Вулкан Головніна: відмінності між версіями

Вулкан Головніна; рос. Головнина, яп. 泊山
	Вид на вулкан з орбіти Міжнародної космічної станції. Вид на вулкан з орбіти Міжнародної космічної станції.
	43°50′35″ пн. ш. 145°30′20″ сх. д. / 43.84306° пн. ш. 145.50556° сх. д.Координати: 43°50′35″ пн. ш. 145°30′20″ сх. д. / 43.84306° пн. ш. 145.50556° сх. д.
Тип	кальдера
Країна	Японія/ Росія
Місце знаходження	Курильські острови, Кунашир
Гори	Велика Курильська гряда
Висота	542 м
Останнє виверження	1998 року
Ідентифікатори і зовнішні посилання
	2125516
	290010
	Вулкан Головніна
	Вулкан Головніна у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 11:23, 25 травня 2024

Вулка́н Головніна́ (рос. Головнина, яп. 泊山 Томарі-яма) — активний вулкан розташований у південій частині острова Кунаширу Великої Курильської гряди, найпівденніший вулкан Курильських островів. Названий на честь російського дослідника острова Василя Головніна, який на острові у 1811 році потрапив до японського полону.

Згідно позиції Японії вулкан є виключно японським та входить до складу округу Немуро префектури Хоккайдо. Росія вважає вулкан своїм, що знаходиться в Южно-Курильському міському окрузі Сахалінської області.

Характеристика

Утворився на дні моря, потім почав викидати багато пемзи, при чому виріс великий конус. Завдяки новим виверженням відбулась руйнація і на місці вулканічної гори утворилась вулканічна улоговина. Вона заповнилась водами озера, які знайшли вихід з кальдери до океану — річка Озерна. Останнє виверження було в 1998 році, попереднє — у 1848 році^[1].

Кальдера діаметром 4,7 км оточена гребенем висотою до 541 м. На її дні 4 невеликих вулканічних куполи та 2 вибухових кратери, водному з яких знаходиться озеро Кипляче. В південно-східній частині кальдери знаходиться озеро Гаряче з максимальною глибиною 62 м. Озеро розташоване на висоті 130 м і займає площу 3 км². В місцях виходу прісних струмків зустрічаються невеликі риби. В озері також мешкають дрібні ракоподібні та інші представники фауни, які пристосувались до кислої води. В кальдері добре проявляється сучасна поствулканічна діяльність — гарячі джерела, грязеві котли та парогазові струмені. В хімічному складі переважають вуглекислий газ, сірчистий газ, сірководень та хлористий водень. Проходячи через воду гази розчиняються, що зумовлює хлоридно-сульфатний склад вод озер та гарячих джерел. Відбувається постійне випадання сірки та її сполук з металами з води — на поверхні озера Киплячого плаває чорна сульфідно-сірчиста піна, берег вкритий жовтувато-чорним піском, а дно — сульфідно-сірчистим мулом. Відкладення сірки проходить і в результаті окиснення сірководню в приповерхневих умовах, утворюючи шари жовтих кристалів у фумарольних виходах.


Вид на вулкан з півострова Ноцуке (Хоккайдо).	Рельєфна карта.	Кальдера вулкана. Праворуч велике озеро Гаряче, ліворуч невелике озеро Кипляче. Здалека півострів Сіретоко острова Хоккайдо

Примітки

↑ Географический энциклопедический словарь, 1989, с. 132.

Література

Головнина вулкан // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — С. 468.
Головнина вулкан // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
Головнина вулкан // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 132.(рос.);
И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Головнина вулкан // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»^[ru], 2009. — С. 37—38. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)

Географія Японія Росія

[FOOTNOTEГеографический_энциклопедический_словарь1989132-1] Географический энциклопедический словарь, 1989, с. 132.

[t-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Знаходиться на території, непідконтрольній Японії (див. Проблема Північних територій).

[1]

