Майданська Софія Василівна: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
OlegB (обговорення | внесок) |
Kamelot (обговорення | внесок) м додано Категорія:Автори Енциклопедії сучасної України за допомогою HotCat |
||
(Не показані 45 проміжних версій 26 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Письменник
| Ім'я = Софія Василівна Майданська
| Оригінал імені =
| Фото = Майданська Софія Василівна.jpg
| Ширина = 200px
| Підпис =
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми =
| Дата народження =
| Місце народження = м. [[Азанка]] [[Свердловська область|Свердловської області]]
| Дата смерті =
| | Національність = [[українці|українка]]
| Громадянство =
| Мова творів = [[українська мова|українська]]
| Рід діяльності = прозаїк, поет, драматург, есеїст
| Член КПРС: =
| Роки активності =
| Напрямок =
| Жанр =
| Magnum opus =
| Lib = <!-- посилання на сайт Lib.ru -->
| Премії = «Благовіст», імені Олеся Гончара {{заслужений діяч мистецтв України}}
| Сайт =
}}
{{однофамільці|Майданський{{!}}Майданська}}
'''Софі́я Васи́лівна Майда́нська''' (
== Біографія ==
▲'''Софі́я Васи́лівна Майда́нська''' (* [[7 вересня]] [[1948]], м. [[Азанка]] [[Свердловська область|Свердловської області]]) — українська [[письменниця]]. [[Заслужений діяч мистецтв України]].
Середню та спеціальну освіту здобула в [[Чернівці|Чернівцях]]. Закінчила 1973 року [[Львівська консерваторія|Львівську консерваторію]]. Викладала з 1973 року в [[Кам'янець-Подільський національний університет|Кам'янець-Подільському педагогічному інституті]] ([[скрипка]]), потім у [[Київський національний університет культури і мистецтв|Київському інституті культури]].
Рядок 34:
Член [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників України]] з 1979 року.
== Нагороди і звання ==
* [[Заслужений діяч мистецтв України]] (2004),
* [[Орден княгині Ольги]] III ст. (22 січня 2019) — ''за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю''<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/142019-25938|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019|website=Офіційне інтернет-представництво Президента України|language=ua|accessdate=2019-01-23|archive-date=28 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210228045205/https://www.president.gov.ua/documents/142019-25938}}</ref>
== Творчість ==
Рядок 42 ⟶ 46:
** «Похвала землі» (1981),
** «Терези» (1986),
** «Повноліття надій» (1988),
** «Освідчення» (1990),
** «Ввійди і ти у цей собор» (вибране, 1993)
** «Зійшло мені сонце печалі» (вибране, 2007).
* [[Повість|Повісті]]:
** «Про дівчинку, яка малювала на піску»,
Рядок 51 ⟶ 56:
* [[Роман (жанр)|Романи]]:
** «Землетрус»,
** «Діти Ніоби»
** «In te speravi».
* Книги для дітей:
** «Їде мишка на машині» (1989),
** «Ой радуйся, земле» (1990),
** «Пригоди Галки Димарівни» (1991),
** «Христос воскрес» (1993).
* [[П'єса|П'єси]]:
** «Чарівна шабля», ** «Чалинка» ** «Кривавий скарб»,
** «Зрада».
* [[Сценарій|Сценарії]], [[лібрето]]:
** сценарій Першого фестивалю сучасної української пісні та популярної музики «[[Червона Рута-1989|Червона рута'89]]» (1989),
** сценарії для власноруч створеного театру поезії та музики українського бароко «Вертоград» (1990—1992),
** лібрето для ораторії «[[Святий Дніпро]]» (співавтор — композитор [[Кікта Валерій Іванович|Валерій Кікта]]) до 40-річчя хору «Дніпро» в [[Едмонтон]]і (Канада) (1992),
** сценарій першої «[[Маланка|Маланки]]» (карнавального свята) в Києві (1993),
** сценарій концертної програми до Дня Києва (1994),
** лібрето монументального музично-сценічного дійства «Золотий камінь посіємо» з нагоди ювілею [[Матвієнко Ніна Митрофанівна|Ніни Матвієнко]] (палац [[Національний палац мистецтв «Україна»|«Україна»]] в Києві) (1998),
** сценарій музично-сценічного дійства, присвяченого 1000-річчю української писемності (1999),
** постановка вечора «Щастя, де ти живеш?» до 270-річчя з дня народження [[Сковорода Григорій Савич|Григорія Сковороди]] (2002),
** сценарій літературно-музичного вечора «Непереможна українська Брунгільда», присвяченого 130-річчю від дня народження [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломії Крушельницької]] (2003),
** сценарій і режисура літературно-музичної драми (фільм-[[моновистава]]) «Твої очі, як те море: листки обпалені коханням», поставленої на основі листів [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] до [[Рошкевич Ольга Михайлівна|Ольги Рошкевич]], фрагментів повісті «Сойчине крило» та поезій зі збірки «[[Зів'яле листя]]» (2006).
