Магнітний момент протона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Магнітний момент протона
Розмірність
Числове значення 0 ± 6,0E−36 J/T[1]
Символ величини (LaTeX)

Магні́тний моме́нт прото́на (англ. proton magnetic moment) — атомна фундаментальна фізична стала, що дорівнює

μp = 1,410607·10−20 Дж·T−1

Із ядерним магнетоном величина пов'язана співвідношенням

μp = 2.792847356(23) μN[2]

Історія

Лазарєв Борис Георгійович 1936 року разом з Левом Шубниковим відкрив ядерний парамагнетизм у твердого водню — при температурах 1,7—4,2 К, це явище увійшло до підручників з фізики, праця «Магнітний момент протона».

У 1943 р. Отто Штерном була одержана Нобелівська премія з фізики за «внесок у розвиток методу молекулярних пучків і відкриття та вимірювання магнітного моменту протона».

Примітки

  1. P.J. Mohr, B.N. Taylor, and D.B. Newell (2011), «The 2010 CODATA Recommended Values of the Fundamental Physical Constants» (Web Version 6.0). This database was developed by J. Baker, M. Douma, and S. Kotochigova. Available: http://physics.nist.gov/constants [Архівовано 9 жовтня 2013 у Wayback Machine.] [Thursday, 02-Jun-2011 21:00:12 EDT]. National Institute of Standards and Technology, Gaithersburg, MD 20899. (англ.)

Джерела

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.