Александра Саксен-Кобург-Готська: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
BunykBot (обговорення | внесок)
Боти
191 320 редагувань
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
вікіфікація, стиль
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Державний діяч}}
{{Державний діяч}}
{{значення|Принцеса Олександра}}
'''Алекса́ндра Луї́за О́льга Вікто́рія Са́ксен-Ко́бург-Готська''' ({{Lang-en|Alexandra Louise Olga Victoria of Saxe-Coburg and Gotha}}; {{Lang-de|Alexandra Louise Olga Victoria von Sachsen-Coburg und Gotha}}; [[1 вересня]] [[1878]], {{Нп|Розенау (замок)|замок Розенау|ru}}, [[Кобург (місто)|Кобург]], {{Нп|Саксен-Кобург|3=ru}} — [[16 квітня]] [[1942]], [[Швабський Галль]], [[Німеччина]]) — четверта дитина і третя дочка [[Альфред Саксен-Кобург-Готський|Альфреда, герцога Единбурзького і Саксен-Кобург-Готського]] і великої княгині [[Марія Олександрівна (велика княгиня)|Марії Олександрівни]]; онука імператора [[Олександр II (російський імператор)|Олександра II]] та королеви [[Вікторія (королева Великої Британії)|Вікторії]]; дружина князя [[Ернст II (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)|Ернста II Гогенлое-Ланґенбурзького]].
'''Алекса́ндра Луї́за О́льга Вікто́рія Са́ксен-Ко́бург-Готська''' ({{Lang-en|Alexandra Louise Olga Victoria of Saxe-Coburg and Gotha}}; {{Lang-de|Alexandra Louise Olga Victoria von Sachsen-Coburg und Gotha}}; [[1 вересня]] [[1878]], {{Нп|Розенау (замок)|замок Розенау|ru}}, [[Кобург (місто)|Кобург]], {{Нп|Саксен-Кобург|3=ru}} — [[16 квітня]] [[1942]], [[Швабський Галль]], [[Німеччина]]) — четверта дитина і третя дочка [[Альфред Саксен-Кобург-Готський|Альфреда, герцога Единбурзького і Саксен-Кобург-Готського]] і великої княгині [[Марія Олександрівна (велика княгиня)|Марії Олександрівни]]; онука імператора [[Олександр II (російський імператор)|Олександра II]] та королеви [[Вікторія (королева Великої Британії)|Вікторії]]; дружина князя [[Ернст II (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)|Ернста II Гогенлое-Ланґенбурзького]].


Рядок 6: Рядок 7:
=== Раннє життя ===
=== Раннє життя ===
[[Файл:The_Duchess_of_Edinburgh_with_her_children.JPG|ліворуч|міні|279x279пкс| Герцогиня Единбурзька Марія з дітьми]]
[[Файл:The_Duchess_of_Edinburgh_with_her_children.JPG|ліворуч|міні|279x279пкс| Герцогиня Единбурзька Марія з дітьми]]
Александра Луїза Ольга Вікторія, принцеса Единбурзька та Саксен-Кобург-Готська, з'явилася на світ [[1 вересня]] [[1878]] року. Її батьки&nbsp;— принц [[Альфред Саксен-Кобург-Готський|Альфред, герцог Единбурзький]] і велика князівна [[Марія Олександрівна (велика княгиня)|Марія Олександрівна]]&nbsp;— тоді перебували в Німеччині і мешкали в [[Розенау (замок)|замку Розенау]], [[Кобург (місто)|Кобург]], де принцеса й народилася. Її батько був другим сином королеви Великі Британії [[Вікторія (королева Великої Британії)|Вікторії]] та принца-консорта [[Альберт Саксен-Кобург-Готський|Альберта Саксен-Кобург-Готського]], а мати&nbsp;— єдина дочка російського імператора [[Олександр II (російський імператор)|Олександра II]] та [[Марія Олександрівна (імператриця)|Марії Олександрівни]], уродженої принцеси Гессен-Дармштадтської. Як онука британського монарха, від народження мала право носити титул «Її Королівська Високість принцеса Единбурзька»<ref name="Профіль на Thepeerage.com">{{Cite web|url=http://thepeerage.com/p10075.htm#i100745|title=Alexandra Louise Olga Victoria Saxe-Coburg and Gotha, Princess Alexandra of Edinburgh|last=|publisher=|accessdate=|language=en|archive-date=8 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220408191749/http://www.thepeerage.com/p10075.htm#i100745}}</ref> {{Sfn|Григорян|2006|с=25}}.
Александра Луїза Ольга Вікторія, принцеса Единбурзька та Саксен-Кобург-Готська, з'явилася на світ 1 вересня 1878 року. Її батьки&nbsp;— принц [[Альфред Саксен-Кобург-Готський|Альфред, герцог Единбурзький]] і велика князівна [[Марія Олександрівна (велика княгиня)|Марія Олександрівна]]&nbsp;— тоді перебували в Німеччині і мешкали в [[Розенау (замок)|замку Розенау]], [[Кобург (місто)|Кобург]], де принцеса й народилася. Її батько був другим сином королеви Великі Британії [[Вікторія (королева Великої Британії)|Вікторії]] та принца-консорта [[Альберт Саксен-Кобург-Готський|Альберта Саксен-Кобург-Готського]], а мати&nbsp;— єдина дочка російського імператора [[Олександр II (російський імператор)|Олександра II]] та [[Марія Олександрівна (імператриця)|Марії Олександрівни]], уродженої принцеси Гессен-Дармштадтської. Як онука британського монарха, від народження мала право носити титул «Її Королівська Високість принцеса Единбурзька»<ref name="Профіль на Thepeerage.com">{{Cite web|url=http://thepeerage.com/p10075.htm#i100745|title=Alexandra Louise Olga Victoria Saxe-Coburg and Gotha, Princess Alexandra of Edinburgh|last=|publisher=|accessdate=|language=en|archive-date=8 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220408191749/http://www.thepeerage.com/p10075.htm#i100745}}</ref> {{Sfn|Григорян|2006|с=25}}.