* [[Есе]] «[[Шевченко Тарас Григорович|Шевченко]] і музика».
Окремим виданням вийшла книжка поезій в перекладі [[португальська мова|португальською мовою]] «RIO MONTES» (1998). Переклад здійснила [[Віра Вовк]], українська письменниця в [[Бразилія|Бразилії]].
Лауреат літературних премій «[[Благовіст (літературна премія)|Благовіст]]» (1997) та [[Літературна премія НСПУ імені Олеся Гончара|імені Олеся Гончара]] (1998)<ref>{{Cite web |url=http://www.litgazeta.com.ua/node/4015 |title=Біобібліографічний покажчик Олеся Гончара // «[[Українська літературна газета]]», № 10(94) 17.05.2013 |accessdate=02.11.2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131104204245/http://www.litgazeta.com.ua/node/4015 |archivedate=04.11.2013 |deadurl=yes }}</ref>, [[Конкурс Фонду імені Петра і Лесі Ковалевих|конкурсу Фонду імені Петра і Лесі Ковалевих]].<ref>{{Cite web |url=http://litakcent.com/2012/10/01/konkurs-fondu-im-petra-i-lesi-kovalevyh/ |title=Конкурс Фонду ім. Петра і Лесі Ковалевих |accessdate=2 листопада 2013 |archive-date=18 березня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130318100636/http://litakcent.com/2012/10/01/konkurs-fondu-im-petra-i-lesi-kovalevyh/ }}</ref>
==
* [[Пісенна Шевченкіана]]
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* {{ПРУ-81}} — С. 163; портрет.
* {{ПУ-96}} — С. 177; портрет.
* Гусар Ю. Рветься серце до Рогізни [про Софію Майданську]/[[Юхим Гусар]] //[[Буковинське віче]].- 2015. — 27 черпня (№ 32). — С. 3, портрет.
== Публікації ==
* «Розбите світло першої сльози…»; Похвала коноплям; «Важка, як сповідь, ця морська вода…»; Іван // Антологія української поезії. — Т. 6. — К., 1986. — С. 403—404; с. 402 — фото, біографічна довідка.
* «Колись було весело нам…» // Оріон золотий: Любовна лірика українських радянських поетів. — К., 1986. — С. 353—354; с. 353 — біографічна довідка.
Рядок 78 ⟶ 105:
* Похвала землі: Поезії / Рецензент ''Н. О. Кащук''. — К.: Радянський письменник, 1981. — 62 с.
== Посилання ==
* {{УМузЕ-3|частина=Майданська Софія Василівна|сторінки =276}}
* [https://web.archive.org/web/20130128075815/http://www.nspu.org.ua/dovidnyk/
* [http://www.molbuk.cv.ua/archive/2002/101/info_3.html Софія Майданська: Феномен повернення // Молодий буковинець]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:
[[Категорія:Українські
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:Викладачі Київського університету культури і мистецтв]]
[[Категорія:
[[Категорія:
|
Поточна версія на 04:41, 27 березня 2024
Софія Василівна Майданська | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 7 вересня 1948 (75 років) м. Азанка Свердловської області | |||
Громадянство | СРСР, Україна | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | прозаїк, поет, драматург, есеїст | |||
Сфера роботи | проза[1], поезія[1], драма[1] і публіцистика[1] | |||
Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка | |||
Заклад | КНУКіМ | |||
Мова творів | українська | |||
Премії | «Благовіст», імені Олеся Гончара | |||
| ||||
Софі́я Васи́лівна Майда́нська (нар. 7 вересня 1948, Азанка Свердловської області) — українська письменниця. Заслужений діяч мистецтв України (2004) [2].
Середню та спеціальну освіту здобула в Чернівцях. Закінчила 1973 року Львівську консерваторію. Викладала з 1973 року в Кам'янець-Подільському педагогічному інституті (скрипка), потім у Київському інституті культури.
Закінчила Вищі літературні курси в Москві.
Член Спілки письменників України з 1979 року.
- Заслужений діяч мистецтв України (2004),
- Орден княгині Ольги III ст. (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[3]
- Збірки віршів:
- «Мій добрий світ» (1977),
- «Долоні континентів» (1979),
- «Похвала землі» (1981),
- «Терези» (1986),
- «Повноліття надій» (1988),
- «Освідчення» (1990),
- «Ввійди і ти у цей собор» (вибране, 1993),
- «Зійшло мені сонце печалі» (вибране, 2007).