[1]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Вулкан
-| назва              = вулкан Головніна
 | місцева назва      = {{lang-ru|Головнина}}, {{lang-ja|泊山}}
 | зображення         = Golovnina (vulkan) ISS cut.jpg
+| підпис             = Вид на вулкан з орбіти [[Міжнародна космічна станція|Міжнародної космічної станції]].
-| ширина зображення  = 300
-| підпис             = Вулкан Головніна. Знімок з МКС. Фрагмент
 | висота             = 542 м
 | кратер             = 4,7 км
-| місцезнаходження   = [[Курильські острови]], о. [[Кунашир]]
+| місцезнаходження   = [[Курильські острови]], [[Кунашир]]
-| гори               =
+| відносна висота    =
-| відносна висота    =
 | координати         = {{coord|43|50|35|N|145|30|20|E|display=inline,title}}
 |Карта розташування = Японія
 |Карта розташування1 = Росія
-| карта = <!-- вулкан на карті, [[Файл:]] -->
+| карта =
+| країна = {{JPN}}/{{RUS}}
-| країна = {{JPN}}/{{RUS}}<ref>Згідно позиції Японії вулкан є виключно японським та входить до складу округу [[округ Немуро|Немуро]] префектури [[Префектура Хоккайдо|Хоккайдо]]. Адже вона вважає Південні Курили своїми. Росія вважає вулкан своїм, що знаходиться в [[Южно-Курильський район|Южно-Курильському районі]] [[Сахалінська область|Сахалінської області]], бо всі Курильські острови вважає своїми.</ref>
 | тип = [[кальдера]]
 | вік =
 | останнє виверження = [[1998]] року
-| підкорений =
 }}
+'''Вулка́н Головніна́''' ({{lang-ru|Головнина}}, {{lang-ja|泊山}} Томарі-яма)&nbsp;— [[активний вулкан]] розташований у [[південь|південій]] частині острова [[Кунашир]]у [[велика Курильська гряда|Великої Курильської гряди]], найпівденніший вулкан [[курильські острови|Курильських островів]]. Названий на честь російського дослідника острова [[головнін Василь Михайлович|Василя Головніна]], який на острові у 1811 році потрапив до японського [[полон]]у.
+Згідно позиції [[Японія|Японії]] вулкан є виключно японським та входить до складу [[Немуро (округ)|округу Немуро]] [[Префектура Хоккайдо|префектури Хоккайдо]]. [[Росія]] вважає вулкан своїм, що знаходиться в [[Южно-Курильський міський округ|Южно-Курильському міському окрузі]] [[Сахалінська область|Сахалінської області]].
-'''Вулка́н Головніна́''' ({{lang-ru|Головнина}}, {{lang-ja|泊山}} Томарі-яма)&nbsp;— [[діючий вулкан]] на острові [[Кунашир]] з [[велика Курильська гряда|Великої Курильської гряди]], найпівденніший вулкан [[курильські острови|Курильських островів]]. Названий на честь російського дослідника острова [[головнін Василь Михайлович| Василя Головніна]].
 == Характеристика ==
+Утворився на дні моря, потім почав викидати багато [[пемза|пемзи]], при чому виріс великий [[Вулканічний конус|конус]]. Завдяки новим виверженням відбулась руйнація і на місці вулканічної гори утворилась вулканічна улоговина. Вона заповнилась водами озера, які знайшли вихід з кальдери до океану&nbsp;— річка Озерна. Останнє виверження було в 1998 році, попереднє&nbsp;— у 1848 році{{sfn|Географический энциклопедический словарь|1989|с=132}}.
-Вулкан типу [[кальдера]]. Розташований в південній частині острова. Кальдера діаметром 4,7 км оточена гребенем висотою до 541 м. На дні кальдери 4 невеликих вулканічних куполи та 2 вибухових кратери, водному з яких знаходиться озеро '''Кипляче'''. В південно-східній частині кальдери знаходиться озеро '''Гаряче'''.
+[[Кальдера]] діаметром 4,7&nbsp;км оточена гребенем висотою до 541&nbsp;м. На її дні 4 невеликих вулканічних куполи та 2 вибухових кратери, водному з яких знаходиться озеро Кипляче. В південно-східній частині кальдери знаходиться озеро Гаряче з максимальною глибиною 62&nbsp;м. Озеро розташоване на висоті 130&nbsp;м і займає площу 3 км². В місцях виходу прісних струмків зустрічаються невеликі [[риби]]. В озері також мешкають дрібні [[ракоподібні]] та інші представники фауни, які пристосувались до кислої води. В кальдері добре проявляється сучасна поствулканічна діяльність&nbsp;— [[гарячі джерела]], грязеві котли та парогазові струмені. В хімічному складі переважають [[вуглекислий газ]], [[сірчистий газ]], [[сірководень]] та [[хлористий водень]]. Проходячи через воду гази розчиняються, що зумовлює хлоридно-сульфатний склад вод озер та гарячих джерел. Відбувається постійне випадання [[сірка|сірки]] та її сполук з металами з води&nbsp;— на поверхні озера Киплячого плаває чорна сульфідно-сірчиста піна, берег вкритий жовтувато-чорним піском, а дно&nbsp;— сульфідно-сірчистим мулом. Відкладення сірки проходить і в результаті [[окиснення]] сірководню в приповерхневих умовах, утворюючи шари жовтих кристалів у [[фумароли|фумарольних]] виходах.