[[Хрещення]] новонародженої відбулося [[2 жовтня]] [[1878]] в Единбурзькому палаці в [[Кобург (місто)|Кобурзі]]. Одним із [[Хрещені батьки|хрещених]] маленької принцеси був її дядько по лінії матері великий князь {{Нп|Олексій Олександрович|3=ru|4=Алексей Александрович}}, який особисто був присутнім на церемонії<ref>{{Cite web|url=http://users.uniserve.com/~canyon/christenings.htm#Christenings|title=Christenings of the Royal Family|publisher=|accessdate=|language=en|archiveurl=https://www.webcitation.org/61Fn0l7vK?url=http://users.uniserve.com/~canyon/christenings.htm#Christenings#Christenings|archivedate=2011-08-27|deadurl=yes}}</ref>. Як і її трьох сестер та брата, принцесу Александру охрещено в англіканській вірі, що дуже засмучувало її православну матір{{Sfn|Мария|1990|с=19}}. У сім'ї була відома як Сандра<ref name="Профіль на Thepeerage.com"/>.
[[Хрещення]] новонародженої відбулося 2 жовтня 1878 в Единбурзькому палаці в [[Кобург (місто)|Кобурзі]]. Одним із [[Хрещені батьки|хрещених]] маленької принцеси був її дядько по лінії матері великий князь {{Нп|Олексій Олександрович|3=ru|4=Алексей Александрович}}, який особисто був присутнім на церемонії<ref>{{Cite web|url=http://users.uniserve.com/~canyon/christenings.htm#Christenings|title=Christenings of the Royal Family|publisher=|accessdate=|language=en|archiveurl=https://www.webcitation.org/61Fn0l7vK?url=http://users.uniserve.com/~canyon/christenings.htm#Christenings#Christenings|archivedate=2011-08-27|deadurl=yes}}</ref>. Як і її трьох сестер та брата, принцесу Александру охрещено в англіканській вірі, що дуже засмучувало її православну матір{{Sfn|Мария|1990|с=19}}. У сім'ї була відома як Сандра<ref name="Профіль на Thepeerage.com"/>.


Перші роки життя пройшли в [[Англія|Англії]], де сім'я жила в {{Не перекладено|Іствелл-парк|Іствелл-парку|en|Eastwell Park}} , який любила Марія Олександрівна і віддавала йому перевагу перед офіційною лондонською резиденцією подружжя [[Кларенс-хаус]]ом{{Sfn|Gauthier|2010|с=9}}. Герцог Единбурзький рідко бував удома, постійно несучи службу на флоті. Коли він приїжджав додому, багато грався з дітьми, вигадуючи нові розваги{{Sfn|Мария|1990|с=15}}. Всі діти вивчали французьку мову, яку ненавиділи і рідко нею розмовляли{{Sfn|Мария|1990|сторінки=31–32}}. 1886 року герцога Альфреда призначено командувачем [[Середземноморський флот (Об'єднане Королівство)|Середземноморського флоту]]. Сім'я переїхала на Мальту, де влаштувалися в палаці {{Нп|Палац Сан-Антон|Сан-Антон|en|San Anton Palace}}{{Sfn|Mandache|2011|с=13}}. У палаці завжди були відведені кімнати для принца [[Георг V|Георга Уельського]], майбутнього короля Георга V, який часто бував у них і називав своїх кузин «три дорогі сестри»{{Sfn|Мария|1990|с=136}}.
Перші роки життя пройшли в [[Англія|Англії]], де сім'я жила в {{Не перекладено|Іствелл-парк|Іствелл-парку|en|Eastwell Park}} , який любила Марія Олександрівна і віддавала йому перевагу перед офіційною лондонською резиденцією подружжя [[Кларенс-хаус]]ом{{Sfn|Gauthier|2010|с=9}}. Герцог Единбурзький рідко бував удома, постійно несучи службу на флоті. Коли він приїжджав додому, багато грався з дітьми, вигадуючи нові розваги{{Sfn|Мария|1990|с=15}}. Всі діти вивчали французьку мову, яку ненавиділи і рідко нею розмовляли{{Sfn|Мария|1990|сторінки=31–32}}. 1886 року герцога Альфреда призначено командувачем [[Середземноморський флот (Об'єднане Королівство)|Середземноморського флоту]]. Сім'я переїхала на Мальту, де влаштувалися в палаці {{Нп|Палац Сан-Антон|Сан-Антон|en|San Anton Palace}}{{Sfn|Mandache|2011|с=13}}. У палаці завжди були відведені кімнати для принца [[Георг V|Георга Уельського]], майбутнього короля Георга V, який часто бував у них і називав своїх кузин «три дорогі сестри»{{Sfn|Мария|1990|с=136}}.


