда == |
||
* |
* Сценарист: [[Мельник Віра Никифорівна|Віра Мельник]] |
||
* Режисер: [[Олександр Ігнатуша]] |
* Режисер-постановник: [[Олександр Ігнатуша]] |
||
* Оператор: Василь Бородін |
* Оператор-постановник: [[Бородін Василь Анатолійович|Василь Бородін]] |
||
* Художник: Інна Биченкова |
* Художник-постановник: [[Биченкова Інна Валентинівна|Інна Биченкова]] |
||
* Композитор: Андрій Шусть |
* Композитор: Андрій Шусть |
||
* Звукорежисер: Наталія Серга |
* Звукорежисер: Наталія Серга |
||
* Продюсер: Ігор Ставчанський |
* Продюсер: [[Ставчанський Ігор Леонідович|Ігор Ставчанський]] |
||
* Редактор: [[Кучерявий Олександр Петрович|Олександр Кучерявий]] |
|||
* Режисер монтажу: Ольга Шматко |
|||
* Директор картини: [[Князєв Володимир Андрійович|Володимир Князєв]] |
|||
== Виробництво == |
== Виробництво == |
||
Рядок 67: | Рядок 70: | ||
=== Фільмування === |
=== Фільмування === |
||
Про фільм вперше заговорили на Студії Довженка, ще у 2008 році, але як про один з «заморожених» пректів.<ref>[ |
Про фільм вперше заговорили на Студії Довженка, ще у 2008 році, але як про один з «заморожених» пректів.<ref>[https://web.archive.org/web/20200322030540/https://detector.media/withoutsection/article/40584/2008-09-15-ukrainskii-gollivud-buti-chi-zabuti-kinostudiya-imeni-oleksandra-dovzhenka-vidznachae-80-richchya/ Український Голлівуд: бути чи забути? Кіностудія імені Олександра Довженка відзначає 80-річчя] // ДМ, 15 вересня 2008</ref> До того як режисером стрічки у 2011 році став [[Ігнатуша Олександр Федорович|Олександр Ігнатуша]], за неї бралися різні режисери і з різних причин, але почавши, не закінчували роботи.<ref name="kt"/> Одним з «ранніх» режисерів, які мали зняти стрічку була Людмила Єфименко. |
||
Загалом фільмували стрічку впродовж трьох років на Кіностудії Довженка.<ref>[ |
Загалом фільмували стрічку впродовж трьох років на Кіностудії Довженка.<ref>[https://web.archive.org/web/20200322030733/http://meest-online.com/culture/cinema/na-ekrany-vyjshov-ukrajinskyj-povnyj-metr-z-ukrajinskymy-aktoramy-movoyu-ta-rezhyserom/ На екрани вийшов український повний метр з українськими акторами, мовою та режисером] // meest-online.com, 8 листопада 2012</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20200322030156/http://navsi100.com/news/15520-Vyrizaly-vsi-erotychni-sceny-z-Olgou-Sumskou Вирізали всі еротичні сцени з Ольгою Сумською] // navsi100.com, 25 жовтня 2012</ref> Всі зйомки фільму проходили в Києві.<ref>[https://web.archive.org/web/20190310070109/https://gazeta.ua/articles/culture/_rezhiser-ignatusha-znyav-film-pro-lyubov-za-6-mln-byudzhetnih-griven/460977 Режисер Ігнатуша зняв фільм про любов за 6 млн бюджетних гривень] // Gazeta.ua, 15 жовтня 2012</ref> |
||
== Реліз == |
== Реліз == |
||
23 жовтня 2012 року фільм було представлено у позаконкурсній програмі «Українські прем'єри» на київському МКФ «Молодість».<ref>[https://web.archive.org/web/20190310065638/https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/zhittya-trivaie На фестивалі «Молодість» відбулася прем'єра українського фільму «Мамо, я льотчика люблю»] // День, 24 жовтня 2012</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190310070350/https://tsn.ua/glamur/events/kinostudiyi-im-dovzhenka-za-20-rokiv-nezalezhnosti-vipustila-sviy-pershiy-povnometrazhniy-film.html Кіностудія ім. Довженка за 20 років Незалежності випустила свій перший повнометражний фільм] // 1+1, 24 жовтня 2012</ref><ref>[ |
23 жовтня 2012 року фільм було представлено у позаконкурсній програмі «Українські прем'єри» на київському МКФ «Молодість».<ref>[https://web.archive.org/web/20190310065638/https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/zhittya-trivaie На фестивалі «Молодість» відбулася прем'єра українського фільму «Мамо, я льотчика люблю»] // День, 24 жовтня 2012</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190310070350/https://tsn.ua/glamur/events/kinostudiyi-im-dovzhenka-za-20-rokiv-nezalezhnosti-vipustila-sviy-pershiy-povnometrazhniy-film.html Кіностудія ім. Довженка за 20 років Незалежності випустила свій перший повнометражний фільм] // 1+1, 24 жовтня 2012</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20121027211908/http://www.molodist.com/program_catalogue/cat/382 Програма-каталог 2012. Позаконкурсна програма. Українські прем'єри]. molodist.com, 24 жовтня 2012</ref> |