-[[File:Mt Tomari at kunasir Is02.JPG|міні|ліворуч||250пкс|Вид на о. Кунашир (влк. Головніна) з п-ва Ноцуке (о. Хоккайдо)]]
+{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
-[[File:Golovnin Volcano (Tomari Volcano) Relief Map, SRTM-1.jpg|міні|ліворуч||250пкс|Рельєфна карта вулкану Томарі-яма]]
+|-
+|[[Файл:Mt Tomari at kunasir Is02.JPG|border|311px|]]
+|[[Файл:Golovnin Volcano (Tomari Volcano) Relief Map, SRTM-1.jpg|border|184px|]]
+|[[Файл:Кальдера вулкана Головнина.jpg|border|800px|]]
+|-
+|<div style='text-align: center;'><small>Вид на вулкан з півострова Ноцуке (Хоккайдо).</div>
+|<div style='text-align: center;'><small>Рельєфна карта.</div>
+|<div style='text-align: center;'><small>Кальдера вулкана. Праворуч велике озеро Гаряче, ліворуч невелике озеро Кипляче. Здалека півострів Сіретоко острова Хоккайдо</div>
+|}
+== Примітки ==
-В кальдері добре проявляється сучасна поствулканічна діяльність&nbsp;— [[гарячі джерела]], грязеві котли та парогазові струмені. В хімічному складі переважають [[вуглекислий газ]], [[сірчистий газ]], [[сірководень]] та [[хлористий водень]]. Проходячи через воду гази розчиняються, що зумовлює хлоридно-сульфатний склад вод озер та гарячих джерел. Відбувається постійне випадання [[сірка|сірки]] та її сполук з металами з води&nbsp;— на поверхні озера Киплячого плаває чорна сульфідно-сірчиста піна, берег вкритий жовтувато-чорним піском, а дно&nbsp;— сульфідно-сірчистим мулом. Відкладення сірки проходить і в результаті [[окиснення]] сірководню в приповерхневих умовах, утворюючи шари жовтих кристалів у [[фумароли|фумарольних]] виходах. Останнє виверження було в [[1998]] році.
+{{reflist}}
-== Історія ==
+== Література ==
+* {{СГЕ|1|468|Головнина вулкан}}
-Вулкан утворився на дні моря, потім почав викидати багато [[пемза|пемзи]], при чому виріс великий конус. Завдяки новим виверженням відбулась руйнація і на місці вулканічної гори утворилась вулканічна улоговина. Вона заповнилась водами озера, які знайшли вихід з кальдери до океану&nbsp;— річка '''Озерна'''.
+* {{ВРЕ|011343|Головнина вулкан}};
+* {{ГЭС-2|частина =Головнина вулкан|сторінки  =132|ref=Географический энциклопедический словарь}};
-== Озера ==
+* {{книга |автор   = [[Зонн Ігор Сергійович|И. С. Зонн]], [[Костяной Андрій Геннадійович|А. Г. Костяной]] |частина   =Головнина вулкан|заголовок   = Охотское море. Энциклопедия |місце = Москва |видавництво    = {{нп|Международные отношения|«Международные отношения»|ru|Международные отношения (издательство)}} |рік   = 2009 |сторінки  =37—38|isbn  = 978-5-7133-1354-9}} {{ref-ru}}
-Північна частина кальдери зайнята озером Гарячим з максимальною глибиною 62 м. Озеро розташоване на висоті 130 м і займає площу 3 км². В місцях виходу прісних струмків можна зустріти невеликих риб. В озері також мешкають дрібні ракоподібні та інші представники фауни, які пристосувались до кислої води.
-[[Файл:Кальдера вулкана Головнина.jpg|міні|ліворуч|800пкс|Кальдера вулкана. Праворуч велике озеро Гаряче, ліворуч видніється невелике озеро Кипляче. Здалека видно п-ів Сіретоко острова Хоккайдо]].
-== Дивись також ==
-[[Проблема Північних територій]].
-{{Japan-geo-stub}}
-{{Russia-geo-stub}}
+{{нк}}
+{{Курильські вулкани}}
 {{Портали|Географія|Японія|Росія}}
-{{Курильські вулкани}}
 [[Категорія:Кунашир]]
-[[Категорія:Вулкани Курильських островів]]
 [[Категорія:Активні вулкани]]
 [[Категорія:Вершини заввишки до 1000 метрів|Головніна]]

Вулкан Головніна: відмінності між версіями

Версія за 11:23, 25 травня 2024

Характеристика

Примітки

Література

Навігаційне меню

Пошук