Вулиця Сянська: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показані 12 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}
{{Вулиця України
{{Вулиця України
|назва = Вулиця Сянська
|назва = Вулиця Сянська
Рядок 21: Рядок 20:
|покриття = [[бруківка]]
|покриття = [[бруківка]]
|рух = двосторонній
|рух = двосторонній
|індекс = 79019<ref name="пошта19"/>
|індекс = 79019<ref name="пошта"/>
|телефони =
|телефони =
|метро =
|метро =
Рядок 30: Рядок 29:
|маршрутні таксі =
|маршрутні таксі =
|зупинки =
|зупинки =
|будівлі = №&nbsp;6, 9, 20
|будівлі = №&nbsp;6, 9, 20<ref name="адреси"/>
|архітектурні пам'ятки =
|архітектурні пам'ятки =
|пам'ятники =
|пам'ятники =
Рядок 39: Рядок 38:
|медичні заклади =
|медичні заклади =
|аптеки =
|аптеки =
|пошта = ВПЗ №&nbsp;19 ([[Вулиця Замарстинівська|вул. Замарстинівська]], 30)<ref name="пошта19"/>
|пошта = ВПЗ №&nbsp;19 ([[Вулиця Замарстинівська|вул. Замарстинівська]], 30)<ref name="пошта"/>
|комерція =
|комерція =
|забудова =
|забудова = [[класицизм]]{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|c=441}}
|підприємства = [[класицизм]]
|підприємства =
|парки =
|парки =
|тип =
|тип =
Рядок 49: Рядок 48:


== Історія та назва ==
== Історія та назва ==
До 1871 року мала назву&nbsp;— Синагоги, від 1871 року&nbsp;— Божніча, бо виходила до Великої передміської синагоги. Вулиця Божнича була головною єврейської дільниці у Краківському передмісті Львова. Під час німецької окупації міста, у 1942—1944 роках, мала назву Трюдлаґассе. Від липня 1944 року, вулиці повернена передвоєнна назва&nbsp;— Божнича і вже 1945 року вулицю перейменовано на Санську на честь найбільшої карпатської притоки [[Вісла|Вісли]]&nbsp;— річки [[Сян]]. Від 1993 року, сучасна, уточнена назва&nbsp;— вулиця Сянська{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|2001|c=61}}.
До 1871 року мала назву&nbsp;— Синагоги, від 1871 року&nbsp;— Божніча, бо виходила до Великої передміської синагоги. Вулиця Божнича була головною єврейської дільниці у Краківському передмісті Львова. Під час нацистської окупації міста, у 1942—1944 роках, мала назву Трюдлаґассе. Від липня 1944 року, вулиці повернена передвоєнна назва&nbsp;— Божнича і вже 1945 року вулицю перейменовано на Санську на честь найбільшої карпатської притоки [[Вісла|Вісли]]&nbsp;— річки [[Сян]]. Від 1993 року, сучасна, уточнена назва&nbsp;— вулиця Сянська{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|2001|c=61}}.


Частина вулиці зберегла стару [[Бруківка|бруківку]], відновлену у 2008 році.
В частині вулиці збереглася стара [[бруківка]], відновлена у 2008 році.

13—20 грудня 2020 року під час проведення Днів їдишу та міжкультурного діалогу у Львові обговорили питання збереження культурної спадщини, ревіталізації колишньої єврейської дільниці Краківського передмістя, порозуміння різних культур та їхнього діалогу. Зокрема, була озвучена пропозиція облаштувати в колишній єврейській дільниці рекреаційний простір, а саме, гармонізувати забудову та облаштувати на місці ринку «Добробут» парк, що міг би плавно перетікати в зелені зони на вулицях Сянській та [[Вулиця Князя Мстислава Удатного|Князя Мстислава Удатного]]<ref name="новий рекреаційний простір"/>.


