Вулиця Валова (Львів): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| (Не показані 19 проміжних версій 8 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| ⚫ | |||
{{Вулиця України |
{{Вулиця України |
||
|назва = Вулиця Валова |
|назва = Вулиця Валова |
||
| Рядок 10: | Рядок 9: | ||
|підпис = Початок вулиці |
|підпис = Початок вулиці |
||
|назва на честь = |
|назва на честь = |
||
|колишні назви = |
|колишні назви = Валл Ґассе, Валова, Валлштрассе |
||
|австрійська назва укр = |
|австрійська назва укр = Валл Ґассе |
||
|австрійська назва нім = |
|австрійська назва нім = Wall Gasse |
||
|польська назва укр = |
|польська назва укр = Валова |
||
|польська назва пол = |
|польська назва пол = Wałowa |
||
|радянська назва укр = |
|радянська назва укр = |
||
|радянська назва рос = |
|радянська назва рос = |
||
|протяжність = |
|протяжність = 420 м |
||
|координати = |
|координати = |
||
|координати п = {{coord|49|50|26.13|N|24|2|9.15|E|scale:6000|display=inline,title}} |
|координати п = {{coord|49|50|26.13|N|24|2|9.15|E|scale:6000|display=inline,title}} |
||
| Рядок 23: | Рядок 22: | ||
|покриття = [[бруківка]] |
|покриття = [[бруківка]] |
||
|рух = односторонній |
|рух = односторонній |
||
|індекс = 79008<ref name="пошта"/> |
|||
|індекс = 79008<ref name="пошта8">[http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=33000000020823 Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-8]</ref> |
|||
|телефони = |
|телефони = |
||
|метро = |
|метро = |
||
| Рядок 32: | Рядок 31: | ||
|маршрутні таксі = |
|маршрутні таксі = |
||
|зупинки = |
|зупинки = |
||
|будівлі = |
|будівлі = № 2—31<ref name="адреси"/> |
||
|архітектурні пам'ятки = |
|архітектурні пам'ятки = № 2, 4, 5, 9, 11, 13—15, 19, 29<ref name="пам'ятки"/> |
||
|пам'ятники = |
|пам'ятники = |
||
|храми = |
|храми = |
||
| Рядок 41: | Рядок 40: | ||
|медичні заклади = |
|медичні заклади = |
||
|аптеки = |
|аптеки = |
||
|пошта = ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)<ref name=" |
|пошта = ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)<ref name="пошта"/> |
||
|комерція = |
|комерція = |
||
|забудова = |
|забудова = |
||
| Рядок 47: | Рядок 46: | ||
|парки = |
|парки = |
||
}} |
}} |
||
| ⚫ | |||
'''Ву́лиця Вало́ва''' — вулиця в [[історичний центр Львова|історичному центрі]] [[Львів|Львова]] ([[Галицький район (Львів)|Галицький район]]), поблизу колишнього середмістя. |
'''Ву́лиця Вало́ва''' — вулиця в [[історичний центр Львова|історичному центрі]] [[Львів|Львова]] ([[Галицький район (Львів)|Галицький район]]), поблизу колишнього середмістя. Прямує із заходу на схід від [[Площа Міцкевича (Львів)|площі Міцкевича]] до [[Вулиця Підвальна (Львів)|вулиці Підвальної]]. Нумерація бере початок від площі Міцкевича. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | Рух транспорту по вулиці дозволений лише на ділянці між площею Галицькою |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | Рух транспорту по вулиці дозволений лише на ділянці між площею Галицькою та вулицею Підвальною і лише у напрямку до Підвальної. В'їзд з Підвальної заборонений. У місці перетину з вулицею Галицькою Валову перекрито та під будинками № 7, 9 і 11 влаштовано платний паркінг. Ділянка вулиці навпроти будинку № 5 для автомобільного руху перекрита повністю і використовується як літній майданчик кав'ярні «К'Кава». Наступна ділянка перекритої вулиці — від будинку № 5 до площі Міцкевича використовується для проїзду до підземного гаражу «Укрсоцбанку». |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Вулиця виникла на початку [[XIX століття]] після того, як було розібрано південний міський мур ([[1777]] рік). Спочатку на місці колишнього муру і прилеглих ділянок утворено вулицю Нову (нині [[Вулиця Братів Рогатинців|Братів Рогатинців]]). [[1811]] року було засипано рів перед садом [[Комплекс монастиря та костелу Бернардинів|Монастиря бернардинів]] і через сад продовжено вулицю Шкоцьку (нинішня Сербська) до теперішньої [[Площа Соборна (Львів)|пл. Соборної]]<ref name="Вісник">''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик |
Вулиця виникла на початку [[XIX століття]] після того, як було розібрано південний міський мур ([[1777]] рік). Спочатку на місці колишнього муру і прилеглих ділянок утворено вулицю Нову (нині [[Вулиця Братів Рогатинців|Братів Рогатинців]]). [[1811]] року було засипано рів перед садом [[Комплекс монастиря та костелу Бернардинів|Монастиря бернардинів]] і через сад продовжено вулицю Шкоцьку (нинішня Сербська) до теперішньої [[Площа Соборна (Львів)|пл. Соборної]]<ref name="Вісник">''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик В. С.]]'' Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том 241 (CCXLI), 2001. — С. 116.</ref>. Так Шкоцька перетнула майбутню вулицю Валову. У засипаному рові влаштовано каналізаційний колектор, для будівництва якого застосовано матеріали з розібраного міського муру<ref>{{книга|автор = [[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова Т. О.]], [[Мих Роман Михайлович|Мих Р. М.]]|частина = |заголовок = Львів. Архітектурно-історичний нарис|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = Будівельник|рік = 1989|том = |сторінки = 111|сторінок = |серія = |isbn = 5-7705-0178-2|тираж = }}</ref>. Пізніше, у [[1818]] році, на місці валів, що оточували [[Оборонні мури Львова|Високий мур]], прокладено вулицю Валову. Протягом усього часу свого існування вулиця не змінювала назви. |
||
== Археологічні дослідження == |
== Археологічні дослідження == |
||
[[2002]] року на розі вулиць Валової і [[Вулиця Підвальна (Львів)|Підвальної]], під час реконструкції дороги і трамвайної колії на вулиці Підвальній, Архітектурно-археологічною службою Управління охорони історичного середовища проведено дослідження, котре підтвердило присутність залишків «Королівської бастеї» третьої лінії міських оборонних укріплень, що збігається з картографічними даними. Виявлено також багато уламків побутових речей, зокрема посуду, а також цегли, кахлів [[XVI]] |
[[2002]] року на розі вулиць Валової і [[Вулиця Підвальна (Львів)|Підвальної]], під час реконструкції дороги і трамвайної колії на вулиці Підвальній, Архітектурно-археологічною службою Управління охорони історичного середовища проведено дослідження, котре підтвердило присутність залишків «Королівської бастеї» третьої лінії міських оборонних укріплень, що збігається з картографічними даними. Виявлено також багато уламків побутових речей, зокрема посуду, а також цегли, кахлів [[XVI]]–[[XVIII]] століть{{sfn|Мацкевий|2008|c=70—71}}. |