Герцог Единбурзький став спадкоємцем свого дядька {{Нп|Ернст II (герцог Саксен-Кобург-Готський)|Ернста II Саксен-Кобург-Готського|ru|Эрнст II (герцог Саксен-Кобург-Готский)}}, оскільки останній дітей не мав. 1889 року вся родина переїхала до Кобурга й оселилася в замку Розенау{{Sfn|Мария|1990|с=155}}. Марія Олександрівна найняла донькам німецьку гувернантку, яка купувала дівчаткам простий одяг та навчала лютеранській вірі{{Sfn|Sullivan|1997|сторінки=80–82}}. У Кобурзі освіту молодих принцес було розширено: їм викладали живопис та музику{{Sfn|Мария|1990|с=169}}; вони каталися на ковзанах та грали в хокей{{Sfn|Мария|1990|с=194}}. Щочетверга та неділі Александра разом із сестрами відвідувала театр, який усі вони дуже любили{{Sfn|Мария|1990|с=177}}.
Герцог Единбурзький став спадкоємцем свого дядька [[Ернст II (герцог Саксен-Кобург-Готський)|Ернста II Саксен-Кобург-Готського]], оскільки останній дітей не мав. 1889 року вся родина переїхала до Кобурга й оселилася в замку Розенау{{Sfn|Мария|1990|с=155}}. Марія Олександрівна найняла донькам німецьку гувернантку, яка купувала дівчаткам простий одяг та навчала лютеранській вірі{{Sfn|Sullivan|1997|сторінки=80–82}}. У Кобурзі освіту молодих принцес було розширено: їм викладали живопис та музику{{Sfn|Мария|1990|с=169}}; вони каталися на ковзанах та грали в хокей{{Sfn|Мария|1990|с=194}}. Щочетверга та неділі Александра разом із сестрами відвідувала театр, який усі вони дуже любили{{Sfn|Мария|1990|с=177}}.