== Забудова ==
== Забудова ==
В архітектурному ансамблі вулиці Сянської переважає [[класицизм]]{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|c=441}}. Вулиця забудована давніми (кінець XIX — початок XX століття) кам'яницями. Більшість будинків вулиці зруйновано під час та після закінчення [[Друга світова війна|другої світової війни]], на їх місці з північного боку вулиці за радянських часів упорядкували невеличкий скверик. З тильного боку будинку, що на вулиці Веселій, 4 вміщено меморіальну таблицю, яка засвідчує, що на цьому місці стояла зруйнована під час німецької окупації будівля [[Передміська синагога (Львів)|Великої передміської синагоги]]. До південної частини вулиці прилягає тильний бік [[Добробут (Львів)|ринку «Добробут»]], побудованого на частині скверу. Нині до вул. Сянської приписано лише три будинки&nbsp;— під №&nbsp;6, 9, 20.
В архітектурному ансамблі вулиці Сянської переважає [[класицизм]]{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|c=441}}. Вулиця забудована давніми (кінець XIX — початок XX століття) кам'яницями. Більшість будинків вулиці зруйновано під час та після закінчення [[Друга світова війна|другої світової війни]], на їх місці з північного боку вулиці за радянських часів упорядкували невеличкий скверик. З тильного боку будинку, що на вулиці Веселій, 4 вміщено меморіальну таблицю, яка засвідчує, що на цьому місці стояла зруйнована під час німецької окупації будівля [[Передміська синагога (Львів)|Великої передміської синагоги]]. До південної частини вулиці прилягає тильний бік [[Добробут (Львів)|ринку «Добробут»]], побудованого на частині скверу. Нині до вулиці Сянської приписано лише три будинки&nbsp;— під №&nbsp;6, 9, 20.


=== Будинки ===
=== Будинки ===
Рядок 66: Рядок 67:
'''№&nbsp;1'''&nbsp;— житловий будинок, в якому за польських часів працювала перукарня Ґроссганда{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|c=441}}.
'''№&nbsp;1'''&nbsp;— житловий будинок, в якому за польських часів працювала перукарня Ґроссганда{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|c=441}}.


'''№&nbsp;4'''&nbsp;— на розі вулиць Лазневої та Божничої 1791 року на ґрунті юдейської передміської громади постала синагога «[[Хасидим Шуль]]»&nbsp;— перший у Львові [[Хасидизм|хасидський]] молитовний будинок, який не підкорявся місцевому [[кагал]]у. Від часу побудови й до середини [[XIX століття]] синагога була дерев'яною. Мурована синагога «Хасидим Шуль» постала в другій половині [[XIX століття]]. Впродовж існування синагога зазнала декілька ґрунтовних реконструкцій. 1883 року за проєктом [[Калікст Кшижановський|Калікста Кшижановського]] були реконструйовані галереї та склепіння. На початку [[XX століття]] синагогу перебудували за спільним проєктом архітекторів [[Артур Шлеєн|Артура Шлеєна]], за участі [[Мавриций Зильберштайн|Мавриция Зильберштайна]]. Споруда набула рис неоманьєризму. У листопаді [[1918]] року під час зайняття Львова польськими військами у синагозі було вчинено погром, внаслідок чого пожежа знищила внутрішній вистрій. [[1919]] року синагогу реконструювали за проєктом [[Генрик Орлеан|Генрика Орлеана]]. Знищена під час німецької окупації<ref name="Хасидим Шуль"/>. 2019 року на цьому місці розпочалось незаконне будівництво шестиповерхового будинку з рестораном та баром<ref name="новобуд"/>. RER Studio Community у [[Facebook]] випустила комікс про боротьбу активістів з цим будівництвом<ref name="комікс"/>.
'''№&nbsp;4'''&nbsp;— на розі вулиць Лазневої та Божничої 1791 року на ґрунті юдейської передміської громади постала синагога «[[Хасидим Шуль]]»&nbsp;— перший у Львові [[Хасидизм|хасидський]] молитовний будинок, який не підкорявся місцевому [[кагал]]у. Від часу побудови й до середини [[XIX століття]] синагога була дерев'яною. Мурована синагога «Хасидим Шуль» постала в другій половині [[XIX століття]]. Впродовж існування синагога зазнала декілька ґрунтовних реконструкцій. 1883 року за проєктом [[Калікст Кшижановський|Калікста Кшижановського]] були реконструйовані галереї та склепіння. На початку [[XX століття]] синагогу перебудували за спільним проєктом архітекторів [[Артур Шлеєн|Артура Шлеєна]], за участі [[Мавриций Зильберштайн|Мавриция Зильберштайна]]. Споруда набула рис неоманьєризму. У листопаді [[1918]] року під час зайняття Львова польськими військами у синагозі було вчинено погром, внаслідок чого пожежа знищила внутрішній вистрій. [[1919]] року синагогу реконструювали за проєктом [[Генрик Орлеан|Генрика Орлеана]]. Знищена під час німецької окупації 1941—1944 років<ref name="Хасидим Шуль"/>. 2019 року на цьому місці розпочалось незаконне будівництво шестиповерхового будинку з рестораном та баром<ref name="новобуд"/>. RER Studio Community у [[Facebook]] випустила комікс про боротьбу активістів з цим будівництвом<ref name="комікс"/>.
{{main|Хасидим Шуль}}
{{main|Хасидим Шуль}}