||
У [[2002]]—[[2003]] роках на місці зруйнованого будинку № 15, а також на території за адресою [[вулиця Братів Рогатинців]] 18, тією ж службою проведено охоронно-рятівні дослідження ділянки площею 245 м². Знайдено залишки [[Оборонні мури Львова|другої лінії оборонних укріплень]] [[XV]] |
У [[2002]]—[[2003]] роках на місці зруйнованого будинку № 15, а також на території за адресою [[вулиця Братів Рогатинців]] 18, тією ж службою проведено охоронно-рятівні дослідження ділянки площею 245 м². Знайдено залишки [[Оборонні мури Львова|другої лінії оборонних укріплень]] [[XV]]–[[XVI]] століть, так званий «низький мур». Кам'яні фундаменти муру датуються [[1412]] роком. Знайдено також фрагменти посуду, взуття та інші речі широкого вжитку. Деякі з них позначені печатками зі шведською геральдикою{{sfn|Мацкевий|2008|c=70}}. |
||
== Будівлі == |
== Будівлі == |
||
'''№ 1''' — тут [[1847]] року заснував свою майстерню львівський скульптор італійського походження Паскуале Джованні Заккі. Заклад спеціалізувався на станковій та монументально-декоративній скульптурі. Після смерті Паскуале Джованні у [[1881]] році, справу батька продовжили його сини Віктор і Ян Олександр. [[1911]] року майстерню закрито<ref>''Biriulow J.'' Rzeźba… — S. 170—171.</ref>. Будинок до нашого часу не зберігся. |
|||
'''[[Будинок на вулиці Валовій, 2 (Львів)|№ 2]]''' — житловий будинок на розі вул. Валової та площі Міцкевича, споруджений наприкінці [[XIX століття]] у стилі [[історизм]]у<ref name="ліцей"/>. Певний час в будинку містилося Управління державної реєстрації [[Львівська міська рада|Львівської міської ради]]. |
|||
'''[[Будинок на вулиці Валовій, 4 (Львів)|№ 4]]''' — упродовж [[1878]]—[[1884]] років у цьому будинку винаймало приміщення [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічне товариство]]<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie (1877—1927) / Pod red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 7. {{ref-pl}}</ref>. Згодом будинок був зайнятий польською жіночою гімназією імені Королеви Ядвіги<ref name="ліцей1"/>. |
|||
'''№ 5''' — наріжний будинок з [[Вулиця Галицька (Львів)|вулицею Галицькою]]. Виник на місці мурів Галицької брами. Початково це були три окремих домоволодіння із невеликими будинками, зведеними наприкінці [[XVIII століття]]. На початку [[XIX століття]] усі три будинки перебудовано в одну триповерхову кам'яницю. [[1873]] року збудовано триповерховий дворовий флігель на місці давнішого одноповерхового. [[1902]] року вхід перенесено з вулиці Галицької на фасад від вулиці Валової{{sfn|Мацкевий|2008|c=70}}<ref>''Вуйцик В. С.'' Вулиця… — С. 56, 57.</ref>. Перший поверх займає кав'ярня «К'Кава», наріжну із вулицею Галицькою частину — львівське відділення № 1 «Плюс Банку»<ref name="плюс банк"/>. |
|||
[[File:1894 Кам'яниця Балабанівська.jpg|thumb|Кам'яниця Балабанівська, 1894 рік (не існуюча)]] |
|||
| ⚫ | '''№ 7. Кам'яниця Балабанівська''' — шестиповерховий колишній [[прибутковий будинок]] (інша адреса — [[Вулиця Галицька (Львів)|вул. Галицька]], 21) на розі з [[Вулиця Галицька (Львів)|вулицею Галицькою]]. На першому поверсі розташований операційний відділ львівського відділення «[[Державний ощадний банк України|Ощадбанку]]» № 6319 та відділення «[[Ukrsibbank BNP Paribas Group|Укрсиббанку]]» № 925. На інших поверхах знаходиться Управління соціального захисту Львівської міської ради та Державне спеціалізоване видавництво «Світ». Будинок вважається одним із найкращих зразків раціональної постсецесії<ref>{{книга |автор = [[Ілько Лемко]]|частина = Львів, якого вже нема. Палац Справедливості|заголовок = Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2011|том = |сторінки = 26|сторінок = |серія = |isbn = 978-617-629-024-7|тираж = }}</ref> в архітектурі Львова. Зведений [[1910]] року за проєктом архітектора [[Захаревич Альфред|Альфреда Захаревича]] та [[Юзеф Сосновський|Юзефа Сосновського]] на замовлення доктора Теодора Балабана. 8 барельєфів між вікнами другого поверху виконані [[Зигмунт Курчинський|Зигмунтом Курчинським]]. У [[1931]] році дім куплено Галицькою ощадною касою і тоді ж проведено перепланування та реконструкцію фасаду першого поверху в стилі конструктивізму за проєктом [[Вавжинець Дайчак|Вавжинця Дайчака]]{{sfn|Архітектура Львова|2008|c=70, 483, 547, 548}}<ref>''Biriulow J.'' Rzeźba… — S. 201, 202</ref>. Початково тут були дві менші житлові кам'яниці (№ 21 і 23 на вулиці Галицькій). Одна з них походила ймовірно з [[1798]] року і стояла на місці ще давнішої, збудованої замість розібраної перед цим Галицької брами<ref>''Вуйцик В. С.'' Вулиця… — С. 59—61.</ref>. |
||
| ⚫ | '''№ 9''' — на першому поверсі розміщене відділення «Ощадбанку» № 6319. [[Будинок на вулиці Валовій, 9 (Львів)|Будинок]] зведено за проєктом фірми [[Альфред Захаревич|Альфреда Захаревича]] і Юзефа Сосновського у [[1911]] році, для банку «Львівського». Фасад прикрашений чотирма барельєфами виконаними Зигмунтом Курчинським (алегорії мистецтва, промисловості та економіки). Інтер'єри первісно мали живописне оздоблення. В операційній залі не збереглись вітражі авторства Захаревича, які гармоніювали з позолоченою ліпниною. Інтер'єр будинку втратив залишки сецесійного декору після реконструкції [[2000]] року{{sfn|Архітектура Львова|2008|c=421—422}}. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | '''№ 11''' — в будинку розташовано офіс та головне відділення ПАТ «[[Ідея Банк]]», а також — центр обслуговування абонентів компанії «[[Київстар]]». Споруджений у [[1909]] році за проєктом [[Артур Шлеєн|Артура Шлеєна]] у дусі модернізованої готики{{sfn|Архітектура Львова|2008|c=493}}. Скульптури лицарів виконав [[Тадеуш Блотницький]].{{sfn|Архітектура Львова|2008|c=410}}. Помилки у застосуванні штучного каменю з часом призвели до руйнування скульптур. [[2007]] року скульптори Олег Капустяк та Юрій Полідович виконали їх реставрацію<ref>''Бірюльов Ю. О.'' Скульптура в історичному центрі Львова та проблеми її збереження // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]]. — 2008. — № 12 (168). — С. 22.</ref>. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
{{main|Валова 11}} |
{{main|Валова 11}} |
||