1885 року принцеса Александра була подружкою нареченої на весіллі своєї тітки принцеси [[Беатриса Великобританська|Беатриси]], що виходила заміж за принца [[Генріх Баттенберг|Генріха Баттенберга]]<ref>{{Cite web|url=http://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw145863/Prince-and-Princess-Henry-of-Battenberg-with-their-bridesmaids-and-others-on-their-wedding-day?LinkID=mp89748&role=art&rNo=2|title=Prince and Princess Henry of Battenberg with their bridesmaids and others on their wedding day|publisher=National Portrain Gallery|accessdate=|language=en|archive-date=24 липня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130724171357/http://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw145863/Prince-and-Princess-Henry-of-Battenberg-with-their-bridesmaids-and-others-on-their-wedding-day?LinkID=mp89748&role=art&rNo=2}}</ref>, а також подружкою нареченої на весіллі принца [[Георг V|Георга, герцога Йоркського]] і [[Марія Текська|Вікторії Марії Текської]]<ref>{{Cite web|url=http://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw189219/The-Duke-and-Duchess-of-York-and-Bridesmaids?LinkID=mp55463&role=sit&rNo=3|title=The Duke and Duchess of York and Bridesmaids|publisher=National Portrain Gallery|accessdate=|language=en|archive-date=18 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220418151347/https://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw189219/The-Duke-and-Duchess-of-York-and-Bridesmaids?LinkID=mp55463&role=sit&rNo=3}}</ref>. 1893 року її батько успадкував престол герцогства Саксен-Кобург-Готи. Принцеса Александра завжди перебувала в тіні своїх старших сестер, [[Марія Единбурзька|Марії]] та [[Вікторія Федорівна|Вікторії Меліти]], які славилися красою та чарівністю. Александра завжди була стриманішою і замкнутішою{{Sfn|Zeepvat|1991|с=258}}.
1885 року принцеса Александра була подружкою нареченої на весіллі своєї тітки принцеси [[Беатриса Великобританська|Беатриси]], що виходила заміж за принца [[Генріх Баттенберг|Генріха Баттенберга]]<ref>{{Cite web|url=http://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw145863/Prince-and-Princess-Henry-of-Battenberg-with-their-bridesmaids-and-others-on-their-wedding-day?LinkID=mp89748&role=art&rNo=2|title=Prince and Princess Henry of Battenberg with their bridesmaids and others on their wedding day|publisher=National Portrain Gallery|accessdate=|language=en|archive-date=24 липня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130724171357/http://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw145863/Prince-and-Princess-Henry-of-Battenberg-with-their-bridesmaids-and-others-on-their-wedding-day?LinkID=mp89748&role=art&rNo=2}}</ref>, а також подружкою нареченої на весіллі принца [[Георг V|Георга, герцога Йоркського]] і [[Марія Текська|Вікторії Марії Текської]]<ref>{{Cite web|url=http://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw189219/The-Duke-and-Duchess-of-York-and-Bridesmaids?LinkID=mp55463&role=sit&rNo=3|title=The Duke and Duchess of York and Bridesmaids|publisher=National Portrain Gallery|accessdate=|language=en|archive-date=18 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220418151347/https://www.npg.org.uk/collections/search/portrait/mw189219/The-Duke-and-Duchess-of-York-and-Bridesmaids?LinkID=mp55463&role=sit&rNo=3}}</ref>. 1893 року її батько успадкував престол герцогства Саксен-Кобург-Готи. Принцеса Александра завжди перебувала в тіні своїх старших сестер, [[Марія Единбурзька|Марії]] та [[Вікторія Федорівна|Вікторії Меліти]], які славилися красою та чарівністю. Александра завжди була стриманішою і замкнутішою{{Sfn|Zeepvat|1991|с=258}}.
Рядок 18: Рядок 19:
=== Шлюб та подальше життя ===
=== Шлюб та подальше життя ===
[[Файл:Alexandra_Louise_Olga_Victoria_(1878-1942)_+_Fürst_Ernst_(II)_von_Hohenlohe-Langenburg.jpg|ліворуч|міні|314x314пкс| Александра та її чоловік Ернст]]
[[Файл:Alexandra_Louise_Olga_Victoria_(1878-1942)_+_Fürst_Ernst_(II)_von_Hohenlohe-Langenburg.jpg|ліворуч|міні|314x314пкс| Александра та її чоловік Ернст]]
1893 року старша дочка герцогів Марія вийшла заміж за спадкоємця румунського престолу кронпринца [[Фердинанд I (король Румунії)|Фердинанда]]. Наступного року Вікторія Меліта, друга дочка, вийшла заміж за свого кузена Великого герцога [[Ернст Людвіг (великий герцог Гессену)|Ернста Людвіга Гессенського]]. Марія Олександрівна сама шукала кандидатів для своїх дочок, які підходили з її точки зору. Наприкінці 1895 року вона влаштувала заручини Александри та німецького аристократа [[Ернст II (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)|Ернста Гогенлое-Ланґенбурзького]], сина та спадкоємця князя [[Герман (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)|Германа Гогенлое-Ланґенбурзького]] та принцеси [[Леопольдіна Баденська|Леопольдіни Баденської]]. Проти шлюбу виступав батько Александри, який вважав майбутнього зятя нижчим від Александри за походженням{{Sfn|Zeepvat|1991|с=260}}. Бабуся Ернста, принцеса [[Феодора Лейнінґенська]], була одноутробною сестрою бабусі Александри королеви Вікторії. Весілля відбулося [[20 квітня]] [[1896]] року в [[Кобург (місто)|Кобурзі]]. Подружжя мало п'ятьох дітей<ref name="Профіль на Thepeerage.com"/>{{Sfn|Григорян|2006|с=26}}{{Sfn|Григорян|2011|с=261}}.
1893 року старша дочка герцогів Марія вийшла заміж за спадкоємця румунського престолу кронпринца [[Фердинанд I (король Румунії)|Фердинанда]]. Наступного року Вікторія Меліта, друга дочка, вийшла заміж за свого кузена Великого герцога [[Ернст Людвіг (великий герцог Гессену)|Ернста Людвіга Гессенського]]. Марія Олександрівна сама шукала кандидатів для своїх дочок, які підходили з її точки зору. Наприкінці 1895 року вона влаштувала заручини Александри та німецького аристократа [[Ернст II (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)|Ернста Гогенлое-Ланґенбурзького]], сина та спадкоємця князя [[Герман (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)|Германа Гогенлое-Ланґенбурзького]] та принцеси [[Леопольдіна Баденська|Леопольдіни Баденської]]. Проти шлюбу виступав батько Александри, який вважав майбутнього зятя нижчим від Александри за походженням{{Sfn|Zeepvat|1991|с=260}}. Бабуся Ернста, принцеса [[Феодора Лейнінґенська]], була одноутробною сестрою бабусі Александри королеви Вікторії. Весілля відбулося 20 квітня 1896 року в [[Кобург (місто)|Кобурзі]]. Подружжя мало п'ятьох дітей<ref name="Профіль на Thepeerage.com"/>{{Sfn|Григорян|2006|с=26}}{{Sfn|Григорян|2011|с=261}}.