'''№&nbsp;5'''&nbsp;— наріжний будинок (інша адреса&nbsp;— [[Вулиця Князя Мстислава Удатного|вул. Старозаконна]], 6), в якому до 1941 року містився Бейт ГаМідраш або ж Мала передміська синагога<ref name="синагоги"/>.
'''№&nbsp;5'''&nbsp;— наріжний будинок (інша адреса&nbsp;— [[Вулиця Князя Мстислава Удатного|вул. Старозаконна]], 6), в якому до 1941 року містився Бейт ГаМідраш або ж Мала передміська синагога<ref name="синагоги"/>.


'''№&nbsp;7'''&nbsp;— наріжний триповерховий будинок (інша адреса&nbsp;— [[Вулиця Князя Мстислава Удатного|вул. Старозаконна]], 8), на цій ділянці розташовувалося дві синагоги, обернених одна до одної тильними сторонами&nbsp;— синагога «Матан БеСейтер», виходила фасадом на вул. Божничу, а з іншого боку ділянки&nbsp;— синагога «Бейт Лехем», виходила фасадом на вул. Старозаконну<ref name="синагоги"/>. Синагога «Бейт Лехем», споруджена 1912 року за проєктом архітектора Якуба Шеллера на замовлення товариства юдейських пекарів «Бейт Лехем». Два нижні яруси займала божничка з молитовним залом, площею 44 м². Якуб Шелер надав будівлі орієнтального вигляду, оздобивши чільний фасад аркатурним фризом, а вікна&nbsp;— [[архівольт]]ами з мавританськими орнаментами. Сакральне призначення споруди підкреслював невеличкий аттик зі скрижалями та зіркою Давида. Будинок зруйновано у 1943 році<ref name="Бет Лехем"/>. За цією ж адресою працювала фабрика мармеладу Брандвайна{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|c=441}}.
'''№&nbsp;7'''&nbsp;— наріжний триповерховий будинок (інша адреса&nbsp;— [[Вулиця Князя Мстислава Удатного|вул. Старозаконна]], 8), на цій ділянці розташовувалося дві синагоги, обернених одна до одної тильними сторонами&nbsp;— синагога «Матан БеСейтер», виходила фасадом на вул. Божничу, а з іншого боку ділянки&nbsp;— синагога «Бейт Лехем», виходила фасадом на вул. Старозаконну<ref name="синагоги"/>. Синагога «Бейт Лехем», споруджена 1912 року за проєктом архітектора Якуба Шеллера на замовлення товариства юдейських пекарів «Бейт Лехем». Два нижні яруси займала божничка з молитовним залом, площею 44 м². Якуб Шелер надав будівлі орієнтального вигляду, оздобивши чільний фасад аркатурним фризом, а вікна&nbsp;— [[архівольт]]ами з мавританськими орнаментами. Сакральне призначення споруди підкреслював невеличкий [[аттик]] зі скрижалями та [[Зірка Давида|зіркою Давида]]. Будинок зруйновано у 1943 році<ref name="Бет Лехем"/>. За цією ж адресою працювала фабрика мармеладу Брандвайна{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|c=441}}.


'''№&nbsp;11-А'''&nbsp;— в будинку до 1939 року містився магазин меблів Бенделя{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|c=441}}.
'''№&nbsp;11а'''&nbsp;— в будинку до 1939 року містився магазин меблів Бенделя{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|c=441}}.