'''[[Будинок на вулиці Валовій, 13 (Львів)|№ 13.]]''' — кам'яниця споруджена у [[1911]]—[[1912]] роках, як прибутковий будинок Адольфа Левіна спілкою архітекторів [[Вітольд Мінкевич|Вітольда Мінкевича]] і [[Владислав Дердацький|Владислава Дердацького]]{{sfn|Архітектура Львова|2008|c=490}}. Фасад оздоблено рельєфами [[Зигмунт Курчинський|Зигмунта Курчинського]]<ref>{{книга|автор = Бірюльов Ю. О.|частина = |заголовок = Мистецтво львівської сецесії|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2005|том = |сторінки = 105|сторінок = |серія = |isbn = 966-7022-44-7 |тираж = }}</ref>. На першому поверсі розташована кав'ярня «Соната» і магазин мисливського спорядження «Мисливець». |
|||
'''[[Будинок на вулиці Валовій, 14 (Львів)|№ 14]]''' — будинок на розі з [[Площа Галицька (Львів)|площею Галицькою]] (друга адреса — площа Галицька, 6). На першому поверсі розташоване відділення поштового зв'язку № 8<ref name="пошта"/>. У [[міжвоєнний період]] у будинку містилась адвокатська контора [[Глушкевич Маріян Феофілович|Мар'яна Глушкевича]]{{sfn|Енциклопедія Львова т.2|2008|c=158}}. [[1964]] року на фасаді уміщено пам'ятну табличку про те, що у [[1936]]—[[1932]] роках тут працював центральний комітет організації «[[Українське селянсько-робітниче соціалістичне об'єднання|Сельроб]]» та редакція її газети «Сель-Роб»<ref>{{книга|автор = |частина = |заголовок = Памятники истории и культуры Украинской ССР|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987|том = |сторінки = 311 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-ru}}</ref>. Будинок споруджений за проєктом архітектора [[Вінцентій Кузневич|Вінцентія Кузневича]] у [[1888]] році для [[Москвофільство|москвофільського]] [[Товариство імені Михайла Качковського|товариства імені Михайла Качковського]]<ref>{{книга|автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов Ю. О.]]|частина = Кузневич Вінцентій|заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією [[Козицький Андрій Михайлович|А. Козицького]] |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2010|том = 3: К|сторінки = 660|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-99-7|тираж = }}</ref><ref name="качк"/>. |
|||
'''№ 15''' — офісний центр спроектований у [[2002]] році архітектором [[Базюк Олександр Федорович|Олександром Базюком]]. Замовником виступало ТзОВ «Консоль» ([[Сімферополь]]). Конфлікт, що виник довкола будівництва будинку, призвів до відставки голови Управління охорони історичного середовища, Миколи Гайди, котрий вважав будівництво незаконним<ref name="гайда"/><ref name="гайда1"/>. Попередня кам'яниця, збудована у [[1788]]—[[1789]] роках, завалилась [[25 березня]] [[1995]] року. [[1997]] року була розібрана. Металеві решітки її балконів були ідентичні до будинку на площі Ринок, 45<ref>''Вуйцик В. С.'' З історії львівських кам'яниць. Площа Ринок, 45 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». —2004. — № 14. — С. 137.</ref>. Археологічне дослідження на місці зруйнованого будинку виявило залишки мурів [[XV століття|XV]]—[[XVI століття|XVI століть]], локалізація яких не збігалась з інформацією, поданій в історичних джерелах{{sfn|Мацкевий|2008|c=70}}<ref name="укріпл"/>. |
|||
На першому поверсі офісного центру розташовані відділення № 2 «Астра Банку»<ref name="Астра Банк"/>, відділення № 2 банку «Фінансова ініціатива»<ref name="ФІ"/>, регіональне управління № 7 банку «[[АктаБанк]]»<ref name="АктаБанк"/> і «Галицьке» відділення банку «[[ВТБ]]»<ref name="ВТБ"/>. |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | '''№ 16''' — будинок споруджений у [[1840-ті|1840-х]] роках. На початку [[XX століття]] це був один з будинків, де містилося управління XI армійського корпусу. Управління займало також сусідній будинок на нинішній [[Площа Соборна (Львів)|площі Соборній]], 6<ref>''Слободянюк М. В.'' Військовий гарнізон Львова напередодні I світової війни // [[Галицька брама]]. — 2007. — № 7—8 (151—152). — С. 9.</ref>. У [[міжвоєнний період]] тут розташовувалось командування львівського гарнізону |
||
| ⚫ | |||
<ref>Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 38. — ISBN 966-7022-26-9. {{ref-pl}}</ref>. |
|||
| ⚫ | '''№ 18''' — частина приміщень [[Комплекс монастиря та костелу Бернардинів|Бернардинського монастиря]]. В середині [[XIX століття]] сюди з вулиці Бляхарської, 13 (тепер [[Вулиця Федорова (Львів)|вул. Федорова]]) перенесено утворену [[1858]] року III гімназію імені Франца Йосифа. [[1876]] року гімназію перенесено до новозбудованого корпусу на вулиці Баторія, 5 (тепер [[Вулиця Князя Романа (Львів)|вул. Князя Романа]]). У приміщеннях на Валовій залишилась філія. У [[1879]]/[[1880]] навчальному році філію перетворено на самостійну гімназію IV з польською мовою викладання. У [[1890]]/[[1891]] навчальному році ця гімназія також отримала новий власний будинок, що на нинішній [[Вулиця Професорська (Львів)|вулиці Професорській]]. Перед [[Перша світова війна|першою світовою війною]] в будинку діяла філія VII гімназії з польською мовою навчання. Від [[1919]]/[[1920]] навчального року це була X державна гімназія імені Генрика Сенкевича<ref>''Gajak-Toczek M.'' Męskie gimnazja państwowe we Lwowie w latach 1772—1914 // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica. — 2010. — № 13. — S. 351—352, 356. — ISSN 1505-9057. {{ref-pl}}</ref>. [[23 вересня]] [[2008]] року будинок внесений до [[Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (Львівська область)|переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації]]<ref name="закон574"/>. |
||
* '''№ 18а.''' Львівський «[[Музей Ідей]]».<ref>Офіційний сайт «Музею ідей» [http://idem.org.ua/contacts/ Контакти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100821144544/http://idem.org.ua/contacts/ |date=21 серпня 2010 }}</ref> |
|||
'''№ 18а''' — львівський «[[Музей Ідей]]»<ref name="МІ"/>, заснований 1992 року художником Олесем Дзиндрою<ref name="ВВ"/>. |
|||
* '''[[Будинок на вулиці Валовій, 19 (Львів)|№ 19.]]''' Кав'ярня «C&K Lokal». |
|||
'''[[Будинок на вулиці Валовій, 19 (Львів)|№ 19]]''' — житловий триповерховий, цегляний, тинькований, з двома дворовими флігелями будинок. Зведений у [[1894]] році за проєктом будівничого [[Анджей Ґоломб|Анджея Голомба]] у стилі [[історизм]]у<ref name="ВВ"/>. Тривалий час на першому поверсі працювала кав'ярня «ЦК Локал», інтер'єр якої був розроблений львівським дизайнером, мистецтвознавцем Володимиром Костирком<ref name="Валова_19"/>. У [[2020]] році в приміщенні колишньої кав'ярні «ЦК Локал» відкрився заклад [[Пащук Дмитро Дмитрович|Дмитра Пащука]] «Port Wine Bar»<ref name="пащук"/>. |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