Александра після весілля прожила в Німеччині все життя. 1900 року помер герцог Единбурзький та Саксен-Кобург-Готський. У його останні дні поряд з ним перебували дружина та дочки{{Sfn|Григорян|2011|с=262}}. Герцогом Саксен-Кобург-Готським став двоюрідний брат Александри, принц [[Карл Едуард (герцог Саксен-Кобург-Готський)|Карл Едуард]], якому тоді було шістнадцять років. Протягом наступних п'яти років він правив при регентстві чоловіка Александри&nbsp;— спадкового князя Гогенлое-Ланґенбурзького. Після досягнення повноліття 19 липня 1905 Карл Едуард прийняв усі конституційні повноваження глави Саксен-Кобург-Готської держави{{Sfn|Beéche|2014|с=120}}. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Александра працювала в [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Червоному хресті]] медсестрою. Після [[Листопадова революція|Листопадової революції]] в Німеччині 1918 року, яка повалила владу німецьких династій, Вюртемберзьке королівство, яке [[Медіатизація|медіатизувало]] від 1806 року князівство {{Нп|Гогенлое (князівство)|Гогенлое|ru|Гогенлоэ}}, перестало існувати<ref>{{Cite web|url=https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Гогенлоэ|title=Гогенлоэ|last=|publisher=|accessdate=|language=ru|archive-date=18 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220418151720/https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Гогенлоэ}}</ref>. Ернст втратив своє місце у парламенті Вюртемберга. Відтоді подружжя носило номінальний титул князів Гогенлое-Ланґенбурзьких. 1920 року в [[Цюрих]]у померла Марія Олександрівна, мати Александри{{Sfn|Григорян|2011|с=269}}.
Александра після весілля прожила в Німеччині все життя. 1900 року помер герцог Единбурзький та Саксен-Кобург-Готський. У його останні дні поряд з ним перебували дружина та дочки{{Sfn|Григорян|2011|с=262}}. Герцогом Саксен-Кобург-Готським став двоюрідний брат Александри, принц [[Карл Едуард (герцог Саксен-Кобург-Готський)|Карл Едуард]], якому тоді було шістнадцять років. Протягом наступних п'яти років він правив при регентстві чоловіка Александри&nbsp;— спадкового князя Гогенлое-Ланґенбурзького. Після досягнення повноліття 19 липня 1905 Карл Едуард прийняв усі конституційні повноваження глави Саксен-Кобург-Готської держави{{Sfn|Beéche|2014|с=120}}. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Александра працювала в [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Червоному хресті]] медсестрою. Після [[Листопадова революція|Листопадової революції]] в Німеччині 1918 року, яка повалила владу німецьких династій, Вюртемберзьке королівство, яке [[Медіатизація|медіатизувало]] від 1806 року князівство {{Нп|Гогенлое (князівство)|Гогенлое|ru|Гогенлоэ}}, перестало існувати<ref>{{Cite web|url=https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Гогенлоэ|title=Гогенлоэ|last=|publisher=|accessdate=|language=ru|archive-date=18 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220418151720/https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Гогенлоэ}}</ref>. Ернст втратив своє місце у парламенті Вюртемберга. Відтоді подружжя носило номінальний титул князів Гогенлое-Ланґенбурзьких. 1920 року в [[Цюрих]]у померла Марія Олександрівна, мати Александри{{Sfn|Григорян|2011|с=269}}.


На тридцять п'яту річницю весілля Александри, у квітні 1931 року, її старший син одружився з грецькою принцесою [[Маргарита Грецька та Данська|Маргаритою]]. [[1 травня]] [[1937]] Александра разом із чоловіком і дітьми вступила до [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії]]{{Sfn|Petropoulos|2006|с=382}}.
На тридцять п'яту річницю весілля Александри, у квітні 1931 року, її старший син одружився з грецькою принцесою [[Маргарита Грецька та Данська|Маргаритою]]. 1 травня 1937 Александра разом із чоловіком і дітьми вступила до [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії]]{{Sfn|Petropoulos|2006|с=382}}.


Померла Александра [[16 квітня]] [[1942]] року в німецькому місті [[Швабський Галль]]. Її чоловік пішов із життя за 8 років<ref name="Профіль на Thepeerage.com"/>.
Померла Александра 16 квітня 1942 року в німецькому місті [[Швабський Галль]]. Її чоловік пішов із життя за 8 років<ref name="Профіль на Thepeerage.com"/>.