'''№&nbsp;16'''&nbsp;— [[Передміська синагога (Львів)|Велика передміська синагога]], споруджена у 1632 році. Автор проєкту невідомий, однак існує версія дослідника Сергія Кравцова про авторство львівського цехового будівничого [[Якуб Мадлайн|Якуба Мадлайна]]. Оксана Бойко припускає можливість будівництва за проектом [[Амвросій Прихильний|Амвросія Прихильного]] і його напарника [[Адам Покора|Адама Покори]]. Синагога горіла [[1648]] року під час облоги військами [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. У [[1864]]—[[1865]] роках за проєктом [[Йозеф Енґель|Йозефа Енґеля]] проведена реконструкція синагоги. У [[1870]] році проведена ще одна, грунтовніша реконструкція за проєктом [[Міхаель Герль|Міхаеля Герля]]. [[1918]] року стіни було розписано за спільним проєктом Ерика та Мавриція Флєків. [[22 листопада|22]]—[[24 листопада]] того ж року синагога горіла й була пограбована під час погрому після вступу до Львова польських військ. Повоєнною реконструкцією займався архітектор [[Леопольд Райсс]]. Восени [[1941]] року підірвана нацистами, а її рештки було розібрано під час радянської окупації Львова наприкінці 1940-х років. Сьогодні на її місці стоять ятки ринку «Добробут». Із синагогою пов'язана діяльність визначних єврейських культурних діячів, зокрема, тут у [[1652]]—[[1667]] роках був равином Давид Галеві&nbsp;— один з коментаторів ритуального кодексу Йозефа Кара, автор праці «Туре Загав»<ref name="Велика передміська синагога"/>.
'''№&nbsp;16'''&nbsp;— [[Передміська синагога (Львів)|Велика передміська синагога]], споруджена у 1632 році. Автор проєкту невідомий, однак існує версія дослідника Сергія Кравцова про авторство львівського цехового будівничого [[Якуб Мадлайн|Якуба Мадлайна]]. Оксана Бойко припускає можливість будівництва за проектом [[Амвросій Прихильний|Амвросія Прихильного]] і його напарника [[Адам Покора|Адама Покори]]. Синагога горіла [[1648]] року під час облоги військами [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. У [[1864]]—[[1865]] роках за проєктом [[Йозеф Енґель|Йозефа Енґеля]] проведена реконструкція синагоги. У [[1870]] році проведена ще одна, грунтовніша реконструкція за проєктом [[Міхаель Герль|Міхаеля Герля]]. [[1918]] року стіни було розписано за спільним проєктом Ерика та Мавриція Флєків. [[22 листопада|22]]—[[24 листопада]] того ж року синагога горіла й була пограбована під час погрому після вступу до Львова польських військ. Повоєнною реконструкцією займався архітектор [[Леопольд Райсс]]. Знищена за німецької окупації, восени [[1941]] року, а її рештки було розібрано вже у повоєнний час, наприкінці 1940-х років. Нині на її місці стоять ятки ринку «Добробут». Із синагогою пов'язана діяльність визначних єврейських культурних діячів, зокрема, тут у [[1652]]—[[1667]] роках був рабином Давид Галеві&nbsp;— один з коментаторів ритуального кодексу Йозефа Кара, автор праці «Туре Загав»<ref name="Велика передміська синагога"/>.
{{main|Передміська синагога (Львів)}}
{{main|Передміська синагога (Львів)}}