||
Фільм не виходив у широкий український прокат. Під час презентації фільму на МКФ «Молодість» потенційним дистриб'ютором називали [[B&H]].<ref name="uk">Лілія Бондарчук. [ |
Фільм не виходив у широкий український прокат. Під час презентації фільму на МКФ «Молодість» потенційним дистриб'ютором називали [[B&H]].<ref name="uk">Лілія Бондарчук. [https://web.archive.org/web/20200322023523/https://ukurier.gov.ua/uk/articles/nedolit-abo-prihovani-ambiciyi-ukrayinskogo-filmu/ Недоліт, або Приховані амбіції українського фільму] // Урядовий кур'єр, 15 грудня 2012</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20121107160844/http://www.umoloda.kiev.ua/number/2164/218/77088/ Не пролетіти б… Фільм «Мамо, я льотчика люблю», профінансований за програмою підтримки українського кіно, може вийти на широкі екрани України] // Україна молода, #159 за 25.10.2012</ref> Пізніше з'ясувалося що потенційний дистриб'ютор з невідомих причин не взяв фільм.<ref name="kt">[https://web.archive.org/web/20190310064648/http://www.ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=2027 Олександр Ігнатуша? Ви його напевно знаєте!] // Кіно-театр, № 3 2017</ref> |
||
== Відгуки кінокритиків == |
== Відгуки кінокритиків == |
||
Фільм отримав негативні відгуки |
Фільм отримав негативні відгуки від українських кіноктритиків. Так кінокритик видання ''[[Урядовий кур'єр]]'' Лілія Бондарчук найбільшими недоліками фільму назвала слабку гру акторів та слабкий сюжет, зазначивши що у фільмі немає «ані краплини справжньої колізії, ані катарсису». На думку Бондарчук єдиним актором, який дійсно якісно зіграв у стрічці, був [[Михайло Кукуюк]].<ref name="uk"/> |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Рядок 83: | Рядок 86: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* ''[http://www.dovzhenkocentre.org/film/83/ Мамо, я льотчика люблю…]'' на сайті Довженко-центру |
* ''[http://www.dovzhenkocentre.org/film/83/ Мамо, я льотчика люблю…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190310063237/http://www.dovzhenkocentre.org/film/83/ |date=10 березня 2019 }}'' на сайті Довженко-центру |
||
* ''[ |
* ''[https://web.archive.org/web/20180605080647/http://inter.ua/uk/cinema/films/mama_ya_letchika_lublu Мамо, я льотчика люблю…]'' на сайті телеканалу [[Інтер (телеканал)|Інтер]] |
||
* {{imdb_id|10097664}} |
* {{imdb_id|10097664}} |
||
* {{TMDb_id|370083}} |
* {{TMDb_id|movie/370083}} |
||
* {{kino-teatr.ua_id|44098}} |
* {{kino-teatr.ua_id|44098}} |
||
* {{dzygamdb_id|408}} |
* {{dzygamdb_id|408}} |
Поточна версія на 08:07, 30 січня 2023
Мамо, я льотчика люблю... | |
---|---|
Постер до фільму | |
Жанр | мелодрама, драма |
Режисер | Олександр Ігнатуша |
Продюсер | Ігор Ставчанський |
Сценарист | Віра Мельник |
У головних ролях | Ольга Сумська Ігор Пісний Сергій Калантай |
Оператор | Василь Бородін |
Композитор | Андрій Шусть |
Кінокомпанія | Кіностудія імені Олександра Довженка |
Тривалість | 90 хв. |
Мова | українська |
Країна | |
Рік | 2012 |
Дата виходу | 23 жовтня 2012 (KIFF Molodist) |
Кошторис | ₴5,0 млн. |
IMDb | ID 10097664 |
«Мамо, я льотчика люблю…» — український повнометражний художній фільм 2012 року режисера Олександра Ігнатуші.[1][2]
Фільм не виходив у широкий український прокат. Уперше прем'єра фільму відбулася 23 жовтня 2012 на позаконкурсному показі програми «Українські прем'єри» на київському МКФ «Молодість».[3] Телевізійна прем'єра фільму відбулася на телеканалі Інтер.
Відому актрису полишає чоловік. Жінка не може з цим змиритися. Проте невдовзі знаходить нове кохання — льотчика, з яким хоче прожити решту життя.