=== Діти ===
=== Діти ===
У шлюбі з князем [[Ернст II (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)|Ернстом II Вільгельмом Фрідріхом Карлом Максиміліаном Гогенлое-Ланґенбурзьким]] народилося п'ятеро дітей<ref name="Профіль на Thepeerage.com"/>:
У шлюбі з князем [[Ернст II (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)|Ернстом II Вільгельмом Фрідріхом Карлом Максиміліаном Гогенлое-Ланґенбурзьким]] народилося п'ятеро дітей<ref name="Профіль на Thepeerage.com"/>:


* князь '''[[Ґотфрід (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)|Ґо́тфрід Ге́рман А́льфред Па́уль Максиміліа́н Ві́ктор]]''' (24.03.1897—11.05.1960)&nbsp;— князь Гогенлое-Ланґенбурзький після смерті батька; був одруженим із принцесою ''[[Маргарита Грецька та Данська|Маргаритою Грецькою і Данською]]'', з якою мали чотирьох синів і дочку;
* [[Ґотфрід (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)|Ґо́тфрід Ге́рман А́льфред Па́уль Максиміліа́н Ві́ктор]] (24.03.1897—11.05.1960)&nbsp;— князь Гогенлое-Ланґенбурзький після смерті батька; був одруженим із принцесою ''[[Маргарита Грецька та Данська|Маргаритою Грецькою і Данською]]'', з якою мали чотирьох синів і дочку;
* принцеса '''[[Марія Меліта Гогенлое-Ланґенбурзька|Марі́я Мелі́та Леопольді́на Вікто́рія Феодо́ра Алекса́ндра Софі́я]]''' (18.01.1899—08.11.1967)&nbsp;— вийшла заміж за '''[[Вільгельм Фрідріх (герцог Шлезвіг-Гольштейнський)|Вільге́льма Фрі́дріха, герцога Шлезві́г-Гольште́йнського]]''';
* [[Марія Меліта Гогенлое-Ланґенбурзька|Марі́я Мелі́та Леопольді́на Вікто́рія Феодо́ра Алекса́ндра Софі́я]] (18.01.1899—08.11.1967)&nbsp;— вийшла заміж за [[Вільгельм Фрідріх (герцог Шлезвіг-Гольштейнський)|Вільге́льма Фрі́дріха, герцога Шлезві́г-Гольште́йнського]];
* принцеса '''Алекса́ндра Беатри́са Леопольді́на''' (2.04.1901—26.10.1963)&nbsp;— заміж не виходила;
* Алекса́ндра Беатри́са Леопольді́на (2.04.1901—26.10.1963)&nbsp;— заміж не виходила;
* принцеса '''І́рма Єле́на''' (04.08.1902-08.03.1986)&nbsp;— заміж не виходила;
* І́рма Єле́на (04.08.1902-08.03.1986)&nbsp;— заміж не виходила;
* принц '''А́льфред''' (16.04.1911-18.04.1911)&nbsp;— помер через два дні після народження.
* А́льфред (16.04.1911-18.04.1911)&nbsp;— помер через два дні після народження.


== Предки ==
== Предки ==
Рядок 63: Рядок 64:
[[Категорія:Дами ордена Індійської корони]]
[[Категорія:Дами ордена Індійської корони]]
[[Категорія:Кавалерственні дами Королівського ордена Вікторії й Альберта]]
[[Категорія:Кавалерственні дами Королівського ордена Вікторії й Альберта]]
[[Категорія:Німці російського походження]]

Поточна версія на 15:04, 1 березня 2024

Александра Саксен-Кобург-Готська
 
Народження: 1 вересня 1878(1878-09-01)[1][2][3]
Кобург
Смерть: 16 квітня 1942(1942-04-16)[1][2][3] (63 роки)
Швебіш-Галль[1]
Поховання: Лангенбург
Країна: Німецький Райх
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід: Саксен-Кобург-Готська династія
Батько: Альфред Саксен-Кобург-Готський
Мати: Марія Олександрівна
Шлюб: Ернст II (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)
Діти: Марія Меліта Гогенлое-Ланґенбурзька, Ґотфрід (князь Гогенлое-Ланґенбурзький), Ірма Гогенлое-Ланґенбурзька, Princess Alexandra of Hohenlohe-Langenburgd[2] і Prince Alfred of Hohenlohe-Langenburgd[2]
Нагороди:
орден Індійської корони

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Принцеса Олександра.