Рядок 91: Рядок 92:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
{{reflist|2|refs=
<ref name="пошта19">{{cite web|url = http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=33000000022425|назва = Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-19|автор = |дата = |веб-сайт = ukrposhta.com|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = |дата-доступу = 19 червня 2021}}</ref>
<ref name="пошта">{{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|назва = Знайти поштовий індекс|автор = |дата = |вебсайт = ukrposhta.ua|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211004200613/https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|дата-архіву = 4 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 15 липня 2021}}</ref>
<ref name="Велика передміська синагога">{{cite web|url = https://streets.lvivcenter.org/uk/Сянська/|назва = Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сянська, 16&nbsp;— Передміська синагога (не існує)|автор = Оксана Бойко|дата = |веб-сайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 19 червня 2021}}</ref>
<ref name="адреси">{{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-address|назва = Знайти адресу|автор = |дата = |вебсайт = ukrposhta.ua|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20221225154901/https://index.ukrposhta.ua/find-address|дата-архіву = 25 грудня 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 30 березня 2023}}</ref>
<ref name="Бет Лехем">{{cite web|url = https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/beth-lechem-synagogue/|назва = Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сянська&nbsp;— синагога товариства «Бет Лехем» (не існує)|автор = Оксана Бойко|дата = |веб-сайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 19 червня 2021}}</ref>
<ref name="Велика передміська синагога">{{cite web|url = https://streets.lvivcenter.org/uk/Сянська/|назва = Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сянська, 16&nbsp;— Передміська синагога (не існує)|автор = Оксана Бойко|дата = |вебсайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210627192412/https://streets.lvivcenter.org/uk/Сянська/|дата-архіву = 27 червня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 19 червня 2021}}</ref>
<ref name="синагоги">{{cite web|url = http://www.tureizahav.lviv.ua/ua/judejska-dilnycja-lvova/znykli-evrejski-svjatyni-lvova-krakivske-peredmistja.html|назва = Юдейська дільниця Львова. Зниклі єврейські святині Львова: Краківське передмістя|автор = Влада Левчич|дата = |веб-сайт = tureizahav.lviv.ua|видавець = Турей Загав|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 19 червня 2021}}</ref>
<ref name="Бет Лехем">{{cite web|url = https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/beth-lechem-synagogue/|назва = Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сянська&nbsp;— синагога товариства «Бет Лехем» (не існує)|автор = Оксана Бойко|дата = |вебсайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220625135502/https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/beth-lechem-synagogue/|дата-архіву = 25 червня 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 19 червня 2021}}</ref>
<ref name="Хасидим Шуль">{{cite web|url = https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/chasydym-schul/|назва = Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сянська, 04&nbsp;— синагога «Хасидим Шуль» (не існує)|автор = Оксана Бойко|дата = |веб-сайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 20 червня 2021}}</ref>
<ref name="синагоги">{{cite web|url = http://www.tureizahav.lviv.ua/ua/judejska-dilnycja-lvova/znykli-evrejski-svjatyni-lvova-krakivske-peredmistja.html|назва = Юдейська дільниця Львова. Зниклі єврейські святині Львова: Краківське передмістя|автор = Влада Левчич|дата = |вебсайт = tureizahav.lviv.ua|видавець = Турей Загав|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220426194240/http://www.tureizahav.lviv.ua/ua/judejska-dilnycja-lvova/znykli-evrejski-svjatyni-lvova-krakivske-peredmistja.html|дата-архіву = 26 квітня 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 19 червня 2021}}</ref>
<ref name="новобуд">{{cite web|url = https://galinfo.com.ua/news/skandal_na_syanskiy_ofisnyy_tsentr_na_mistsi_synagogy_i_syn_chynovnytsi_sadovogo_319495.html|назва = Скандал на Сянській: офісний центр на місці синагоги і син чиновниці Садового|автор = |дата = 25 червня 2019|веб-сайт = galinfo.com.ua|видавець = ГалІнфо|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 20 червня 2021}}</ref>
<ref name="Хасидим Шуль">{{cite web|url = https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/chasydym-schul/|назва = Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сянська, 04&nbsp;— синагога «Хасидим Шуль» (не існує)|автор = Оксана Бойко|дата = |вебсайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211017034142/https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/chasydym-schul/|дата-архіву = 17 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 20 червня 2021}}</ref>
<ref name="комікс">{{cite web|url = https://dilo.net.ua/zhyttya/u-lvovi-zrobyly-oryginalnyj-komiks-za-motyvamy-skandalnoyi-zabudovy-u-tsentri-mista/|назва = У Львові зробили оригінальний комікс за мотивами скандальної забудови у центрі міста|автор = |дата = 4 листопада 2019|веб-сайт = dilo.net.ua|видавець = Діло|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 20 червня 2021}}</ref>
<ref name="новобуд">{{cite web|url = https://galinfo.com.ua/news/skandal_na_syanskiy_ofisnyy_tsentr_na_mistsi_synagogy_i_syn_chynovnytsi_sadovogo_319495.html|назва = Скандал на Сянській: офісний центр на місці синагоги і син чиновниці Садового|автор = |дата = 25 червня 2019|вебсайт = galinfo.com.ua|видавець = Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо»|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210628081932/https://galinfo.com.ua/news/skandal_na_syanskiy_ofisnyy_tsentr_na_mistsi_synagogy_i_syn_chynovnytsi_sadovogo_319495.html|дата-архіву = 28 червня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 20 червня 2021}}</ref>
<ref name="комікс">{{cite web|url = https://dilo.net.ua/zhyttya/u-lvovi-zrobyly-oryginalnyj-komiks-za-motyvamy-skandalnoyi-zabudovy-u-tsentri-mista/|назва = У Львові зробили оригінальний комікс за мотивами скандальної забудови у центрі міста|автор = |дата = 4 листопада 2019|вебсайт = dilo.net.ua|видавець = Діло|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210624202657/https://dilo.net.ua/zhyttya/u-lvovi-zrobyly-oryginalnyj-komiks-za-motyvamy-skandalnoyi-zabudovy-u-tsentri-mista/|дата-архіву = 24 червня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 20 червня 2021}}</ref>
<ref name="новий рекреаційний простір">{{cite web|url = https://zaxid.net/u_tsentri_lvova_zaproponuvali_stvoriti_noviy_rekreatsiyniy_prostir_n1512254|назва = У центрі Львова запропонували створити новий рекреаційний простір|автор = Орися Шиян|дата = 22 грудня 2020|вебсайт = zaxid.net|видавець = [[Zaxid.net]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220516223211/https://zaxid.net/u_tsentri_lvova_zaproponuvali_stvoriti_noviy_rekreatsiyniy_prostir_n1512254|дата-архіву = 16 травня 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 22 червня 2021}}</ref>
}}
}}


