Енфілд (Лондон): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Перенесено з "Енфілд", де був затертий дизамбіг
Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
 
правопис-2019, вікіфікація
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
|оригінальна назва = {{Lang-en|Enfield}}
|оригінальна назва = {{Lang-en|Enfield}}
|зображення = Enfield town March 2016 02.JPG
|зображення = Enfield town March 2016 02.JPG
|населення = 156,858
|населення = 156,858
|рік перепису = 2018
|рік перепису = 2018
|вид регіону = Регіон
|вид регіону = Регіон
|регіон = Лондон
|регіон = Лондон
}}
}}
'''Енфілд''' ({{Lang-en|Enfield}})— велика територія та район на півночі [[Лондон|Лондона]], [[Англія]], 16,3 км на північ від [[Чарінг-кросс|Чарінг-Кросс]]. У 2018 році його населення становило 156 858 осіб. Включає райони Ботані-Бей, Брімсдаун, Буллс-Крос, Буллсмур, Буш-Гілл-Парк, Клей-Гілл , Крюс-Гілл, Енфілд-Хоуей, Енфілд-Лок, Енфілд-Таун, Енфілд-Вош, Форті-Гілл, Фрізівотер, Гордон-Гілл, Грейндж-Парк, Гедлі-Вуд, Ponders End і World's End.
'''Енфілд''' ({{Lang-en|Enfield}}) — велика територія та район на півночі [[Лондон]]а, [[Англія]], 16,3 км на північ від [[Чарінг-кросс|Чарінг-Кросс]]. У 2018 році його населення становило 156 858 осіб. Включає райони Ботані-Бей, Брімсдаун, Буллс-Крос, Буллсмур, Буш-Гілл-Парк, Клей-Гілл, Крюс-Гілл, Енфілд-Хоуей, Енфілд-Лок, Енфілд-Таун, Енфілд-Вош, Форті-Гілл, Фрізівотер, Гордон-Гілл, Грейндж-Парк, Гедлі-Вуд, Ponders End і World's End.