Алекса́ндра Луї́за О́льга Вікто́рія Са́ксен-Ко́бург-Готська (англ. Alexandra Louise Olga Victoria of Saxe-Coburg and Gotha; нім. Alexandra Louise Olga Victoria von Sachsen-Coburg und Gotha; 1 вересня 1878, замок Розенау[ru], Кобург, Саксен-Кобург[ru] — 16 квітня 1942, Швабський Галль, Німеччина) — четверта дитина і третя дочка Альфреда, герцога Единбурзького і Саксен-Кобург-Готського і великої княгині Марії Олександрівни; онука імператора Олександра II та королеви Вікторії; дружина князя Ернста II Гогенлое-Ланґенбурзького.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Раннє життя

[ред. | ред. код]
Герцогиня Единбурзька Марія з дітьми

Александра Луїза Ольга Вікторія, принцеса Единбурзька та Саксен-Кобург-Готська, з'явилася на світ 1 вересня 1878 року. Її батьки — принц Альфред, герцог Единбурзький і велика князівна Марія Олександрівна — тоді перебували в Німеччині і мешкали в замку Розенау, Кобург, де принцеса й народилася. Її батько був другим сином королеви Великі Британії Вікторії та принца-консорта Альберта Саксен-Кобург-Готського, а мати — єдина дочка російського імператора Олександра II та Марії Олександрівни, уродженої принцеси Гессен-Дармштадтської. Як онука британського монарха, від народження мала право носити титул «Її Королівська Високість принцеса Единбурзька»[4] [5].

Хрещення новонародженої відбулося 2 жовтня 1878 в Единбурзькому палаці в Кобурзі. Одним із хрещених маленької принцеси був її дядько по лінії матері великий князь Олексій Олександрович[ru], який особисто був присутнім на церемонії[6]. Як і її трьох сестер та брата, принцесу Александру охрещено в англіканській вірі, що дуже засмучувало її православну матір[7]. У сім'ї була відома як Сандра[4].

Перші роки життя пройшли в Англії, де сім'я жила в Іствелл-парку[en] , який любила Марія Олександрівна і віддавала йому перевагу перед офіційною лондонською резиденцією подружжя Кларенс-хаусом[8]. Герцог Единбурзький рідко бував удома, постійно несучи службу на флоті. Коли він приїжджав додому, багато грався з дітьми, вигадуючи нові розваги[9]. Всі діти вивчали французьку мову, яку ненавиділи і рідко нею розмовляли[10]. 1886 року герцога Альфреда призначено командувачем Середземноморського флоту. Сім'я переїхала на Мальту, де влаштувалися в палаці Сан-Антон[en][11]. У палаці завжди були відведені кімнати для принца Георга Уельського, майбутнього короля Георга V, який часто бував у них і називав своїх кузин «три дорогі сестри»[12].

Герцог Единбурзький став спадкоємцем свого дядька Ернста II Саксен-Кобург-Готського, оскільки останній дітей не мав. 1889 року вся родина переїхала до Кобурга й оселилася в замку Розенау[13]. Марія Олександрівна найняла донькам німецьку гувернантку, яка купувала дівчаткам простий одяг та навчала лютеранській вірі[14]. У Кобурзі освіту молодих принцес було розширено: їм викладали живопис та музику[15]; вони каталися на ковзанах та грали в хокей[16]. Щочетверга та неділі Александра разом із сестрами відвідувала театр, який усі вони дуже любили[17].

1885 року принцеса Александра була подружкою нареченої на весіллі своєї тітки принцеси Беатриси, що виходила заміж за принца Генріха Баттенберга[18], а також подружкою нареченої на весіллі принца Георга, герцога Йоркського і Вікторії Марії Текської[19]. 1893 року її батько успадкував престол герцогства Саксен-Кобург-Готи. Принцеса Александра завжди перебувала в тіні своїх старших сестер, Марії та Вікторії Меліти, які славилися красою та чарівністю. Александра завжди була стриманішою і замкнутішою[20].

Шлюб та подальше життя

[ред. | ред. код]
Александра та її чоловік Ернст

1893 року старша дочка герцогів Марія вийшла заміж за спадкоємця румунського престолу кронпринца Фердинанда. Наступного року Вікторія Меліта, друга дочка, вийшла заміж за свого кузена Великого герцога Ернста Людвіга Гессенського. Марія Олександрівна сама шукала кандидатів для своїх дочок, які підходили з її точки зору. Наприкінці 1895 року вона влаштувала заручини Александри та німецького аристократа Ернста Гогенлое-Ланґенбурзького, сина та спадкоємця князя Германа Гогенлое-Ланґенбурзького та принцеси Леопольдіни Баденської. Проти шлюбу виступав батько Александри, який вважав майбутнього зятя нижчим від Александри за походженням[21]. Бабуся Ернста, принцеса Феодора Лейнінґенська, була одноутробною сестрою бабусі Александри королеви Вікторії. Весілля відбулося 20 квітня 1896 року в Кобурзі. Подружжя мало п'ятьох дітей[4][22][23].