Рядок 117: Рядок 120:
}}
}}
* {{книга|автор = Бойко О.|частина = Передміська синагога; синагога «Хасидим Шуль»|заголовок = Синагоги Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = ВНТЛ-Класика|рік = 2008|том = |сторінки = 50—76, 125, 126|сторінок = 204|серія = |isbn = 966-8849-30-2|тираж = }}
* {{книга|автор = Бойко О.|частина = Передміська синагога; синагога «Хасидим Шуль»|заголовок = Синагоги Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = ВНТЛ-Класика|рік = 2008|том = |сторінки = 50—76, 125, 126|сторінок = 204|серія = |isbn = 966-8849-30-2|тираж = }}
* {{книга|автор = [[Ілько Лемко]], Михалик В., Бегляров Г.|частина = Сянська вул.|посилання частина = https://www.pslava.info/LvivM_SjanskaVul,224115.html|заголовок = 1243 вулиці Львова (1939—2009)|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2009|том = |сторінки = 441|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-2154-24-5|тираж = |ref = 1243 вулиці Львова}}
* {{книга|автор = [[Ілько Лемко]], Михалик В., Бегляров Г.|частина = Сянська вул.|посилання частина = https://www.pslava.info/LvivM_SjanskaVul,224115.html|заголовок = 1243 вулиці Львова (1939—2009)|оригінал = |посилання = https://shron1.chtyvo.org.ua/Lemko_Ilko/1243_vulytsi_Lvova.djvu|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2009|том = |сторінки = 441|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-2154-24-5|тираж = |ref = 1243 вулиці Львова}}
* {{книга|автор = Мельник Б.&nbsp;В|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]]|рік = 2001|том = |сторінки = 61, 76, 91, 100, 122|сторінок = |серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж = |ref = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова}}
* {{книга|автор = Мельник Б.&nbsp;В|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]]|рік = 2001|том = |сторінки = 61, 76, 91, 100, 122|сторінок = |серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж = |ref = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{cite web|url = https://streets.lvivcenter.org/uk/Сянська/|назва = Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Сянська|автор = |дата = |веб-сайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 18 червня 2021}}
* {{cite web|url = https://streets.lvivcenter.org/uk/Сянська/|назва = Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Сянська|автор = |дата = |вебсайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 18 червня 2021}}
{{DEFAULTSORT:Сянська}}
{{DEFAULTSORT:Сянська вулиця}}
{{Історичний центр Львова (місцевість)}}
{{Історичний центр Львова (місцевість)}}