На південь від кордону графства [[Гартфордшир|Хартфордшир]] і [[Автомагістраль М25 (Велика Британія)|автомагістралі M25]] межує з Волтем-Кросом на півночі, Вінчмор-Хілл і Едмонтоном на півдні, Чінгфордом і Волтемським абатством через річку Лі, на сході та північному сході, з Кокфостерсами, Монкен-Гедлі та Оквуд на захід.
На південь від кордону графства [[Гартфордшир|Хартфордшир]] і [[Автомагістраль М25 (Велика Британія)|автомагістралі M25]] межує з Волтем-Кросом на півночі, Вінчмор-Хілл і Едмонтоном на півдні, Чінгфордом і Волтемським абатством через річку Лі, на сході та північному сході, з Кокфостерсами, Монкен-Гедлі та Оквуд на захід.
Рядок 16: Рядок 16:
== Історія ==
== Історія ==
[[Файл:St_Andrew's_Parish_Church,_Enfield_Town_-_geograph.org.uk_-_1690580.jpg|ліворуч|міні| Парафіяльна церква Святого Андрія, Енфілд Таун]]
[[Файл:St_Andrew's_Parish_Church,_Enfield_Town_-_geograph.org.uk_-_1690580.jpg|ліворуч|міні| Парафіяльна церква Святого Андрія, Енфілд Таун]]
В [[Англосакси|англосаксонські]] часи маєтком Енфілд володів Ансгар Сталлер ({{Circa}} 1025-1085), дворянин і сталлер короля [[Едуард Сповідник|Едуарда Сповідника]] (1042–1066 рр.). Назва «Енфілд», швидше за все, походить від [[Давньоанглійська мова|давньоанглійського]] ''Ēanafeld'' або подібного, що означає «відкрита земля, що належить людині на ім’я Ēana». Під час [[Книга Страшного суду|Книги Страшного суду]] в 1086 році маєток Енфілд, що пишеться як «Енфельде», був власністю [[Жоффруа де Мандевіль|Джефрі де Мандевіля]], могутнього [[Нормани|нормана]], якому [[Вільгельм I Завойовник|Вільгельм Завойовник]] надав великі маєтки<ref>{{Cite web|title=Enfield|url=https://www.british-history.ac.uk/london-environs/vol2/pp278-334#fnn1|accessdate=2021-07-17|website=British History Online}}</ref>. У Книзі Судного дня зазначено, що священик тримав близько 30 акрів землі в Енфілді, що спонукає деяких вважати, що священик міг служити там у церкві Святого Андрія в цей період, хоча найдавніші письмові свідчення [[Парафіяльна церква|парафіяльної церкви]] в Енфілді датуються коли парафія Енфілда (присвячена [[Андрій Первозваний|святому Андрію]]) і церква Святого Андрія були передані [[Монастир|монастирю]] Уолденського абатства в Ессексі в 1136 році<ref>{{Cite web|title=A Brief History|url=https://www.standrewsenfield.com/a-brief-history/|accessdate=2021-07-17|publisher=St Andrew's, Enfield}}</ref>. У 1303 році [[Хартія|грамотою]] короля [[Едуард I Довгоногий|Едуарда I]] дворянину Гемфрі де Богуну та його спадкоємцям було надано дозвіл на проведення щотижневого ринку та двох щорічних ярмарків, одного в [[День Андрія|день святого Андрія]], а іншого у вересні. Сільська зелень перетворилася на ринок, зробивши місто Енфілд (також відоме сьогодні як Енфілд-Таун), яке є центром парафії, [[Ринкове місто|ринковим містом]]. Парафія була найбільшою в [[Міддлсекс|Міддлсексі]] (якщо виключити з парафії Харроу-он-Хілл її північно-західний кут [[Піннер]], який відколовся в 1766 році); Енфілд вимірював 12460 акрів у 1831 році, тобто {{Convert|19.5|sqmi}}<ref>{{Cite web|first=A P|last=Baggs|first2=Diane K|last2=Bolton|first3=Eileen P|last3=Scarff|first4=G C|last4=Tyack|title='Enfield: Introduction', in A History of the County of Middlesex: Volume 5 ed. T F T Baker and R B Pugh|location=London|year=1976|pages=207–208|publisher=British History Online|url=http://www.british-history.ac.uk/vch/middx/vol5/pp207-208|accessdate=24 травня 2018}}</ref>.
В [[Англосакси|англосаксонські]] часи маєтком Енфілд володів Ансгар Сталлер ({{Circa}} 1025—1085), дворянин і сталлер короля [[Едуард Сповідник|Едуарда Сповідника]] (1042—1066&nbsp;рр.). Назва «Енфілд», швидше за все, походить від [[Давньоанглійська мова|давньоанглійського]] ''Ēanafeld'' або подібного, що означає «відкрита земля, що належить людині на ім'я Ēana». Під час [[Книга Страшного суду|Книги Страшного суду]] в 1086 році маєток Енфілд, що пишеться як «Енфельде», був власністю [[Жоффруа де Мандевіль|Джефрі де Мандевіля]], могутнього [[Нормани|нормана]], якому [[Вільгельм I Завойовник|Вільгельм Завойовник]] надав великі маєтки<ref>{{Cite web|title=Enfield|url=https://www.british-history.ac.uk/london-environs/vol2/pp278-334#fnn1|accessdate=2021-07-17|website=British History Online}}</ref>. У Книзі Судного дня зазначено, що священник тримав близько 30 акрів землі в Енфілді, що спонукає деяких вважати, що священник міг служити там у церкві Святого Андрія в цей період, хоча найдавніші письмові свідчення [[Парафіяльна церква|парафіяльної церкви]] в Енфілді датуються коли парафія Енфілда (присвячена [[Андрій Первозваний|святому Андрію]]) і церква Святого Андрія були передані [[монастир]]ю Уолденського абатства в Ессексі в 1136 році<ref>{{Cite web|title=A Brief History|url=https://www.standrewsenfield.com/a-brief-history/|accessdate=2021-07-17|publisher=St Andrew's, Enfield}}</ref>. У 1303 році [[Хартія|грамотою]] короля [[Едуард I Довгоногий|Едуарда I]] дворянину Гемфрі де Богуну та його спадкоємцям було надано дозвіл на проведення щотижневого ринку та двох щорічних ярмарків, одного в [[День Андрія|день святого Андрія]], а другого у вересні. Сільська зелень перетворилася на ринок, зробивши місто Енфілд (також відоме нині як Енфілд-Таун), яке є центром парафії, [[Ринкове місто|ринковим містом]]. Парафія була найбільшою в [[Міддлсекс]]і (якщо виключити з парафії Харроу-он-Хілл її північно-західний кут [[Піннер]], який відколовся в 1766 році); Енфілд вимірював 12460 акрів у 1831 році, тобто {{Convert|19.5|sqmi}}<ref>{{Cite web|first=A P|last=Baggs|first2=Diane K|last2=Bolton|first3=Eileen P|last3=Scarff|first4=G C|last4=Tyack|title='Enfield: Introduction', in A History of the County of Middlesex: Volume 5 ed. T F T Baker and R B Pugh|location=London|year=1976|pages=207–208|publisher=British History Online|url=http://www.british-history.ac.uk/vch/middx/vol5/pp207-208|accessdate=24 травня 2018}}</ref>.