* '''№ 25.''' На першому поверсі розташована «Ресторація на Валовій».<ref>«Ресторація на Валовій» офіційний сайт [http://valova25.lviv.ua/uk/contact-us.html Контакти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101116002655/http://valova25.lviv.ua/uk/contact-us.html |date=16 листопад 2010 }}</ref>. Будинок у стилі пізнього класицизму збудований у [[1843]] році.<ref name=Biriulow26>''Biriulow J.'' Rzeźba… — S. 26.</ref> |
|||
'''№ 25''' — Будинок споруджений 1843 року у стилі пізнього [[класицизм]]у<ref name=Biriulow26>''Biriulow J.'' Rzeźba… — S. 26.</ref>. Нині на першому поверсі будинку розташована «Ресторація на Валовій»<ref name="Ресторація на Валовій"/>. |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | '''№ 31''' — наріжний будинок з [[Вулиця Підвальна (Львів)|вулицею Підвальною]] (інша адреса — Підвальна 3). Колишній будинок Шпрехерів, зведений у [[1910]]—[[1912]] роках за проєктом [[Карел Боублік|Карела Боубліка]]{{sfn|Архітектура Львова|2008|c=495}}. У [[1919]]—[[1939]] роках тут містилась редакція єврейської газети «Chwila»<ref name="Lwów40">Lwów. Ilustrowany… — S. 40.</ref>. Влітку [[1941]] року тут діяла організація «[[Жіноча Служба Україні]]», очолювана Цецилією Паліїв. Організація допомагала колишнім полоненим, безпритульним дітям та безробітним жінкам{{sfn|Енциклопедія Львова т.2|2008|c=159}}. [[23 вересня]] [[2008]] року будинок внесений до [[Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (Львівська область)|переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації]]<ref name="закон574"/>. У будинку міститься офіс видавництва «[[Каменяр (видавництво)|Каменяр]]»<ref name="Lwów40"/>. |
||
<gallery> |
<gallery> |
||
| Рядок 107: | Рядок 112: | ||
Файл:Lviv Valova street 7, 9.jpg|<small>Житлові будинки № 7 і 9 (початок ХХ століття)</small> |
Файл:Lviv Valova street 7, 9.jpg|<small>Житлові будинки № 7 і 9 (початок ХХ століття)</small> |
||
Файл:11 Valova Street, Lviv (2).jpg|<small>Житловий будинок № 11</small> |
Файл:11 Valova Street, Lviv (2).jpg|<small>Житловий будинок № 11</small> |
||
Файл:Lviv Valova street 14.jpg|<small>Будівля колишнього товариства |
Файл:Lviv Valova street 14.jpg|<small>Будівля колишнього товариства імені Михайла Качковського ([[1888]]; вул. Валова, 14)</small> |
||
Файл:Lviv, Valova street 16.jpg|<small>Житловий будинок № 16</small> |
Файл:Lviv, Valova street 16.jpg|<small>Житловий будинок № 16</small> |
||
Файл:Lviv, Valova street, 20 (2).jpg|<small>Житловий будинок № 20 і фрагмент оборонного муру</small> |
Файл:Lviv, Valova street, 20 (2).jpg|<small>Житловий будинок № 20 і фрагмент оборонного муру</small> |
||
| Рядок 116: | Рядок 121: | ||
</gallery> |
</gallery> |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist|2 |
{{reflist|2|refs= |
||
<ref name="пошта">{{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|назва = Знайти поштовий індекс|автор = |дата = |вебсайт = ukrposhta.ua|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211004200613/https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|дата-архіву = 4 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 24 липня 2021}}</ref> |
|||
<ref name="адреси">{{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-address|назва = Знайти адресу|автор = |дата = |вебсайт = ukrposhta.ua|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20221225154901/https://index.ukrposhta.ua/find-address|дата-архіву = 25 грудня 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 28 серпня 2023}}</ref> |
|||
<ref name="пам'ятки">{{cite web|url = https://pomichnyk.org/publikatsiji/spysok-budynkiv-pamyatok-arhitektury-m-lvova.html|назва = Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова|автор = |дата = |вебсайт = pomichnyk.org|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20210117085920/http://pomichnyk.org/publikatsiji/spysok-budynkiv-pamyatok-arhitektury-m-lvova.html|дата-архіву = 17 січня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 24 липня 2021}}</ref> |
|||
<ref name="ліцей">{{cite web|url = https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/valova-2/|назва = Проєкт «Інтерактивний Львів»: ліцей № 5 імені Кокорудзів Львівської міської ради|автор = Христина Харчук|дата = |вебсайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20200327114240/https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/valova-2/|дата-архіву = 27 березня 2020|мертвий-url = ні|дата-доступу = 27 березня 2020}}</ref> |
|||
<ref name="ліцей1">{{cite web|url = http://school5.lviv.sch.in.ua/pro_shkolu/istoriya_shkoli/?pvi=pvi|назва = Ліцей № 5 імені Кокорудзів ЛМР. Історія навчального закладу|автор = |дата = |вебсайт = school5.lviv.sch.in.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20200211230402/http://school5.lviv.sch.in.ua/pro_shkolu/istoriya_shkoli?pvi=pvi|дата-архіву = 11 лютого 2020|мертвий-url = ні|дата-доступу = 4 квітня 2020}}</ref> |
|||
<ref name="плюс банк">{{cite web|url = http://plusbank.if.ua/index.php?option=com_content&task=blogcategory&id=48&Itemid=116|назва = Офіційний сайт «Плюс Банку»|автор = |дата = |вебсайт = plusbank.if.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20100502141014/http://plusbank.if.ua/index.php?option=com_content&task=blogcategory&id=48&Itemid=116|дата-архіву = 2 травня 2010|мертвий-url = так|дата-доступу = 2 травня 2010}}</ref> |
|||
<ref name="качк">{{cite web|url = https://uma.lvivcenter.org/uk/photos/1624|назва = Проєкт «Міський медіаархів»: Дом т-ва ім. М. Качковського у Львові|автор = |дата = |вебсайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210605214043/https://uma.lvivcenter.org/uk/photos/1624|дата-архіву = 5 червня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 24 липня 2021}}</ref> |
|||
<ref name="гайда">{{cite web|url = https://old.dailylviv.com/news/2853|назва = Начальник управління охорони історичного середовища Львова Микола Гайда подав у відставку|автор = |дата = 2 лютого 2005|вебсайт = dailylviv.com|видавець = Щоденний Львів|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210725105133/https://old.dailylviv.com/news/2853|дата-архіву = 25 липня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 24 липня 2021}}</ref> |
|||
<ref name="гайда1">{{cite web|url = http://postup.brama.com/usual.php?what=36295|назва = Мер звільняє неслухняних|автор = Вікторія Прихід|дата = 2 лютого 2005|вебсайт = postup.brama.com|видавець = [[Post-Поступ|Поступ]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20111224054746/http://postup.brama.com/usual.php?what=36295|дата-архіву = 24 грудня 2011|мертвий-url = ні|дата-доступу = 11 вересня 2010}}</ref> |