Поточна версія на 07:21, 10 квітня 2023

Вулиця Сянська
Львів
Вигляд на Сянську від вулиці Лазневої
Вигляд на Сянську від вулиці Лазневої
Вигляд на Сянську від вулиці Лазневої
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Назва на честьрічки Сян
Колишні назви
Синагогі, Божніча, Трюдлаґассе, Божнича, Санська
польського періоду (польською)Synagogi, Bożnicza
радянського періоду (українською)Божнича, Санська
Загальні відомості
Протяжність210 м.
Координати початку49°50′46″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.8461194° пн. ш. 24.0262917° сх. д. / 49.8461194; 24.0262917Координати: 49°50′46″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.8461194° пн. ш. 24.0262917° сх. д. / 49.8461194; 24.0262917
Координати кінця49°50′46″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.8463750° пн. ш. 24.0289667° сх. д. / 49.8463750; 24.0289667
поштові індекси79019[1]
Транспорт
Рухдвосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 6, 9, 20[2]
Поштові відділенняВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1]
Забудовакласицизм[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Сянська у Вікісховищі

Ву́лиця Ся́нська — вулиця у Галицькому районі міста Львова, в історичному центрі Львова. Сполучає вулиці Богдана Хмельницького та Лазневу, утворюючи перехрестя з вулицею Підмурною. Прилучаються вулиці Стара та Весела.

Історія та назва

[ред. | ред. код]

До 1871 року мала назву — Синагоги, від 1871 року — Божніча, бо виходила до Великої передміської синагоги. Вулиця Божнича була головною єврейської дільниці у Краківському передмісті Львова. Під час нацистської окупації міста, у 1942—1944 роках, мала назву Трюдлаґассе. Від липня 1944 року, вулиці повернена передвоєнна назва — Божнича і вже 1945 року вулицю перейменовано на Санську на честь найбільшої карпатської притоки Вісли — річки Сян. Від 1993 року, сучасна, уточнена назва — вулиця Сянська[4].

В частині вулиці збереглася стара бруківка, відновлена у 2008 році.

13—20 грудня 2020 року під час проведення Днів їдишу та міжкультурного діалогу у Львові обговорили питання збереження культурної спадщини, ревіталізації колишньої єврейської дільниці Краківського передмістя, порозуміння різних культур та їхнього діалогу. Зокрема, була озвучена пропозиція облаштувати в колишній єврейській дільниці рекреаційний простір, а саме, гармонізувати забудову та облаштувати на місці ринку «Добробут» парк, що міг би плавно перетікати в зелені зони на вулицях Сянській та Князя Мстислава Удатного[5].

Забудова

[ред. | ред. код]

В архітектурному ансамблі вулиці Сянської переважає класицизм[3]. Вулиця забудована давніми (кінець XIX — початок XX століття) кам'яницями. Більшість будинків вулиці зруйновано під час та після закінчення другої світової війни, на їх місці з північного боку вулиці за радянських часів упорядкували невеличкий скверик. З тильного боку будинку, що на вулиці Веселій, 4 вміщено меморіальну таблицю, яка засвідчує, що на цьому місці стояла зруйнована під час німецької окупації будівля Великої передміської синагоги. До південної частини вулиці прилягає тильний бік ринку «Добробут», побудованого на частині скверу. Нині до вулиці Сянської приписано лише три будинки — під № 6, 9, 20.

Будинки

[ред. | ред. код]

№ 6 — чотириповерхова житлова кам'яниця без стильових ознак, що зазнала численних реконструкцій.

№ 9 — триповерхова кам'яниця початку XX століття. В будинку за польських часів працювала крамниця сукна, шовку і полотна Кронненберґа[3]. Нині на першому поверсі будинку від 1999 року міститься офіс ПП «Торговий дім „Гермес“», а також перукарня «Лайм».

№ 20 — триповерхова кам'яниця без стильових ознак, що зазнала численних реконструкцій і нині використовується як офісний центр.

Неіснуючі адреси, втрачені будинки

[ред. | ред. код]

№ 1 — житловий будинок, в якому за польських часів працювала перукарня Ґроссганда[3].

№ 4 — на розі вулиць Лазневої та Божничої 1791 року на ґрунті юдейської передміської громади постала синагога «Хасидим Шуль» — перший у Львові хасидський молитовний будинок, який не підкорявся місцевому кагалу. Від часу побудови й до середини XIX століття синагога була дерев'яною. Мурована синагога «Хасидим Шуль» постала в другій половині XIX століття. Впродовж існування синагога зазнала декілька ґрунтовних реконструкцій. 1883 року за проєктом Калікста Кшижановського були реконструйовані галереї та склепіння. На початку XX століття синагогу перебудували за спільним проєктом архітекторів Артура Шлеєна, за участі Мавриция Зильберштайна. Споруда набула рис неоманьєризму. У листопаді 1918 року під час зайняття Львова польськими військами у синагозі було вчинено погром, внаслідок чого пожежа знищила внутрішній вистрій. 1919 року синагогу реконструювали за проєктом Генрика Орлеана. Знищена під час німецької окупації 1941—1944 років[6]. 2019 року на цьому місці розпочалось незаконне будівництво шестиповерхового будинку з рестораном та баром[7]. RER Studio Community у Facebook випустила комікс про боротьбу активістів з цим будівництвом[8].