== У масовій культурі ==
== У масовій культурі ==
Енфілд і його годинникова вежа є важливими місцями в молодіжному романі Тари Сім ''«Хранитель часу»'' 2016 року.
Енфілд і його годинникова вежа є важливими місцями в молодіжному романі Тари Сім ''«Хранитель часу»'' 2016 року.


[[Енфілдський полтергейст]] (твердження про ймовірну діяльність [[Полтергейст|полтергейсту]] в Брімсдауні, [[Енфілд (боро)|Енфілд]] між 1977 і 1999 роками) був драматизований у фільмі жахів 2016 року ''[[Закляття 2: Енфілдська справа|«Закляття 2»]]''. Ця історія також привернула увагу преси в британських газетах і була згадана в книгах, [[Телебачення|телевізійних]] і радіодокументальних фільмах.
[[Енфілдський полтергейст]] (твердження про ймовірну діяльність [[полтергейст]]у в Брімсдауні, [[Енфілд (боро)|Енфілд]] між 1977 і 1999 роками) був драматизований у фільмі жахів 2016 року ''[[Закляття 2: Енфілдська справа|«Закляття 2»]]''. Ця історія також привернула увагу преси в британських газетах і була згадана в книгах, [[Телебачення|телевізійних]] і радіодокументальних фільмах.


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 19:04, 11 травня 2024

Енфілд
англ. Enfield

Координати 51°39′08″ пн. ш. 0°04′51″ зх. д. / 51.652222222249996264° пн. ш. 0.080833333361° зх. д. / 51.652222222249996264; -0.080833333361Координати: 51°39′08″ пн. ш. 0°04′51″ зх. д. / 51.652222222249996264° пн. ш. 0.080833333361° зх. д. / 51.652222222249996264; -0.080833333361

Країна Велика Британія Велика Британія
Регіон Лондон
Межує з

сусідні нас. пункти
Gordon Hilld ?
Населення 156,858  (2018)
Міста-побратими Курбевуа
Часовий пояс UTC+0, UTC+1 (Енфілд)
Телефонний код 01992, 020 (Енфілд)
GeoNames 2649997
OSM 51841 ·R (Енфілд)
Енфілд. Карта розташування: Велика Британія
Енфілд
Енфілд
Енфілд (Велика Британія)
Енфілд. Карта розташування: Великий Лондон
Енфілд
Енфілд
Енфілд (Великий Лондон)
Мапа

Енфілд (англ. Enfield) — велика територія та район на півночі Лондона, Англія, 16,3 км на північ від Чарінг-Кросс. У 2018 році його населення становило 156 858 осіб. Включає райони Ботані-Бей, Брімсдаун, Буллс-Крос, Буллсмур, Буш-Гілл-Парк, Клей-Гілл, Крюс-Гілл, Енфілд-Хоуей, Енфілд-Лок, Енфілд-Таун, Енфілд-Вош, Форті-Гілл, Фрізівотер, Гордон-Гілл, Грейндж-Парк, Гедлі-Вуд, Ponders End і World's End.

