Комплекс собору Святого Юра: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Aeou (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Yura 1916.jpg|200px |
[[Файл:Yura 1916.jpg|200px|thumb|Комплекс собору Святого Юрія. 1916 рік]] |
||
[[Файл:Палац митрополита.JPG|міні|праворуч|200пкс|Палац греко-католицьких митрополитів]] |
[[Файл:Палац митрополита.JPG|міні|праворуч|200пкс|Палац греко-католицьких митрополитів]] |
||
'''Ко́мплекс собо́ру |
'''Ко́мплекс собо́ру Свято́го Ю́рія''' — архітектурний комплекс на [[Святоюрська гора|Святоюрській горі]] у [[Львів|Львові]]. До комплексу входять: |
||
* [[Собор |
* [[Собор Святого Юра|Собор Святого Юрія]] |
||
* [[Дзвіниця собору Святого Юра]] |
* [[Дзвіниця собору Святого Юра|Дзвіниця собору Святого Юрія]] |
||
* [[Палац греко-католицьких митрополитів|Митрополичий палац]] |
* [[Палац греко-католицьких митрополитів|Митрополичий палац]] |
||
* Капітульні будинки: ліве крило, північний корпус |
* Капітульні будинки: ліве крило, північний корпус |
||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
** «від базару» |
** «від базару» |
||
** «від городу» |
** «від городу» |
||
* [[Сади собору |
* [[Сади собору Святого Юра|Сади собору Святого Юрія]] |
||
Митрополичий палац був збудований у 1761–1762 [[Клеменс Ксаверій Фесінґер|Клеменсом Ксаверієм Фесінґером]] (реконструкція 1772–1774), реставрацію у 1885 провів архітектор [[Гавришкевич Сильвестр|Сильвестр Гавришкевич]], реставрацію 1922 року — [[Левинський Лев Львович|Лев Левинський]]<ref name="vuj">Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — Л., 1991, стор. 175</ref>. Роботи з оздоблення інтер'єру палацу виконували у 1775–1776 під наглядом [[Франциск Ксаверій Кульчицький|Франциска Ксаверія Кульчицього]] скульптор [[Щуровський Іван|І. Щуровський]], художники Стефан Угницький і Симеон Градолевський<ref>Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів: Каменяр, 1987, стор. 84</ref>. [[Вуйцик Володимир Степанович|Володимир Вуйцик]] у своїх дослідженнях зробив припущення, що, можливо, за проектом [[П'єр Ріко де Тірргей |П'єра Ріко де Тірргея]] був збудований перший палац у 1760–1762 роках, який пізніше реконструював Клеменс-Ксаверій Фесінґер<ref>Вуйцик В. Львівські барокові палаци. Палац Більських // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2003. — Число 13. — стор. 68</ref>. |
Митрополичий палац був збудований у 1761–1762 [[Клеменс Ксаверій Фесінґер|Клеменсом Ксаверієм Фесінґером]] (реконструкція 1772–1774), реставрацію у 1885 провів архітектор [[Гавришкевич Сильвестр|Сильвестр Гавришкевич]], реставрацію 1922 року — [[Левинський Лев Львович|Лев Левинський]]<ref name="vuj">Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — Л., 1991, стор. 175</ref>. Роботи з оздоблення інтер'єру палацу виконували у 1775–1776 під наглядом [[Франциск Ксаверій Кульчицький|Франциска Ксаверія Кульчицього]] скульптор [[Щуровський Іван|І. Щуровський]], художники Стефан Угницький і Симеон Градолевський<ref>Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів: Каменяр, 1987, стор. 84</ref>. [[Вуйцик Володимир Степанович|Володимир Вуйцик]] у своїх дослідженнях зробив припущення, що, можливо, за проектом [[П'єр Ріко де Тірргей |П'єра Ріко де Тірргея]] був збудований перший палац у 1760–1762 роках, який пізніше реконструював Клеменс-Ксаверій Фесінґер<ref>Вуйцик В. Львівські барокові палаци. Палац Більських // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2003. — Число 13. — стор. 68</ref>. |
Поточна версія на 20:29, 1 липня 2022
Ко́мплекс собо́ру Свято́го Ю́рія — архітектурний комплекс на Святоюрській горі у Львові. До комплексу входять:
- Собор Святого Юрія
- Дзвіниця собору Святого Юрія
- Митрополичий палац
- Капітульні будинки: ліве крило, північний корпус
- Будинок стайні при огорожі
- Брами:
- «від базару»
- «від городу»
- Сади собору Святого Юрія
Митрополичий палац був збудований у 1761–1762 Клеменсом Ксаверієм Фесінґером (реконструкція 1772–1774), реставрацію у 1885 провів архітектор Сильвестр Гавришкевич, реставрацію 1922 року — Лев Левинський[1]. Роботи з оздоблення інтер'єру палацу виконували у 1775–1776 під наглядом Франциска Ксаверія Кульчицього скульптор І. Щуровський, художники Стефан Угницький і Симеон Градолевський[2]. Володимир Вуйцик у своїх дослідженнях зробив припущення, що, можливо, за проектом П'єра Ріко де Тірргея був збудований перший палац у 1760–1762 роках, який пізніше реконструював Клеменс-Ксаверій Фесінґер[3].
Капітульні будинки: ліве крило збудував у 1738 році архітектор Йосип Єдинець, праве крило звів у 1774 Клеменс Ксаверій Фесінґер. Північний корпус збудований протягом 1864–1866 Йозефом Браунзайсом. Будинок стайні при огорожі збудований у 1777. Брами:
- від «базару» (ярмаркової площі перед катедрою) 1770 року збудували каменярі Петро Білостоцький та Онуфрій Стефанський, а також скульптор Михайло Філевич
- від «городу» (східна) збудована у 1772 каменярами П. Білостоцьким та О. Стефанським.
Криниця на «базарі» збудована у 1772. Металева огорожа 1770–1772 виконана майстрами Іваном Микулевичем та Стефаном Ковалем.
Дзвіниця збудована у 1828–1829 архітекторами Йозефом Ґаєком та Йозефом Землером-молодшим, у 1865 за проектом Йозефа Браунзайса проведено її реконструкцію.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — Л., 1991, стор. 175
- ↑ Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів: Каменяр, 1987, стор. 84
- ↑ Вуйцик В. Львівські барокові палаци. Палац Більських // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2003. — Число 13. — стор. 68
Джерела[ред. | ред. код]
- Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — Л., 1991
|