|||
<ref name="укріпл">{{cite web|url = https://old.dailylviv.com/news/14375|назва = У Львові на вул. Валовій знайдено оборонні укріплення 15—16 ст., опису яких немає в історичних документах|автор = |дата = 24 червня 2003|вебсайт = dailylviv.com|видавець = Щоденний Львів|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210725105131/https://old.dailylviv.com/news/14375|дата-архіву = 25 липня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 24 липня 2021}}</ref> |
|||
<ref name="АктаБанк">{{cite web|url = http://www.aktabank.com/branches-and-atms/branches/|назва = Офіційний сайт «АктаБанку»|автор = |дата = |вебсайт = aktabank.com|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20110216031516/http://www.aktabank.com/branches-and-atms/branches/|дата-архіву = 16 лютого 2011|мертвий-url = так|дата-доступу = 16 лютого 2011}}</ref> |
|||
<ref name="Астра Банк">{{cite web|url = http://www.astrabank.ua/ua/map.html|назва = Офіційний сайт «Астра Банку»|автор = |дата = |вебсайт = astrabank.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20101115170621/http://www.astrabank.ua/ua/map.html|дата-архіву = 15 листопада 2010|мертвий-url = так|дата-доступу = 15 листопада 2010}}</ref> |
|||
<ref name="ФІ">{{cite web|url = http://www.the-bank.com.ua/branches/region-lv/|назва = Офіційний сайт банку «Фінансова ініціатива»|автор = |дата = |вебсайт = the-bank.com.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20120113232129/http://the-bank.com.ua/branches/region-lv/|дата-архіву = 13 січня 2012|мертвий-url = так|дата-доступу = 13 січня 2012}}</ref> |
|||
<ref name="ВТБ">{{cite web|url = http://www.vtb.com.ua/offices_network/lv_region/|назва = Офіційний сайт банку «ВТБ»|автор = |мова = ru|дата = |вебсайт = vtb.com.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20101202022209/http://vtb.com.ua/offices_network/lv_region/|дата-архіву = 2 грудня 2010|мертвий-url = так|дата-доступу = 2 грудня 2010}}</ref> |
|||
<ref name="закон574">{{cite web|url = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17/page#Text|назва = Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23 вересня 2008 року № 574-VI|автор = |дата = 23 вересня 2008|вебсайт = rada.gov.ua|видавець = [[Верховна рада України]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210110110518/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17/page#Text|дата-архіву = 10 січня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 25 липня 2021}}</ref> |
|||
<ref name="МІ">{{cite web|url = http://idem.org.ua/contacts/|назва = Офіційний сайт «Музею ідей»|автор = |мова = ru|дата = |вебсайт = idem.org.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20100821144544/http://idem.org.ua/contacts/|дата-архіву = 21 серпня 2010|мертвий-url = так|дата-доступу = 21 серпня 2010}}</ref> |
|||
<ref name="УОІС">{{cite web|url = https://city-adm.lviv.ua/lmr/office/upravlinnia-okhorony-istorychnoho-seredovyshcha|назва = Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради|автор = |дата = |вебсайт = city-adm.lviv.ua|видавець = [[Львівська міська рада]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210725105131/https://city-adm.lviv.ua/lmr/office/upravlinnia-okhorony-istorychnoho-seredovyshcha|дата-архіву = 25 липня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 25 липня 2021}}</ref> |
|||
<ref name="ЕП">{{cite web|url = https://www.instagram.com/edisonpub/|назва = Інформація про «Edison Pub»|автор = |дата = |вебсайт = instagram.com|видавець = [[Instagram]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 25 липня 2021}}</ref> |
|||
<ref name="ВВ">{{cite web|url = https://zaxid.net/lviv_vulitsya_valova_istoriya_budinki_foto_n1513156|назва = За львівським муром: історія вулиці Валової та її будинків у фото|автор = Марія Климко|дата = 18 січня 2021|вебсайт = zaxid.net|видавець = [[Zaxid.net]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210725105130/https://zaxid.net/lviv_vulitsya_valova_istoriya_budinki_foto_n1513156|дата-архіву = 25 липня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 25 липня 2021}}</ref> |
|||
<ref name="Ресторація на Валовій">{{cite web|url = https://restoracija.vidido.info/|назва = Офіційний сайт «Ресторації на Валовій»|автор = |дата = |вебсайт = restoracija.vidido.info|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20210725105131/https://restoracija.vidido.info/|дата-архіву = 25 липня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 25 липня 2021}}</ref> |
|||
<ref name="Валова_19">{{cite web|url = https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/valova-19/|назва = Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Валова, 19 — житловий будинок|автор = Христина Харчук|дата = |вебсайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 28 серпня 2023}}</ref> |
|||
<ref name="пащук">{{cite web|url = https://prolviv.com/blog/2023/03/28/u-lvovi-vidkryly-kafe-u-pam-iat-pro-ioho-zasnovnyka-shcho-zahynuv-na-viini/|назва = У Львові відкрили кафе у пам’ять про його засновника, що загинув на війні|автор = |дата = 28 березня 2023|вебсайт = prolviv.com|видавець = Інтернет-видання «Про Львів»|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230404114718/https://prolviv.com/blog/2023/03/28/u-lvovi-vidkryly-kafe-u-pam-iat-pro-ioho-zasnovnyka-shcho-zahynuv-na-viini/|дата-архіву = 4 квітня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 28 серпня 2023}}</ref> |
|||
}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
| Рядок 132: | Рядок 160: | ||
|Вікісховище = Category:Valova Street, Lviv |
|Вікісховище = Category:Valova Street, Lviv |
||
|Метавікі = |
|Метавікі = |
||
| |
|Проєкт = Львів |
||
| |
|Проєкт-зображення = Coat of arms of Lviv.svg |
||
|Родовід = |
|Родовід = |
||
}} |
}} |
||
* {{книга |
* {{книга|автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = [[Бевз Микола Валентинович|М. Бевз]], [[Бірюльов Юрій Олександрович|Ю. Бірюльов]], Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = |сторінок = 720|серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = |ref = Архітектура Львова}} |
||
* ''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик |
* ''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик В.]]'' Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 10, Львів, 1999. — С. 37—61. — ISBN 966-95066-3-8. |