Докладніше: Хасидим Шуль

№ 5 — наріжний будинок (інша адреса — вул. Старозаконна, 6), в якому до 1941 року містився Бейт ГаМідраш або ж Мала передміська синагога[9].

№ 7 — наріжний триповерховий будинок (інша адреса — вул. Старозаконна, 8), на цій ділянці розташовувалося дві синагоги, обернених одна до одної тильними сторонами — синагога «Матан БеСейтер», виходила фасадом на вул. Божничу, а з іншого боку ділянки — синагога «Бейт Лехем», виходила фасадом на вул. Старозаконну[9]. Синагога «Бейт Лехем», споруджена 1912 року за проєктом архітектора Якуба Шеллера на замовлення товариства юдейських пекарів «Бейт Лехем». Два нижні яруси займала божничка з молитовним залом, площею 44 м². Якуб Шелер надав будівлі орієнтального вигляду, оздобивши чільний фасад аркатурним фризом, а вікна — архівольтами з мавританськими орнаментами. Сакральне призначення споруди підкреслював невеличкий аттик зі скрижалями та зіркою Давида. Будинок зруйновано у 1943 році[10]. За цією ж адресою працювала фабрика мармеладу Брандвайна[3].

№ 11а — в будинку до 1939 року містився магазин меблів Бенделя[3].

№ 16 — Велика передміська синагога, споруджена у 1632 році. Автор проєкту невідомий, однак існує версія дослідника Сергія Кравцова про авторство львівського цехового будівничого Якуба Мадлайна. Оксана Бойко припускає можливість будівництва за проектом Амвросія Прихильного і його напарника Адама Покори. Синагога горіла 1648 року під час облоги військами Богдана Хмельницького. У 18641865 роках за проєктом Йозефа Енґеля проведена реконструкція синагоги. У 1870 році проведена ще одна, грунтовніша реконструкція за проєктом Міхаеля Герля. 1918 року стіни було розписано за спільним проєктом Ерика та Мавриція Флєків. 2224 листопада того ж року синагога горіла й була пограбована під час погрому після вступу до Львова польських військ. Повоєнною реконструкцією займався архітектор Леопольд Райсс. Знищена за німецької окупації, восени 1941 року, а її рештки було розібрано вже у повоєнний час, наприкінці 1940-х років. Нині на її місці стоять ятки ринку «Добробут». Із синагогою пов'язана діяльність визначних єврейських культурних діячів, зокрема, тут у 16521667 роках був рабином Давид Галеві — один з коментаторів ритуального кодексу Йозефа Кара, автор праці «Туре Загав»[11].

№ 17 — крамниця кухонного посуду Ґольдгабера[3].

№ 18 — магазин меблів Мюнцера[3].

№ 19 — крамниця кухонного посуду Бляуштайна[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 30 березня 2023.
  3. а б в г д е ж и к 1243 вулиці Львова, 2009.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
  5. Орися Шиян (22 грудня 2020). У центрі Львова запропонували створити новий рекреаційний простір. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 22 червня 2021.
  6. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сянська, 04 — синагога «Хасидим Шуль» (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  7. Скандал на Сянській: офісний центр на місці синагоги і син чиновниці Садового. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 25 червня 2019. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  8. У Львові зробили оригінальний комікс за мотивами скандальної забудови у центрі міста. dilo.net.ua. Діло. 4 листопада 2019. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  9. а б Влада Левчич. Юдейська дільниця Львова. Зниклі єврейські святині Львова: Краківське передмістя. tureizahav.lviv.ua. Турей Загав. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 19 червня 2021.
  10. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сянська — синагога товариства «Бет Лехем» (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 25 червня 2022. Процитовано 19 червня 2021.
  11. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сянська, 16 — Передміська синагога (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]