Александра після весілля прожила в Німеччині все життя. 1900 року помер герцог Единбурзький та Саксен-Кобург-Готський. У його останні дні поряд з ним перебували дружина та дочки[24]. Герцогом Саксен-Кобург-Готським став двоюрідний брат Александри, принц Карл Едуард, якому тоді було шістнадцять років. Протягом наступних п'яти років він правив при регентстві чоловіка Александри — спадкового князя Гогенлое-Ланґенбурзького. Після досягнення повноліття 19 липня 1905 Карл Едуард прийняв усі конституційні повноваження глави Саксен-Кобург-Готської держави[25]. Під час Першої світової війни Александра працювала в Червоному хресті медсестрою. Після Листопадової революції в Німеччині 1918 року, яка повалила владу німецьких династій, Вюртемберзьке королівство, яке медіатизувало від 1806 року князівство Гогенлое[ru], перестало існувати[26]. Ернст втратив своє місце у парламенті Вюртемберга. Відтоді подружжя носило номінальний титул князів Гогенлое-Ланґенбурзьких. 1920 року в Цюриху померла Марія Олександрівна, мати Александри[27].

На тридцять п'яту річницю весілля Александри, у квітні 1931 року, її старший син одружився з грецькою принцесою Маргаритою. 1 травня 1937 Александра разом із чоловіком і дітьми вступила до Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії[28].

Померла Александра 16 квітня 1942 року в німецькому місті Швабський Галль. Її чоловік пішов із життя за 8 років[4].

Діти

[ред. | ред. код]

У шлюбі з князем Ернстом II Вільгельмом Фрідріхом Карлом Максиміліаном Гогенлое-Ланґенбурзьким народилося п'ятеро дітей[4]:

Предки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #129710229 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  4. ↑ а б в г д Alexandra Louise Olga Victoria Saxe-Coburg and Gotha, Princess Alexandra of Edinburgh (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2022.
  5. ↑ Григорян, 2006, с. 25.
  6. ↑ Christenings of the Royal Family (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2011.
  7. ↑ Мария, 1990, с. 19.
  8. ↑ Gauthier, 2010, с. 9.
  9. ↑ Мария, 1990, с. 15.
  10. ↑ Мария, 1990, с. 31—32.
  11. ↑ Mandache, 2011, с. 13.
  12. ↑ Мария, 1990, с. 136.
  13. ↑ Мария, 1990, с. 155.
  14. ↑ Sullivan, 1997, с. 80—82.
  15. ↑ Мария, 1990, с. 169.
  16. ↑ Мария, 1990, с. 194.
  17. ↑ Мария, 1990, с. 177.
  18. ↑ Prince and Princess Henry of Battenberg with their bridesmaids and others on their wedding day (англ.). National Portrain Gallery. Архів оригіналу за 24 липня 2013.
  19. ↑ The Duke and Duchess of York and Bridesmaids (англ.). National Portrain Gallery. Архів оригіналу за 18 квітня 2022.
  20. ↑ Zeepvat, 1991, с. 258.
  21. ↑ Zeepvat, 1991, с. 260.
  22. ↑ Григорян, 2006, с. 26.
  23. ↑ Григорян, 2011, с. 261.
  24. ↑ Григорян, 2011, с. 262.
  25. ↑ Beéche, 2014, с. 120.
  26. ↑ Гогенлоэ (рос.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022.
  27. ↑ Григорян, 2011, с. 269.
  28. ↑ Petropoulos, 2006, с. 382.

Література

[ред. | ред. код]
  • Beéche, Arthur E. The Coburgs of Europe : [англ.]. — London : Eurohistory.com, 2014. — P. 120. — 376 p. — ISBN 0985460334.
  • Gauthier, Guy. Missy, Regina României : [рум.]. — Bucharest : Humanitas, 2010. — P. 9. — 344 p. — ISBN 973502621X.
  • Григорян, Валентина. Романовы. Биографический справочник. — Москва : Астрель, 2006. — С. 25—26. — 507 с. — ISBN 527114397X.
  • Григорян, Валентина. Русские жёны европейских монархов. — Москва : Астрель, 2011. — С. 261—262, 269. — 381 с. — ISBN 9785271331671.
  • Zeepvat, Charlotte. "The other one: Alexandra of Hohenlohe- langeburg", in Royalty History Digest : [англ.]. — London : Piccadilly Rare Books, 1991. — P. 258—261.
  • Мария, королева Румынии. Povestea Vieții Mele : [рум.]. — Iași, Moldova : Moldova, 1990. — P. 15, 19, 31—32, 136, 155, 169, 177, 194. — ISBN 973903201X.
  • Mandache, Diana. Later Chapters of My Life: The Lost Memoir of Queen Marie of Romania : [англ.]. — Gloucestershire : Sutton, 2011. — P. 13. — 224 p. — ISBN 0750936916.
  • Petropoulos, Jonathan. Royals and the Reich, : [англ.]. — New York : Oxford University Press, 2006. — P. 382. — 544 p. — ISBN 0195339274.
  • Sullivan, Michael John. A Fatal Passion: The Story of the Uncrowned Last Empress of Russia : [англ.]. — New York : Random House, 1997. — P. 80—82. — 473 p. — ISBN 0679424008.

Посилання

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александра_Саксен-Кобург-Готська&oldid=41885497