||
* {{книга |
* {{книга|автор = [[Ілько Лемко]], Михалик В., Бегляров Г.|частина = Валова вул.|частина посилання = https://www.pslava.info/LvivM_ValovaVul,88048.html|заголовок = 1243 вулиці Львова (1939—2009)|оригінал = |посилання = https://shron1.chtyvo.org.ua/Lemko_Ilko/1243_vulytsi_Lvova.djvu|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Апріорі (видавництво)|Апріорі]]|рік = 2009|том = |сторінки = 42—44|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-2154-24-5|тираж = |ref = 1243 вулиці Львова}} |
||
* {{книга |автор = |
* {{книга |автор = |частина = Львів, місто наших героїв|заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = за ред. [[Козицький Андрій Михайлович|А. Козицького]]|видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2008|том = 2: Д—Й|сторінки = 158—159|сторінок = 608|серія = |isbn = 978-966-7007-69-0|тираж = |ref = Енциклопедія Львова т.2}} |
||
* {{книга|автор = [[ |
* {{книга|автор = [[Мацкевий Леонід Георгійович|Мацкевий Л.]]|частина = |заголовок = Археологічні пам'ятки Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Логос|рік = 2008|том = |сторінки = |сторінок = 224|серія = |isbn = 966-7379-47-5|тираж = |ref = Мацкевий}} |
||
* {{книга |
* {{книга|автор = [[Мельник Ігор Володимирович|Мельник І.]]|частина = Валова вулиця|заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією [[Козицький Андрій Михайлович|А. Козицького]] та [[Підкова Ігор Зіновійович|І. Підкови]]|видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2007|том = 1: А—Г|сторінки = 322, 323|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-68-8|тираж = }} |
||
* {{книга |
* {{книга|автор = [[Мельник Ігор Володимирович|Мельник І.]]|частина = Вулиця Галицька|посилання частина = |заголовок = Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 154—155|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-79-2|тираж = }} |
||
* ''[[Бірюльов Юрій Олександрович|Biriulow J.]]'' Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — 332 s. — ISBN 978-83-7543-009-7. {{ref-pl}} |
|||
== Посилання == |
|||
* {{cite web|url = https://streets.lvivcenter.org/uk/Валова/|назва = Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Валова|автор = |дата = |вебсайт = lvivcenter.org|видавець = [[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210724230322/https://streets.lvivcenter.org/uk/Валова/|дата-архіву = 24 липня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 24 липня 2021}} |
|||
{{DEFAULTSORT:Валова вулиця}} |
{{DEFAULTSORT:Валова вулиця}} |
||
{{Історичний центр Львова (місцевість)}} |
{{Історичний центр Львова (місцевість)}} |
||
| Рядок 149: | Рядок 180: | ||
[[Категорія:Вулиці Галицького району Львова]] |
[[Категорія:Вулиці Галицького району Львова]] |
||
[[Категорія:Історичний центр Львова]] |
[[Категорія:Історичний центр Львова]] |
||
[[Категорія:Пішохідні вулиці]] |
|||
Поточна версія на 14:02, 28 серпня 2023
| Вулиця Валова Львів | |
|---|---|
 Початок вулиці | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| Валл Ґассе, Валова, Валлштрассе | |
| австрійського періоду (українською) | Валл Ґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Wall Gasse |
| польського періоду (польською) | Wałowa |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 420 м |
| Координати початку | 49°50′26″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.8405917° пн. ш. 24.0358750° сх. д.Координати: 49°50′26″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.8405917° пн. ш. 24.0358750° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′21″ пн. ш. 24°01′50″ сх. д. / 49.8393472° пн. ш. 24.0306278° сх. д. |
| поштові індекси | 79008[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—31[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 2, 4, 5, 9, 11, 13—15, 19, 29[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2507045 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Валова у Вікісховищі | |
Ву́лиця Вало́ва — вулиця в історичному центрі Львова (Галицький район), поблизу колишнього середмістя. Прямує із заходу на схід від площі Міцкевича до вулиці Підвальної. Нумерація бере початок від площі Міцкевича.
Прилучаються вулиці Галицька, Сербська, Вулиця Берґмана, а також площі Галицька та Соборна.
Рух транспорту по вулиці дозволений лише на ділянці між площею Галицькою та вулицею Підвальною і лише у напрямку до Підвальної. В'їзд з Підвальної заборонений. У місці перетину з вулицею Галицькою Валову перекрито та під будинками № 7, 9 і 11 влаштовано платний паркінг. Ділянка вулиці навпроти будинку № 5 для автомобільного руху перекрита повністю і використовується як літній майданчик кав'ярні «К'Кава». Наступна ділянка перекритої вулиці — від будинку № 5 до площі Міцкевича використовується для проїзду до підземного гаражу «Укрсоцбанку».
Вулиця виникла на початку XIX століття після того, як було розібрано південний міський мур (1777 рік). Спочатку на місці колишнього муру і прилеглих ділянок утворено вулицю Нову (нині Братів Рогатинців). 1811 року було засипано рів перед садом Монастиря бернардинів і через сад продовжено вулицю Шкоцьку (нинішня Сербська) до теперішньої пл. Соборної[4]. Так Шкоцька перетнула майбутню вулицю Валову. У засипаному рові влаштовано каналізаційний колектор, для будівництва якого застосовано матеріали з розібраного міського муру[5]. Пізніше, у 1818 році, на місці валів, що оточували Високий мур, прокладено вулицю Валову. Протягом усього часу свого існування вулиця не змінювала назви.
2002 року на розі вулиць Валової і Підвальної, під час реконструкції дороги і трамвайної колії на вулиці Підвальній, Архітектурно-археологічною службою Управління охорони історичного середовища проведено дослідження, котре підтвердило присутність залишків «Королівської бастеї» третьої лінії міських оборонних укріплень, що збігається з картографічними даними. Виявлено також багато уламків побутових речей, зокрема посуду, а також цегли, кахлів XVI–XVIII століть[6].
У 2002—2003 роках на місці зруйнованого будинку № 15, а також на території за адресою вулиця Братів Рогатинців 18, тією ж службою проведено охоронно-рятівні дослідження ділянки площею 245 м². Знайдено залишки другої лінії оборонних укріплень XV–XVI століть, так званий «низький мур». Кам'яні фундаменти муру датуються 1412 роком. Знайдено також фрагменти посуду, взуття та інші речі широкого вжитку. Деякі з них позначені печатками зі шведською геральдикою[6].