- У головних ролях
- Ольга Сумська — відома українська акторка Любов Журба за 40, яку кинув чоловік
- Ігор Пісний — Олександр Санін, колишній учень Любові Журби, який замість акторської кар'єри обрав авіаційну
- Сергій Калантай — Іван Журба, колишній чоловік Любові Журби
- У другорядних ролях
- Любава Грєшнова — донька Любові та Івана Журб
- Дар'я Боцманова — Сашуня
- Михайло Кукуюк — документальний режисер Микола Парфьонов
- Ірина Новак - Тамара
- Яна Глущенко — Ганна
- Ганна Шеремет - тележурналістка
- Віталій Салій — Стас, рекламний режисер
- В'ячеслав Лісенбарт - завтрупою
- Заза Чантурія - другий пілот
- Аліція Омельчук - сусідка Любові
- Олександр Ігнатуша — камео, таксист
- Сценарист: Віра Мельник
- Режисер-постановник: Олександр Ігнатуша
- Оператор-постановник: Василь Бородін
- Художник-постановник: Інна Биченкова
- Композитор: Андрій Шусть
- Звукорежисер: Наталія Серга
- Продюсер: Ігор Ставчанський
- Редактор: Олександр Кучерявий
- Режисер монтажу: Ольга Шматко
- Директор картини: Володимир Князєв
Кошторис фільму — ₴5,0 млн, з них частка Держкіно — 100 %.[4]
Про фільм вперше заговорили на Студії Довженка, ще у 2008 році, але як про один з «заморожених» пректів.[5] До того як режисером стрічки у 2011 році став Олександр Ігнатуша, за неї бралися різні режисери і з різних причин, але почавши, не закінчували роботи.[6] Одним з «ранніх» режисерів, які мали зняти стрічку була Людмила Єфименко.
Загалом фільмували стрічку впродовж трьох років на Кіностудії Довженка.[7][8] Всі зйомки фільму проходили в Києві.[9]
23 жовтня 2012 року фільм було представлено у позаконкурсній програмі «Українські прем'єри» на київському МКФ «Молодість».[10][11][12]
Фільм не виходив у широкий український прокат. Під час презентації фільму на МКФ «Молодість» потенційним дистриб'ютором називали B&H.[13][14] Пізніше з'ясувалося що потенційний дистриб'ютор з невідомих причин не взяв фільм.[6]
Фільм отримав негативні відгуки від українських кіноктритиків. Так кінокритик видання Урядовий кур'єр Лілія Бондарчук найбільшими недоліками фільму назвала слабку гру акторів та слабкий сюжет, зазначивши що у фільмі немає «ані краплини справжньої колізії, ані катарсису». На думку Бондарчук єдиним актором, який дійсно якісно зіграв у стрічці, був Михайло Кукуюк.[13]
- ↑ я льотчика люблю!» // «Сіверщина», 13 травня 2012
- ↑ Мавр своє зробив… // Голос України, 17 листопада 2012
- ↑ Українські прем'єри МКФ «Молодість»: «Мамо, я льотчика люблю!» Олександра Ігнатуші // platfor.ma, 23 жовтня 2012
- ↑ Фільми, створені за підтримки Державного агентства України з питань кіно станом на 1 січня 2019 р. // Держкіно, 2019
- ↑ Український Голлівуд: бути чи забути? Кіностудія імені Олександра Довженка відзначає 80-річчя // ДМ, 15 вересня 2008
- ↑ а б Олександр Ігнатуша? Ви його напевно знаєте! // Кіно-театр, № 3 2017
- ↑ На екрани вийшов український повний метр з українськими акторами, мовою та режисером // meest-online.com, 8 листопада 2012
- ↑ Вирізали всі еротичні сцени з Ольгою Сумською // navsi100.com, 25 жовтня 2012
- ↑ Режисер Ігнатуша зняв фільм про любов за 6 млн бюджетних гривень // Gazeta.ua, 15 жовтня 2012
- ↑ На фестивалі «Молодість» відбулася прем'єра українського фільму «Мамо, я льотчика люблю» // День, 24 жовтня 2012
- ↑ Кіностудія ім. Довженка за 20 років Незалежності випустила свій перший повнометражний фільм // 1+1, 24 жовтня 2012
- ↑ Програма-каталог 2012. Позаконкурсна програма. Українські прем'єри. molodist.com, 24 жовтня 2012
- ↑ а б Лілія Бондарчук. Недоліт, або Приховані амбіції українського фільму // Урядовий кур'єр, 15 грудня 2012
- ↑ Не пролетіти б… Фільм «Мамо, я льотчика люблю», профінансований за програмою підтримки українського кіно, може вийти на широкі екрани України // Україна молода, #159 за 25.10.2012
- Мамо, я льотчика люблю… [Архівовано 10 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Довженко-центру
- Мамо, я льотчика люблю… на сайті телеканалу Інтер
- Мамо, я льотчика люблю... на сайті IMDb (англ.)
- Мамо, я льотчика люблю... на TMDb (англ.)
- Мамо, я льотчика люблю... на сайті Kino-teatr.ua
- Мамо, я льотчика люблю... на сайті DzygaMDB
|