Куриленко Микола Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 30: Рядок 30:
З 1944 року — на партійній роботі в апараті ЦК КП(б)У. З грудня 1945 по 1947 рік — завідувач сектору відділу по західних, Закарпатській і Ізмаїльській областях УРСР ЦК КП(б)У. У 1947 — березні 1948 року — інспектор Управління із перевірки партійних органів ЦК КП(б)У. З березня по листопад 1948 року — заступник завідувача промислового відділу ЦК КП(б)У. З грудня 1948 по березень 1951 року — заступник завідувача відділу легкої промисловості ЦК КП(б)У.
З 1944 року — на партійній роботі в апараті ЦК КП(б)У. З грудня 1945 по 1947 рік — завідувач сектору відділу по західних, Закарпатській і Ізмаїльській областях УРСР ЦК КП(б)У. У 1947 — березні 1948 року — інспектор Управління із перевірки партійних органів ЦК КП(б)У. З березня по листопад 1948 року — заступник завідувача промислового відділу ЦК КП(б)У. З грудня 1948 по березень 1951 року — заступник завідувача відділу легкої промисловості ЦК КП(б)У.


У березні 1951 — 1953 року — завідувач відділу легкої промисловості ЦК КП(б)У.
У березні 1951 — червні 1953 року — завідувач відділу легкої промисловості ЦК КП(б)У.


У 1954 — після 1959 року — завідувач відділу промисловості товарів широкого вжитку і продовольчих товарів [[ЦК КПУ]].
У 1954 — після 1959 року — завідувач відділу промисловості товарів широкого вжитку і продовольчих товарів [[ЦК КПУ]].

Версія за 15:47, 25 травня 2024

Куриленко Микола Миколайович
Народився 1913(1913)
місто Судак Таврійської губернії, тепер Автономна Республіка Крим
Помер невідомо
Національність українець
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Микола Миколайович Куриленко (1913(1913), місто Судак Таврійської губернії, тепер Автономна Республіка Крим — ?) — український партійний діяч, завідувач відділу промисловості товарів широкого вжитку і продовольчих товарів ЦК КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань.

Життєпис

Народився в родині робітника. Закінчивши сільську школу, в 1929 році вступив до Запорізького машинобудівного технікуму. Після закінчення технікуму працював на конструкторській роботі на Новокраматорському машинобудівному заводі Донецької області.

У 1935 році вступив до Запорізького машинобудівного інституту, здобув спеціальність інженера-машинобудівника.

До 1940 року — у Червоній армії. Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1940—1944 роках — на керівній інженерно-технічній роботі на підприємствах машинобудівної промисловості. Під час німецько-радянської війни працював у евакуації.

З 1944 року — на партійній роботі в апараті ЦК КП(б)У. З грудня 1945 по 1947 рік — завідувач сектору відділу по західних, Закарпатській і Ізмаїльській областях УРСР ЦК КП(б)У. У 1947 — березні 1948 року — інспектор Управління із перевірки партійних органів ЦК КП(б)У. З березня по листопад 1948 року — заступник завідувача промислового відділу ЦК КП(б)У. З грудня 1948 по березень 1951 року — заступник завідувача відділу легкої промисловості ЦК КП(б)У.

У березні 1951 — червні 1953 року — завідувач відділу легкої промисловості ЦК КП(б)У.

У 1954 — після 1959 року — завідувач відділу промисловості товарів широкого вжитку і продовольчих товарів ЦК КПУ.

29 вересня 1961 — 25 грудня 1963 року — секретар ЦК КП Молдавії. Одночасно, 7 грудня 1962 — 25 грудня 1963 року — голова Бюро ЦК КП Молдавії із керівництва промисловим виробництвом.

Нагороди

Джерела

  • газета «Південна правда» (Миколаїв) — 1955 рік — лютий.