№ 1 — тут 1847 року заснував свою майстерню львівський скульптор італійського походження Паскуале Джованні Заккі. Заклад спеціалізувався на станковій та монументально-декоративній скульптурі. Після смерті Паскуале Джованні у 1881 році, справу батька продовжили його сини Віктор і Ян Олександр. 1911 року майстерню закрито[7]. Будинок до нашого часу не зберігся.
№ 2 — житловий будинок на розі вул. Валової та площі Міцкевича, споруджений наприкінці XIX століття у стилі історизму[8]. Певний час в будинку містилося Управління державної реєстрації Львівської міської ради.
№ 4 — упродовж 1878—1884 років у цьому будинку винаймало приміщення Політехнічне товариство[9]. Згодом будинок був зайнятий польською жіночою гімназією імені Королеви Ядвіги[10].
№ 5 — наріжний будинок з вулицею Галицькою. Виник на місці мурів Галицької брами. Початково це були три окремих домоволодіння із невеликими будинками, зведеними наприкінці XVIII століття. На початку XIX століття усі три будинки перебудовано в одну триповерхову кам'яницю. 1873 року збудовано триповерховий дворовий флігель на місці давнішого одноповерхового. 1902 року вхід перенесено з вулиці Галицької на фасад від вулиці Валової[6][11]. Перший поверх займає кав'ярня «К'Кава», наріжну із вулицею Галицькою частину — львівське відділення № 1 «Плюс Банку»[12].
№ 7. Кам'яниця Балабанівська — шестиповерховий колишній прибутковий будинок (інша адреса — вул. Галицька, 21) на розі з вулицею Галицькою. На першому поверсі розташований операційний відділ львівського відділення «Ощадбанку» № 6319 та відділення «Укрсиббанку» № 925. На інших поверхах знаходиться Управління соціального захисту Львівської міської ради та Державне спеціалізоване видавництво «Світ». Будинок вважається одним із найкращих зразків раціональної постсецесії[13] в архітектурі Львова. Зведений 1910 року за проєктом архітектора Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського на замовлення доктора Теодора Балабана. 8 барельєфів між вікнами другого поверху виконані Зигмунтом Курчинським. У 1931 році дім куплено Галицькою ощадною касою і тоді ж проведено перепланування та реконструкцію фасаду першого поверху в стилі конструктивізму за проєктом Вавжинця Дайчака[14][15]. Початково тут були дві менші житлові кам'яниці (№ 21 і 23 на вулиці Галицькій). Одна з них походила ймовірно з 1798 року і стояла на місці ще давнішої, збудованої замість розібраної перед цим Галицької брами[16].
№ 9 — на першому поверсі розміщене відділення «Ощадбанку» № 6319. Будинок зведено за проєктом фірми Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського у 1911 році, для банку «Львівського». Фасад прикрашений чотирма барельєфами виконаними Зигмунтом Курчинським (алегорії мистецтва, промисловості та економіки). Інтер'єри первісно мали живописне оздоблення. В операційній залі не збереглись вітражі авторства Захаревича, які гармоніювали з позолоченою ліпниною. Інтер'єр будинку втратив залишки сецесійного декору після реконструкції 2000 року[14].
№ 11 — в будинку розташовано офіс та головне відділення ПАТ «Ідея Банк», а також — центр обслуговування абонентів компанії «Київстар». Споруджений у 1909 році за проєктом Артура Шлеєна у дусі модернізованої готики[14]. Скульптури лицарів виконав Тадеуш Блотницький.[14]. Помилки у застосуванні штучного каменю з часом призвели до руйнування скульптур. 2007 року скульптори Олег Капустяк та Юрій Полідович виконали їх реставрацію[17].
№ 13. — кам'яниця споруджена у 1911—1912 роках, як прибутковий будинок Адольфа Левіна спілкою архітекторів Вітольда Мінкевича і Владислава Дердацького[14]. Фасад оздоблено рельєфами Зигмунта Курчинського[18]. На першому поверсі розташована кав'ярня «Соната» і магазин мисливського спорядження «Мисливець».
№ 14 — будинок на розі з площею Галицькою (друга адреса — площа Галицька, 6). На першому поверсі розташоване відділення поштового зв'язку № 8[1]. У міжвоєнний період у будинку містилась адвокатська контора Мар'яна Глушкевича[19]. 1964 року на фасаді уміщено пам'ятну табличку про те, що у 1936—1932 роках тут працював центральний комітет організації «Сельроб» та редакція її газети «Сель-Роб»[20]. Будинок споруджений за проєктом архітектора Вінцентія Кузневича у 1888 році для москвофільського товариства імені Михайла Качковського[21][22].
№ 15 — офісний центр спроектований у 2002 році архітектором Олександром Базюком. Замовником виступало ТзОВ «Консоль» (Сімферополь). Конфлікт, що виник довкола будівництва будинку, призвів до відставки голови Управління охорони історичного середовища, Миколи Гайди, котрий вважав будівництво незаконним[23][24]. Попередня кам'яниця, збудована у 1788—1789 роках, завалилась 25 березня 1995 року. 1997 року була розібрана. Металеві решітки її балконів були ідентичні до будинку на площі Ринок, 45[25]. Археологічне дослідження на місці зруйнованого будинку виявило залишки мурів XV—XVI століть, локалізація яких не збігалась з інформацією, поданій в історичних джерелах[6][26].
На першому поверсі офісного центру розташовані відділення № 2 «Астра Банку»[27], відділення № 2 банку «Фінансова ініціатива»[28], регіональне управління № 7 банку «АктаБанк»[29] і «Галицьке» відділення банку «ВТБ»[30].
№ 16 — будинок споруджений у 1840-х роках. На початку XX століття це був один з будинків, де містилося управління XI армійського корпусу. Управління займало також сусідній будинок на нинішній площі Соборній, 6[31]. У міжвоєнний період тут розташовувалось командування львівського гарнізону [32].
№ 18 — частина приміщень Бернардинського монастиря. В середині XIX століття сюди з вулиці Бляхарської, 13 (тепер вул. Федорова) перенесено утворену 1858 року III гімназію імені Франца Йосифа. 1876 року гімназію перенесено до новозбудованого корпусу на вулиці Баторія, 5 (тепер вул. Князя Романа). У приміщеннях на Валовій залишилась філія. У 1879/1880 навчальному році філію перетворено на самостійну гімназію IV з польською мовою викладання. У 1890/1891 навчальному році ця гімназія також отримала новий власний будинок, що на нинішній вулиці Професорській. Перед першою світовою війною в будинку діяла філія VII гімназії з польською мовою навчання. Від 1919/1920 навчального року це була X державна гімназія імені Генрика Сенкевича[33]. 23 вересня 2008 року будинок внесений до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації[34].