- Повісті:
- «Про дівчинку, яка малювала на піску»,
- «По той бік студеного плину»,
- «Провідна неділя».
- Романи:
- «Землетрус»,
- «Діти Ніоби»,
- «In te speravi».
- Книги для дітей:
- «Їде мишка на машині» (1989),
- «Ой радуйся, земле» (1990),
- «Пригоди Галки Димарівни» (1991),
- «Христос воскрес» (1993).
- П'єси:
- «Чарівна шабля»,
- «Чалинка»,
- «Кривавий скарб»,
- «Зрада».
- Сценарії, лібрето:
- сценарій Першого фестивалю сучасної української пісні та популярної музики «Червона рута'89» (1989),
- сценарії для власноруч створеного театру поезії та музики українського бароко «Вертоград» (1990—1992),
- лібрето для ораторії «Святий Дніпро» (співавтор — композитор Валерій Кікта) до 40-річчя хору «Дніпро» в Едмонтоні (Канада) (1992),
- сценарій першої «Маланки» (карнавального свята) в Києві (1993),
- сценарій концертної програми до Дня Києва (1994),
- лібрето монументального музично-сценічного дійства «Золотий камінь посіємо» з нагоди ювілею Ніни Матвієнко (палац «Україна» в Києві) (1998),
- сценарій музично-сценічного дійства, присвяченого 1000-річчю української писемності (1999),
- постановка вечора «Щастя, де ти живеш?» до 270-річчя з дня народження Григорія Сковороди (2002),
- сценарій літературно-музичного вечора «Непереможна українська Брунгільда», присвяченого 130-річчю від дня народження Соломії Крушельницької (2003),
- сценарій і режисура літературно-музичної драми (фільм-моновистава) «Твої очі, як те море: листки обпалені коханням», поставленої на основі листів Івана Франка до Ольги Рошкевич, фрагментів повісті «Сойчине крило» та поезій зі збірки «Зів'яле листя» (2006).
- Есе «Шевченко і музика».
Окремим виданням вийшла книжка поезій в перекладі португальською мовою «RIO MONTES» (1998). Переклад здійснила Віра Вовк, українська письменниця в Бразилії.
Лауреат літературних премій «Благовіст» (1997) та імені Олеся Гончара (1998)[4], конкурсу Фонду імені Петра і Лесі Ковалевих.[5]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Вони примножують славу столиці // Хрещатик. — 2004. — 14 квітня. Архів оригіналу за 6 червня 2015. Процитовано 14 вересня 2008.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Біобібліографічний покажчик Олеся Гончара // «[[Українська літературна газета]]», № 10(94) 17.05.2013. Архів оригіналу за 04.11.2013. Процитовано 02.11.2013.
- ↑ Конкурс Фонду ім. Петра і Лесі Ковалевих. Архів оригіналу за 18 березня 2013. Процитовано 2 листопада 2013.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 163; портрет.
- Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8. — С. 177; портрет.
- Гусар Ю. Рветься серце до Рогізни [про Софію Майданську]/Юхим Гусар //Буковинське віче.- 2015. — 27 черпня (№ 32). — С. 3, портрет.
- «Розбите світло першої сльози…»; Похвала коноплям; «Важка, як сповідь, ця морська вода…»; Іван // Антологія української поезії. — Т. 6. — К., 1986. — С. 403—404; с. 402 — фото, біографічна довідка.
- «Колись було весело нам…» // Оріон золотий: Любовна лірика українських радянських поетів. — К., 1986. — С. 353—354; с. 353 — біографічна довідка.
- По той бік студеного плину: Оповідання // Березіль. — 1992. — № 3—4. — С. 26—47.
- Город-легенда // Новый мир. — 1982. — № 12. — С. 249—251.
- Долоні континентів: Поезії. — К.: Молодь, 1979. — 94 с.; портрет — с. 2, про автора — с. 92.
- Похвала землі: Поезії / Рецензент Н. О. Кащук. — К.: Радянський письменник, 1981. — 62 с.
- Майданська Софія Василівна // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 276.
- Національна спілка письменників України. Письменницький довідник
- Софія Майданська: Феномен повернення // Молодий буковинець[недоступне посилання з липня 2019]
|
Категорії:
- Народились 7 вересня
- Народились 1948
- Випускники Львівської консерваторії
- Викладачі Київського університету культури і мистецтв
- Заслужені діячі мистецтв України
- Українські поетеси
- Українські дитячі письменниці
- Випускники навчальних закладів Чернівців
- Буковинське земляцтво
- Науковці Кам'янець-Подільського університету
- Письменники Києва
- Уродженці Свердловської області
- Лауреати літературної премії імені Олеся Гончара
- Автори Енциклопедії сучасної України