На південь від кордону графства Хартфордшир і автомагістралі M25 межує з Волтем-Кросом на півночі, Вінчмор-Хілл і Едмонтоном на півдні, Чінгфордом і Волтемським абатством через річку Лі, на сході та північному сході, з Кокфостерсами, Монкен-Гедлі та Оквуд на захід.

Історично старовинна парафія в Едмонтонській сотні Міддлсекса, отримала статус міського округу в 1894 році та статус муніципального району в 1955 році. У 1965 році об'єднався з муніципальними районами Саутгейт і Едмонтон, щоб створити Лондонський район Енфілд, місцевий урядовий район Великого Лондона, адміністративним центром якого є Енфілд.

Історія

[ред. | ред. код]
Парафіяльна церква Святого Андрія, Енфілд Таун

В англосаксонські часи маєтком Енфілд володів Ансгар Сталлер (прибл. 1025—1085), дворянин і сталлер короля Едуарда Сповідника (1042—1066 рр.). Назва «Енфілд», швидше за все, походить від давньоанглійського Ēanafeld або подібного, що означає «відкрита земля, що належить людині на ім'я Ēana». Під час Книги Страшного суду в 1086 році маєток Енфілд, що пишеться як «Енфельде», був власністю Джефрі де Мандевіля, могутнього нормана, якому Вільгельм Завойовник надав великі маєтки[1]. У Книзі Судного дня зазначено, що священник тримав близько 30 акрів землі в Енфілді, що спонукає деяких вважати, що священник міг служити там у церкві Святого Андрія в цей період, хоча найдавніші письмові свідчення парафіяльної церкви в Енфілді датуються коли парафія Енфілда (присвячена святому Андрію) і церква Святого Андрія були передані монастирю Уолденського абатства в Ессексі в 1136 році[2]. У 1303 році грамотою короля Едуарда I дворянину Гемфрі де Богуну та його спадкоємцям було надано дозвіл на проведення щотижневого ринку та двох щорічних ярмарків, одного в день святого Андрія, а другого у вересні. Сільська зелень перетворилася на ринок, зробивши місто Енфілд (також відоме нині як Енфілд-Таун), яке є центром парафії, ринковим містом. Парафія була найбільшою в Міддлсексі (якщо виключити з парафії Харроу-он-Хілл її північно-західний кут Піннер, який відколовся в 1766 році); Енфілд вимірював 12460 акрів у 1831 році, тобто 19,5 кв. миль (51 км2)[3].

У масовій культурі

[ред. | ред. код]

Енфілд і його годинникова вежа є важливими місцями в молодіжному романі Тари Сім «Хранитель часу» 2016 року.

Енфілдський полтергейст (твердження про ймовірну діяльність полтергейсту в Брімсдауні, Енфілд між 1977 і 1999 роками) був драматизований у фільмі жахів 2016 року «Закляття 2». Ця історія також привернула увагу преси в британських газетах і була згадана в книгах, телевізійних і радіодокументальних фільмах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Enfield. British History Online. Процитовано 17 липня 2021.
  2. A Brief History. St Andrew's, Enfield. Процитовано 17 липня 2021.
  3. Baggs, A P; Bolton, Diane K; Scarff, Eileen P; Tyack, G C (1976). 'Enfield: Introduction', in A History of the County of Middlesex: Volume 5 ed. T F T Baker and R B Pugh. London: British History Online. с. 207—208. Процитовано 24 травня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]