№ 18а — львівський «Музей Ідей»[35], заснований 1992 року художником Олесем Дзиндрою[36].
№ 19 — житловий триповерховий, цегляний, тинькований, з двома дворовими флігелями будинок. Зведений у 1894 році за проєктом будівничого Анджея Голомба у стилі історизму[36]. Тривалий час на першому поверсі працювала кав'ярня «ЦК Локал», інтер'єр якої був розроблений львівським дизайнером, мистецтвознавцем Володимиром Костирком[37]. У 2020 році в приміщенні колишньої кав'ярні «ЦК Локал» відкрився заклад Дмитра Пащука «Port Wine Bar»[38].
№ 20 — у будинку розташоване Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради[39] та ресторан «Бернардинське подвір'я».
№ 21 — будинок на початку XX століття належав єврейському політикові Адольфові Штанду[40].
№ 23 — на першому поверсі розташований «Edison Pub» (вхід з вулиці Архівної)[41]. У цьому будинку мешкав і у 1946 році помер вчений-дерматолог Роман Лещинський[36].
№ 25 — Будинок споруджений 1843 року у стилі пізнього класицизму[42]. Нині на першому поверсі будинку розташована «Ресторація на Валовій»[43].
№ 27 — перший поверх займає магазин церковних тканин.
№ 29 — будинок споруджений у 1848 році у стилі пізнього класицизму[42].
№ 31 — наріжний будинок з вулицею Підвальною (інша адреса — Підвальна 3). Колишній будинок Шпрехерів, зведений у 1910—1912 роках за проєктом Карела Боубліка[14]. У 1919—1939 роках тут містилась редакція єврейської газети «Chwila»[44]. Влітку 1941 року тут діяла організація «Жіноча Служба Україні», очолювана Цецилією Паліїв. Організація допомагала колишнім полоненим, безпритульним дітям та безробітним жінкам[19]. 23 вересня 2008 року будинок внесений до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації[34]. У будинку міститься офіс видавництва «Каменяр»[44].
-
Житловий будинок (вул. Валова, 2, вигляд з площі Галицької)
-
Житлові будинки № 7 і 9 (початок ХХ століття)
-
Житловий будинок № 11
-
Будівля колишнього товариства імені Михайла Качковського (1888; вул. Валова, 14)
-
Житловий будинок № 16
-
Житловий будинок № 20 і фрагмент оборонного муру
-
Житловий будинок № 23
-
Житловий будинок № 25
-
Житловий будинок № 27
-
Житловий будинок № 29
- ↑ а б в Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 28 серпня 2023.
- ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том 241 (CCXLI), 2001. — С. 116.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 111. — ISBN 5-7705-0178-2.
- ↑ а б в г Мацкевий, 2008.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba… — S. 170—171.
- ↑ Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: ліцей № 5 імені Кокорудзів Львівської міської ради. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
- ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie (1877—1927) / Pod red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 7. (пол.)
- ↑ Ліцей № 5 імені Кокорудзів ЛМР. Історія навчального закладу. school5.lviv.sch.in.ua. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
- ↑ Вуйцик В. С. Вулиця… — С. 56, 57.
- ↑ Офіційний сайт «Плюс Банку». plusbank.if.ua. Архів оригіналу за 2 травня 2010. Процитовано 2 травня 2010.
- ↑ Ілько Лемко. Львів, якого вже нема. Палац Справедливості // Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання. — Львів : Апріорі, 2011. — С. 26. — ISBN 978-617-629-024-7.
- ↑ а б в г д е Архітектура Львова, 2008.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba… — S. 201, 202
- ↑ Вуйцик В. С. Вулиця… — С. 59—61.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Скульптура в історичному центрі Львова та проблеми її збереження // Галицька брама. — 2008. — № 12 (168). — С. 22.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — С. 105. — ISBN 966-7022-44-7.
- ↑ а б Енциклопедія Львова т.2, 2008.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 311. (рос.)
- ↑ Бірюльов Ю. О. Кузневич Вінцентій // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 660. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- ↑ Проєкт «Міський медіаархів»: Дом т-ва ім. М. Качковського у Львові. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Начальник управління охорони історичного середовища Львова Микола Гайда подав у відставку. dailylviv.com. Щоденний Львів. 2 лютого 2005. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Вікторія Прихід (2 лютого 2005). Мер звільняє неслухняних. postup.brama.com. Поступ. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 11 вересня 2010.
- ↑ Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць. Площа Ринок, 45 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». —2004. — № 14. — С. 137.
- ↑ У Львові на вул. Валовій знайдено оборонні укріплення 15—16 ст., опису яких немає в історичних документах. dailylviv.com. Щоденний Львів. 24 червня 2003. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Офіційний сайт «Астра Банку». astrabank.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 15 листопада 2010.
- ↑ Офіційний сайт банку «Фінансова ініціатива». the-bank.com.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 13 січня 2012.
- ↑ Офіційний сайт «АктаБанку». aktabank.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2011. Процитовано 16 лютого 2011.
- ↑ Офіційний сайт банку «ВТБ». vtb.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 грудня 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ Слободянюк М. В. Військовий гарнізон Львова напередодні I світової війни // Галицька брама. — 2007. — № 7—8 (151—152). — С. 9.
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 38. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
- ↑ Gajak-Toczek M. Męskie gimnazja państwowe we Lwowie w latach 1772—1914 // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica. — 2010. — № 13. — S. 351—352, 356. — ISSN 1505-9057. (пол.)
- ↑ а б Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23 вересня 2008 року № 574-VI. rada.gov.ua. Верховна рада України. 23 вересня 2008. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Офіційний сайт «Музею ідей». idem.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2010. Процитовано 21 серпня 2010.
- ↑ а б в Марія Климко (18 січня 2021). За львівським муром: історія вулиці Валової та її будинків у фото. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Валова, 19 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 28 серпня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ У Львові відкрили кафе у пам’ять про його засновника, що загинув на війні. prolviv.com. Інтернет-видання «Про Львів». 28 березня 2023. Архів оригіналу за 4 квітня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
- ↑ Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Lwów. Ilustrowany… — S. 38—39.
- ↑ Інформація про «Edison Pub». instagram.com. Instagram. Процитовано 25 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Biriulow J. Rzeźba… — S. 26.
- ↑ Офіційний сайт «Ресторації на Валовій». restoracija.vidido.info. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ а б Lwów. Ilustrowany… — S. 40.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Вуйцик В. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 10, Львів, 1999. — С. 37—61. — ISBN 966-95066-3-8.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Валова вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 42—44. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Львів, місто наших героїв // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 158—159. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- Мацкевий Л. Археологічні пам'ятки Львова. — Львів : Логос, 2008. — 224 с. — ISBN 966-7379-47-5.
- Мельник І. Валова вулиця // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Г. — С. 322, 323. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Мельник І. Вулиця Галицька // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 154—155. — ISBN 978-966-7022-79-2.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — 332 s. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Валова. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.